Григорій Цамблак як антагоніст митрополита Фотія Київського та спадкоємець києворуських літературних традицій

Метою публікації є дослідити феномен сподкоємства у стилістичній традиції, який є наявним у проповідницькій літературі від києво-руського до пізньосередньовічного періодів. Тяглість письменницької манери проповідників розглянуто на прикладі творів Кирила Туровського та Григорія Цамблака. Методи д...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2020
Автор: Шуміло, С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173316
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Григорій Цамблак як антагоніст митрополита Фотія Київського та спадкоємець києворуських літературних традицій / С. Шуміло // Сіверянський літопис. — 2020. — № 5. — С. 106-117. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Метою публікації є дослідити феномен сподкоємства у стилістичній традиції, який є наявним у проповідницькій літературі від києво-руського до пізньосередньовічного періодів. Тяглість письменницької манери проповідників розглянуто на прикладі творів Кирила Туровського та Григорія Цамблака. Методи дослідження, які добиралися відповідно до мети, базуються на принципі об'єктивізму. Застосовані методи ґерменевтичного, стильового, компаративного аналізів. Акцент зроблено на аналізі літературних джерел досліджуваних пам'яток. Новизна роботи полягає саме в застосуванні джерелознавчого аналізу під час порівняльного дослідження давньоукраїнської проповіді, який дозволяє вперше встановити той комплекс богослужбових текстів, що постав головним літературним джерелом для проповідей Кирила Туровського та Григорія Цамблака. Висновки. По-перше, доведено свідоме наслідування Цамблаком письменницької манери Кирила Туровського, яке пов'язане з історичними, дипломатичними та частково політичними принципами митрополита Григорія та обставинами, в які він потрапив на території Великого князівства Литовського. По-друге, доведено використання обома письменниками Цвітної Тріоді в якості головного літературного джерела для урочистих слів. По-третє, уточнено стилістичні риси орнаментального стилю, притаманного як Кирилу Туровському, так і Григорію Цамблаку – на відміну від його сучасника митрополита Фотія, боротьба з яким і змусила Григорія відстоювати власні позиції в церковній політиці та навіть у літературі.