Слов’янські пам’ятки на Тернопільщині

Розглянуто пам’ятки празької та райковецької культури, відкриті на території міста Теребовля та в її околицях. Наведено характеристику досліджених жител та господарських споруд, проаналізовано керамічний посуд, знайдений в закритих комплексах поселень. Дана коротка характеристика стану вивчення слов...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2020
1. Verfasser:	Ягодинська, М.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2020
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Schlagworte:	Середньовічні поселення
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169482
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Слов’янські пам’ятки на Тернопільщині / М.О. Ягодинська // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 2 (35). — С. 222-233. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-169482
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1694822020-06-16T01:27:20Z Слов’янські пам’ятки на Тернопільщині Ягодинська, М.О. Середньовічні поселення Розглянуто пам’ятки празької та райковецької культури, відкриті на території міста Теребовля та в її околицях. Наведено характеристику досліджених жител та господарських споруд, проаналізовано керамічний посуд, знайдений в закритих комплексах поселень. Дана коротка характеристика стану вивчення слов’янських пам’яток в межиріччі Дністра та Вілії. The article deals with the situation of Slavic sites study in the Ternopil region. By chronology the Slavic sites divide into 2 periods: the early (second half of the 5th—7th centuries) connected with time of the existence of the Prague culture, and the later (8th — first half of the 10th centuries) — the time of the existence of Raikovetska culture. Special attention is paid to the hill-forts and settlements near Terebovlia. 2020 Article Слов’янські пам’ятки на Тернопільщині / М.О. Ягодинська // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 2 (35). — С. 222-233. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2020.02.15 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169482 904.4(477.84)“652” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Середньовічні поселення Середньовічні поселення
spellingShingle	Середньовічні поселення Середньовічні поселення Ягодинська, М.О. Слов’янські пам’ятки на Тернопільщині Археологія і давня історія України
description	Розглянуто пам’ятки празької та райковецької культури, відкриті на території міста Теребовля та в її околицях. Наведено характеристику досліджених жител та господарських споруд, проаналізовано керамічний посуд, знайдений в закритих комплексах поселень. Дана коротка характеристика стану вивчення слов’янських пам’яток в межиріччі Дністра та Вілії.
format	Article
author	Ягодинська, М.О.
author_facet	Ягодинська, М.О.
author_sort	Ягодинська, М.О.
title	Слов’янські пам’ятки на Тернопільщині
title_short	Слов’янські пам’ятки на Тернопільщині
title_full	Слов’янські пам’ятки на Тернопільщині
title_fullStr	Слов’янські пам’ятки на Тернопільщині
title_full_unstemmed	Слов’янські пам’ятки на Тернопільщині
title_sort	слов’янські пам’ятки на тернопільщині
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Середньовічні поселення
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169482
citation_txt	Слов’янські пам’ятки на Тернопільщині / М.О. Ягодинська // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 2 (35). — С. 222-233. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT âgodinsʹkamo slovânsʹkípamâtkinaternopílʹŝiní
first_indexed	2025-07-15T04:18:05Z
last_indexed	2025-07-15T04:18:05Z
_version_	1837685105140695040
fulltext	222 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) УДК 904.4(477.84)“652” DOI: 10.37445/adiu.2020.02.15 М. О. Ягодинська слоВ’Янські пАМ’Ятки нА тернопільщині Розглянуто пам’ятки празької та райковецької культури, відкриті на території міста Теребовля та в її околицях. Наведено характеристику дослід- жених жител та господарських споруд, проаналізо- вано керамічний посуд, знайдений в закритих ком- плексах поселень. Дана коротка характеристика стану вивчення слов’янських пам’яток в межиріччі Дністра та Вілії. Ключові слова: Теребовля, слов’яни, празька культура, райковецька культура, поселення, жит- ло, кераміка. Територія Тернопільської області поєднує в собі горбисті ландшафти західного Поділля та широкі річкові долини Південної волині (Малого Полісся), зручні для проживання та ведення сільського господарства. Лагідний клімат, чорноземи в поєднанні з помірною во- логістю обумовили появу тут значної кількості слов’янських поселенських пам’яток. Серед них переважають неукріплені поселення, хоча фіксуються і городища, і ґрунтові могильники з кремацією. Хронологічно слов’янські пам’ятки поділя- ються на ранні — друга половина V — VІІ ст., час існування празької культури та пізні — VІІІ — перша половина Х ст., час існування райковецької культури, носії якої в подальшо- му склали основу давньоруської держави — Київська Русь. вивченням слов’янських пам’яток на те- риторії області в різні часи займалися в. Ба- ран, М. Бандрівський, Л. Крушельниць- ка, Ю. Малєєв, Р. Миська, О. Приходнюк, М. Смішко, І. Русанова, в. Савич, Б. Тимощук, М. Тиханова, М. Філіпчук, О. Цинкаловсь- кий, М. Ягодинська. Переважну більшість слов’янських пам’яток складають поселен- ня (33 і 76 відповідно до хронології), городи- ща (2 і 8) і по одній належать поховальним пам’яткам відповідних культур. Лише 16 % пам’яток досліджені археологічно (Ягодинсь- ка 2010, с. 76—77). Майже 62 % пам’яток були відкриті вже у ХХІ ст. Це пояснюється актив- ною роботою пам’яткоохоронних установ облас- ті — Тернопільської обласної інспекції охорони пам’яток історії та культури (сучасна назва — Тернопільський обласний центр охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини), ДП ОАСУ «Подільська археологія» Інституту археології НАНУ та розвідок 2006 р. експедиції Інституту археології Львівського національного університету ім. І. Франка під керівництвом М. А. Філіпчука. На сьогодні відомо про 121 слов’янську пам’ятку. Із них 36 належать празькій куль- турі, 85 — райковецькій (рис. 1). Слов’янські пам’ятки зосереджені нерівномірно по тери- торії Тернопільської області, що обумовлено не лише природніми чинниками, а нерівномірніс- тю археологічних обстеження території дослід- никами. Найбільше їх зосереджено в середній течії Серету, по обох берегах золотої Липи, в околицях літописних міст Теребовля, збараж, Шумськ, Моклеків. зосередження слов’янських пам’яток біля або на території літописних міст свідчить про те, що вони були тими давніми центрами, які об’єднували слов’янське насе- лення у переддержавний період. значне збільшення слов’янських пам’яток на карті області та їх археологічне вивчення, зокрема, в околицях Теребовлі, дозволило гово- рити не лише про слов’янське підґрунтя княжої Теребовлі, але й про общинний центр, що зо- середив навколо себе слов’янські пам’ятки від другої половини V ст. до початку Х ст. Доне-© М. О. ЯГОДИНСЬКА, 2020 223ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Ягодинська, М. О. Слов’янські пам’ятки на Тернопільщині давна слов’янські пам’ятки в Теребовлі та нав- коло були відсутні на карті Тернопільщині. Із 10 слов’янських пам’яток три належали носіям празької та сім — райковецької культур. Дві пам’ятки досліджувалися більшими площами. Це поселення Теребовля V, що датується ран- нім етапом празької культури та поселення райковецької культури Теребовля Х. Обидві пам’ятки займали перші надзаплавні тераси на обох берегах р. Гнізна. Окремо треба зупинитися на одній цікавій пам’ятці, що до сьогодні археологічно не до- сліджена, але вже істотно потерпіла від гра- біжників з металодетекторами. Це слов’янське городище Кровінка І, що знаходиться за 3 км на північ від Теребовлянського дитинця, в лісі, по правому березі річки Гнізни. Городище розташовується на високій горі з крутими схи- лами, внутрішня площадка (площа — 0,07 га, діаметр — 30 м, потужність культурного шару — 0,4 м) обмежена по периметру високим (до 10 м) валом. Із напільної сторони городище захищалося ще двома оборонними лініями ви- сотою 6 і 1,5 м відповідно (рис. 2: 1). На тери- торії городища знайдені людські кремаційні та фрагментовані інгумаційні (фрагменти че- репів, трубчасті кістки) останки, поздовж роз- колоті трубчасті кістки тварин, вуглики, дрібні шлаки або краплі кольорових металів, обмаз- ка, фрагменти горщиків, точильних брусків. є відомості, що тут знайдено різночасові ювелір- ні вироби (золота підвіска у вигляді відерця, срібні прикраси до поясу), фібули, біконічне та округлобоке пряслиця, намистини тощо. На валах і частково на внутрішній площадці городища знайдено багато трьохлопатевих на- конечників стріл «аварського типу». Це може свідчити про те, що городище загинуло під час аварської навали і більше не відроджувалося. Територія городища обстежувалася автором, в результаті чого на поверхні культурного шару, з грабіжницьких ям, були зібрані фрагмен- ти слов’янських ліпних горщиків (рис. 2: 2) та декілька фрагментів сіроглиняних стінок гон- чарних горщиків. Фрагменти вінець належа- ли стабопрофільованим горщикам, з різним оформленням краю вінця: ледь відхиленими загостреними (рис. 2: 2, ІІ), відхиленими, на короткій шийці (рис. 2: 2, ІІІ), з косозрізаним краєм (рис. 2: 2, V), майже непрофільованим плічком, хоча є один фрагмент з профілюван- ням, в одному випадку — з пальцевими вдав- леннями по краю (рис. 2: 2, VІ), горизонтально оформленим краєм слабовідхилених або пря- мих вінець (рис. 2: 2, ІV). Сюди ж відносяться вінця на прямій шийці з потовщеним краєм (рис. 2: 2, VІ). Окремо виділяються вінця гор- щиків з загнутим до середини вінцем (рис. 2: 2, І). в тісті ліпних горщиків фіксувалися до- мішки шамоту, часом в поєднанні з піском або жорствою. черепок мав коричневий, сіро- або чорно-коричневий колір, плямистий. Товщина стінок коливалася від 0,5 до 1,0 см. Гончарна кераміка характеризувалася малочисельними стінками сірого кольору, з тонким черепком, для тіста використовувалася добре відмучена глина, серед домішок спостерігалися дрібні фракції піску та шамоту, інколи лише піску. Із огляду на те, що городище археологіч- но не досліджувалося, керамічний матеріал зібраний з поверхні зруйнованого культурно- го шару, датування можливе лише попереднє. Якщо порівнювати профілі та вінця горщиків з городища Кровінка І з виділеними типами в роботах І. П. Русанової (Русанова 1976, с. 19, рис. 7: 1—6; 1984, с. 13, рис. 9) та І. О. Гаври- тухіна (Гавритухин 1997, с. 40, рис. 1), то мож- на зробити висновок, що городище існувало у ранній період празької культури. Цьому не суперечать свідчення знахідок трьохлопатевих стріл аварського типу. Нижче за течією Гнізни, на території сучас- ного м. Теребовля частково досліджене неук- ріплене поселення Теребовля V. Там виявле- но чотири типові напівземлянкові слов’янські житла площею відповідно 9,3, 9,9, 11,2, 17,1 м2 і 0,6 м завглибшки від рівня денної поверхні, з печами-кам’янками в північно-східному і північно-західному кутах (рис. 3: 1). По їх пе- риметру розташовані стовпові ямки від кар- касно-стовпової конструкції стін. У кожному з жител знайдено певну кількість фрагментів кераміки, але у житлі 4 (об’єкт 6) був великий розвал фрагментів ліпного глиняного посуду, з якого виділено всі основні типи типи ліпної ке- раміки, притаманного для поселення. відрес- тавровано чотири ліпні горщики (рис. 3: 3—6). вони характеризувалися відносно тонким че- репком (як для ліпних виробів), неоднорідним випалом, плямистістю, тістом з домішками се- редньофракційного шамоту, жорстви і невели- кою кількістю крупнозернистого піску. висота горщиків коливалася від 16 до 23 см, діаметр вінця — від 14,5 до 16,5 см, діаметр плечиків — від 17,1 до 18,5 см. Горщики були переважно струнких пропорцій (крім одного приземкува- того та банкоподібного (рис. 3: 3), з найбільшим розширенням тулуба у верхній третині. Попередньо виділено п’ять основних типів посуду. До типу 1 відносяться горщики горизон- тально зрізаним та загнутим до середини він- цем та з різким перегином в зоні плічка (рис. 3: 5). До типу 2 відносяться горщики струнких пропорцій з горизонтально оформленим він- цем з невеликим потовщенням ззовні (рис. 3: 4, 6; 4: І), без шийки, із згладженим ребром плічка. Горщик (рис. 3: 4) з житла 4 виділявся поміж інших типологічно подібних досконалим ліпленням та орнаментацією горизонтальними лініями у верхній половині тулубу, від вінця до низу плічків. Тулуб старанно загладжений як із зовні, так із середини (розміри: висота 22,2 см, діаметр вінця 16,5 см, діаметр дна 8,0 см, діа- метр плечиків 18,8 см). Тісто мало домішки 224 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Середньовічні поселення 225ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Ягодинська, М. О. Слов’янські пам’ятки на Тернопільщині рис. 1. Слов’янські пам’ятки на території Тернопільської області, празька культура: Бережанський р-н: 5 — Двірці І; 7 — Потутори ІV; Борщівський р-н: 12 — Білівці І; 13 — вільховець ІІІ; 14 — Горошова Х; 15 — Кривче ІV; 16 — Мельниця-Подільська VІ; 17 — Слобідка-Мушкатівська І; 18 — Слобідка-Мушкатівська ІІ; Гусятинський р-н: 29 — Крутилів І. Заліщицький район: 34 — заліщики ІІІ; 35 — зелений Гай ІІІ; 36 — зе- лений Гай VІІ; 37 — Касперівці Х; 38 — Колодрібка ІІ; 40 — Нагіряни ІІІ; 41 — Товсте І; Збаразький р-н: 42 — великі вікнини І; 44 — Кобилля VІ; 46 — Опрілівці ІІ; 50 — чернихівці ІV; Кременецький р-н: 60 — Івання V; Монастириський р-н: 70 — Яргорів VIІІ; Підволочиський р-н: 71 — Пеньківці ІІ; Підгаєцький р-н: 74 — Лиса ІІ; 76 — Лиса ІV; Теребовлянський р-н: 87 — Кровинка І; 90 — Підгайчики ІІІ; 94 — Теребов- ля V; 95 — Теребовля VІІ; Тернопільський р-н: 98 — Горішній Івачів VIIІ; 103 — Товстолуг І; Чортківський р-н: 109 — звиняч І; 110 — звиняч ІІ; 113 — чортків ІІ; Шумський р-н: 115 — Кордишів І; райковецька культура: Бережанський р-н: 1 — Біще І; 2 — Біще ІІ; 3 — вільховець І; 4 — жуків VІ; 6 — Підлісне І; 8 — Рогачин І; 9 — Тростянець І; 10 — Тростянець ІІ; 11 — Урмань ІІІ; Борщівський р-н: 19 — Шершенівка ІІ. Бучацький район: 20 — Бучач І; 21 — Порохова І; Гусятинський р-н: 22 — жабинці І; 23 — Клювинці І; 24 — Клювинці ІІ; 25 — Котівка І; 26 — Котівка ІІ; 27 — Крогулець І; 28 — Крогулець ІІІ; 29 — Крутилів І; 30 — Крутилів ІV; 31 — Сидорів І; 32 — Сухостав І; 33 — Тудорів (Федорівка) І; Заліщицький р-н: 34 — за- ліщики ІІІ; 39 — Нагіряни І; Збаразький р-н: 43 — залужжя ІІІ; 44 — Кобилля VІ; 45 — Кобилля ІХ; 47, 48 — Старий збараж І; 49 — Старий збараж VІІ; Зборівський р-н: 51 — Гарбузів І; 52 — Малашівці ІІІ; 53 — Мильно І; Козівський р-н: 54 — Будилів ІІ; 55 — Городище І. Кременецький район: 56 — Горинка ІІІ; 57 — Горинка ІV; 58 — Горинка V; 59 — Івання ІV; 61 — Кушлин ІІІ; 62 — Малі Бережці ІІІ; Монастирись- кий р-н: 63 — Доброводи ІІ; 64 — Доброводи VІ; 65 — Дубенка ІІІ; 66 — задарів VІІІ; 67 — Ковалівка ІІ; 68 — Коржова VІІІ; 69 — Яргорів VI; 70 — Яргорів VIІІ; Підгаєцький р-н: 72 — завалів ІІ; 73 — завалів ІІІ; 75 — Лиса ІІІ; 76 — Лиса ІV; 77 — Рудники І; 78 — Рудники ІІ; 79 — Середнє ІV; 80 — Старий Литвинів І; 81 — Старий Литвинів ІІ; 82 — Шумляни ІV; Теребовлянський р-н: 83 — Долина V; 84 — зарваниця І; 85 — Кобиловолоки І; 86 — Кобиловолоки ІІ; 88 — Кровинка ІІ; 89 — Кровинка ІІІ; 91 — Теребовля І; 92 — Тере- бовля ІІІ; 93 — Теребовля ІV; 96 — Теребовля ІХ; 97 — Теребовля Х; Тернопільський р-н: 99 — Дубівці ІІІ; 100 — Курники І; 101 — Мишковичі ІV; 102 — Скоморохи ІІІ; Чортківський р-н: 104 — Біла ІІІ; 105 — Бі- ла ІХ; 106 — великі чорнокінці І; 107 — Джуринська-Слобідка ІІ; 108 — Джуринська Слобідка ІV; 110 — Ридодуби ІІ; 112 — Ридодуби ІІІ; Шумський р-н: 114 — Антонівці ІІ; 116 — Кордишів ІІ; 117 — Кордишів Х; 118 — Кути ІІ; 119 — Матвіївці ІІ; 120 — Новостав ІV; 121 — Шумськ VІІІ рис. 2. Матеріали слов’янських пам’яток Тернопільщини: 1 — городище Кровінка І, окомірний план; 2 — типи горщиків; 3 — городище Оприлівці ІІ, фрагмент ліпного горщика 226 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Середньовічні поселення середньо фракційного шамоту. Горизонтальне оформлене вінце прикрашене акуратними ко- сими насічками. Подібні горщики були зафік- совані під час дослідження поселення празької культури біля с. Розтоки в чехії біля Праги (Профантова, Куна 2011, с. 84). До типу 3 відносяться слабопрофільовані горщики з майже прямим загострено — за- округленими вінцями (рис. 4: ІІ). До типу 4 відносяться профільовані гор- щики струнких пропорцій з слабо виділеною шийкою та скошеним назовні вінцем з неве- рис. 3. Поселення Теребовля V: 1 — план дослідженої частини поселення; 2 — об’єкт 4, заповнення, ручка від ллячки; 3—6 — об’єкт 4, дно, ліпні горщики; 7—9 — об’єкт 5а, піч, ліпна миска, фрагмент ліпного горщика, глиняне пряслице 227ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Ягодинська, М. О. Слов’янські пам’ятки на Тернопільщині ликим потовщенням ззовні (рис. 5: І). Окремо виділяється тип 5 — горщики приземкуватих банкоподібних пропорцій з короткою шийкою, підкресленою ребром при переході від шийки до тулуба (рис. 3: 3). вінце ледь відхилене на- зовні, заокруглене. До ліпних керамічних комплексів входили лише горщики та миски. Сковорідок та жаро- вень не знайдено. Миски були двох типів — з виділеним вінцем та конічні миски (рис. 4: ІІІ). Миски першого типу мали горизонтально офор- млений верх вінця, трохи потовщений назовні, невисоку шийку (рис. 3: 7). Дно посудини було значно вужчим за горло. Діаметр вінця перева- жав діаметр плічків та висоту миски. Розміри реставрованої миски — висота 14,7 см, діаметр рис. 4. Поселення Теребовля V, об’єкт 4, дно, основні типи посуду: І — тип ІІ; ІІ — тип ІІІ; ІІІ — профіль вінця конічної миски (тип ІІ) 228 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Середньовічні поселення денця — 7,5 см, діаметр плічків — 19,3 см, діа- метр вінця — 20,0 см. Склад тіста миски був аналогічним до складу тіста горщиків. Конічні миски презентуються лише одним фрагментом, мають загострено — заокруглене закінчення вінця, тісто за складом аналогічне тісту мисок першого типу. Скоріш за все вони мали різне функціональне призначення. До закритого керамічного комплексу житла 4 разом із ліпною слов’янською керамікою нале- жать фрагменти гончарного римського імпорту (стінок сіроглиняного глека, сіроглиняних гон- чарних лощених мисок, денця горщиків на під- доні (рис. 5: ІІ, 1—4, 7, 8), а також вельбарського ліпного посуду (фрагменти горщиків з «хропу- ватістю», вінця горщиків та мисок (рис. 5: ІІ, 5). Серед традиційних горщиків виділяється ліпна сіроглиняна втульчаста ручка від лляч- ки з ошлакуванням у верхній частині (діаметр ручки 3,2 см, діаметр отвору 1,9 см). Аналізую- чи керамічні комплекси з долівок слов’янських жител, можна відмітити доволі великий відсо- ток фрагментів вельбарського посуду (35 %). згідно з типологією І. Гавритухіна, закритий керамічний комплекс з житла 4 відноситься до типів фази 0 та фази 1 і скоріш за все датується серединою — ІІ пол. V ст. Таке датування під- силюють знайдені в складі керамічного комп- лексу фрагменти черняхівської кераміки. Керамічні комплекси поселення Теребов- ля V мають аналогії в комплексах вже відомих пам’яток Теремці та зелений Гай (Баран 2008), Рогізна І та Гореча ІІ (Тимощук 1976), Кодин ІІ (Русанова, Тимощук 1984), Рашків ІІІ (Баран 1988). Пам’ятки райковецької культури локалі- зуються навколо городища Теребовля І. До- слідженнями останніх років виявлені об’єкти пізнього етапу райковецької культури на ди- тинці в ур. замкова гора. Це культова спору- да — довгий дім, виявлена під підошвою обо- ронного валу Х—ХІ ст. (Ягодинська 2018, с. 35, рис. 15: 2) та житло початку Х ст. (рис. 6: ІІ), залишки якого виявлено під час дослідження замкового подвір’я. Тут також виявлено по- тужний культурний шар райковецької куль- рис. 5. Поселення Теребовля V: І — об’єкт 4, дно, основні типи посуду, тип ІV; ІІ — матеріали першої половини І тис. н. е. (1—4, 7, 8 — об’єкт 4, дно, фрагменти посуду черняхівської культури; 5, 6 — об’єкт 5, кухлик вельбарської культури, ніж) 229ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Ягодинська, М. О. Слов’янські пам’ятки на Тернопільщині р ис . 6 . М ат ер іа ли п ам ’я то к ра йк ов ец ьк ої к ул ьт ур и: І — по се ле нн я Те ре бо вл я Х, п ла н і р оз рі зи ж ит ла , о сн ов ні ти пи к ер ам ік и ра йк ов ец ьк ої к ул ьт ур и (5 , 6 , 8 — т ип 1 ; 2— 4 — т ип 2 ; 7, 9 — 11 — т ип и ск ов ор ід ок ); ІІ — г ор о - ди щ е Те ре бо вл я І (1 — ж ит ло р ай ко ве ць ко ї ку ль ту ри ; 2 — г ре бі нь ) 230 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Середньовічні поселення тури. На замковому подвір’ї протягом століть проводились постійні будівельні роботи, тому неможливо визначити тип житла- землянка або напівземлянка. житло було орієнтова- не кутами за сторонами світу. Розміри 3,95 × 3,6 м, стінки котловану мали висоту 0,5 м від рівня материка. Дно рівне з білої материко- вої вапняної крихти, стінки трохи звужуються до дна. Уздовж південної, східної та північної стін зафіксовані стовпові ямки від каркасно- стовпових конструкцій стін різного розміру та глибини: від 10 см глибини та діаметру до 50 см. У західному куті житла знаходилась типова пічка-кам’янка розмірами 1,75 × 1,8 м, черінь 0,8 × 0,4 м. Піч була складена з рваного різного розміру каменю вапняку, камінь силь- но перепалений, поганої збереженості. Між камінням печі знайдені фрагменти ліпних сковорідок, пательні, миски-сирниці, ранньо- гончарних горщиків з хвилястим орнаментом на тулубі. Особливістю саме цього житла була знахідка кістяного гребеня (рис. 6: ІІ, 2), що ле- жав поверх кам’яної обкладки печі. Подібний гребінь був знайдений Н. Тельновим під час дослідження городища Скок і датований VІІІ— ІХ ст. (Тельнов, Рабинович 1990, с. 201, 209, рис. 4). Довгий будинок розміщувався перпенди- кулярно до головного давньоруського валу (вал 2), що його перекривав. Споруда вузькою рис. 7. Поселення райковецької культури Теребов- ля Х: 1 — господарська будівля, план, розріз; 2—4, 6—11 — ліпні горщики, тип 2; 9, 10 — ліпні ско- ворідки; 11 — фрагмент стінки ліпного горщика, орнаментований гребінчастими наколами; 5 — то- чильний брусок, камінь; 12 — ніж, залізо; 13 — бі- конічне пряслице, глина; 14 — ключ, залізо 231ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Ягодинська, М. О. Слов’янські пам’ятки на Тернопільщині частиною орієнтована по осі північ-південь, мала розміри 10 × 3 м, глибиною 0,3 м від дав- ньої поверхні, каркасно-стовпової конструкції. На підлозі зафіксовані три відкритих вогни- ща, біля яких знайдено характерні фрагменти ліпного горщика з пальцевими вдавленнями райковецької культури, точильний брусок, дві глиняні округлі намистини, кістяну проколку, кістки тварин. На одному з вогнищ крім тра- диційних вугликів, золи, фрагментів кераміки кінця ІХ — початку Х ст. зафіксовано кальци- новані кістки. Синхронним з культурним шаром кінця ІХ — початку Х ст. городища є поселення Тере- бовля ІV в урочищі замкова Гора (ліс) (Миська, Погоральський 2006; рис. 3: 6). Поселення, що складалося з 17 западин, відокремлювалося від городища дугоподібним валом з ровом дов- жиною 130 м. згідно з планом Л. чачковського він відділяв вузьку частину мису від вододілу. вал був побудований типовим для оборонних укріплень цього часу способом: на добре ут- рамбованій материковій платформі будува- лася кам’яна крепіда висотою 0,4 м, шириною 1,6 м. Крепіда складалася із необроблених ка- менів, щільно покладених один на одного без зв’язуючого розчину. Між каменями крепіди знайдено фрагменти ліпної і гончарної ке- раміки та кістяну проколку (Миська, Пого- ральський 2006, с. 253, рис. 4). Край крепіди, що стикувався з порожнистими клітями, був викладений з великого каміння. Кліті кар- касно -стовпової конструкції. вони могли мати господарське або житлове призначення, однак опалювальних споруд на дослідженій ділянці не знайдено. Конструкція перекривалася ша- ром ґумусованої землі, товщиною 0,6 м, поверх якого фіксувався шар жовтої материкової гли- ни, товщиною 0,4 м. зверху вал був вкритий темно-сірим лісовим ґрунтом. загальна висота валу від рівня материка становить 1,45, гли- бина рову — до 1,0 м. Конструкція валу була подібна для оборонних споруд ІХ—Х ст. (Рев- но ІБ; Тимощук, 1982, с. 41, рис. 23). На поселенні досліджено заглиблене жит- ло каркасно-стовпової конструкції з піччю- кам’янкою та цілими формами ліпної (миски) та ранньогончарної (горщики) кераміки, да- тованої кінцем ІХ — першою половиною Х ст. (Миська, Погоральський 2006, с. 260—264). Синхронним з цими пам’ятками виявилося поселення по вул. Тернопільській, де зафік- совано напівземлянкове житло з розваленою пічкою-кам’янкою в північно-східному куті, каркасно-стовпової конструкції і недалеко від нього господарську яму з цілим ліпним горщи- ком райковецької культури. Найдальше розташованим від дитинця Тере- бовля, за 1,5 км на північ, було поселення Те- ребовля Х. Тут досліджено два об’єкти — жит- ло (об’єкт 1, розміри 4,0 × 3,8 м, глибина 0,7 м, площа 15,2 м2) з пічкою-кам’янкою у північно- східному куті та неглибоку господарську яму (об’єкт 2, розміри 1,9 × 1,2 м, глибина 0,6 м). У житлі знайдено численні фрагменти ліп- них сковорідок (рис. 6: 7, 9—11) та горщиків з заокругленими (тип 1) (рис. 6: 5, 6, 8), косозрі- заними (тип 2) (рис. 6: 2—4) вінцями, прикра- шеними пальцевими защипами, з короткими шийками та низькими плічками. Подібні гор- щики в. Петрашенкко відносить до типу І (Пет- рашенко 1992, с. 44, рис. 3: 18, 13) та до типу VІІ відповідно (Петрашенко 1992, с. 49, рис. 7: 6). Сковорідки мали бортики пологі, а також пря- мі, з загнутим до середини вінцем. в одному випадку вінце бортика сковорідки прикрашене пальцевими защипами. Дно сковорідок було прямим, а в одному випадку вогнутим. Глиня- не тісто горщиків та сковорідок було схожим і мало домішки переважно крупнофракційного шамоту, рідко — піску. На підлозі зафіксова- но залізні вудила та скобу від дверей і кістя- ну проколку. У північній частині житла мала місце кругла господарська яма діаметром 0,5 м і глибиною 0,7 м, також заповнена фрагмента- ми ліпної кераміки (рис. 6: І). Господарська яма (об’єкт 2), що розташову- валась поруч із житлом, мала підпрямокутну форму з заокругленими кутами та нерівним дном. вона також була заповнена фрагмента- ми ліпних горщиків та сковорідок. Як керамі- ка з житла, вінця горщиків були косо зрізані з пальцевими защипами, шийки короткі, плічка низькі, найбільше розширення тулуба — у вер- хній третині ближче до середини. вінця ско- ворідок були невеликі похила та заокруглені. Фіксуються сковорідки з вогнутим дном. До- мішками в тісті виступали середньо фракцій- ний шамот та жорства. Присутній незначний відсоток піску, що мав скоріш за все природній характер. Крім посуду тут знайдено два точиль- них бруска, залізний ніж, кістяну проколку та глиняне біконічне пряслице, ключ (рис. 7). відсутність фрагментів ранньогончарної ке- раміки в керамічних комплексах обох дослід- жених споруд дозволяє датувати поселення ранньою фазою райковецької культури, VІІІ ст. Аналогічні висновки дав аналіз кераміч- них комплексів Буковини (Михайлина 2007, с. 143), Середнього Подніпров’я (Петрашенко 1992, с. 89). Отримані в ході досліджень результати доз- воляють говорити про освоєння слов’янами мікрорегіону навколо Теребовлі по обох берегах Гнізни протягом значного проміжку часу — по- чинаючи з другої половини V ст. і закінчуючи початком Х ст. У найближчій околиці Тере- бовлі знайдено 10 пам’яток. всі вони розташо- вані на мисах або на мисоподібних виступах. Городища Кровінка І та Теребовля І розташо- вувались на високих, пануючих висотах, були захищені потужною оборонною системою. Посе- лення празької культури (Теребовля V, Підгай- чики ІІІ) розташовувалися на пологих перших 232 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Середньовічні поселення надзаплавних терасах. Поселення райковець- кої культури розміщалися на високих мисах і тяжіли до дитинця Теребовля І. виключен- ням були поселення Теребовля Х, Кровінка ІІ, Кровінка ІІІ, що займали низький мисоподіб- ний берег Гнізни. Групу поселень теребовлянської округи мож- на розглядати як одне з слов’янських «гнізд поселень» в басейні р. Гнізна (рис. 1). Тут виді- ляються городище і два поселення празької культури (городище Кровінка І, поселення Те- ребовля V та Підгайчики ІІІ). До VІІІ—ІХ ст. належать два поселення Кровінка ІІІ та Тере- бовля Х. в останній період існування райко- вецької культури (ІІ пол. ІХ — І пол. Х ст.) тут вже існував общинний центр, що складався з дитинця (Теребовля І, ур. замкова Гора), посе- лення-супутника (Теребовля ІІІ, ур. замкова Гора, городи), укріпленого поселення (Теребов- ля ІV, ур. замкова Гора, ліс), двох відкритих поселень — східніше та нижче замкової гори, на мисоподібному правому березі р. Гнізна (Те- ребовля ІХ, вул. Тернопільська) та на межі су- часної Теребовлі і села Кровінка Теребовлянсь- кого району (Теребовля Х). літерАтУрА Баран, в. Д. 1988. Пражская культура Поднест- ровья (по материалам поселений у с. Рашков). Киев: Наукова думка. Баран, в. 2008. Слов’янське поселення середи- ни І тисячоліття нашої ери біля села Теремці на Дністрі. Київ: ІА НАН України. Гавритухин, И. О. 1997. Хронология пражской культуры. Труды VІ Международного Конгресса сла- вянской археологии, 3: Этногенез и этнокультурные контакты славян, с. 39-53. Миська, Р., Погоральський, Я. 2006. Археологічні дослідження у Теребовлі. Археологічні дослідження Львівського університету, 9, с. 249-268. Михайлина, Л. 2007. Слов’яни VІІІ—ІХ ст. між Дніпром і Карпатами. Київ: ІА НАН України. Петрашенко, в. О. 1992. Слов’янська кераміка VІІІ—ІХ ст. Правобережжя Середнього Подніпров’я. Київ: Наукова думка. Профантова, Н., Куна, М. 2011. Слов’янське сели- ще Розтоки VІ—VІІ ст. біля Праги, чехія. Археоло- гія, 4, с. 81-88. Русанова, И. П. 1976. Славянские древности VІ— VІІ вв. Москва: Наука. Русанова, И. П., Тимощук, Б. А. 1984. Кодын — славянские поселения V—VІІІ вв. на р. Прут. Мос- ква: Наука. Тельнов, Н. П., Рабинович, Р. А. 1990. Результа- ты работ на поселении Скок. Археологические иссле- дования в Молдавии в 1985 г., с. 194-212. Тимощук, Б. О. 1976. Слов’яни Північної Букови- ни V—ІХ ст. Київ: Наукова думка. Тимощук, Б. О. 1982. Давньоруська Буковина (Х — перша половина ХIV ст.). Київ: Наукова дум- ка. Ягодинська, М. О. 2010. Нове ранньослов’янське поселення на західному Поділлі. в: Актуальні про- блеми археології. Тези міжнародної наукової кон- ференції на пошану І. С. Винокура (м. Камянець- Подільський, 23—25 вересня 2010 року). Тернопіль, с. 76-77. Ягодинська, М. 2018. Давньоруські пам’ятки За- хідного Поділля у Х—ХІІІ століттях. Тернопіль: Терно-граф. REFERENSCES Baran, V. D. 1988. Prazhskaia kultura Podnestrovia (po materialam poselenii u s. Rashkov). Kiev: Naukova dumka. Baran, V. 2008. Slov’ianske poselennia seredyny I tysia- cholittia nashoi ery bilia sela Teremtsi na Dnistri. Kyiv: IA NAN Ukrainy. Gavritukhin, I. O. 1997. Khronologiia prazhskoi kultury. Trudy VІ Mezhdunarodnogo Kongressa slavianskoi arkhe- ologii, 3: Etnogenez i etnokulturnye kontakty slavian, s. 39- 53. Myska, R., Pohoralskyi, Ya. 2006. Arkheolohichni doslidzhennia u Terebovli. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 9, s. 249-268. Mykhailyna, L. 2007. Slov’iany VIII—IХ st. mizh Dniprom i Karpatamy. Kyiv: IA NAN Ukrainy. Petrashenko, V. O. 1992. Slov’ianska keramika VIII— IХ st. Pravoberezhzhia Serednoho Podniprov’ia. Kyiv: Nau- kova dumka. Profantova, N., Kuna, M. 2011. Slov’ianske selyshche Roz- toky VI—VII st. bilia Prahy, Chekhiia. Arkheolohiia, 4, s. 81- 88. Rusanova, I. P. 1976. Slavianskie drevnosti VІ—VІІ vv. Moskva: Nauka. Rusanova, I. P., Timoshchuk, B. A. 1984. Kodyn — slavi- anskie poseleniia V—VІІІ vv. na r. Prut. Moskva: Nauka. Telnov, N. P., Rabinovich, R. A. 1990. Rezultaty rabot na poselenii Skok. Arkheologicheskie issledovaniia v Moldavii v 1985 g., s. 194-212. Tymoshchuk, B. O. 1976. Slov’iany Pivnichnoi Bukovyny V—IХ st. Kyiv: Naukova dumka. Tymoshchuk, B. О. 1982. Davnoruska Bukovyna (Х — per- sha polovyna ХIV st.). Kyiv: Naukova dumka. Yahodynska, M. O. 2010. Nove rannoslov’ianske poselen- nia na Zakhidnomu Podilli. In: Aktualni problemy arkheolo- hii. Tezy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii na poshanu I. S. Vynokura (m. Kamianets-Podilskyi, 23—25 veresnia 2010 roku). Ternopil, s. 76-77. Yahodynska, M. 2018. Davnoruski pam’iatky Zakhidnoho Podillia u Х—ХIII stolittiakh. Ternopil: Terno-hraf. M. O. Yahodynska SITES OF ThE SLAVS IN ThE TERNOPIL REgION The article deals with the situation of Slavic sites study in the Ternopil region. By chronology the Slavic sites divide into 2 periods: the early (second half of the 5th—7th centuries) connected with time of the exist- ence of the Prague culture, and the later (8th — first half of the 10th centuries) — the time of the existence of Raikovetska culture. Special attention is paid to the hill-forts and settlements near Terebovlia. Author de- scribes the excavated dwellings and household build- ings and analyzes the hand-made pottery discovered in the closed assemblages of settlements. The ceramic assemblages typical for each chronological period are researched. So, the findings of the hand-made pottery of the Chernyakhiv and the Welbark cultures togeth- er with Slavic one are typical for the early period of the Prague culture. The early period of the Raikovet- ska culture is characterized by the absence of pottery fragments. The assemblages of the late periods of the Raikovetska culture include about 15—20 % of early 233ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Ягодинська, М. О. Слов’янські пам’ятки на Тернопільщині pottery. Among the hand-made pottery of the second half of the 5th—6th centuries only pots and bowls are present, and dripping pans are absent. The pottery has no ornament except the one case. Assemblages of the 8th century include pots and pans ornamented with finger nips. Set of pottery of the second half of the 9th — first half of the 10th centuries are characterized by hand-made pots, bowls, pans and dripping pans oc- curred together with early wheel-made pottery. This period is characterized by wide spread of hand-made pottery decorated by finger nips and early wheel-made pottery with line and wave ornament, sometimes to- gether with recurrent fir-shaped ornament made by comb-shaped punch. The results of the study indicate that the region around Terebovlia on both banks of the Gnizna river was settled by the Slavs for a long time since the second half of the 5th — first half of the 10th centuries. The group of settlements in Terebovlia district can be considered as one of the Slavic «nests of settlements» in the Gnizna river basin. The hill-fort and two settlements of the Prague culture (settlements Krovinka I, Terebovlia V, Pidgaychyky III) and seven sites of the Raikovetska culture (settlements Terebov- lia I, Terebovlia III, Terebovlia IV, Terebovlia IX, Tere- bovlia X, Krovinka II, Krovinka III) are placed near Terebovlia city. Keywords: Terebovlia, Slavs, Prague culture, Raik- ovetska culture, settlement, building. Одержано 30.09.2019 ЯгодинськА Марина олександрівна, кан- дидат історичних наук, директор, Тернопільський обласний центр охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини, вул. Бродівська, 44, Тернопіль, 46003, Україна. YAhOdYNSKA Maryna O., Candidate of Historical Sciences, Director, the Ternopil Regional Center for the Protection and Research of Cultural Heritage Sites, Brodivska str., 44, Ternopil, 46003, Ukraine. ORCID: 0000-0003-1280-9045; e-mail: tokiopik2@gmail.com.

Слов’янські пам’ятки на Тернопільщині

Institution

Ähnliche Einträge