До питання про походження роду прп. Паїсія Величковського і його зв'язки з Чернігівщиною

• Дата: 2020
• Автор: Шумило, С.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Церковна старовина
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170693
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: До питання про походження роду прп. Паїсія Величковського і його зв'язки з Чернігівщиною / С. Шумило // Сiверянський лiтопис. — 2020. — № 1. — С. 144-163. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.

Мета статті – висвітлення найбільш дискусійних питань щодо походження роду прп. Паїсія Величковського та пошук підтвердження його зв'язків з Чернігівщиною. Методологія роботи представлена відповідно до антропологічного підходу. Наукова новизна. Вперше детально проаналізовано походження прп. Паїсія Величковського та його зв'язки з Чернігівщиною. Актуалізовано питання генеалогічних зв'язків між ним та відомим українським письменником та священиком Іваном Величковським. Висновки. Докладно досліджено родовід прп. Паїсія Величковського та його зв'язки з Чернігівщиною. Паїсій Величковський та його родина є яскравими представниками роду українських козацьких священиків, церковних та культурних діячів кінця XVII–XVIII ст., які мали давнє благородне походження. Хоча загальновизнано, що цей рід походить з Полтавщини, дослідження генеалогій козацьких старшин показують, що первісне «гніздо» козацько-шляхетського роду Величковських зосереджене в Любечі, на Чернігівщині. Зокрема, полтавська гілка родини Величковських починається з письменника та священика Івана Величковського, який переїхав до Полтави з Чернігова близько 1687 р. Протягом багатьох століть родовим гніздом знатної родини Величковських був Любеч. Привертає увагу той факт, що шлях першої чернечої покори Паїсія Величковського починався саме з Чернігівщини, в Любечі. Не виключено, що відхід Паїсія до Чернігова і Любеча був пов'язаний з якимись його внутрішніми пошуками. Рано втративши батька і, можливо, намагаючись позбутися материнської опіки, він йде на батьківщину своїх предків за батьківською лінією. Ці пошуки могли мати не тільки духовний характер. Розібратися з самим собою, зі своїм родоводом, хто він і звідки – це теж прояв внутрішніх шукань, які міг переживати молодий послушник.