Уніфікація статусу ремісничих цехів Чернігово-Сіверщини згідно з «Ремесленным положением» 1785 р.

• Дата: 2020
• Автор: Щербина, С.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Розвідки
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170696
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Уніфікація статусу ремісничих цехів Чернігово-Сіверщини згідно з «Ремесленным положением» 1785 р. / С. Щербина // Сiверянський лiтопис. — 2020. — № 1. — С. 173-178. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

У статті проаналізовано норми «Ремесленного положения» 1785 р. та його вплив на внутрішній устрій, традиції і статус ремісничих корпорацій Чернігово- Сіверщини. Аналіз документа дозволив встановити, що нові законодавчі ініціативи Російської імперії поєднували положення західно-європейських цехових статутів із деякими місцевими традиціями. Відтепер юридично закріплювалось підпорядкування ремісничих об'єднань органам місцевої влади, які посилювали вплив на внутрішнє життя корпорацій. Позитивним явищем було унормування процесу вступу до цеху, чітке визначення терміну навчання учнів, прозора фінансова політика. Цехи були зобов'язані займатися благодійною роботою: допомагати сиротам, церкві, фінансово підтримувати своїх бідних та хворих членів. Згідно «Ремесленного положения», лише майстри однієї спеціалізації могли утворювати цех. Водночас цех могли сформувати не менше п'яти майстрів одного міста. Перш за все новий закон змінив і регулював відносини між основними соціальними групами в цехах. Були встановлені суворі строки навчання для студентів та учнів. Сертифікат, отриманий після закінчення навчання та успішно складеного іспиту, давав право займатися обраним ремеслом у будь-якому цеху країни. Члени цеху повинні були працювати шість днів на тиждень, з шостої години ранку до шостої вечора з перервами на сніданок і обід. «Ремесленное положение» також регулювало відносини між міською адміністрацією та цехами. «Ремесленное положение» потрібно було читати кожні чотири місяці, щоб усі члени гільдії його знали. Також цей документ 1785 р. ввів фіксовану плату за порушення правил ремісничого цеху. Автор доходить висновку, що обмеження прав ремісників, звуження благодійницької діяльності щодо місцевих церков, втручання у внутрішньо-цехові справи призвело до поступової втрати регіональних особливостей цехового устрою Чернігово-Сіверщини.