Стратегування в системі державного управління: виклики сьогодення та науково-експертні платформи

• Видавець: Інститут економіки промисловості НАН України
• Дата: 2020
• Автори: Ляшенко, В.І., Петрова, І.П.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2020
• Назва видання: Вісник економічної науки України
• Теми: Регіональна економіка
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170659
• Цитувати: Стратегування в системі державного управління: виклики сьогодення та науково-експертні платформи / В.І. Ляшенко, І.П. Петрова // Вісник економічної науки України. — 2020. — № 1 (38). — С. 86-96. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.

Обґрунтовано пропозиції щодо посилення ролі стратегування регіонального та територіального розвитку на загальнонаціональному рівні, на рівні регіону й громади в умовах глобалізації та європейської інтеграції. Проаналізовано систему управління новою державною регіональною політикою. Виявлено, що процес стратегування є багатомірним та багатовимірним, а також потребує формування відповідного вертикального та горизонтального рівнів у якості самостійної владно-управлінської гілки. Запропоновано сформувати науково-експертні платформи стратегування як мережеву структуру за участю владно-управлінських, бізнес-структур та експертного співтовариства від національного до місцевого рівнів. Розглянуто науково-експертні платформи стратегування в системі стратегічного планування соціально-економічним розвитком країни, макрорегіону, області, міста, району та об’єднаних територіальних громад. Для формування ефективних інститутів розвитку і моніторингу їх функціонування пропонується сформувати Корпорації випереджаючого розвитку макрорегіонів (економічних районів), Корпорації випереджаючого розвитку областей, Корпорації випереджаючого розвитку міста та об’єднаних територіальних громад. Виявлено, що для довгострокового горизонту прогнозування та планування доцільно спиратися на циклічну теорію «довгих хвиль» М.Д. Кондратьєва (25-30 років, це 1/2 довгої хвилі Кондратьєва). Директива тривалого горизонту планування на 25-30 років вимагає доповнення середньостроковими (5-7 років) та короткостроковими (2-3 роки) інструментами планування. На всіх рівнях доцільно розробляти короткострокові з визначеними конкретними джерелами фінансування заходів програми для вирішення найбільш комплексних проблем розвитку регіонів. Основою короткострокових програм повинні стати проєкти на засадах міжнародно-публічно-приватного партнерства. Зазначено, що реалізація конкретних заходів слід здійснювати на основі програмно-проєктного підходу.