Форми вияву архетипу Великої Матері в образі богині Марени у давній культурі різних слов'янських народів (українців, білорусів, росіян, поляків)

• Видавець: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
• Дата: 2020
• Автор: Рижова, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: У глиб віків
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173309
• Цитувати: Форми вияву архетипу Великої Матері в образі богині Марени у давній культурі різних слов'янських народів (українців, білорусів, росіян, поляків) / О. Рижова // Сіверянський літопис. — 2020. — № 5. — С. 25-35. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Мета статті – розглянути світоглядні уявлення древніх слов'ян на прикладі образу матері, який є домінантою колективного досвіду, надзвичайно давнього (матріархат) та актуального (рідна мати) і водночас з'ясувати, які суперечності він викликає у тлумаченні та інтерпретаціях, вказати на двоїстий характер архетипу Великої Матері, основними рисами якого є родючість і достаток, смерть і життя, відродження та любов. Аналіз фольклору дає змогу авторці представити особливості менталітету слов'янських народів, знайти їхні спільні та відмінні риси, дати пояснення їхньому поклонінню тому, що не приносило добра, а скоріше змушувало лякатися й жахатися. Результати дослідження вказали на спільність поведінки слов'ян у ставленні до Марени – всюди її не тільки боялися, але і поважали за постійне відродження життя, підтримку рівноваги в природі і Всесвіті. Отже, проаналізувавши українські, польські, чеські, словацькі, білоруські та російські обряди, приказки, пісні, казки тощо, авторка дійшла висновку, що архетип Великої Матері об'єднує ціннісне світоглядне поле вказаних слов'янських народів, але має дещо різні прояви.