Закриття Борисоглібського собору м. Чернігова на початку 1930-х років
Метою статті є висвітлити питання закриття Борисоглібського собору м. Чернігова радянською владою, а також з'ясування основних методів влади, які були спрямовані на ліквідацію релігійної громади собору в 1933 р. Методи дослідження добиралися відповідно до мети. У статті використано загальнона...
Збережено в:
Дата: | 2020 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2020
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173236 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Закриття Борисоглібського собору м. Чернігова на початку 1930-х років / А. Глухенький // Сіверянський літопис. — 2020. — № 4. — С. 60-67. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Метою статті є висвітлити питання закриття Борисоглібського собору
м. Чернігова радянською владою, а також з'ясування основних методів влади, які
були спрямовані на ліквідацію релігійної громади собору в 1933 р. Методи дослідження добиралися відповідно до мети. У статті використано загальнонаукові методи опису та аналізу, а також історико-генетичний метод. Наукова новизна
роботи полягає у висвітленні тих питань існування Борисоглібського собору на
початку 1930-х рр., котрі здебільшого залишаються поза увагою дослідників. На
основі архівних матеріалів показано процес здійснення органами радянської влади антирелігійної політики, спрямованої на закриття конкретного православного
собору м. Чернігова. Висновки. Згідно із архівними документами, Борисоглібський
собор м. Чернігова у часи радянської влади залишався діючим православним храмом з 1919 до 1933 р. У цей проміжок часу собор перебував спочатку у користуванні релігійної громади Російської православної церкви у 1919–1921 рр., потім
був кафедральним храмом Чернігівської єпархії Української автокефальної православної церкви у 1921–1924 рр., а пізніше використовувався синодальною церквою протягом 1925–1933 рр. Борисоглібський собор не мав перспектив для подальшого
існування як діючий храм, тому що його функціонування не вписувалось у радянську концепцію побудови у майбутньому атеїстичного суспільства. Саме тому органи радянської влади у цинічний спосіб здійснили закриття Борисоглібського
собору під час Голодомору 1933 р. Тоді знекровлена й залякана страшним злочином
проти людяності синодальна релігійна громада собору вже не змогла протидіяти органам влади. Борисоглібський собор був остаточно закритий радянською владою 13 вересня 1933 р., і в ньому припинилися богослужіння. Незважаючи на
запевнення Чернігівської міської ради про те, що собор буде використано під культурну установу, незабаром храм був пристосований комітетом резервів Народного комісаріату внутрішніх справ України під склад засолзаводу. |
---|