Процеси більшовицької етатизації Православної церкви на Миколаївщині у завершальний період німецько-радянської війни (1944-1945 рр.)
У статті досліджується проблема більшовицької етатизації (одержавлення) Православної церкви у розрізі загальнодержавних процесів з їх віддзеркаленням на Миколаївщині упродовж завершального періоду німецько-радянської війни – 1944–1945 рр. За мету дослідження ставилось визначення основних механізмів...
Збережено в:
Видавець: | Інститут історії України НАН України |
---|---|
Дата: | 2018 |
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
Назва видання: | Краєзнавство |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168996 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Цитувати: | Процеси більшовицької етатизації Православної церкви на Миколаївщині у завершальний період німецько-радянської війни (1944-1945 рр.) / М. Михайлуца // Краєзнавство. — 2018. — № 1. — С. 76-88. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | У статті досліджується проблема більшовицької етатизації (одержавлення) Православної церкви у
розрізі загальнодержавних процесів з їх віддзеркаленням на Миколаївщині упродовж завершального періоду німецько-радянської війни – 1944–1945 рр. За мету дослідження ставилось визначення основних механізмів процесу одержавлення, способів реалізації ідеологічної тези про боротьбу з релігією в радянському атеїзованому суспільстві. Через низку нормативно-законодавчих актів, часто відверто зневажливих
і підступних дій з боку партійно-державної номенклатури, держава як у центрі, так і на периферії робила все задля контролю, впливу й обмеження діяльності православної конфесії, її духівництва та вірних.
На основі широкого спектру джерел наводиться низка статистичних даних по Миколаївській області у
тодішніх її адміністративно-територіальних межах, зокрема: чисельність зареєстрованих церков, кліру,
зруйнованих та використаних поза релігійним призначенням храмів. Обґрунтовуються чинники, масштаби
та наслідки збитків, нанесених православним громадам Миколаївщини. Доведено тезу про те, що держава
через інститут уповноважених в областях та республіках, шляхом реєстрації православних громад, храмів, духовенства тощо зробила релігійне життя тотально підконтрольним собі, зводила нанівець слабкі потуги церкви до відновлення, знищила слабку надію на відверті стосунки у суспільстві, винищила церковне розмаїття й призвела до моноцерковності, що відповідало політичній монопартійності в СРСР. |
---|