Типи тектонічних порушень і їхній вплив на формування соляних структур та пасток вуглеводнів Дніпровсько-Донецької западини

• Дата: 2020
• Автори: Олійник, О.П., Мачуліна, С.О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2020
• Назва видання: Доповіді НАН України
• Теми: Науки про Землю
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170624
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Типи тектонічних порушень і їхній вплив на формування соляних структур та пасток вуглеводнів Дніпровсько-Донецької западини / О.П. Олійник, С.О. Мачуліна // Доповіді Національної академії наук України. — 2020. — № 6. — С. 54-60. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Дніпровсько-Донецька западина — основний нафтогазоносний регіон України, що характеризується поширенням солянокупольних структур — об'єктами нафтогазорозвідувальних робіт. За комплексом геолого-геофізичних даних у западині виділяються численні розломи і розриви різної глибини залягання й тривалості розвитку. У соленосних регіонах розривні порушення впливають на формування структурних форм, які є пастками нафти і газу та сприяють збереженню покладів вуглеводнів. Розподіл покладів вуглеводнів обумовлюється морфологічними особливостями структур, прив'язкою певних типів підняттів до окремих тектонічних зон, наявністю мережі розривних порушень і поширеністю за площею й розрізом. В основу досліджень покладено результати переінтерпретації геолого-геофізичного матеріалу, зокрема сейсмо-стратиграфічних розрізів регіональних профілів, що дало можливість охарактеризувати типи основних диз'юнктивних тектонічних порушень, дотичних до соляних тіл у межах центральної частини западини. Нафтогазоносність вивчених соленосних структур безпосередньо пов'язана із розвитком крайових глибинних і прибортових розломів, внутрішніми розломо-парами, північним і південним приосьовим та осьовим розломами в приштокових і надштокових зонах, а також розломами-скидами, “кущоподібними” розривами, розломами “щілинних” мініграбенів. Тектонічні порушення сприяли міграції вуглеводневих флюїдів у верхні шари та утворенню тектонічно екранованих пасток вуглеводнів; соляні і глинисті шари слугували надійними флюїдотривами; бокові розломи контролювали поширення солі, формуючи скульптуру штоків.