Харківські медики в Російсько-японській війні 1904-1905 рр.: витоки сучасного медичного волонтерства

У статті розглянуто форми участі харківських медиків в Російсько-японській війні 1904–1905 рр.: організація курсів сестер-жалібниць при Харківському управлінні Червоного Хреста, створення Харківським губернським земством санітарних та бактеріологічного загонів, збирання пожертв на користь постражда...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2018
Автори: Робак, І., Ільїн, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2018
Назва видання:Краєзнавство
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169052
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Харківські медики в Російсько-японській війні 1904-1905 рр.: витоки сучасного медичного волонтерства / І. Робак, В. Ільїн // Краєзнавство. — 2018. — № 2. — С. 79-91. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті розглянуто форми участі харківських медиків в Російсько-японській війні 1904–1905 рр.: організація курсів сестер-жалібниць при Харківському управлінні Червоного Хреста, створення Харківським губернським земством санітарних та бактеріологічного загонів, збирання пожертв на користь постраждалих від війни, влаштування шпиталів в тилу та на фронті. Особливу увагу приділено діяльності харківських санітарних загонів на театрі воєнних дій, внеску видатних харківських медиків в організацію загонів і шпиталів. На підставі звітів громадських організацій та харківської періодики автори дійшли висновку про неефективність благодійності як основного джерела фінансування місцевих ініціатив з допомоги постраждалим від війни. Ця обставина створила передумови для широкої співпраці місцевих самоврядувань в рамках імперії, сприяла накопиченню досвіду громадської самоорганізації, в якій провідну роль грали кращі представники медичної спільноти. Завдяки активній організаторській участі в подоланні наслідків війни, лікарі усвідомили масштабні завдання з реорганізації охорони здоров'я, можливості для реалізації яких відкрило повалення царату в 1917 р.