До питання про господарську діяльність Чернігівського Єлецького монастиря на початку XX ст.

• Дата: 2020
• Автор: Литовченко, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Церковна старовина
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170715
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: До питання про господарську діяльність Чернігівського Єлецького монастиря на початку XX ст. / О. Литовченко // Сіверянський літопис. — 2020. — № 2. — С. 107-115. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Метою статті є характеристика окремих сторінок господарської діяльності Чернігівського Єлецького монастиря початку XX ст., а також визначення рівня матеріального забезпечення обителі досліджуваного періоду. Методологія включає застосування проблемно-хронологічного методу в питанні структурування матеріалу. У статті використано загальнонаукові методи опису, аналізу та індукції, а також історико-генетичний метод. Наукова новизна роботи полягає у висвітленні тих питань діяльності Єлецького монастиря у перші роки XX ст., котрі здебільшого залишаються поза увагою дослідників. На основі архівних матеріалів показано основні джерела прибутків обителі, розкрито проблемні питання, що виникали в ході господарської діяльності, а також зроблено відповідні висновки щодо матеріального стану святині. Висновки. Господарські справи Чернігівського Єлецького монастиря на початку XX ст. розвивалися в позитивному руслі, хоч і не так активно, як це було, наприклад, на зламі XVII – XVIII ст. Майно святині часто-густо здавалося в оренду. Прибутки також надходили від коштів, отриманих у ході надання місць для поховань, здійснення обрядів, таїнств та ін. Дуже часто у процесі цієї діяльності виникали суперечливі питання між монастирем та орендарями. Вони зазвичай вирішувалися за участі Чернігівської духовної консисторії. Загалом, зважаючи на те, яку увагу в монастирі приділяли вирішенню проблемних питань, припускаємо, що матеріальне становище святині станом на початок XX ст. було досить скрутне. Пізніше, в зв'язку зі встановленням радянської влади, яка в подальшому впроваджувала антирелігійну політику, господарські справи обителі йшли набагато гірше. Врешті-решт монастир було закрито, а будівлі на його території в 1920-х рр. були зайняті різними радянськими установами.