Українська історіографічна проза XVIII – першої половини XIX ст. в оцінці Михайла Максимовича
У статті проаналізовано праці історика Михайла Максимовича, у яких ідеться про три твори, написані у XVIII – XIX ст. – літопис Григорія Граб'янки, “Історію Русів” і “Чорну раду” П. Куліша. Наукова історіографія на той час іще не виокремилася як наука, тому відповідні словесні пам'ятки м...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2019
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/171219 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Українська історіографічна проза XVIII – першої половини XIX ст. в оцінці Михайла Максимовича / Я.В. Мишанич // Слово і Час. — 2019. — № 10. — С. 52-58. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті проаналізовано праці історика Михайла Максимовича, у яких ідеться про три
твори, написані у XVIII – XIX ст. – літопис Григорія Граб'янки, “Історію Русів” і “Чорну раду”
П. Куліша. Наукова історіографія на той час іще не виокремилася як наука, тому відповідні
словесні пам'ятки могли мати риси як художнього, так і наукового дискурсу. Критичне ставлення
вченого до літопису Григорія Граб'янки змінюється на поблажливе у випадку з “Історією Русів”
та на виважено-критичне до “Чорної ради” П. Куліша. М. Максимович, спираючись на праці
попередників і сучасників, досить чітко окреслив певні рамки, у яких належало перебувати
науковій історіографічній розвідці, водночас віддаючи належне художньому творові, сюжет якого
побудований на історичних подіях. |
|---|