Вплив підприємців-текстильників на епіграфічну вишивку (кінець ХІХ – перша половина ХХ ст.)

• Main Author: Броварець, Т.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
• Series: Сiверянський літопис
• Subjects: Розвідки
• Online Access: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173241

Мета цієї статті – продемонструвати роль підприємців-текстильників у розвитку традиції вишивки написів у кінці ХІХ – першій половині ХХ ст. Про видавництво підприємцями-текстильниками друкованих схем для рукоділля міститься вкрай мало інформації (на відміну від бізнесменів, задіяних у парфумерній галузі, від прізвищ та продукції яких утворилися терміни «брокарівська вишивка» і «мильна вишивка»). Якщо про французьку компанію «Дольфусъ-Мигъ и Ко» ще побіжно згадують у науковій літературі, то російські торгові доми «Маріи Садомовой Сыновья» і «Н. И. Кувшинниковъ съ Сми» залишилися на периферії дослідницьких інтересів. А проте, як показав наш аналіз, їхня видавнича діяльність також чинила вплив на вишивання написів – фольклорних творів. Провідним методом цього дослідження є історико-генетичний, за допомогою якого вдалося виявити конкретні друковані схеми для рукоділля, що згодом стали основою для народних вишивок. Також застосовано компаративний метод – для порівняння одних і тих же сюжетів у різних джерелах. Наукова новизна полягає у першій системній демонстрації впливу текстильних підприємців (компаній «Дольфусъ-Мигъ и Ко», «Маріи Садомовой Сыновья» і «Н. И. Кувшинниковъ съ Сми») на виникнення словесних текстів у народній вишивці. Висновки. Можна стверджувати, що у розвитку явища епіграфічної вишивки кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. певну роль відігравали не лише парфумерники, а й бізнесмени інших галузей. Зокрема, чимало друкованих схем із абетками, написами та побутовими сценками (останні своїми реалістичними сюжетами сприяли самостійному додаванню підписів вишивальницями, у такий спосіб також розвиваючи епіграфічну вишивку, хоча й дещо опосередковано) видавали підприємці-текстильники: французька компанія «Дольфусъ-Мигъ и Ко» та російські торгові доми «Маріи Садомовой Сыновья» і «Н. И. Кувшинниковъ съ Сми».