Землеволодіння та господарство Менської сотні наприкінці XVII – на початку XVIII ст.

Пропоноване дослідження має на меті охарактеризувати процеси становлення старшинського, монастирського землеволодіння та освоєння території Менської сотні Чернігівського полку наприкінці XVII – на початку XVIII ст. Методологічно робота побудована на поєднанні регіонального, мікроісторичного та ант...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2020
Автор:	Казіміров, Д.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
Назва видання:	Сiверянський літопис
Теми:	Історія міст і сіл
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170710
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Землеволодіння та господарство Менської сотні наприкінці XVII – на початку XVIII ст. / Д. Казіміров // Сіверянський літопис. — 2020. — № 2. — С. 27-41. — Бібліогр.: 39 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-170710
record_format	dspace
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія міст і сіл Історія міст і сіл
spellingShingle	Історія міст і сіл Історія міст і сіл Казіміров, Д. Землеволодіння та господарство Менської сотні наприкінці XVII – на початку XVIII ст. Сiверянський літопис
description	Пропоноване дослідження має на меті охарактеризувати процеси становлення старшинського, монастирського землеволодіння та освоєння території Менської сотні Чернігівського полку наприкінці XVII – на початку XVIII ст. Методологічно робота побудована на поєднанні регіонального, мікроісторичного та антропологічного підходів. Застосування історико-генетичного, історико-порівняльного та просопографічного методів дозволило простежити умови надання козацькій старшині маєтностей в сотні у зв'язку зі змінами у службовому становищі, виявити в джерелах пов'язані з цим певні неточності хронологічного та фактичного характеру. Наукова новизна дослідження пов'язана також із введенням до наукового обігу інформації з невідомих раніше документів щодо колонізації території сотні представниками місцевої сотенної старшини та рядового козацтва. Висновки. Автором визначено кількісний склад населених пунктів сотні, сформований ще за доби Речі Посполитої на Чернігово-Сіверщині. Простежено вплив переселенського руху з Правобережної України на освоєння її територій. У результаті майже третину маєтностей та підданих в сотні отримали старшини – вихідці з правобережних полків. Водночас розглянуто процес переходу рангових володінь у спадкові, розширення меж монастирських володінь, умови заснування слобід, хуторів та будівництва млинів. Окрема увага зверталася на заселення та господарську діяльність північної частини сотні, в освоєнні якої активну участь брали місцева старшина та козаки. Автором визначений розподіл старшинських, монастирських маєтностей та територій, які перебували у підпорядкуванні менської ратуші. Колонізація вільних земель, заснування слобід та хуторів, підприємницька діяльність нових та старих господарів у Менській сотні відповідали тенденціям часу та політиці гетьмана Івана Мазепи, спрямованій на підтримку господарського розвитку територій та економіки Української козацької держави в цілому.
format	Article
author	Казіміров, Д.
author_facet	Казіміров, Д.
author_sort	Казіміров, Д.
title	Землеволодіння та господарство Менської сотні наприкінці XVII – на початку XVIII ст.
title_short	Землеволодіння та господарство Менської сотні наприкінці XVII – на початку XVIII ст.
title_full	Землеволодіння та господарство Менської сотні наприкінці XVII – на початку XVIII ст.
title_fullStr	Землеволодіння та господарство Менської сотні наприкінці XVII – на початку XVIII ст.
title_full_unstemmed	Землеволодіння та господарство Менської сотні наприкінці XVII – на початку XVIII ст.
title_sort	землеволодіння та господарство менської сотні наприкінці xvii – на початку xviii ст.
publisher	Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Історія міст і сіл
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170710
citation_txt	Землеволодіння та господарство Менської сотні наприкінці XVII – на початку XVIII ст. / Д. Казіміров // Сіверянський літопис. — 2020. — № 2. — С. 27-41. — Бібліогр.: 39 назв. — укр.
series	Сiверянський літопис
work_keys_str_mv	AT kazímírovd zemlevolodínnâtagospodarstvomensʹkoísotnínaprikíncíxviinapočatkuxviiist
first_indexed	2023-10-18T22:27:55Z
last_indexed	2023-10-18T22:27:55Z
_version_	1796155587083370496
spelling	irk-123456789-1707102020-08-03T01:26:36Z Землеволодіння та господарство Менської сотні наприкінці XVII – на початку XVIII ст. Казіміров, Д. Історія міст і сіл Пропоноване дослідження має на меті охарактеризувати процеси становлення старшинського, монастирського землеволодіння та освоєння території Менської сотні Чернігівського полку наприкінці XVII – на початку XVIII ст. Методологічно робота побудована на поєднанні регіонального, мікроісторичного та антропологічного підходів. Застосування історико-генетичного, історико-порівняльного та просопографічного методів дозволило простежити умови надання козацькій старшині маєтностей в сотні у зв'язку зі змінами у службовому становищі, виявити в джерелах пов'язані з цим певні неточності хронологічного та фактичного характеру. Наукова новизна дослідження пов'язана також із введенням до наукового обігу інформації з невідомих раніше документів щодо колонізації території сотні представниками місцевої сотенної старшини та рядового козацтва. Висновки. Автором визначено кількісний склад населених пунктів сотні, сформований ще за доби Речі Посполитої на Чернігово-Сіверщині. Простежено вплив переселенського руху з Правобережної України на освоєння її територій. У результаті майже третину маєтностей та підданих в сотні отримали старшини – вихідці з правобережних полків. Водночас розглянуто процес переходу рангових володінь у спадкові, розширення меж монастирських володінь, умови заснування слобід, хуторів та будівництва млинів. Окрема увага зверталася на заселення та господарську діяльність північної частини сотні, в освоєнні якої активну участь брали місцева старшина та козаки. Автором визначений розподіл старшинських, монастирських маєтностей та територій, які перебували у підпорядкуванні менської ратуші. Колонізація вільних земель, заснування слобід та хуторів, підприємницька діяльність нових та старих господарів у Менській сотні відповідали тенденціям часу та політиці гетьмана Івана Мазепи, спрямованій на підтримку господарського розвитку територій та економіки Української козацької держави в цілому. The proposed study aims to characterize the processes of formation of the Cossack officers, monastic land ownership and development of the territory of the Mena Sotnia in Chernihiv Regiment at the late XVII – early XVIII centuries. Methodologically, the work is based on a combination of regional, microhistorical and anthropological approaches. The use of historical, genetic, comparative and prosopographic methods made it possible to trace the conditions of some giving property changes for the Sotnia Cossack officers, to identify in the sources of related inaccuracies in chronological and factual nature. The scientific novelty of the study is also related to the introduction into the scientific circulation of information from previously unknown documents on the colonization of the Sotnia territory of representatives of the local hundredth Cossacks officers and common Cossacks. Conclusions. The author has determined the quantitative composition of settlements formed in the age of the Polish–Lithuanian Commonwealth in Chernihiv-Sivershchyna. The influence of the displacement movement from Right-Bank Ukraine on the development of the territories of Sotnia has been traced. In particular, nearly one-third of the property and subjects in Sotnia were received by officers from the right-bank Regiments. At the same time, the process of transition of rank holdings in the inheritance, expansion of the boundaries of the monastery possessions, conditions for the establishment of settlements, farmsteads and construction of mills were considered. Particular attention is paid to the settlement and economic activity of the northern part of the Sotnia, whose development was actively involved by local Cossacks officers and common Cossacks. The author presents the distribution of the officers’, monastic properties and territories that were under the control of the Mena town hall. Colonization of vacant lands, establishment of settlements and farms, entrepreneurial activity of new and old owners in Mena Sotnia corresponded to the tendencies of the time and policy of Hetman Ivan Mazepa, aimed at supporting the economic development of the territories and economy of the Ukrainian Cossack State as a whole. 2020 Article Землеволодіння та господарство Менської сотні наприкінці XVII – на початку XVIII ст. / Д. Казіміров // Сіверянський літопис. — 2020. — № 2. — С. 27-41. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.3855450 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170710 91 (477.51) «17-18» uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України

Землеволодіння та господарство Менської сотні наприкінці XVII – на початку XVIII ст.

Репозитарії

Схожі ресурси