Особливості розвитку та проявів синдрому емоційного вигорання у лікарів

• Datum: 2020
• Hauptverfasser: Ровенська, В.В., Саржевська, Є.О.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут економіки промисловості НАН України 2020
• Schriftenreihe: Економічний вісник Донбасу
• Schlagworte: Менеджмент персоналу
• Online Zugang: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170209
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Особливості розвитку та проявів синдрому емоційного вигорання у лікарів / В.В. Ровенська, Є.О. Саржевська // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 1 (59). — С. 123-129. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

У статті проаналізовано рівень та прояви професійного вигорання у медичних працівників різних спеціальностей в Україні та вплив рівня особистісної тривожності у формуванні симптомів професійного вигорання. Для визначення рівня професійного вигорання медичних працівників шляхом анонімного опитування охоплено 100 осіб. Серед них: лікарі станції швидкої медичної допомоги – 22 особи, фельдшери станції швидкої медичної допомоги – 10, хірурги – 20, лікарі терапевтичного профілю – 48 осіб (педіатри – 14, кар¬діологи – 16, сімейні лікарі –18). Для оцінки рівня професійного вигорання використана методика Maslach Burnout Inventory (MBI) з адаптацією Н. Водоп’янової. Установлено відмінності в показниках цього синдрому відповідно до спеціальності. Найбільш виражений синдром професійного вигорання за всіма шкалами у лікарів педіатрів та сімейних лікарів, оскільки саме ці професійні категорії проводять найбільше часу у безпосередньому тісному спілкуванні з хворими, що проявляється емоційним спустошенням, високою особистісною тривожністю, зниженням настрою, психоемоційним відстороненням, зниженням продуктивності праці, незадоволенням собою. Відмічено, що синдром емоційного вигорання лікарів проходить три фази, із яких у фазі напруження він характеризується переважно надмірним переживанням психотравмуючих обставин, у фазі резистенції проявляється економією емоційної сфери, у фазі виснаження – емоційним дефіцитом. Проведено аналіз залежності між ступенем вираженості окремих ознак синдрому емоційного вигорання у лікарів та тривалістю їх лікарняної практики.