З нових документів до історії Сіверщини (ХVІІ–ХVІІІ ст.) (частина 19)
Метою цієї публікації є введення до наукового обігу важливих документів, створених гетьманами України Іваном Мазепою, Данилом Апостолом, Кирилом Розумовським, рядом полковників та іншої старшини Гетьманщини. Їх публікація дозволяє доповнити «Український Дипломатарій ХVІ–ХVІІІ ст.», а видання оста...
Збережено в:
Дата: | 2020 |
---|---|
Автори: | , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2020
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170729 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | З нових документів до історії Сіверщини (ХVІІ–ХVІІІ ст.) (частина 19) / Ю. Мицик, І. Тарасенко // Сіверянський літопис. — 2020. — № 3. — С. 61-103. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Метою цієї публікації є введення до наукового обігу важливих документів,
створених гетьманами України Іваном Мазепою, Данилом Апостолом, Кирилом
Розумовським, рядом полковників та іншої старшини Гетьманщини. Їх публікація дозволяє доповнити «Український Дипломатарій ХVІ–ХVІІІ ст.», а видання
останнього є одним з актуальних завдань української археографії. Публікується
також різноманітна ділова документація Гетьманщини (купчі, скарги тощо).
Крім того, аналізуються інформаційні можливості цих джерел, виявляються
особливо цінні свідчення. Наукова новизна тісно пов'язана з вищевизначеною
метою, оскільки вперше до наукового обігу уводяться архівні, недруковані джерела, які зберігаються в зібраннях Інституту рукопису Національної бібліотеки
України ім. В.І. Вернадського, Національного музею історії України, архівосховищ Польщі (Архів Головних Актів Давніх у Варшаві, Музей Чарторийських у
Кракові). Вперше встановлюються важливі факти з соціально-економічної, військово-політичної, церковної історії України останньої чверті ХVІІ–ХVІІІ ст.,
розглядається діяльність судових органів, повсякденне життя українського народу. У результаті дослідження доповнено знання про військові дії часів Руїни, Чигиринські походи, дипломатичну діяльність гетьмана Івана Мазепи, участь
українців y походах російської армії ХVІІІ ст. Особливо важливою є група документів, що стосуються Стародубщини.
Ця етнічна українська земля нині знаходиться в складі Росії і там робиться все можливе, щоб стерти пам'ять про її історичну належність. В самій же Україні історія Стародубщини довгий час вимушено не вивчалася, й зараз ці дослідження тільки починаються. |
---|