Шляхи формування інтермедіальних досліджень
У статті запропоновано розширений погляд на історію становлення сучасних інтермедіальних студій. Наголошено на тому, що підґрунтям інтермедіального дискурсу в літературознавстві, окрім декларацій самих митців, стали праці філософів-естетиків та мистецтвознавців поч. ХХ ст.: Г. Вельфліна, М. Дессу...
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2020
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/171430 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Шляхи формування інтермедіальних досліджень / Л. Генералюк // Слово і Час. — 2020. — № 3. — С. 3-27. — Бібліогр.: 32 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті запропоновано розширений погляд на історію становлення
сучасних інтермедіальних студій. Наголошено на тому, що підґрунтям
інтермедіального дискурсу в літературознавстві, окрім декларацій самих митців, стали праці філософів-естетиків та мистецтвознавців
поч. ХХ ст.: Г. Вельфліна, М. Дессуара, А. Варбурґа. На крос-галузеву
оптику літературознавства, як і на метод інтермедіального аналізу
вплинули: а) мистецтвознавча іконологічна школа (Е. Панофскі,
Р. Віттковер, Е. Гомбрих та ін.); б) філософія, головно герменевтика
та феноменологія; в) окремі галузі психології/природничих наук —
від когнітивістики (Р. Арнхейм, Н. Гудмен), гештальтпсихології до
останніх досліджень із нейрофізіології (Р. Цитович, К. ван Кемпен). |
|---|