Задзеркалля в романі "Розпізнавання образів" Вільяма Гібсона
У статті йдеться про поетику роману, основаного на принципах літературного кіберпанку. Вільям Гібсон, засновник кіберпанку як жанру, у романі “Розпізнавання образів” використав образ задзеркалля з книги Льюїса Керролла “Аліса в задзеркаллі” як лейтмотив, ремінісцентно згорнений та оприявлений тіл...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2019
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/171286 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Задзеркалля в романі "Розпізнавання образів" Вільяма Гібсона / Т.В. Бовсунівська // Слово і Час. — 2019. — № 12. — С. 50-57. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті йдеться про поетику роману, основаного на принципах літературного кіберпанку.
Вільям Гібсон, засновник кіберпанку як жанру, у романі “Розпізнавання образів” використав
образ задзеркалля з книги Льюїса Керролла “Аліса в задзеркаллі” як лейтмотив, ремінісцентно
згорнений та оприявлений тільки у свідомості головної героїні Кейс Поллард. Проаналізовано
семантику лейтмотиву задзеркалля та його функціональність у романі, а також відповідність
щодо принципів трансреалізму й постгуманізму. Ідеться про “поетику гормонів” замість “поетики
почуттів”. Стани головної героїні пояснюються не вчинками чи періодом доби, а гормональним
розладом; наукова обізнаність уплітається в метафоричність, і художній стиль В. Гібсона стає
незворотно кіберпанковим. |
|---|