Управлінський апарат в РКУ та ВЗО як засіб реалізації мети та завдань окупації України Третім Райхом

• Дата: 2020
• Автор: Іваненко, А.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Розвідки
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170702
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Управлінський апарат в РКУ та ВЗО як засіб реалізації мети та завдань окупації України Третім Райхом / А. Іваненко // Сiверянський лiтопис. — 2020. — № 1. — С. 230-244. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

У статті доведено, що Україна у відповідності з планами нацистського керівництва Третього Райху мала стати майбутнім «життєвим простором» для «арійського народу». Для безпосереднього виконання завдань окупації була створена система органів окупаційного адміністрування, зокрема, Райхсміністерство східних окупованих територій, РКУ та ВЗО. Метою статті є висвітлення ролі управлінського апарату Райхскомісаріату “Україна” та військової зони окупації у процесі втілення мети та завдань окупації території України Третім Райхом у 1941–1944 рр. Методологію дослідження складають загальнонаукові (аналіз, дедукція, індукція) і спеціальні (порівняльно-історичний, ретроспективний) методи. Наукова новизна. На основі архівних джерел досліджено та вперше проаналізовано особливості функціонування управлінського апарату в РКУ та ВЗО у 1941–1944 рр. з огляду на їх роботу для реалізації мети та завдань окупаційної політики Німеччини. Висновки. Важливе місце в реалізації завдань окупаційного режиму відігравали органи місцевого управління, представлені районними, міськими та сільськими управами. Перебуваючи під тотальним контролем окупаційної адміністрації, їх особовий склад мав виконувати вказівки німецьких управлінців. Зміст службової компетенції органів місцевого управління, порядок створення не дозволяє кваліфікувати їх у якості органів «самоврядування». Утім, результати окупаційного адміністрування були невтішними. Окупаційний режим в РКУ зазнав системної політичної кризи. Однією із причин кризи стали деструктивні явища та процеси у функціонуванні окупаційного апарату влади, а саме неадекватно високий рівень паралелізму та дублювання в роботі окупаційних органів влади. А особистий конфлікт між А. Розенбергом та Е. Кохом призвів до появи деструктивних явищ у роботі адміністрації РКУ. Сам же окупаційний апарат влади був переобтяжений службовими завданнями, виконати які за дефіциту кваліфікованих управлінців, матеріально-технічних ресурсів, низького рівня транспортного сполучення та комунікацій було вкрай складно.