Чернігівський педагогічний виш: формування студентського складу та його основні характеристики (20-30 ті рр. ХХ ст.)

• Дата: 2020
• Автор: Комарніцький, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Розвідки
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170699
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Чернігівський педагогічний виш: формування студентського складу та його основні характеристики (20-30 ті рр. ХХ ст.) / О. Комарніцький // Сiверянський лiтопис. — 2020. — № 1. — С. 193-203. — Бібліогр.: 50 назв. — укр.

Актуальність дослідження. Радянська влада приділяла особливу увагу вихо-ванню нового типу вчителів для нового покоління суспільства, яке зможе слухняно виконувати вказівки та стати “будівельником соціалізму” в майбутньому країни, виконувати всі доручення тоталітарної влади щодо побудови нового соціалістичного радянськго народу. У зв'язку з цим акцент робився на формуванні студентського контингенту, зростанні кількісного складу майбутніх учителів, регулюванні соціального, партійного, державного та гендерного складу. Мета статті. Продемонструвати процес комплектування студентського контингенту педагогічного вишу (ІНО, ІСВ, педінституту) у Чернігові, представити основні характеристики студентів, які навчалися в ньому у 20–30‑х рр ХХ ст. Методи дослідження. У ході роботи над розвідкою було залучено комплекс загальнонаукових (аналіз, синтез, порівняльний та діалектичний метод) та спеціально-наукових методів історичного дослідження (історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, проблемно-хроно-логічний). Зміст дослідження та його результати. У педагогічному виші Чернігова значна увага приділялась формуванню студентського контингенту. Провідним суспільно-політичним принципом відбору викладачів у цьому виші, як і в інших навчальних закладах республіки, був класовий підхід, який відсунув на другий план загальнодержавні та загальнолюдські цінності. У цей період виш широко використовував систему відряджень для навчання членів партійних, комсомольських, профспілкових, військових організацій та комітетів бідних селян. Плани набору молоді були або перевиконані, або, навпаки, суттєво недовиконані. У виші, слідуючи директивам центру, вдалися до антидемократичних та незаконних кампаній «очищення», через які влада певною мірою змінила соціа-льний склад студентів. Значна увага приділялася процесу “пролетаризації” вишу, темпи якого в першій половині 20-х рр. ХХ ст. ще не були високими. Помітне збільшення кількості робітників і селян було намічено лише наприкінці десятиліття. У 30-х рр. багато хто зі студентів вже мав значний життєвий та трудовий досвід. Тоді більшість молодих людей були безпартійними. За національною ознакою українці абсолютно домінували у виші. На початку 1930‑х рр. більшовикам вдалося певною мірою реалізувати свою ідею панування в студентському середовищі партійно-комсомольського прошарку.