Перспективи змін у трудовій сфері при цифровізації економіки за інерційним та цільовим сценаріями розвитку України

• Дата: 2020
• Автори: Новікова, О.Ф., Шамілева, Л.Л., Шастун, А.Д.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2020
• Назва видання: Економічний вісник Донбасу
• Теми: Менеджмент персоналу
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/171646
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Перспективи змін у трудовій сфері при цифровізації економіки за інерційним та цільовим сценаріями розвитку України / О.Ф. Новікова, Л.Л. Шамілева, А.Д. Шастун // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 2 (60). — С. 187-199 . — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

У статті визначено та проаналізованого перспективи змін у трудовій сфері за умов цифровізації. Аналіз проведено за двома сценаріями розвитку України: інерційним та цільовим. Об’єктом дослідження є трудова сфера з певною системою соціально-трудових відносин, яка змінюється в умовах цифрових трансформацій. За результатами дослідження визначена система чинників та наслідків впливу цифровізації на трудову сферу, яка дала можливість змоделювати систему формування соціально-економічних ризиків, що обумовлені цифровізацією економіки. Запропоновано використання науково-методичного підходу, який базується на Концепції ПАТ-аналізу. Це дозволило оцінити соціальні ризики навіть при змінах вихідних показників. Визначено зміни у трудовій сфері при цифрових трансформаціях за інерційним та цільовим сценаріями розвитку економіки України. За результатами аналізу, при збереженні низького рівня економічного розвитку, застарілих технологічних укладів промисловості (інерційний сценарій), очікується пом’якшення прояву окремих видів соціальних ризиків. Але така перспектива розвитку обумовлює деградацію всієї економічної системи, падіння конкурентоздатності країни і, як наслідок, зниження матеріального добробуту населення. За цільовим сценарієм прогнозуються два протилежних процеси з негативними наслідками, які безпосередньо пов’язані зі ступенями впровадження цифровізації. Один – обумовлює зростання зовнішньої трудової міграції, другий – безробіття. Створяться також умови для прекарізації ЕАН та незахищеної зайнятості, посиляться ризики соціального відторгнення та соціальної ізольованості. Переваги запропонованого науково-методичного підходу до оцінки соціальних ризиків щодо застосування ПАТ-аналізу полягає в його універсальності, що забезпечує можливість використання навіть при зміні вихідних показників та включенні причинно-наслідкових зв’язків та ймовірностей прояву ризиків без порушення основної моделі концепції.