З нових документів до історії Сіверщини (ХVІІ–ХVІІІ ст.) (частина 19)

• Дата: 2020
• Автори: о. Мицик, Ю., Тарасенко, І.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Мовою документів
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170729
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: З нових документів до історії Сіверщини (ХVІІ–ХVІІІ ст.) (частина 19) / Ю. Мицик, І. Тарасенко // Сіверянський літопис. — 2020. — № 3. — С. 61-103. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Метою цієї публікації є введення до наукового обігу важливих документів, створених гетьманами України Іваном Мазепою, Данилом Апостолом, Кирилом Розумовським, рядом полковників та іншої старшини Гетьманщини. Їх публікація дозволяє доповнити «Український Дипломатарій ХVІ–ХVІІІ ст.», а видання останнього є одним з актуальних завдань української археографії. Публікується також різноманітна ділова документація Гетьманщини (купчі, скарги тощо). Крім того, аналізуються інформаційні можливості цих джерел, виявляються особливо цінні свідчення. Наукова новизна тісно пов'язана з вищевизначеною метою, оскільки вперше до наукового обігу уводяться архівні, недруковані джерела, які зберігаються в зібраннях Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, Національного музею історії України, архівосховищ Польщі (Архів Головних Актів Давніх у Варшаві, Музей Чарторийських у Кракові). Вперше встановлюються важливі факти з соціально-економічної, військово-політичної, церковної історії України останньої чверті ХVІІ–ХVІІІ ст., розглядається діяльність судових органів, повсякденне життя українського народу. У результаті дослідження доповнено знання про військові дії часів Руїни, Чигиринські походи, дипломатичну діяльність гетьмана Івана Мазепи, участь українців y походах російської армії ХVІІІ ст. Особливо важливою є група документів, що стосуються Стародубщини. Ця етнічна українська земля нині знаходиться в складі Росії і там робиться все можливе, щоб стерти пам'ять про її історичну належність. В самій же Україні історія Стародубщини довгий час вимушено не вивчалася, й зараз ці дослідження тільки починаються.