Засновок концепції "безґрунтовності" Віктора Петрова
У статті розглядається взаємодія літератури з дійсністю в різних контекстах. Термін “знедійснення дійсності” був запропонований В. Петровим (В. Домонтовичем) наприкінці 1940-х років. Перші рефлексії над цим явищем належать М. Євшану стосовно творчості Лесі Українки (1913). Тогочасне українське жи...
Збережено в:
Дата: | 2019 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2019
|
Назва видання: | Слово і Час |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170947 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Засновок концепції "безґрунтовності" Віктора Петрова / В.С. Брюховецький // Слово і Час. — 2019. — № 7. — С. 3-17. — Бібліогр.: 39 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | У статті розглядається взаємодія літератури з дійсністю в різних контекстах. Термін “знедійснення
дійсності” був запропонований В. Петровим (В. Домонтовичем) наприкінці 1940-х років.
Перші рефлексії над цим явищем належать М. Євшану стосовно творчості Лесі Українки (1913).
Тогочасне українське життя не надавалося поетесі для пошуку ґрунту модерного естетичного
розвитку. Подібне можна спостерегти й у творчості М. Гоголя.
В. Петров у концепціях “знедійснення дійсності” і “безґрунтовності” наближався до
екзистенціальних ідей Л. Шестова (“Апофеоз безґрунтовності”, 1905). Багатозначність терміну
“безґрунтовність” дозволяє використовувати його в різних контекстах – від філософськи
значущого (як у Г. Сковороди, Е. Сведенборга, Л. Шестова), містичного, як у випадку з М. Гоголем,
О. де Бальзаком, до прогностично аналітичного (В. Домонтович) і навіть побутово-вульгарного
(соцреалізм). |
---|