Духовно-ноосферо-сталий розвиток як антикризова стратегія національного відродження

В останні десятиліття значно розвинувся і негласно діє вірус техносу, який нищить духовність і моральність сучасної одномірної інтелектуально розвиненої людини. Саме цим нищівним вірусом боліє людство, бо він витравляє людяну суть людини, скрізь створює антидуховну атмосферу, спрямовує інтелект на т...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2020
Автор: Задорожний, Г.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2020
Назва видання:Вісник економічної науки України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170649
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Духовно-ноосферо-сталий розвиток як антикризова стратегія національного відродження / Г.В. Задорожний // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 1 (38). — С. 10-15. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:В останні десятиліття значно розвинувся і негласно діє вірус техносу, який нищить духовність і моральність сучасної одномірної інтелектуально розвиненої людини. Саме цим нищівним вірусом боліє людство, бо він витравляє людяну суть людини, скрізь створює антидуховну атмосферу, спрямовує інтелект на творення антилюдяних проєктів. Аналіз концепцій сталого і ноосферного розвитку показав, що вони мають технократичний характер. Усе людство хворе і для його лікування насамперед необхідно повернути людині духовність. Українське суспільство може розвиватися й мати людяне майбутнє лише тоді, коли воно перестане сповідувати тези минулого, а буде намагатися розробити новий сценарій людяного майбутнього. Для цього по-трібно розробити новий дискурс мислення, світорозуміння і розвитку, який не може бути продуктивним для людини/людства, якщо виходити з пусто-порожнього говоріння про сталий розвиток та мріяти про ноосферу як новий соціально-утопічний проєкт без розуміння того, що людина є перш за все духовною істотою. У новому дискурсі потрібно опиратися на іншу фундаментальну засаду і специфіку, яка б дозволяла технократичний світогляд ввести в русло духовності-людяності. Це дозволяє зробити нова людиномірна наука, у якій одним із основним принципів стає взаємодія наукового і позанаукового знання, яке дозволяє теоретично розкривати гармонійність у світопізнанні та практично реалізувувати цілісну гармонійність господарських людяних пере-творень. Без докорінної зміни парадигми цілісного світорозуміння буде лише поглиблюватися глобальна криза, яка уже стала кризою-лабіринтом, бо знайти вихід з цього кризового лабіринту не може за визначенням традиційна механіко-матеріалістична наука з її діалектичним омертвлювальним усе живе методом. Новою життєстверджувальною стратегією має стати відроджувально-рятівна національна (і глобальна) стратегія духовно-ноосферо-сталого господарського розвитку, головні контури вже представлені в розробках вчених Каразінської міждисциплінарної методологічної школи досліджень господарства. У статті розкрито нові методологічні підходи щодо розробки такої стратегії при широкому використанні методу триалектики.