З нових документів до історії Сіверщини (ХVІІ–ХVІІІ ст.) (частина 18)
Метою цієї публікації є уведення до наукового обігу важливих документів, створених гетьманами України Іваном Скоропадським, Данилом Апостолом, Кирилом Розумовським, кількома полковниками та іншою старшиною Гетьманщини, що дозволяє доповнити «Український Дипломатарій ХVІ– ХVІІІ ст.», а видання ос...
Збережено в:
Дата: | 2020 |
---|---|
Автори: | , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2020
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170717 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | З нових документів до історії Сіверщини (ХVІІ–ХVІІІ ст.) (частина 18) / Ю. Мицик, І. Тарасенко // Сіверянський літопис. — 2020. — № 2. — С. 123-162. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Метою цієї публікації є уведення до наукового обігу важливих документів,
створених гетьманами України Іваном Скоропадським, Данилом Апостолом,
Кирилом Розумовським, кількома полковниками та іншою старшиною
Гетьманщини, що дозволяє доповнити «Український Дипломатарій ХVІ–
ХVІІІ ст.», а видання останнього є одним з актуальних завдань української
археографії. Публікується також різноманітна ділова документація
Гетьманщини (купчі, векселі, скарги, реєстри тощо). Крім того, аналізуються
інформаційні можливості цих джерел, виявляються особливо цінні свідчення.
Наукова новизна тісно пов'язана з вищевизначеною метою, оскільки
вперше до наукового обігу уводяться архівні, недруковані джерела, які
зберігаються в зібраннях Інституту рукопису Національної бібліотеки України
ім. В.І. Вернадського, Центрального державного історичного архіву України у
Києві, архівосховищ Польщі (Архів Головних Актів Давніх у Варшаві, Держархів
у Кракові, Музей Чарторийських у Кракові) і вперше встановлюються важливі
факти з соціально-економічної, військово-політичної, церковної історії України
кінця ХVІІ–ХVІІІ ст., діяльності судових органів, повсякденного життя
українського народу. В результаті дослідження доповнено знання про військові
дії часів Руїни, Чигиринські походи, дипломатичну діяльність гетьмана Івана
Мазепи, про участь українців y походах російської армії ХVІІІ ст. Особливо
важливим є корпус документів, що стосуються Стародубщини.
Ця етнічна українська земля нині перебуває у складі Росії, і там робиться все
можливе, щоб стерти пам'ять про її історичну належність. У самій же Україні
історія Стародубщини довгий час вимушено не вивчалася, і зараз ці дослідження
тільки починаються. |
---|