Слов’янські «кухні» з поселення Рованці — Гнідавська Гірка на Волині

У статті опубліковано матеріали Х — першої половини ХІІІ ст. з рятівних розкопок багатошарового поселення Рованці — Гнідавська Гірка, проведених у 2010 р. Закцентовано увагу на спорудах з кількома печами, їхній інтерпретації та розборі стратиграфічних ситуацій і мікрохронології досліджених комплексі...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2020
Автор:	Бардецький, А.Б.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2020
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Середньовічні поселення
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169483
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Слов’янські «кухні» з поселення Рованці — Гнідавська Гірка на Волині / А.Б. Бардецький // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 2 (35). — С. 234-250. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-169483
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1694832020-06-17T01:27:05Z Слов’янські «кухні» з поселення Рованці — Гнідавська Гірка на Волині Бардецький, А.Б. Середньовічні поселення У статті опубліковано матеріали Х — першої половини ХІІІ ст. з рятівних розкопок багатошарового поселення Рованці — Гнідавська Гірка, проведених у 2010 р. Закцентовано увагу на спорудах з кількома печами, їхній інтерпретації та розборі стратиграфічних ситуацій і мікрохронології досліджених комплексів. Висуваються нові підтвердження існуючої версії про зв’язок цих споруд із обробкою їжі. In 2009 during the excavations at the multi-layered settlement of Rovantsi — Hnidavska Hirka near Lutsk in the excavation area 10 the dwellings and household buildings of the Slavic period have been discovered. To the horizon of the tenth century three houses and the building with three earth ovens were attributed. 2020 Article Слов’янські «кухні» з поселення Рованці — Гнідавська Гірка на Волині / А.Б. Бардецький // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 2 (35). — С. 234-250. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2227-4952 DOI: 10.37445/adiu.2020.02.16 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169483 904.3/4(477.82)“653” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Середньовічні поселення Середньовічні поселення
spellingShingle	Середньовічні поселення Середньовічні поселення Бардецький, А.Б. Слов’янські «кухні» з поселення Рованці — Гнідавська Гірка на Волині Археологія і давня історія України
description	У статті опубліковано матеріали Х — першої половини ХІІІ ст. з рятівних розкопок багатошарового поселення Рованці — Гнідавська Гірка, проведених у 2010 р. Закцентовано увагу на спорудах з кількома печами, їхній інтерпретації та розборі стратиграфічних ситуацій і мікрохронології досліджених комплексів. Висуваються нові підтвердження існуючої версії про зв’язок цих споруд із обробкою їжі.
format	Article
author	Бардецький, А.Б.
author_facet	Бардецький, А.Б.
author_sort	Бардецький, А.Б.
title	Слов’янські «кухні» з поселення Рованці — Гнідавська Гірка на Волині
title_short	Слов’янські «кухні» з поселення Рованці — Гнідавська Гірка на Волині
title_full	Слов’янські «кухні» з поселення Рованці — Гнідавська Гірка на Волині
title_fullStr	Слов’янські «кухні» з поселення Рованці — Гнідавська Гірка на Волині
title_full_unstemmed	Слов’янські «кухні» з поселення Рованці — Гнідавська Гірка на Волині
title_sort	слов’янські «кухні» з поселення рованці — гнідавська гірка на волині
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Середньовічні поселення
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169483
citation_txt	Слов’янські «кухні» з поселення Рованці — Гнідавська Гірка на Волині / А.Б. Бардецький // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 2 (35). — С. 234-250. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT bardecʹkijab slovânsʹkíkuhnízposelennârovancígnídavsʹkagírkanavoliní
first_indexed	2025-07-15T04:18:09Z
last_indexed	2025-07-15T04:18:09Z
_version_	1837685109233287168
fulltext	234 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) УДК 904.3/4(477.82)“653” DOI: 10.37445/adiu.2020.02.16 А. Б. Бардецький слоВ’Янські «кУхні» З поселеннЯ роВАнЦі — гнідАВськА гіркА нА Волині У статті опубліковано матеріали Х — першої по- ловини ХІІІ ст. з рятівних розкопок багатошарово- го поселення Рованці — Гнідавська Гірка, проведених у 2010 р. Закцентовано увагу на спорудах з кількома печами, їхній інтерпретації та розборі стратигра- фічних ситуацій і мікрохронології досліджених ком- плексів. Висуваються нові підтвердження існуючої версії про зв’язок цих споруд із обробкою їжі. Ключові слова: слов’яно-руський період, жит- ло, нішоподібна піч, глинобитна піч, слов’янська кухня, кераміка. ВстУп У 2009 р. на багатошаровому поселенні Ро- ванці — Гнідавська Гірка на південній околи- ці Луцька (рис. 1) автором проводились чергові рятівні археологічні дослідження на земельних ділянках, відведених під індивідуальне житло- ве будівництво, в рамках Луцької рятівної ар- хеологічної експедиції Дочірнього підприємства «волинські старожитності» ДП «НДЦ “ОАСУ”» ІА НАН України під керівництвом О. є. злато- горського. У складі експедиції, окрім наукових співробітників і найманих робітників, працюва- ли студенти-практиканти І курсу волинського національного університету ім. Лесі Українки. Урочище Гнідавська Гірка розташоване на високій давній надзаплавній терасі р. Стиру в середній її течії, в північній частині Горохівсь- кої височини — геоморфологічного району во- линської височини. Із заходу воно обмежене долиною струмка під назвою Рудка (жидувка, Гнідава) — лівобережним допливом р. Стир, з півночі і з північного сходу — болотистою за- плавою Стиру (рис. 2). відповідно до детально- го планування житлового кварталу починаючи з 1990-х рр. на території пам’ятки ведеться ін- дивідуальна житлова забудова і на сьогодніш- ній день нею зайнято більше половини її площі. Уся інша територія регулярно розорюється. Розкопки проводились в центральній час- тині пам’ятки поблизу краю тераси. згідно з наскрізною нумерацією розкопів даної експе- диції попередніх років (2002—2008) розкопу присвоєно номер 10. Було розкрито ділянку площею 636,5 м2. Нульовий репер знаходив- ся в північно-східному куті розкопу, де рівень денної поверхні був на 0,3 м нижче вершини урочища. У межах розкопу рельєф плавно по- нижується в південно-західному напрямку на 0,3 м нижче нуля в південно-західному його © А. Б. БАРДЕЦЬКИй, 2020 рис. 1. Карта м. Луцька з позначенням пам’ятки Рованці — Гнідавська Гірка, ГГЦ масштаб 1 : 25000 235ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Бардецький, А. Б. Слов’янські «кухні» з поселення Рованці — Гнідавська Гірка на волині куті. Глибина культурного шару становить 1 м. в його межах не виділено стратиграфіч- них розшарувань за літологічним складом, окрім верхнього орного шару. Нижче залягає перехідний до материка ґрунт, який являє со- бою перемішаний сіро-жовтий суглинок. Ма- териковий світло-жовтий суглинок залягав на глибині 1,5 м. У північно-західній половині ару 6 знаходилась невелика промоїна, запов- нена відкладами темного гумусованого ґрунту до глибини 1,5 м від денної поверхні. Розкопки проводились з горизонтальним вирівнюванням площі. На глибині 1 м фіксувались нечіткі пля- ми об’єктів слов’яно-руського часу. На глибині 1,25 м при зачистці виділялись заповнення об’єктів ранньослов’янського часу та ранньо- залізного віку. На глибині 1,5 м в материково- му шарі були помітні контури об’єктів епохи бронзи і доби неоліту. загалом стратиграфічну ситуацію можна оцінити як дуже складну: у зв’язку з великою концентрацією різночасових об’єктів більшість із них були зруйновані рані- шими і виявлені при дослідженні останніх. Місцями спостерігалось послідовне накладан- ня до п’яти об’єктів. всього виявлено і дослід- жено 50 об’єктів. Їхню коротку характеристику вже було висвітлено в загальній публікації (златогорський, Бардецький 2010). У межах слов’яно-руського часу всі об’єкти і матеріали були розподілені за трьома горизон- тами, які до того ж мали зафіксовані стратигра- фічні ситуації перекривання. До культури типу Луки-Райковецької (VII—VIII ст.) віднесено два напівземлянкових житла (об’єкти 14 і 17) і одну піч з ямою від споруди, контури якої не простежувались в запливі згаданої вище про- моїни (об’єкт 37). Цей горизонт в даній статті не розглядається. До Х ст. віднесено три напів- землянкових житла (об’єкти 9, 16 і 18), одна на- півземлянкова споруда з трьома нішоподібни- ми печами (об’єкт 3; рис. 3). Ще один горизонт, датований ХІІ — першою половиною ХІІІ ст., включає споруду з двома печами (об’єкт 2), одну частково досліджену споруду з нішоподіб- ною піччю (об’єкт 26), одну яму (об’єкт 7), одну прямокутну споруду (об’єкт 11) і ровик з трьома вогнищами (об’єкт 4; див. далі: рис. 13). Ні в об’єктах, ні в культурному шарі не було знайдено виразних зразків кераміки, яку б мож- на було датувати XI — початком ХІІ ст. Також рис. 2. Гіпсометричний план поселення Рованці — Гнідавська Гірка з нанесеними розкопами: 1 — № 10 2009 р.; 2 — № 11 2010 р.; 3 — № 12 2010 р.; 4 — траншея 1 2010 р.; 5 — розкоп 1968 р. М. П. Кучери 236 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Середньовічні поселення в розкопі не виявлено матеріалів післямонголь- ського періоду, хоча на іншому краю пам’ятки було відкрито багаті комплекси цього часу (Бар- децький, Прищепа 2018; Bardetskiy 2012). опис джерел ОБ’єКТИ Х ст. Об’єкт 3. Споруда з трьома печами (рис. 4). Рівень виявлення 1 м (тут і далі рівень вияв- лення вказано від нульового репера). Глибина котловану 0,7 м від рівня виявлення. Із північ- ного, південного і східного боку споруда мала нішоподібні печі викопані в передматерико- вому шарі і материку, у яких були зруйновані куполи. в південній і західній печах зафіксо- вано по дві черені, а в північній — три, товщи- ною по 2—3 см. Із південного боку знаходилось прямокутне заглиблення розмірами 1 × 0,7 м, глибиною 0,2 м від рівня виявлення (залишки входу в споруду (?). На долівці в східному куті знаходилась кругла яма діаметром 1 м і глиби- ною 0,4 м від рівня долівки, а по центру ближ- че до західної печі — зернова яма параболічної у профілі форми, діаметром 1,6 м, глибиною 2,4 м від рівня виявлення споруди. Східний край споруди був частково перекритий ровом ХІІ — першої половини ХІІІ ст. (об’єкт 4). Дослідженням стратиграфії заповнен- ня об’єкту встановлено наявність двох добре втрамбованих долівок, верхня з яких перекри- вала зруйновану південну піч, а нижня зерно- ву яму. Над устям зернової ями обидві долівки були зміщені вглиб на 0,2 м з різким уступом, що було викликане просіданням заповнення ями. Ці долівки розділяли заповнення об’єкту на три горизонти. Третій, самий верхній, гори- зонт залягав від рівня виявлення до глибини 0,4—0,5 м. він був заповнений пухким сірим ґрунтом, дуже насиченим вкрапленнями вуг- ликів і перепаленої глини (рис. 6). У перерізі по лінії А—Б над долівкою третього горизонту зафіксовано залягання сірого пухкого ґрунту без домішок товщиною 0,1—0,15 см. Другий го- ризонт (середній) залягав до глибини 0,7 м. До нього належала яма в східному куті. У східній частині споруди цей горизонт був заповнений темно-сірим ґрунтом з вкрапленнями пере- паленої глини і вугликів (рис. 7). До першого (нижнього) горизонту належала зернова яма. заповнена вона була пухким темно-сірим ґрун- том, в якому трохи нижче середини глибини залягала лінза пухкого сірого ґрунту, перемі- шаного з світло-жовтим материковим суглин- ком, а у верхній частині перекрита шаром світ- ло-сірого ґрунту, перемішаного з перепаленим суглинком і вугіллям. У розрізі добре проявля- лась конусоподібна шарувата текстура запов- нення ями (рис. 8). У заповненні споруди виявлено наступні знахідки (за горизонтами). рис. 3. Рованці — Гнідавська Гірка, 2009 р., розкоп 10, загальний план об’єктів Х ст. 237ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Бардецький, А. Б. Слов’янські «кухні» з поселення Рованці — Гнідавська Гірка на волині рис. 4. Рованці — Гнідавська Гірка, 2009 р., розкоп 10, план і переріз об’єкту 3. Умовні позначення (тут і далі): а — пухкий сірий ґрунт дуже насичений вкрапленнями вугликів і перепаленої глини; б — темно- сірий ґрунт з вкрапленнями перепаленої глини і вугликів; в — пухкий сірий ґрунт перемішаний з світло- жовтим материковим суглинком; г — пухкий темно-сірий ґрунт; д — сірий ґрунт перемішаний з перепале- ним суглинком цеглястого кольору; е — сірий ґрунт перемішаний з материковим світло-жовтим суглинком; є — черені печей; ж — щільний материковий світло-жовтий суглинок (в тому числі стінки печей); з — сірий пухкий ґрунт без домішок; и — темно-сірий ґрунт без домішок; і — перехідний до материка світло-сірий сла- богумусований ґрунт; й — материковий світло-жовтий суглинок; к — вугілля 238 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Середньовічні поселення Перший горизонт (зернова яма): крупний фрагмент верхньої частини горщика (черепок сіро-коричневого кольору з домішкою піску; підклеївся до розвалу горщика із заповнення печі об’єкту 18; рис. 9: 2); фрагмент точильного бруска з просвердленим отвором, виготовлено- го з сланцю сіро-зеленого кольору, розмірами 4,4 × 1,8 × 0,8 см. рис. 5. Рованці — Гнідавська Гірка, 2009 р., розкоп 10, перерізи об’єкту 3; лінії перерізів див. на рис. 4 239ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Бардецький, А. Б. Слов’янські «кухні» з поселення Рованці — Гнідавська Гірка на волині Другий горизонт: крупний фрагмент верх- ньої частини горщика (черепок перепалений, світло-цеглястого кольору, з домішкою піску; рис. 9: 3); п’ять фрагментів вінець горщиків (черепок сірого кольору, на зламі тришаро- вий з темною серцевиною та з домішкою піску; рис. 9: 6—11). Третій горизонт: фрагмент верхньої части- ни горщика (черепок сіро-коричневого коль- ору з домішкою піску; підклеївся до розвалу горщика із заповнення печі об’єкту 18; рис. 9: 1); фрагменти верхньої частини горщика, три з яких склеїлись (черепок сіро-коричневого ко- льору, з домішкою піску; рис. 9: 4). Із заповнення без прив’язки до горизонтів походять: фрагмент верхньої частини горщика (черепок перепалений, коричневого кольору, рис. 6. Рованці — Гні- давська Гірка, 2009 р., розкоп 10, об’єкт 3 після розкриття верхнього го- ризонту; фото з північного сходу рис. 7. Рованці — Гні- давська Гірка, 2009 р., розкоп 10, об’єкт 3 після розкриття нижнього гори- зонту; фото з північного сходу рис. 8. Рованці — Гнідавська Гірка, 2009 р., роз- коп 10, об’єкт 3, переріз ями 240 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Середньовічні поселення з домішкою піску; рис. 9: 5); кістяна проколка виготовлена з розколотої кістки, кінець якої прямокутний в перетині, розмірами 12 × 1,7 × 0,3 см; фрагмент леза залізного ножа, розміра- ми 7,2 × 1 × 0,25 см (рис. 9: 12). Об’єкт 9. житло напівземлянкового типу прямокутної форми, орієнтоване кутами за сто- ронами світу з незначним відхиленням. Розмі- ри 3 × 3,42 м. Рівень виявлення –1 м. Пляма при зачистці читалась нечітко. Глибина кот- ловану 0,7 м від рівня виявлення, дно рівне, стінки вертикальні. У північному куті житла знаходилась підковоподібна глинобитна піч розмірами 1 × 1 м і товщиною стінок біля ос- нови 0,23 м. Біля стінок котловану, по кутах і посередині ширини, знаходилось сім стовпових ямок діаметром 0,32—0,45 м і глибиною 0,35— 0,4 м. У центрі також виявлено ямку діаметром 0,22 м і глибиною 0,05 м. житло було перекри- те ровом і вогнищем ХІІ — першої половини ХІІІ ст. (об’єкт 4) і в свою чергу перекривало дві неолітичні споруди та яму лужицької культу- ри. До центру південно-східної стінки прими- кає невелике ступінчате заглиблення розміром 0,9 × 0,7 м, а в південному куті знаходилась округла яма діаметром 0,8 м, з пологими стін- ками і глибиною 0,7 м від долівки, заповнена материковим суглинком, перемішаним з вели- кими фрагментами глинобитної печі (бруски ущільненого суглинку з випаленою поверхнею). заповнення об’єкту гомогенне, складалось з сірого ґрунту, насиченого вкрапленнями пере- паленої глини, вугликів, кісток тварин, фраг- ментів кераміки. На рівні виявлення в плямі об’єкту нечітко читалась менша пляма сірого ґрунту насиченого більшою кількістю домішок глини і вугликів, яка виходила за межі площи- ни прямокутного котловану житла у південно- східному напрямку і являла собою неглибоку лінзу без чітких контурів, в якій було виявлено компактне скупчення фрагментів трьох посу- дин (імпортної амфори і двох корчаг). знахідки із заповнення такі. А. Корчага час- тково збережена, склеєна з фрагментів (рис. 10: 3). На плічках мала два плоских вушка, з пов- здовжньою канавкою на зовнішньому краю. вони були додатково прикріплені за допомо- гою стержня, який пронизував стінку корчаги наскрізь. Сліди на поверхні свідчать про те, що гончарний круг крутився проти часової стрілки. На денці випукле клеймо, у вигляді колеса, в яке вписано знак у формі букви Х. Орнаменто- вана прокресленими горизонтальними лініями на плічках. Поверхня черепка світла, на зламі він тришаровий з серцевиною темно-сірого ко- льору. Домішка — пісок. Б. Корчага частково рис. 9. Рованці — Гнідавська Гірка, 2009 р., розкоп 10, вибірка матеріалів з об’єкту 3: 1—11 — кераміка; 12 — залізо 241ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Бардецький, А. Б. Слов’янські «кухні» з поселення Рованці — Гнідавська Гірка на волині збережена, склеєна з фрагментів (рис. 10: 1). На плічках мала два плоских вушка і орнамен- тацію з прокреслених горизонтальних ліній. Поверхня черепка світла, на зламі тришаро- вий із темно-сірою серцевиною. Домішка — пі- сок. в. Амфора частково збережена, склеєна з фрагментів (рис. 10: 2). Мала кулястий тулуб діаметром 29 см, вузьке горло, оздоблена хви- леподібним рифленням на плічках. вушка округлі в перетині, прикріплені на плічках. Товщина стінок 0,9—1,1 см. черепок світло- цеглястого кольору з домішкою шамоту і піску. Амфора є імпортною, скоріше за все трапезунд- ською. Г. верхня частина горщика склеєна з шести фрагментів (рис. 10: 4); черепок перепа- лений з плямистою поверхнею: світлого, світ- ло-цеглястого і сірого кольору. Домішка — пі- сок. Д. верхня частина горщика склеєна з двох фрагментів (рис. 10: 5). черепок мав плямисту поверхню — світло-цеглясту і сіру та домішку піску. Е. Фрагмент верхньої частини маленько- го горщика (рис. 10: 6). черепок мав чорну зов- нішню і сіру внутрішню поверхню та домішку піску. є. Кістяна проколка малих розмірів (3 × рис. 10. Рованці — Гнідавська Гірка, 2009 р., роз- коп 10, вибірка матеріалів з об’єкту 9: 1—6 — кера- міка; 7, 8 — залізо рис. 11. Рованці — Гнідавська Гірка, 2009 р., роз- коп 10, вибірка матеріалів з об’єкту 16: 1—7 — кера- міка; 8, 9 — залізо 242 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Середньовічні поселення рис. 12. Рованці — Гнідавська Гірка, 2009 р., розкоп 10, об’єкт 18: 1 — план і перерізи; 2—9 — вибірка ма- теріалів ; 10—12 — фото печі (2—5 — кераміка; 6 — мідь або мідновмісний сплав; 7—9 — залізо) 243ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Бардецький, А. Б. Слов’янські «кухні» з поселення Рованці — Гнідавська Гірка на волині 0,5 см). ж. Цілий залізний ніж з чотирикутним в перетині черешком і фрагмент клинка ножа (рис. 10: 7, 8). Об’єкт 16. житло напівземлянкового типу прямокутної форми, орієнтоване кутами за сто- ронами світу з незначним відхиленням. Розмі- ри 3,2 × 3,2 м. Рівень виявлення –1 м. Пляма при зачистці читалась нечітко. Глибина кот- ловану 0,55 м від рівня виявлення, дно рівне, стінки вертикальні. У північному куті житла знаходилась підковоподібна глинобитна піч розмірами 0,9 × 0,13 м і товщиною стінок біля основи 0,25 м. Уздовж північно-східної стін- ки, по кутах і по середині її ширини, знаходи- лись три стовпові ямки діаметром 0,17—0,2 м і глибиною 0,35—0,4 м. Інші стовпові ями не вдалось зафіксувати через слабкий контраст із фоном (заповненням житла культури типу Луки-Райковецької). У західному куті житла знаходилась велика яма розмірами 1,7 × 1,1 м з похилими стінками, глибиною 0,75 см. Долів- ка була вимазана світло-жовтим втрамбова- ним суглинком товщиною 1—5 см. заповнення об’єкту складалось із сірого ґрунту, насиченого вкрапленнями перепаленого суглинку, вугли- ків, кісток тварин, фрагментів кераміки. Посе- редині висоти заповнення залягав прошарок перепаленого коричневого суглинку товщиною 10 см. знахідки із заповнення: верхня частина горщика склеєна з п’яти фрагментів (черепок з плямистою поверхнею чорного і сірого кольо- ру та домішкою піску і малої кількості шамоту; рис. 11: 1); верхня частина горщика склеєна з двох фрагментів (черепок перепалений, з пля- мистою поверхнею рожевого і сірого кольору; рис. 11: 2); верхня частина горщика склеєна з двох фрагментів (черепок з плямистою по- верхнею сірого і чорного кольору та домішкою піску; рис. 11: 3); фрагмент верхньої частини горщика (черепок мав чорну зовнішню і сіру внутрішню поверхню та домішку піску; рис. 11: 4); фрагмент верхньої частини горщика (чере- пок сіро-коричневого кольору з домішкою піс- ку; рис. 11: 5); фрагмент вінець горщика (чере- пок сірого кольору з домішкою піску; рис. 11: 6); фрагмент стінки миски, оздобленої широ- кою канавкою на випуклості тулуба (черепок темно-сірого кольору з домішкою піску; рис. 11: 7); залізний втульчастий наконечник дротика (рис. 11: 9); залізне знаряддя із ножеподібним лезом і двома виступами на кінці (не ідентифі- коване; рис. 11: 8). Об’єкт 18. житло напівземлянкового типу прямокутної форми, орієнтоване кутами за сто- ронами світу з незначним відхиленням (рис. 12: 1). Розміри 3,2 × 3,2 м. Рівень виявлення –1 м. Пляма при зачистці читалась нечітко. Глиби- на котловану 0,9 м від рівня виявлення, дно рівне, стінки вертикальні. У північному куті житла знаходилась підковоподібна глинобит- на піч розмірами 0,8 × 0,8 м, і товщиною стінок біля основи 0,1—12 м. Піч мала сліди перебу- дови. До її задньої стінки була прикріплена збережена частина первинної конструкції печі (рис. 12: 10—12) вона мала три черені, дві з яких пов’язані з первинною конструкцією. Біля печі в північно-західній стінці знаходилась ні- шоподібна піч, від якої збереглась черінь роз- мірами 1 × 0,75 м. вона була перекрита ша- ром вугілля, а зверху — шаром перепаленого суглинку. Під стінками котловану по кутах і посередині ширини вісім стовпових ямок діа- метром 0,1—0,12 м і глибиною 0,15—0,25 м. У центрі також виявлено ямку діаметром 0,18 м і глибиною 0,1 м. Ще одна ямка діаметром 0,3 м і глибиною 0,05 м знаходилась близько до схід- ного кута. житло було перекрите ровом ХІІ — першої половини ХІІІ ст. (об’єкт 4). заповнення об’єкту складалось з темно-сірого ґрунту, наси- ченого вкрапленнями перепаленого суглинку, вугликів, кісток тварин, фрагментів кераміки. У центрі житла посередині заповнення за- лягав прошарок пухкого сірого ґрунту товщи- ною 0,2 м. У південному куті біля дна залягав прошарок сірого ґрунту перемішаного з мате- риковим жовтим суглинком, товщиною 0,2 м, перекритого шаром чистого від вкраплень темно-сірого ґрунту. Над ним тонким шаром залягав материковий світло-жовтий суглинок товщиною 0,1 м. Ще одна лінза цього суглинку товщиною 0,15—0,2 м знаходилась по центру житла на рівні виявлення. знахідки із заповнення: верхня частина гор- щика склеєна з трьох фрагментів (черепок тем- но-сірого кольору, з домішкою піску; рис. 12: 2); верхня частина горщика склеєна з десяти фрагментів (черепок із світло-сірою поверхнею, на зламі тришаровий, із чорною серцевиною; домішка — пісок; деякі фрагменти перепалені; рис. 12: 5); фрагмент верхньої частини горщи- ка (черепок темно-сірого кольору, з домішкою піску; рис. 12: 3); фрагмент вінця миски, орна- ментованої косою прокресленою лінією (чере- пок перепалений, світло-рожевого кольору з домішкою піску; рис. 12: 4); три кістяні прокол- ки, дві з яких мали круглий в перетині коніч- ний робочий кінець, а одна — прямокутний; фрагменти залізних ножів з чотирикутним в перетині черешком (рис. 12: 7—9); фрагмент ланцюжка (2 ланки) з міді або мідновмісного сплаву, покритого зеленою патиною (діаметр ланок — 0,8 см, дроту — 0,1 см; рис. 12: 6). ОБ’єКТИ ХІІ — ПЕРШОЇ ПОЛОвИНИ ХІІІ ст. (рис. 13) Об’єкт 2. Споруда з двома печами (рис. 14: 1). Мала квадратну форму зі сторонами по 2,6 м, орієнтована кутами за сторонами світу. Рівень виявлення –1 м. Глибина 0,2 м від рів- ня виявлення. У східному і західному кутах на рівні долівки знаходились черені печей. Стінки печей майже не збереглися, лише в двох місцях 244 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Середньовічні поселення рис. 13. Рованці — Гнідавська Гірка, 2009 р., розкоп 10, загальний план об’єктів ХII — першої половини ХІІІ ст. рис. 14. Рованці — Гнідавська Гірка, 2009 р., роз- коп 10, об’єкт 2: 1 — план і перерізи; 2—8 — вибір- ка матеріалів (2—5 — кераміка; 6—8 — залізо) 245ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Бардецький, А. Б. Слов’янські «кухні» з поселення Рованці — Гнідавська Гірка на волині залишились їхні невеликі фрагменти in citu. У північному куті знаходилась кругла в плані зернова яма діжкоподібної форми з плавним підбоєм. Діаметр її устя і дна співпадав — 1 м. Діаметр на середині глибини становив 1,2 м. заповнення споруди складалось з темно-сірого пухкого ґрунту з вкрапленнями перепаленого суглинку і вугілля. У заповненні виявлено наступні знахідки: залізна коса, яка на черешку мала невели- кий бічний виступ (рис. 14: 8); залізний цвях квадратний в перетині (рис. 14: 6); залізний ніж із рештками мінералізованого дерев’яного руків’я на черешку (рис. 14: 7); фрагмент вер- хньої частини горщика (збереглись рештки прикріпленого до плічок вушка; черепок сіро- коричневого кольору з домішкою піску; рис. 14: 2); фрагменти вінець горщиків (черепок мав по- верхню світло-сірого, сірого і чорного кольорів, у двох на зламі тришаровий; домішка — пісок; рис. 14: 3—5). Об’єкт 4. Складався з ровика (рис. 13: 4а), двох заглиблень на кінцях розриву ровика (рис. 13: 4б, 4д), двох наземних вогнищ (рис. 13: 4в, 4г) і одного вогнища всередині ровика (рис. 13: 4е). Мав ширину в середньому 1 м, а глибина коливалась від 0,2 м до 0,35 м (рис. 16). Рівень виявлення –1 м. Простягаючись по лінії північ-південь він повертав біля південно-схід- ної стінки розкопу під гострим кутом після чого завершувався овальною більш заглибленою ямою (глибина 0,5 м від рівня виявлення). Далі ровик виявлений за 8 м у східному на- прямку у вигляді такої ж заглибленої споруди (глибиною 0,4—0,5 м), від якої продовжувався у західному напрямку, проте вже в межах ару 4 повністю його зафіксувати не вдалось через за- плив темного гумусованого ґрунту, в якому він не читався. Тут же частина рову була пройдена разом із заповненням об’єкту 18 і зафіксована в бровках. Між двома найбільш заглиблени- ми ділянками, в одну лінію з ровиком, знахо- дились два наземних вогнища діаметром 0,6 і 0,9 м. Ще одне вогнище виявлено на дні ровика в межах ару 4. загалом даний об’єкт дослідже- но на довжину 45 м. заповнення ровика скла- далось з темно-сірого ґрунту. знахідки з нього: верхня частина горщика склеєна з п’яти фраг- ментів (черепок сірого кольору, з домішкою піску; рис. 15: 4); фрагмент верхньої частини рис. 15. Рованці — Гнідавська Гірка, 2009 р., розкоп 10, об’єкт 4: 1 — план і перерізи; 2—15 — вибірка ма- теріалів (2—14 — кераміка; 15 — залізо) 246 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Середньовічні поселення горщика (черепок чорного кольору, з домішкою піску; рис. 15: 3); фраг- менти вінець горщиків, діаметром 16—22 см, деякі орнаментовані на плічках горизонтальними прок- ресленими лініями (черепок з по- верхнею світло-сірого, сірого, сіро- коричневого і чорного кольорів, іноді тришаровий на зламі; доміш- ка — пісок; рис. 15: 5—13); частина миски склеєна з шести фрагментів (черепок чорного кольору, з доміш- кою піску; рис. 15: 2); фрагмент де- нця з клеймом, яке складається з трьох концентричних кіл (рис. 15: 14); кістяний виріб, виготовлений з трубчастої кістки, робочий край за- шліфований плоский; залізний ніж з трикутним в перетині клинком і прямокутним черешком (рис. 15: 15). Об’єкт 7. зернова яма округлої в плані форми з підбоєм (рис. 17: 1). Діаметр згори 1,5 м, діаметр дна 1,9 м. Рівень виявлення –1 м. Глибина 1,3 м від рівня виявлення. Дно лінзоподібне. Підбій починав- ся на глибині 0,7 м. заповнення складалось з пухкого темно-сірого ґрунту. Біля дна в ньому косо заля- гав прошарок сірого ґрунту, перемі- шаного з перепаленим суглинком цеглястого кольору. На рівні вияв- лення в заповнення була впущена ямка діаметром 0,9 м параболічної в перерізі форми, глибиною 0,5 м, рис. 16. Рованці — Гнідавська Гірка, 2009 р., розкоп 10, об’єкти 3 і 4 в процесі дослідження; фото з північного кута розкопу рис. 17. Рованці — Гнідавська Гірка, 2009 р., розкоп 10, об’єкт 7: 1 — план і переріз; 2—12 — вибірка ма- теріалів (2—3 — кераміка; 4 — залізо; 5 — мергель; 6 — 12 — скло) 247ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Бардецький, А. Б. Слов’янські «кухні» з поселення Рованці — Гнідавська Гірка на волині заповнена пухким сірим ґрунтом з великою домішкою кераміки, вугілля і перепалено- го суглинку. У заповненні ями виявлено такі знахідки: фрагменти восьмими скляних брас- летів — гладких і кручених, зеленого і фіолето- вого кольорів (рис. 17: 6—12); фрагмент крей- дяного пряслиця кулястої форми (рис. 17: 5); трубчаста кістка із заполірованою поверхнею і зламаним кінцем; залізний цвях квадратний в перетині з квадратною голівкою (рис. 17: 4); фрагменти верхніх частин горщиків (черепок сірого кольору з домішку піску; рис. 17: 2, 3). Об’єкт 11. Споруда прямокутної форми, ви- тягнута по лінії схід—захід. Розміри 2,4 × 1,4 м. Рівень виявлення –1 м. Глибина 0,5 м від рівня виявлення. Котлован мав вертикальні стінки і рівне дно. У західному куті вона мала невели- кий прямокутний уступ (сходинку?) висотою 0,15 м від дна. заповнення складалось з тем- но сірого ґрунту. У ньому знайдено фрагменти гончарної кераміки ХІІ — першої половини ХІІІ ст. Об’єкт 26. Споруда з нішоподібною піччю. Досліджена частково в межах дорізки. Рівень виявлення –1 м. Котлован мав глибину 0,3 м. Діаметр черені становив 1,4 м. Глибина заля- гання черені 0,25 м від рівня виявлення. за- повнення складалось з темно-сірого ґрунту з вкрапленнями вугликів і перепаленої глини. в ньому знайдено фрагменти невиразної кру- жальної кераміки, яку можна за технологією датувати ХІІ — першою половиною ХІІІ ст. АнАліЗ тА інтерпретАЦіЯ Споруду з нішоподібними печами (об’єкт 3) використовували тривалий час і перебудову- вали, що засвідчено наявністю утрамбованих долівок, які розділяють окремі шари запов- нення. При дуже нечіткій контрастності цих шарів, долівки вдалося зафіксувати лише «на твердість» ретельним проходженням шпателя- ми. При використанні штикових лопат, можна припустити, що було б отримано лише розша- рованість заповнення в бровках, яку б навряд чи вдалось пов’язати з поетапним функціону- ванням споруди. Фіксація долівок убезпечила від неминучої підстави інтерпретувати об’єкт, як виробничу споруду з трьома печами. Спос- тереження за стратиграфією дозволило вста- новити, що першою функціонувала південна піч, після неї північна, а останньою західна. У кожній з них, до того, як вона виходила з ладу, очевидно, внаслідок обвалу куполу, встигали провести ремонт, зробивши нову черінь поверх старої, а в північній печі навіть двічі. Тобто ця споруда існувала тривалий час. Опрацювання кераміки з об’єктів виявило наступні факти: в заповненні печі об’єкту 18 знайдено перепалений розвал верхньої час- тини горщика, до якого підклеївся фрагмент, який походив із заповнення зернової ями (пер- ший горизонт) об’єкту 3 (рис. 9: 2); в заповненні печі об’єкту 16 виявлено перепалені фрагмен- ти горщика, друга половина якого була знай- дена в заповненні верхнього (третього) гори- зонту об’єкту 3, майже на рівні його виявлення (рис. 9: 1). зернова яма, скоріше всього існувала на цьо- му місці ще до облаштування споруди з піч- чю. У житлі, яке синхронізується з цією ямою спільною керамікою (об’єкт 18), поруч з глино- битною була ще й нішоподібна піч, і, очевидно, вона виконувала ті ж самі функції, що пізніше нішоподібна піч у споруді (об’єкт 3). враховую- чи те, що глинобитна піч об’єкту 18 пережила капітальний ремонт, і двічі обновлення черені, а згадана кераміка в цю піч потрапила на за- вершальному етапі її існування, то момент за- повнення зернової ями також відбувся не рані- ше. засипати її повинні були швидко, про що свідчить конусоподібна і пухка текстура запов- нення, і те, що пізніше в яму значно просіли новоутворені долівки споруди. житло 18 на час появи споруди з піччю могло вже перестати іс- нувати, або принаймні було на завершальному етапі існування. Інше житло (об’єкт 16) навпаки, завдяки компліментарності кераміки поміщається вже в час після повного засипання об’єкту 3, хоча побудувати його могли ще під час існування цієї споруди з піччю. Що ж до третього житла (об’єкт 9) немає надійних зачіпок для з’ясування його мікро- хронологічної позиції, хоча стилістично кера- міка з нього найбільше схожа на кераміку з се- реднього горизонту об’єкта 3. Цілком можливо, що саме це житло співіснувало весь час зі спо- рудою з печами. Скупчення фрагментів імпор- тної амфори і корчаг залягало дещо осторонь від площини котловану житла і на невеликій глибині, однак пов’язати їх з цим житлом доз- воляє, те що декілька фрагментів корчаг були знайдені на різних глибинах і в його заповнен- ні. Таким чином є підстави датувати їх тим же часом, що і завершальний етап існування жит- ла і незадовго після його завершення. за 6 м на північний схід від житла 16 в розкопі 12 (2010 р.) було частково досліджено споруду з крупною глинобитною піччю прямо- кутної форми з діаметром черені 1 м, а шири- ною корпусу 1,95 м (об’єкт 12/Р. 12; рис. 18: 12). Спочатку вона була інтерпретована як житло (Ткач, Баюк 2012, с. 478). важливо те, що її піч частково перекривала черінь нішоподобної печі попередньої в часі споруди (об’єкт 16/Р. 12; рис. 18: 16). Остання ж мала дві нішоподібні печі, і була по суті аналогом об’єкту 3, та міс- тила у вимостці череней кераміку, подібну до кераміки з об’єкту 3, зокрема з другого його го- ризонту (Ткач, Баюк 2012, рис. 6). Цілком оче- видним є зв’язок цієї споруди (об’єкт 16/Р. 12) з житлом розташованим поруч за 5 м від неї (об’єкт 15/Р. 12; рис. 18: 15), на що окрім ло- 248 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Середньовічні поселення кації, вказує подібність кераміки. Крім того, кераміка з цього житла знаходить найбільше відповідників в об’єкті 18, тобто в самому ран- ньому житлі горизонту Х ст. Цікавим планігра- фічним моментом є також розташування ще одного житла, нажаль майже не вивченого, а лише зафіксованого стінках каналізаційної траншеї — в одну лінію з житлами з розкопів та на однаковій відстані (рис. 18: 27; Bardetskiy 2012, fig. 4). житло 16, яке виявляє пізню позицію, мож- на пов’язувати зі згаданою спорудою з крупною глинобитною піччю (об’єкт 12/Р. 12), оскільки вона так само стратиграфічно пізніша за інші об’єкти Х ст. з розкопу 12. зараз, є підстави пе- реглянути її інтерпретацію. Ряд фактів свід- чить, про те, що ця споруда (об’єкт 12/Р. 12) не була житлом, а мала аналогічне призначення, як і в споруд з нішоподібними печами. Очевид- но, вона відображає певний етап у розвитку таких споруд, а саме відмову від використання земляних печей, які швидко руйнувались і не піддавались ремонту та перехід до споруджен- ня крупних глинобитних печей. По-перше, ця споруда не виявляла подібність до всіх інших жител Х ст. з поселення, оскільки не була достатньо заглиблена (рівень дна ста- новив 0,8 м завглибшки від денної поверхні), не мала відповідних розмірів (довжина повністю дослідженої стінки 4,5 м) і конструкції (не було зафіксовано стовпової ями в куті біля печі). По-друге, сама піч мала надто великі розмі- ри, не властиві для майже стандартизованих підковоподібних печей в усіх житлах Х ст. Її черінь за діаметром був аналогічний до нішо- подібних печей, а дуже товсті стінки мали б забезпечувати окрім міцності конструкції ще й ефективне збереження тепла, подібно до зем- ляних печей. По-третє, про це свідчить саме розташуван- ня цієї споруди на місці попередньої і близької у часі споруди з нішоподібними печами. По-четверте, можна залучити в якості ана- логії подібну піч цього ж часу з розкопок у передмісті Луцька — Яровиця у 2010 р. (зла- тогорський, вашета 2011). вона знаходилась всередині споруди ще з трьома нішоподібними печами і, судячи зі стратиграфії, була найпізні- шою. Її винятковістю було, те що вона містила аж сім послідовних череней, які мали спільну товщину 0,6 м і кожна черінь співпадала з но- вим горизонтом долівки, що добре читалось у розрізі. Розміри її череней також співпадали з розмірами нішоподібних печей. завдяки своє- му контексту ця піч найбільш яскраво свідчить про спільність призначення подібних їй ек- земплярів з нішоподібними печами (не обігрів житла, а господарське або виробниче), і про її переваги у зручності, якими, як видно, дуже тривалий час користувалися. Тобто було наба- гато простіше відремонтувати армований ку- пол глинобитної печі, аніж копати нову нішу. рис. 18. План розкопів 10 і 12 та траншей 2008 і 2010 рр. з позначенням об’єктів X ст.; номери об’єктів від- повідають польовій нумерації кожного розкопу 249ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Бардецький, А. Б. Слов’янські «кухні» з поселення Рованці — Гнідавська Гірка на волині Аналогічну споруду Х ст. з такою ж глинобит- ною піччю було розкопано на Гнідавській Гірці у 2008 р. під час прокладання газогінної тран- шеї приблизно за 40 м на схід від об’єкту 12/ Р. 12 (рис. 18; житло 9 за: златогорський, Баюк 2009). вона також мала нерегулярну округлу в плані форму розмірами близько 3 × 3 м із нечіт- кими стінками котловану, глибиною лише 1 м від денної поверхні. При цьому розмір печі ся- гав 1,2 × 1,4 м, а розміри овальної черені 1,05 × 0,9 м. Такі невластиві житлам Х ст. з Гнідавсь- кої Гірки пропорції, не дають відносити цю спо- руду до їх числа. І на кінець, по-п’яте, в дану концепцію ук- ладається той факт, що на площі розкопу 10, було також відкрито комплекс господарських споруд датованих XII — першою половиною ХІІІ ст., серед яких була споруда з двома глино- битними печами (об’єкт 2), в якій до того ж зна- ходилась невелика зернова яма. Поряд знахо- дилась значно більша яма, яку теж можна було б віднести до ям-погребів для зберігання зер- на, або продуктів (об’єкт 7). в об’єкті 2 можна вбачати наступника у лінії розвитку описаних вище споруд із печами, а знаходження в ньому зернової ями вважати додатковим аргументом на користь інтерпретації подібних споруд, як пов’язаних з приготуванням їжі. Ровик (об’єкт 4), який оточує ці об’єкти за- микає їх в один комплекс, однак не має яко- гось певного пояснення, для чого він слугував. Розрив в ньому міг маркувати прохід. Два на- земні вогнища віднесені до цього об’єкту досить умовно, лише на підставі того, що вони уклада- лись строго в лінію з ровиком, о того ж із поміт- ною симетрією, а одне вогнище містило матеріа- ли того ж часу, що і він. Можна припустити, що цей ровик відображав загорожу з проходом в ній, і міг ще супроводжуватись наземними, ґрунтовими і дерев’яними конструкціями. Автор цілком погоджується з висловлюва- ною неодноразово думкою — вважати споруди з нішоподібними печами своєрідними кухнями. Для приготування їжі, в тому числі випікання хлібу, значно краще підходили великі печі, які довго зберігали необхідний температурний режим. Для ефективного розігріву такої печі потрібно було велике вогнище і хороша тяга, а для цього кращі умови можна було створити в окремій споруді. Робота подібної печі в житлі завдавала би незручностей через високу темпе- ратуру, та й взагалі становила пожежну загро- зу для нього. Крім того доводилось би неодно- разово викопувати в стінках житла нові печі, оскільки вони швидко обвалювались. Нещодавно на тему призначення таких спо- руд було опубліковане спеціальне дослідження, в якому автори подали історіографію проблеми і перелік аналогій, тож немає потреби їх повто- рювати (Прищепа, Горбаненко 2016). До цього переліку можна додати, окрім згаданих в даній статті нових споруд з передмість Лучеська — на Гнідавській Гірці і Яровиці, ще споруду аж із шістьма печами на поселенні Ратнів-Ріписько неподалік Луцька, досліджену в 2014 р. Автори відкриття в попередньому повідомленні назвали її «виробничим центром» і «пекарнею, яка обслу- говувала великий населений пункт, або госпо- дарство заможного землевласника» (Теліженко та ін. 2016). Поки що, без повноцінної публікації, коментувати такий висновок зарано. Між іншим, саме Гнідавська Гірка стала першою пам’яткою в історіографії проблеми, після того, як на ній відкрив у 1968 р. і опуб- лікував ряд споруд з нішоподібними печами М. П. Кучера (1975). його розкоп знаходився на віддаленому краю пам’ятки (рис. 2: 5). Новими комплексами з цього поселення ще раз підтвер- джено те, що слов’яно-руські житла супровод- жувались розташованими близько спорудами з крупними нішоподібними, або глинобитними печами. А результати їх ретельного вивчення допомогли з’ясувати, що печі використовува- лись не одночасно. Це допомагає відкинути версії про виробничий характер подібних спо- руд і не вважати їх «мінізаводами-пекарнями», а схиляє вбачати в них лише кухні з однією піч- чю, які були в кожному окремому господарстві. літерАтУрА Бардецький, А. Б., Прищепа, Б. А. 2018. Особли- вості волинських керамічних комплексів другої по- ловини ХІІІ — першої половини XIV ст. за матеріа- лами досліджень поселення в ур. Гнідавська Гірка поблизу Луцька. Археологія і давня історія Украї- ни, 4 (29), с. 98-109. златогорський, О., Бардецький, А. 2010. Дослід- ження багатошарового поселення Гнідавська Гірка біля Луцька у 2009 році. Materiały i Sprawozdania Rzeszówskiego Ośrodka Archeologicznego, XXXI, с. 101-114. златогорський, О. є., Баюк, в. Г. 2009. Про ре- зультати рятувальних археологічних досліджень на багатошаровому поселенні в урочищі Гнідавська Гірка 2008 року. Науковий вісник Волинського на- ціонального університету імені Лесі Українки. Іс- торичні науки, 13, с. 73-79. златогорський, О. є., вашета, М. М. 2011. Дослід- ження на Яровиці в м. Луцьк. Археологічні дослід- ження в Україні 2010 р., с. 129. Кучера, М. П. 1975. Поселення волинян на околи- ці м. Луцька. Археологія, 15, с. 98-104. Прищепа, Б. А., Горбаненко, С. А. 2016. Будівлі з нішоподібними печами у господарстві давніх слов’ян (за матеріалами Пересопниці, уроч. Пастівник). Ар- хеологія, 3, с. 112-121. Теліженко, С. А., Манько, в. О., весельський, А. П. 2016. Дослідження на волині. Археологічні до- слідження в Україні 2015 р., с. 29-31. Ткач, в., Баюк, в. 2012. Поселення Рованці — Гні- давська Гірка: Нашарування слов’яно-руського часу за матеріалами розкопу 12. Старий Луцьк. Науко- во-інформаційний збірник, VІІІ, с. 476-484. Bardetskiy, A. 2012. New materials from the excavations of a multi-period settlement of Rovantsi, Hnidavska Hirka (Lutsk Raion, Volyn Oblast) in 2010. Sprawozdania archeologiczne, 64, s. 343-396. 250 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 2 (35) Середньовічні поселення ReFeRenCes Bardetskyi, A. B., Pryshchepa, B. A. 2018. Osoblyvosti volynskykh keramichnykh kompleksiv druhoi polovyny ХIII — pershoi polovyny XIV st. Za materialamy doslidzhen poselennia v ur. Hnidavska Hirka poblyzu Lutska. Arkheolo- hiia i davnia istoriia Ukrainy, 4 (29), s. 98-109. Zlatohorskyi, O., Bardetskyi, A. 2010. Doslidzhennia ba- hatosharovoho poselennia Hnidavska Hirka bilia Lutska u 2009 rotsi. Materiały i Sprawozdania Rzeszówskiego Ośrodka Archeologicznego, XXXI, s. 101-114. Zlatohorskyi, O. Ye., Baiuk, V. H. 2009. Pro rezultaty ria- tuvalnykh arkheolohichnykh doslidzhen na bahatosharovomu poselenni v urochyshchi Hnidavska Hirka 2008 roku. Nauko- vyi visnyk Volynskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Istorychni nauky, 13, s. 73-79. Zlatohorskyi, O. Ye., Vasheta, M. M. 2011. Doslidzhen- nia na Yarovytsi v m. Lutsk. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2010 r., s. 129. Kuchera, M. P. 1975. Poselennia volynian na okolytsi m. Lutska. Arkheolohiia, 15, s. 98-104. Pryshchepa, B. A., Horbanenko, S. A. 2016. Budivli z nish- opodibnymy pechamy u hospodarstvi davnikh slov’ian (za materialamy Peresopnytsi, uroch. Pastivnyk). Arkheolohiia, 3, s. 112-121. Telizhenko, S. A., Manko, V. O., Veselskyi, A. P. 2016. Doslidzhennia na Volyni. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2015 r., s. 29-31. Tkach, V., Baiuk, V. 2012. Poselennia Rovantsi — Hnida- vska Hirka: Nasharuvannia sloviano-ruskoho chasu za ma- terialamy rozkopu 12. Staryi Lutsk. Naukovo-informatsiinyi zbirnyk, VIII, s. 476-484. Bardetskiy, A. 2012. New materials from the excavations of a multi-period settlement of Rovantsi, Hnidavska Hirka (Lutsk Raion, Volyn Oblast) in 2010. Sprawozdania archeo- logiczne, 64, s. 343-396. A. B. Bardetskyi SLAVIC «COOK ROOMS» FROM ThE SETTLEMENT ROVANTSI — hNIdAVSKA hIRKA IN VOLYN In 2009 during the excavations at the multi-layered settlement of Rovantsi — Hnidavska Hirka near Lutsk in the excavation area 10 the dwellings and household buildings of the Slavic period have been discovered. To the horizon of the tenth century three houses and the building with three earth ovens were attributed. The stratigraphy of the filling of this building (object 3) indicates that the earth ovens were not operating at the same time. Three successive horizons are observed in this structure. The first site was a grain pit which was discovered at the bottom of the building. This pit was covered by two rammed floors, sagged into it. The analysis of ceramics made it possible to connect one house (object 18) with the first horizon of object 3 and the other house (object 16) with the third horizon of object 3. In the ovens of these houses there were frag- ments of pots, glued to the fragments of pots from the corresponding horizons of object 3. This building is in- terpreted as the room for cooking. The horizon of the 12th — the first half of the 13th century includes the structure with two clay ovens, pit-cellar, small rectan- gular building and the ditch that surrounded these ob- jects. This ditch was obviously the part of fence, and the gap in it was the pass. The complex of this ditch also includes two ground fires, located in the pass in one line with the ditch. It has been suggested that the building with large clay oven which was discovered in 2010 in a nearby excavation 12 (object 12 / Ex. 12), is the same cook room. Obviously, it reflects certain stage in development of such buildings, namely the stop of the use of fast-destroying earth ovens and the transi- tion to the construction of large clay ovens. This is evi- denced by the following facts: this building is different in shape from all other houses of the 10th century; it is located at the site of the previous building with earth oven; the oven in it had too large sizes relative to other ovens from the houses of the 10th century. The results of the excavations at Hnidavka Hirka help to reject the version that such structures were the manufactories and to consider them not «mini-factories-bakeries» but only the kitchens with one oven in each individual farm. Keywords: Slavic period, house, earth oven, clay oven, Slavic cook room, ceramics. Одержано 08.11.2019 бАрдеЦькиЙ Андрій богданович, голова Ради, Міжрегіональна громадська наукова організація «Дубенський археологічний осередок», вул. Мирого- щанська, 67/42, Дубно, 35604, Україна. BARdETSKYI Andrii B., Head of the Council, Interregional Public Scientific Organization «Dubno Archaeological Center», Myrohoshchanska str., 67/42, Dubno35604, Ukraine. ORCID: 0000-0002-1549-7545; e-mail: bardeckyj@gmail.com.

Слов’янські «кухні» з поселення Рованці — Гнідавська Гірка на Волині

Репозитарії

Схожі ресурси