Епоха Ярослава Мудрого: дискусійні питання та спроба знайти відповіді у скандинавських джерелах

• Дата: 2020
• Автор: Половинська, В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: У глиб віків
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170726
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Епоха Ярослава Мудрого: дискусійні питання та спроба знайти відповіді у скандинавських джерелах / В. Половинська // Сіверянський літопис. — 2020. — № 3. — С. 4-14. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Метою дослідження є спроба знайти у скандинавських джерелах відповіді на дискусійні питання давньоруської історії періоду правління Ярослава Володимировича Мудрого. Методологічно робота побудована на засадах соціокультурного підходу. Наукова новизна статті полягає в тому, що певні аспекти русько-скандинавських відносин були розглянуті вперше. Висновки. Образ Ярослава Мудрого, поданий у скандинавських сагах, формувався не відповідно до реальності, а як літературний образ протагоніста персонажів, зображуваних відповідно до стереотипу «скандинав на Русі», а, отже, навряд чи варто шукати в характері Ярослава Володимировича ті риси, якими наділяють його саги: вони обумовлені літературною традицією і мають під собою відповідні традиційні мотиви, а не історичні відомості. Згадана літературна традиція та плутанина з іменами, топонімами тощо також позначилася на адекватному зображенні більшості руських героїв. Окрім того, автори саг не були сучасниками описуваних подій, що також пояснює їх спотворення. Однією з причин, які спонукали Ярослава Мудрого укласти союз з Олавом Шведським, одружившись на його доньці, могла бути нестабільність в південному Приладожжі на межі X–XI століть, котра негативно позначалася як на стані міжнародної торгівлі, так і на безпеці Новгорода. Як наслідок, Ладозьке ярлство перетворилося на своєрідну буферну зону між Скандинавією і Руссю. Основною метою відвідувань скандинавами Русі було особисте збагачення, причому найпопулярнішим шляхом придбання матеріальних цінностей була винагорода за службу. Варяги являли собою професійну частину руського княжого війська; були виконавцями волі того князя, на службі котрого вони перебували. Зокрема, скандинавські дружини розглядалися Ярославом лише як наймана бойова сила, що використовувалася за потреби в міжусобній та міждержавній боротьбі. Інтереси варязьких найманців обмежувалися чисто матеріальними чинниками. Шлюб між Єлизаветою Ярославною і Харальдом Суворим для обох сторін видається політичним кроком. Унаслідок даного династичного шлюбу Харальд отримав очікувану підтримку від тестя, але через відсутність спадкоємця союз виявився неміцним.