Життя та діяльність Чернігівського єпископа Веніаміна (Биковського)

Мета статті – розглянути діяльність єпископа Веніаміна (Биковського), який очолював єпархію на Чернігівщині одинадцять років і запам'ятався місцевій пастві як справжній керівник, адміністратор і душпастир, наставник для духівництва та мирян Сіверського краю. Розвідка ґрунтується на базі біогра...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Дата:2020
Автор: Герасименко, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170690
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:Життя та діяльність Чернігівського єпископа Веніаміна (Биковського) / В. Герасименко // Сiверянський лiтопис. — 2020. — № 1. — С. 115-123. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Мета статті – розглянути діяльність єпископа Веніаміна (Биковського), який очолював єпархію на Чернігівщині одинадцять років і запам'ятався місцевій пастві як справжній керівник, адміністратор і душпастир, наставник для духівництва та мирян Сіверського краю. Розвідка ґрунтується на базі біографічного методу та принципу історизму. Наукова новизна. На підставі матеріалів, які були опубліковані у часописах «Черниговские епархиальные известия» та інших джерелах, вперше здійснено цілісний аналіз діяльності Чернігівського єпископа Веніаміна (Биковського), який керував Чернігівською єпархією в період 1882–1893 рр. Особливу увагу приділено діяльності владики як правлячого архієрея. Висновки. Очолюючи Чернігівську єпархію з 1882 по 1893 рр., єпископ Веніамін (у мирському середовищі відомий як Володимир Петрович Биковський) досягнув значних успіхів у справах, що підвищували рівень християнського благочестя у пастві. Досліджено його роль у процесах місіонерства, заборони базарів у неділі, поліпшення статистичної звітності Чернігівської єпархії перед Святійшим Синодом, підготовки Пастирського послання єпископів Південно-західних єпархій Руської Церкви та ін. Відзначено позицію єпископа до запровадження інституту земських начальників. Безумовно, Церква через обер-прокурора була інститутом державної влади, а тому владиці доводилося підтримувати цивільну владу в питаннях державних реформ. Хоча посада земського начальника за своєю суттю і нагадувала чимось поміщика, оскільки поєднувала адміністративну і судову владу у відношенні до селян, але після скасування кріпацтва права повної влади над сільськими жителями він вже не мав. Отже, вся діяльність єпископа Веніаміна (Биковського) була спрямована на всіляку підтримку авторитету церкви та її засад, наведення ладу в судочинстві та церковному діловодстві, виховання у особ духовного звання ревного ставленні до виконання своїх обов'язків.