Перші парафії УАПЦ в Одесі: функціонування та долі пастирів (1917–1938 рр.)

У статті досліджується становлення й діяльність перших парафій Української автокефальної православної церкви в Одесі після революційних подій 1917–1921 рр. та в період репресій влади проти УАПЦ. За мету ставиться розгляд церковного локусу – автокефальних парафій в Одесі – Покрівської і Входо-Ієру...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2019
Автор: Михайлуца, М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2019
Назва видання:Краєзнавство
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169700
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Перші парафії УАПЦ в Одесі: функціонування та долі пастирів (1917–1938 рр.) / М. Михайлуца // Краєзнавство. — 2019. — № 2. — С. 58-70. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті досліджується становлення й діяльність перших парафій Української автокефальної православної церкви в Одесі після революційних подій 1917–1921 рр. та в період репресій влади проти УАПЦ. За мету ставиться розгляд церковного локусу – автокефальних парафій в Одесі – Покрівської і Входо-Ієрусалимської, їх активних прихожан та священнослужителів. Джерельною основою студій є малознані, інформативно бідні й уривчасті, але сутнісно важливі для сьогодення, свідчення підслідних та жертв політичних репресій кінця 1920–1930-х рр. Реконструювання історії релігійних громад УАПЦ вимальовувалось на основі архівно-слідчих справ фонду Р-8065, які перебувають на зберіганні Держархіву Одеської області (ДАОО). Відкинуто ідеологічні, брехливо-міфологічні конструкції слідчих ДПУ– НКВС, завдяки методикам (порівняльного аналізу, історичної біографістики, історичної антропології), проаналізовано тексти обвинувачень і перехресних очних ставок, інші подібні фейки, подано персоніфіковано трагічне минуле одеських осередків автокефальної церкви, зроблено висновок про тяглість населення до української церкви й духовної єдності усіх регіонів України.