Шевченківська тема у спадщині історика й педагога Миколи Володимировича Стороженка (1861—1944)

У статті розглянуто шевченківську тему у спогадах Миколи Володимировича Стороженка «З мого життя» і в його листах до П. Куліша. Авторка вважає, що зазначена тема була для історика принагідною, а його ставлення до поета амбівалентним. Особливу увагу вона звертає на проблему авторства публікації «Эп...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Дата:2020
Автор: Харчук, Р.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2020
Назва видання:Слово і Час
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/171355
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:Шевченківська тема у спадщині історика й педагога Миколи Володимировича Стороженка (1861—1944) / Р. Харчук // Слово і Час. — 2020. — № 1. — С. 102-109. — Бібліогр.: 18 назв. — укp.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті розглянуто шевченківську тему у спогадах Миколи Володимировича Стороженка «З мого життя» і в його листах до П. Куліша. Авторка вважає, що зазначена тема була для історика принагідною, а його ставлення до поета амбівалентним. Особливу увагу вона звертає на проблему авторства публікації «Эпизод из жизни Т. Шевченка», яку з огляду на криптонім С-ко дослідники нині приписують Миколі Володимировичу Стороженкові. Хоч авторство Миколи — найвірогідніше, проте у статті викладено й аргументи на користь авторствайого брата, Андрія Володимировича Стороженка. Останній підписував свої публікації криптонімом С-ко, А. Андрій Стороженко цікавився мистецькою спадщиною Шевченка й давніми портретами. У статті «Эпизод из жизни Т. Шевченка» йдеться про втрачений портрет пані Шостки. Андрій Стороженко розумів значення поета для української ідеї, але заперечував право українців на самовизначення, тому у праці «Український рух», що її й досі використовує російська пропаганда в боротьбі з «українським сепаратизмом», вивів карикатурну постать Шевченка. Імпульсом до створення цієї карикатури послужила Кулішева теза про неосвіченість Шевченка і його «полупьяную музу».