Коломацька рада 25 липня 1687 р. та місце її проведення

• Дата: 2020
• Автор: Павленко, С.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Дослідницькі нотатки
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173318
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Коломацька рада 25 липня 1687 р. та місце її проведення / С. Павленко // Сіверянський літопис. — 2020. — № 5. — С. 128-140. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Метою дослідження є вивчення реалій проведення Коломацької ради 25 липня 1687 р., з'ясування головних провідників виборів гетьмана, а також виявлення місця розташування учасників цього важливого заходу. Методи дослідження, які добиралися відповідно до мети, базуються на принципі історизму. Застосовані методи історіографічного аналізу та синтезу, проблемно-хронологічний, ретроспективний та порівняльний методи. Наукова новизна. На основі аналізу зібраних джерел уперше йдеться про те, що найактивніші учасники скинення гетьмана посіли провідні старшинські уряди 24 липня у нагороду за те, що вони підтримають наступного дня висуванця В. Голіцина, претендента на булаву, генерального осавула Івана Мазепу. Кандидат на найвищу посаду в автономії та його покровитель – головний урядовець Московії не впливали на розподіл полковницьких посад та генеральних урядів між опозиціонерами. У публікації спростовано дослідницьку версію щодо проведення Коломацької ради у селищі Коломак на Харківщині. Представлені в дослідженні аргументи дають додаткові докази на користь того, що місцем обрання І. Мазепи в гетьмани стала одна із долин поблизу Чутового на Полтавщині. Висновки. Коломацька рада проводилася під контролем головного урядовця Московії Василя Голіцина. Вона обирала не лідера опозиції, а людину, яку головнокомандуючий російської армії, начальник Посольського приказу знав протягом багатьох років як вправного дипломата. Новий гетьман не добирав свою команду старшин, тому з перших днів свого кермування мав проблеми з призначеними урядовцями, які більше оглядалися на Москву, ніж на нього. Місце проведення Коломацької ради не могло бути в непідконтрольному Гетьманщині Охтирському полку. Мікротопонім Буцький брід чітко фіксується у документації старшин Полтавського полку Буцьких. До переправи у мілкому місці на річці Коломак на Чутівщині постійно з'їжджалися гетьманські війська, які вирушали у походи як наприкінці ХVІІ, так і на початку ХVІІІ ст.