Митрополит Арсеній Мацієвич в українській історіографії поч. XX – XXI ст.
Мета статті – об'єктивна історіографічна характеристика постаті митрополита Арсенія Мацієвича Ростовського (1697–1772) крізь призму української церковно-історичної науки початку XX–XXI ст., окреслення кола проблем і перспектив розвитку сучасної української історіографії, присвяченої цьому в...
Збережено в:
Дата: | 2020 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2020
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170721 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Митрополит Арсеній Мацієвич в українській історіографії поч. XX – XXI ст. / В. Чистяков // Сіверянський літопис. — 2020. — № 2. — С. 186-201. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Мета статті – об'єктивна історіографічна характеристика постаті
митрополита Арсенія Мацієвича Ростовського (1697–1772) крізь призму
української церковно-історичної науки початку XX–XXI ст., окреслення кола
проблем і перспектив розвитку сучасної української історіографії, присвяченої
цьому видатному діячеві. Методологія дослідження базується на використанні
компаративного, історико-генетичного методів, методу історичної періодизації.
Наукова новизна. На основі залученої історіографічної бази було узагальнено
історичні оцінки та візії постаті митрополита Арсенія українськими
істориками початку XX–XXI ст., визначено проблемні віхи та перспективні
напрями дослідження біографістики, присвяченої Арсенію Мацієвичу, в сучасному
українському історіописанні. Висновки. Поява української церковної історіографії
як напряму історичної науки бере свій початок у часи визвольних змагань 1917–
1921 років, коли Україна інституціоналізувалася як держава. Найбільший вклад
у наукове вивчення діяльності Арсенія Мацієвича здійснили українські діаспорні
вчені, серед яких слід зазначити І. Власовського, який активно розробляв студії
всеукраїнської церковної історії, та І. Огієнка, якого можна вважати одним із
перших видатних церковних біографів. В історичних працях діаспорних учених
превалює національно-релігійний аспект дослідження життя Української Церкви
в синодальну добу.
Сучасна українська історіографія характеризується використанням
типологічного та структурного методів вивчення історії Церкви XVIII ст., тому
постать Арсенія Мацієвича у вітчизняних історичних творах аналізується досить
поверхово. Серед проблемних, недосліджених тем можна виділити необхідність
вивчення філософії митрополита Арсенія, його церковних та політичних поглядів,
які формувались, поза іншим, під час його навчання в Києво-Могилянській академії
(1715–1726). Потребує окремого наукового дослідження аналіз культурної
діяльності та повсякденного життя українських єпископів XVIII ст. |
---|