Єпископ Глухівський та Ніжинський Дамаскін (Цедрик) як один із головних ідеологів ІПЦ в Україні

• Видавець: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
• Дата: 2020
• Автор: Шуміло, В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Церковна старовина
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170728
• Цитувати: Єпископ Глухівський та Ніжинський Дамаскін (Цедрик) як один із головних ідеологів ІПЦ в Україні / В. Шуміло // Сіверянський літопис. — 2020. — № 3. — С. 28-60. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Метою статті є написання біографії одного з відомих і авторитетних церковних діячів Чернігівщини періоду 1920–1930-х рр. єпископа Дамаскіна (Цедрика) як одного з ідеологів та засновників Істинно-Православної (або інакше – Катакомбної) Церкви в Україні та, зокрема, на Чернігівщині. Методи дослідження добиралися відповідно до мети та базуються на принципі історизму. Застосовані методи історіографічного аналізу та синтезу, проблемно-хронологічний, ретроспективний та порівняльний методи. Новизна роботи полягає в тому, що вперше розглянуто життєвий шлях єпископа Дамаскіна не тільки як церковного діяча або мученика за віру, який жив в епоху переслідування православної Церкви в СРСР, але саме як одного з головних ідеологів та засновників Катакомбної Церкви. Розглянуто розвиток світоглядних поглядів єпископа Дамаскіна, що призвели його до переконання в тому, що компроміс православної Церкви з радянською владою в питаннях віри неможливий, а єдиний шлях для збереження внутрішньої свободи Церкви в умовах знищення в СРСР свободи віросповідання – перехід на нелегальне становище, – «в катакомби». Висновки. Єпископ Дамаскін (Цедрик) був ідейно близький до видатних ієрархів ХХ ст.: митрополитів Антонія (Храповицького), Кирила (Смирнова), Петра (Полянського), архієпископів Антонія (Абашидзе), Андрія (Ухтомського), Пахомія (Кедрова) та ін. Він приклав багато зусиль для захисту православної Церкви від «обновленства», зокрема, в Чернігівській єпархії, одним із перших православних архієреїв засудив політику митрополита Сергія (Страгородського) щодо підпорядкування Церкви радянській атеїстичній державі. Саме єпископ Дамаскін зумів налагодити зв'язок з Місцеблюстителем патріаршого престолу митрополитом Петром (Полянським), який перебував на засланні, і з'ясувати позицію першоієрарха щодо «сергіянства». Разом з митрополитом Кирилом (Смирновим) він розробив основи ідеології Катакомбної Церкви в СРСР.