Вишивка та гаптування Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть
Метою статті є висвітлення особливостей вишивки шовком та образотворчого гаптування на прикладі творів чернігівського мистецького осередку у другій половині ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Методологія дослідження спирається на системний підхід і, завдяки конкретно-проблемному та історичному методам, цілком...
Збережено в:
Дата: | 2020 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2020
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170684 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Вишивка та гаптування Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть / А. Адруг // Сiверянський лiтопис. — 2020. — № 1. — С. 36-51. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-170684 |
---|---|
record_format |
dspace |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
У глиб віків У глиб віків |
spellingShingle |
У глиб віків У глиб віків Адруг, А. Вишивка та гаптування Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть Сiверянський літопис |
description |
Метою статті є висвітлення особливостей вишивки шовком та образотворчого гаптування на прикладі творів чернігівського мистецького осередку у другій половині ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Методологія дослідження спирається на системний підхід і, завдяки конкретно-проблемному та історичному методам, цілком відповідає завданням дослідження, які логічно з'являються відповідно до мети. Наукова новизна. Аналіз наукової літератури свідчить, що гаптування в Чернігові другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст. не було предметом спеціального дослідження. Розглядаються призначення та функції виробів, виконаних у тогочасному Чернігові, їх поширення та матеріали й техніки виготовлення. Аналізуються окремі витвори, проводиться зіставлення їх з тогочасними зразками української графіки й живопису. Висновки. У другій половині ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Чернігів став визначним центром вишивки та гаптування. Видатні витвори чернігівських майстринь – це вагомий внесок до скарбниці українського мистецтва. Актуалізована джерельна база, яку складають переважно оригінальні твори чернігівських майстрів, описи майна та духовні заповіти представників козацької еліти стали достатніми для вирішення поставлених завдань і досягнення мети дослідження. Встановлено, що уже в часи Київської Русі гаптування існувало як самостійний вид мистецтва та набуло поширення. Саме декоративне мистецтво того часу стало тією базою, на якій сформувалось і набуло розвитку образотворче шитво наступних століть. Встановлено, що гаптований воздух з композицією «Покладення до труни» близький не лише до друкованого антимінса 1697 р., а й до інших відбитків з тієї ж дошки. Тобто відбитки 1695, 1714, 1723, 1735 років теж могли бути зразками. Про поширеність шитва в другій половині ХVІІ – на початку ХVІІІ століть свідчать заповіти, описи майна та портрети козацької старшини, а також народні картини. |
format |
Article |
author |
Адруг, А. |
author_facet |
Адруг, А. |
author_sort |
Адруг, А. |
title |
Вишивка та гаптування Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть |
title_short |
Вишивка та гаптування Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть |
title_full |
Вишивка та гаптування Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть |
title_fullStr |
Вишивка та гаптування Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть |
title_full_unstemmed |
Вишивка та гаптування Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть |
title_sort |
вишивка та гаптування чернігова другої половини хvіі – початку хvііі століть |
publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
publishDate |
2020 |
topic_facet |
У глиб віків |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170684 |
citation_txt |
Вишивка та гаптування Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть / А. Адруг // Сiверянський лiтопис. — 2020. — № 1. — С. 36-51. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
series |
Сiверянський літопис |
work_keys_str_mv |
AT adruga višivkatagaptuvannâčernígovadrugoípolovinihvíípočatkuhvííístolítʹ |
first_indexed |
2023-10-18T22:27:51Z |
last_indexed |
2023-10-18T22:27:51Z |
_version_ |
1796155584294158336 |
spelling |
irk-123456789-1706842020-07-31T01:27:24Z Вишивка та гаптування Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть Адруг, А. У глиб віків Метою статті є висвітлення особливостей вишивки шовком та образотворчого гаптування на прикладі творів чернігівського мистецького осередку у другій половині ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Методологія дослідження спирається на системний підхід і, завдяки конкретно-проблемному та історичному методам, цілком відповідає завданням дослідження, які логічно з'являються відповідно до мети. Наукова новизна. Аналіз наукової літератури свідчить, що гаптування в Чернігові другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст. не було предметом спеціального дослідження. Розглядаються призначення та функції виробів, виконаних у тогочасному Чернігові, їх поширення та матеріали й техніки виготовлення. Аналізуються окремі витвори, проводиться зіставлення їх з тогочасними зразками української графіки й живопису. Висновки. У другій половині ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Чернігів став визначним центром вишивки та гаптування. Видатні витвори чернігівських майстринь – це вагомий внесок до скарбниці українського мистецтва. Актуалізована джерельна база, яку складають переважно оригінальні твори чернігівських майстрів, описи майна та духовні заповіти представників козацької еліти стали достатніми для вирішення поставлених завдань і досягнення мети дослідження. Встановлено, що уже в часи Київської Русі гаптування існувало як самостійний вид мистецтва та набуло поширення. Саме декоративне мистецтво того часу стало тією базою, на якій сформувалось і набуло розвитку образотворче шитво наступних століть. Встановлено, що гаптований воздух з композицією «Покладення до труни» близький не лише до друкованого антимінса 1697 р., а й до інших відбитків з тієї ж дошки. Тобто відбитки 1695, 1714, 1723, 1735 років теж могли бути зразками. Про поширеність шитва в другій половині ХVІІ – на початку ХVІІІ століть свідчать заповіти, описи майна та портрети козацької старшини, а також народні картини. The purpose of the article is to highlight the peculiarities of silk embroidery and pictorial fine embroidery on the example of the works of the Chernihiv art center in the second half of the 17th – beginning of the 18th centuries. The research methodology is based on a systematic approach and, through specific problematic and historical methods, is fully in line with the research objectives that logically emerge according to the purpose. Scientific novelty. Analysis of the scientific literature showed that the embroidery and fine embroidery of Chernihiv in the second half of the 17th – early 18th centuries were not the subject of special study. The purpose and functions of Chernihiv products of the specified period, their distribution and materials and manufacturing techniques are considered. The individual works are analyzed, their comparison with the contemporary designs of Ukrainian graphics and painting is made. Conclusions. In the second half of the 17th – early 18th centuries Chernihiv became a prominent center of embroidery and fine embroidery. The outstanding works of Chernihiv artisans are a significant contribution to the treasury of Ukrainian art. An updated source base consisting mainly of original works of Chernihiv masters, property descriptions and spiritual testimonies of representatives of the Cossack elite became sufficient to meet the set goals and achieve the goal of the study. It was established that in the times of Kyivan Rus, embroidery and fine embroidery existed as an independent form of art and became widespread. It was the decorative art of that time that became the basis on which the fine art of the following centuries was formed and developed. Testimonies, property descriptions and portraits of the Cossack officers, as well as folk paintings, testify to the prevalence of needlework in the second half of the 17th – early 18th centuries. It is established that the fine embroidery vozdukh with the composition “Laying on the coffin” is close not only to the printed anti-mint in 1697, but also to other prints from the same board. That is, the prints of 1695, 1714, 1723, 1735 could also be samples. 2020 Article Вишивка та гаптування Чернігова другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ століть / А. Адруг // Сiверянський лiтопис. — 2020. — № 1. — С. 36-51. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.3732533 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170684 746.3 (477.51) “16/17” uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |