Потенційно небезпечні об’єкти з погляду їх хімічної складової

Статтю присвячено детальному аналізу хімічної складової потенційно небезпечних об’єктів з погляду їх типізації за походженням та небезпечними властивостями. Висвітлено потенційні чинники можливої активізації небезпечного прояву властивостей потенційно небезпечних об’єктів, сформульовані першочергові...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Шевченко, І.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України 2010
Schriftenreihe:	Економіка природокористування і охорони довкілля
Schlagworte:	Регіональні та прикладні проблеми природокористування і охорони навколишнього природного середовища
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169640
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Потенційно небезпечні об’єкти з погляду їх хімічної складової / І.В. Шевченко // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: РВПС України НАН України, 2010. — С. 273-277. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-169640
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1696402020-06-20T01:27:08Z Потенційно небезпечні об’єкти з погляду їх хімічної складової Шевченко, І.В. Регіональні та прикладні проблеми природокористування і охорони навколишнього природного середовища Статтю присвячено детальному аналізу хімічної складової потенційно небезпечних об’єктів з погляду їх типізації за походженням та небезпечними властивостями. Висвітлено потенційні чинники можливої активізації небезпечного прояву властивостей потенційно небезпечних об’єктів, сформульовані першочергові завдання з контролю за станом їх екологічної безпеки стосовно хімічної складової. The detailed analysis of chemical component of potential accident facilities (PAF) is presented, its typifications by origin and by danger-characteristics are proposed. Potential factors of activation of potential accident facilities’ danger-characteristics are described and the most important measures on PAF’s environmental safety controlling are designed. Статья посвящена детальному анализу химической составляющей опасных объектов с точки зрения их типизации по происхождению и опасным характеристикам. Представлено потенциальные факторы активизации опасного проявления свойств потенциально опасных объектов, сформулированы первоочередные задания в сфере контроля состояния их экологической безопасности касательно химической составляющей. 2010 Article Потенційно небезпечні об’єкти з погляду їх хімічної складової / І.В. Шевченко // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: РВПС України НАН України, 2010. — С. 273-277. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1818-4170 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169640 330.15 uk Економіка природокористування і охорони довкілля Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Регіональні та прикладні проблеми природокористування і охорони навколишнього природного середовища Регіональні та прикладні проблеми природокористування і охорони навколишнього природного середовища
spellingShingle	Регіональні та прикладні проблеми природокористування і охорони навколишнього природного середовища Регіональні та прикладні проблеми природокористування і охорони навколишнього природного середовища Шевченко, І.В. Потенційно небезпечні об’єкти з погляду їх хімічної складової Економіка природокористування і охорони довкілля
description	Статтю присвячено детальному аналізу хімічної складової потенційно небезпечних об’єктів з погляду їх типізації за походженням та небезпечними властивостями. Висвітлено потенційні чинники можливої активізації небезпечного прояву властивостей потенційно небезпечних об’єктів, сформульовані першочергові завдання з контролю за станом їх екологічної безпеки стосовно хімічної складової.
format	Article
author	Шевченко, І.В.
author_facet	Шевченко, І.В.
author_sort	Шевченко, І.В.
title	Потенційно небезпечні об’єкти з погляду їх хімічної складової
title_short	Потенційно небезпечні об’єкти з погляду їх хімічної складової
title_full	Потенційно небезпечні об’єкти з погляду їх хімічної складової
title_fullStr	Потенційно небезпечні об’єкти з погляду їх хімічної складової
title_full_unstemmed	Потенційно небезпечні об’єкти з погляду їх хімічної складової
title_sort	потенційно небезпечні об’єкти з погляду їх хімічної складової
publisher	Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Регіональні та прикладні проблеми природокористування і охорони навколишнього природного середовища
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169640
citation_txt	Потенційно небезпечні об’єкти з погляду їх хімічної складової / І.В. Шевченко // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: РВПС України НАН України, 2010. — С. 273-277. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Економіка природокористування і охорони довкілля
work_keys_str_mv	AT ševčenkoív potencíjnonebezpečníobêktizpoglâduíhhímíčnoískladovoí
first_indexed	2025-07-15T04:26:03Z
last_indexed	2025-07-15T04:26:03Z
_version_	1837685605575688192
fulltext	273 УДК 330.15 І. В. ШЕВЧЕНКО Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНІ ОБ’ЄКТИ З ПОГЛЯДУ ЇХ ХІМІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ Статтю присвячено детальному аналізу хімічної складової потенційно небезпечних об’єктів з погляду їх типізації за походженням та небезпечними властивостями. Висвітлено потенційні чинники можливої активізації небезпечного прояву властивостей потенційно небезпечних об’єктів, сформульовані першочергові завдання з контролю за станом їх екологічної безпеки стосовно хімічної складової. Ключові слова: потенційно небезпечні об’єкти, екологічна безпека, хімічна промисловість, регулювання господарської діяльності, контроль. Статья посвящена детальному анализу химической составляющей опасных объектов с точки зрения их типизации по происхождению и опасным характеристикам. Представлено потенциальные факторы активизации опасного проявления свойств потенциально опасных объектов, сформулированы первоочередные задания в сфере контроля состояния их экологической безопасности касательно химической составляющей. Ключевые слова: потенциально опасные объекты, экологическая безопасность, химическая промышленность, регулирование хозяйственной деятельности, контроль. The detailed analysis of chemical component of potential accident facilities (PAF) is presented, its typifications by origin and by danger-characteristics are proposed. Potential factors of activation of potential accident facilities’ danger-characteristics are described and the most important measures on PAF’s environmental safety controlling are designed. Key words: potential accident facilities, environmental safety, chemical industry, economical activity regulation, controlling. У сучасній системі екологічної безпеки одним із головних проблемоутворюючих понять є визначення об’єкта підвищеної небезпеки, що можна вважати синонімом потенційно небезпечного об’єкта (ПНО). Термін об’єкт підвищеної небезпеки встановлено Законом України "Про об’єкти підвищеної небезпеки" і визначено, що це об’єкт, на якому використовуються, виробляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна чи декілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перебільшує нормативно установлені порогові маси, а також інші об’єкти, які відповідно до закону мають передумовою реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру [1]. З метою обліку всіх потенційних джерел надзвичайних ситуацій державного чи регіонального масштабу, збору, накопичення, відновлення, систематизації та збереження формалізованої інформації про них, а також забезпечення оперативного аналізу можливості їх виникнення на об’єктах, територіях або в окремих регіонах країни, оцінки ризиків надзвичайних ситуацій різного характеру, прогнозування їх масштабів та моделювання їхнього розвитку з метою прийняття управлінських рішень із запобігання чи © І. В. Шевченко, 2010 274 обмеження негативних наслідків створений Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів. На 2008 рік Державний реєстр ПНО містить докладні відомості про 16904 об’єкти, до складу яких входять промислові підприємства, шахти, кар’єри, магістральні газо-, нафто- і продуктопроводи, гідротехнічні споруди, вузлові залізничні станції, мости, тунелі, накопичувачі та полігони промислових відходів, місця збереження небезпечних речовин та інше (табл.). Таблиця Потенційно небезпечні об’єкти в Україні, 2008 р.* Адміністративна одиниця Кількість об’єктів небезпеки вибу- хової поже- жної радіа- ційної гідро- дина- мічної біоло- гічної Хімічної за ступенем небезпеки Усього ПНО І ІІ ІІІ ІV АРК 678 693 0 17 5 4 24 51 93 793 Вінницька 457 474 43 14 37 2 26 23 15 512 Волинська 280 277 0 4 0 1 4 16 8 300 Дніпропетровська 925 955 14 27 3 12 18 28 105 1206 Донецька 1198 1286 15 106 22 13 48 91 65 1874 Житомирська 421 444 70 9 1 2 12 12 9 507 Закарпатська 313 316 2 82 2 1 3 7 6 458 Запорізька 722 735 4 12 11 8 7 21 46 822 Івано-Франківська 384 393 6 5 3 6 9 12 7 441 Київська 439 446 9 4 1 1 13 24 13 493 Кіровоградська 427 433 13 8 20 0 7 17 16 479 Луганська 615 703 8 68 7 7 31 49 62 902 Львівська 681 707 10 4 8 5 7 28 16 840 Миколаївська 449 461 2 7 1 4 10 24 5 514 Одеська 344 360 12 30 12 14 11 29 13 434 Полтавська 414 426 7 4 7 4 6 24 26 488 Рівненська 356 355 2 0 17 4 8 11 11 430 Сумська 337 365 30 10 41 12 12 10 19 488 Тернопільська 311 315 0 8 1 1 2 16 3 347 Харківська 1114 1205 21 25 23 29 24 130 89 1388 Херсонська 338 362 0 0 5 0 8 11 15 410 Хмельницька 454 462 29 5 25 3 6 13 5 555 Черкаська 362 364 1 40 2 5 11 12 11 442 Чернівецька 212 217 0 22 1 3 1 9 4 274 Чернігівська 555 593 40 1 43 5 9 14 15 694 М. Київ 449 475 18 3 22 3 17 14 22 606 М. Севастополь 177 183 1 2 0 0 2 7 5 207 Усього: 13412 14005 357 517 320 149 336 703 704 16904 * Джерело: [8]. Загальними питаннями дослідження ПНО у т.ч. з аналізом економічних і географічних їх аспектів у межах України, присвячені праці Б. М. Данилишина [2], С. М. Волошина [3], А. В. Степаненка [2, 4], О. М. Ральчука [2, 5], Є. В. Хлобистова [6]. Однак при ґрунтовному опрацюванні окремих теоретичних та методичних питань вивчення стану небезпечних об’єктів виявлено, що недостатньо повно розкриті окремі види небезпек (вибухової, пожежної, і, особливо, хімічної) 275 Метою статті є дослідити хімічну складову потенційно небезпечних об’єктів з позицій їх типізації за походженням та небезпечними властивостями. Вказані ПНО (див. табл.) характеризуються різним ступенем небезпеки, що пов’язано із їх типом та характером, наслідком їх можливої дії (вибух, пожежа, радіаційне забруднення, біологічна небезпека, хімічне забруднення). Найбільш потенційно небезпечними є об’єкти з виробництва вибухових речовин та утилізації непридатних боєприпасів; нафто- та газопереробні заводи; виробництва неорганічних речовин; сховища з непридатними пестицидами, отрутохімікатами. Ці об’єкти підвищеної екологічної небезпеки розподілені за ступенями хімічної небезпеки, а саме: I ступінь − 149 об’єктів; II – 336 об’єкти; III − 703 об’єкти; IV − 704 об’єкти. Усього в зонах можливого хімічного зараження мешкає понад 11,6 млн. чол. (близько 25% населення країни). Сьогодні в України використовуються десятки тисяч різних хімічних сполук, причому щорічно ця кількість збільшується на 21 тис. нових речовин [7]. Найбільша кількість хімічно небезпечних об’єктів розміщена в Донецькій, Харківській, Дніпропетровській та Луганській областях. До хімічно небезпечних об’єктів відносяться: • заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, а також окремі установки й агрегати, які виробляють або використовують сильнодіючі отруйні речовини (СДОР); • заводи або їх комплекси по переробці нафтопродуктів; • виробництва інших галузей промисловості, які використовують СДОР; • підприємства, оснащені холодильними установками, водонапірні станції та очисні споруди, які застосовують хлор або аміак; • транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові і морські танкери, які перевозять хімічні продукти; • склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства. Можливість СДОР визначати головний фактор небезпеки і створювати концентрації, що можуть уражати людей, пов’язані з їх фізико-хімічними властивостями. Найбільше значення мають агрегатний стан речовини, розчинність її у воді і різних розчинниках, щільність речовини та її газової фази, летучість, максимальна концентрація, питома теплота випарювання, питома теплоємність рідини, тиск насиченої пари, коефіцієнт дифузії, температура кипіння і замерзання, в’язкість, теплове розширення і стискання, корозійна активність, температура загорання та інші. При організації робіт з ліквідації хімічної небезпечної аварії на об’єкті господарської діяльності та її наслідків необхідно враховувати не тільки фізико-хімічні властивості СДОР, але і їх вибухову й пожежну небезпеку, можливість виникнення впродовж пожежі нових сильнодіючих отруйних речовин і на цій основі приймати необхідні заходи щодо захисту персоналу, який бере участь в роботах. Аналіз аварійних ситуацій демонструє, що об’єкти з хімічними небезпечними компонентами можуть бути джерелом: залпових викидів СДОР в атмосферу і водойми; хімічної пожежі із попаданням токсичних речовин у довкілля; руйнівних вибухів; зараження об’єктів і 276 місцевості в осередках аварії і на слідах розповсюдження хмари; широких зон задимлення у сполуці з токсичними продуктами. Для кожної аварії характерні стадії виникнення, розвитку і спаду небезпеки. На хімічному небезпечному об’єкті в розпалі аварії можуть діяти, як правило, декілька факторів ураження: пожежа, вибухи, хімічне зараження повітря і місцевості та інші, а за межами об’єктів – зараження довкілля. Дія СДОР через органи дихання частіше, ніж через інші шляхи, призводить до ураження людей, реалізується на великих відстанях і площах зі швидкістю вітрового переносу. Для багатьох СДОР характерна тривалість зараження навколишнього середовища, а також прояв віддалених ефектів ураження людей і об’єктів біосфери. Масштаби ураження при хімічно небезпечних аваріях значним чином залежать від метеорологічних обставин і умов зберігання СДОР. Так, іноді потужний викид може не спричинити значної шкоди або він буде мінімальним, у той же час менший викид в інших умовах може призвести до більшої шкоди. Із цих особливостей хімічних небезпечних аварій необхідно враховувати: захисні заходи, насамперед прогнозування, вияв і періодичний контроль за змінами хімічної ситуації; необхідність оповіщення персоналу підприємства, населення і сил цивільної оборони, що варто здійснювати з надзвичайно високою оперативністю; можливість того, що серед населення, яке перебуває в зонах розповсюдження СДОР, можуть бути уражені, для обстеження яких і надання їм медичної допомоги знадобляться значні сили і засоби. Локалізація джерела надходження СДОР у довкілля має визначну роль у попередженні масового ураження людей. Швидке її здійснення може спрямувати аварійну ситуацію в керовані межі, зменшити викиди СДОР і значно знизити шкоду. Особливу небезпеку становить поєднана дія гідротехнічних аварійних ситуацій з хімічним зараженням, наприклад, при забрудненні природних вод промисловими отруйними викидами. При цьому в поле розгляду попадають гідротехнічні споруди, які є чинниками гідродинамічної небезпеки. Це пов’язано зі станом гідротехнічних споруд − гребель, дамб, шлюзів, тобто інженерних споруд, за допомогою яких створюються і концентруються певні обсяги води. Сьогодні у складі комплексу водозахисних споруд України налічується 3,5 тис. км дамб, 1,2 тис. км берегоукріплення, понад 600 насосних та компресорних станцій для перекачування надлишків води, з них на р. Дніпро − 308 км дамб, 325 км берегоукріплювальних споруд, а також 31 насосні і 3 компресорні станції. Багато з них через брак коштів на експлуатацію втрачають надійність, унаслідок цього виникає загроза прояву надзвичайних ситуацій [8]. Найбільшу гідродинамічну небезпеку для населення і навколишнього середовища становить каскад дніпровських водосховищ (Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське) та Дністровське водосховище, які приймають промислові скиди багатьох підприємств і насичені шкідливими хімічними речовинами. Потенційними чинниками можливої активізації небезпечного прояву властивостей ПНО є застосування застарілих систем протиаварійного захисту, потенційно небезпечних технологічних процесів та ресурсне зношення основних виробничих засобів, хімічних, нафтохімічних та 277 нафтогазопереробних виробництв. Значна частина технологічного обладнання і технологічних процесів не відповідають вимогам безпеки. На виробництвах вибухових речовин застосовуються недосконалі технології та застаріле технологічне обладнання. Таким чином, для здійснення контролю за станом екологічної безпеки ПНО стосовно хімічної складової необхідно вжити наступні першочергові заходи: • перебудову і технічне переозброєння виробничого комплексу на основі впровадження новітніх наукових досягнень, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів, застосування відновлюваних джерел енергії, розв'язання проблем знешкодження і використання всіх видів відходів; • налагодження ефективного екологічного контролю за науково- дослідними розробками зі створення речовин штучного походження, їх проектуванням, будівництвом та функціонуванням з метою управління техногенними навантаженнями, раціональним використанням природних ресурсів і розміщенням продуктивних сил; • класифікацію регіонів України за рівнями техногенно-екологічних навантажень стосовно хімічної небезпеки, створення відповідних карт техногенно-екологічних навантажень; • наглядову діяльність за промисловою безпекою хлор-, аміаковикористовуючих, а також інших виробництв, де використовуються небезпечні хімічні речовини та обладнання з вичерпаним ресурсом експлуатації; • дотримання вимог безпеки під час виконання ремонтних та регламентних робіт на хімічних виробництвах і газонебезпечних робіт на об’єктах водопровідно-каналізаційного господарства. Література 1. Закон України "Про об’єкти підвищеної небезпеки" // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 15. − С. 5–6. 2. Данилишин Б. М. Безпека регіонів України і стратегії її гарантування. Т. 1: Природно-техногенна (екологічна) безпека / Данилишин Б. М., Степаненко А. В., Ральчук О. М. − К.: Наукова думка, 2008. − 389 с. 3. Волошин С. М. Економічний механізм забезпечення екологічної безпеки в системі державного регулювання природно-техногенною безпекою / С. М. Волошин // Економіка природокористування і охорони довкілля. − К.: РВПС України НАН України, 2006. − С. 89– 97. 4. Степаненко А. В. Стратегія прориву в соціально-економічному і технологічному розвитку України / А. В. Степаненко [Електронний ресурс] − Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Psu/2009_1/Stepanenko.pdf. 5. Федорищева А. М. Техногенно-екологічна безпека: аспекти та можливості управління / А. М. Федорищева, О. М. Ральчук // Регіональна економіка. – 2001. – №. 2. – С. 102-111. 6. Хлобистов Є. В. Екологічна безпека трансформаційної економіки / Є. В. Хлобистов. − К.: Агентство "Чорнобильінтерінформ", 2004. − 336 с. 7. Хімічнонебезпечні об’єкти. Сильнодіючі отруйні речовини, особливості їх впливу на організм людини [Електронний ресурс]− Режим доступу: http://g-o.org.ua/article/a-7- 1.html. 8. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2008 році [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/content/annual_report_2008.html. http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Psu/2009_1/Stepanenko.pdf http://g-o.org.ua/article/a-7-1.html http://g-o.org.ua/article/a-7-1.html http://www.mns.gov.ua/content/annual_report_2008.html

Потенційно небезпечні об’єкти з погляду їх хімічної складової

Institution

Ähnliche Einträge