Історико-демографічна характеристика парафіян церкви Покрови пресвятої Богородиці міста Батурина (за сповідними розписами 1757 року)

• Видавець: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
• Дата: 2020
• Автор: Солдатова, К.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Історія міст і сіл
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170727
• Цитувати: Історико-демографічна характеристика парафіян церкви Покрови пресвятої Богородиці міста Батурина (за сповідними розписами 1757 року) / К. Солдатова // Сіверянський літопис. — 2020. — № 3. — С. 15-27. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

На сучасному етапі розвитку історичної науки багато досліджень присвячено вивченню демографічної ситуації в Україні ХVIII ст., проте недостатньо висвітлено соціальну структуру населення тодішньої столиці – м. Батурина. Мета статті: порівняти демографічну ситуацію в Батурині та загалом по Україні шляхом дослідження розподілу населення міста за віком, статтю та сімейним станом. Методи дослідження. Для реалізації мети залучено сповідні книги батуринських церков. Аналіз здійснено на основі історико-демографічних методів. Висновки. У ХVIII ст. у місті діяли 4 церкви. Аналіз структури населення проведено на основі вибірки даних церкви Покрови Пресвятої Богородиці. Сповідні книги цієї церкви зараз зберігаються у Державному архіві Чернігівської області. У джерелі описані такі соціальні стани: духовні, військові, посполиті, цехові майстри, проміжні групи та міські маргінали. Спочатку автором підраховано кількість мешканців у парафії Покровської церкви Батурина. У 1757 р. там приймало причастя 1098 осіб. Серед них найчисельнішими були посполиті. За віковим показником переважали групи працездатного віку від 15 до 59 років (689 осіб). На другому місці перебувала дитяча вікова група (390 осіб). Найменшою була старша вікова група від 60 років (19 осіб). Далі автором здійснено аналіз статевого розподілу населення. Здійснено підрахунок статевого співвідношення. Визначено коефіцієнт фемінізації, який становив 109,1%. Цей показник тримається у загальноприйнятих межах. Але, за даними сповідних розписів, жінки переважали не у всіх вікових групах. А саме: у дитячій віковій групі більше було чоловіків, а в працездатних та старшій вікових групах перевага залишалася за жінками. Потім автором визначено сімейну структуру мешканців міста. У Батурині за сповідними розписами нараховувалось 317 неодружених чоловіків та 306 незаміжніх жінок, по 201 одружених чоловіків та заміжніх жінок, 7 вдівців та 66 вдів. Найбільше неодружених було серед посполитих. В середньому, поширений середній шлюбний вік становив 25,9 року для чоловіків, та 23,9 року для жінок. Після 44 р. чоловіки у місті були переважно одруженими. Варто відзначити, що багато жінок були молодшими, ніж їхні чоловіки, причому різниця у віці могла сягати 10 – 20 років. Крім того, багато чоловіків ставали вдівцями у досить молодому віці, що було пов'язано із високою смертністю жінок під час пологів. Те ж стосується і вдів, багато з яких були досить молодими та працездатного віку. Станом на 1757 р. у Батурині переважали люди активного, працездатного віку. За рівнем демографічної старості населення місто було молодим. У структурі населення перевага була за одруженими та заміжніми. Не перебували у шлюбі переважно представники молодших вікових категорій, які, у свою чергу, мали всі шанси на укладення шлюбу. Частка вдівців і вдів у структурі населення була найменшою. Автор доходить висновку, що місто мало гарні перспективи подальшого розвитку і загалом відповідало тенденціям, характерним для інших ранньомодерних міст Гетьманщини.