Оцінка впливу фінансово-економічної кризи та пандемії COVID-19 на національний ринок праці

У статті досліджено вплив карантинних обмежень під час світової пандемії COVID-19 та фінансово-економічної кризи на національний ринок праці. На основі оцінок очікуваних обсягів виробництва у 2020 році та за умови збереження досягнутого рівня продуктивності праці у попередні роки визначено можливі з...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2020
Автори: Шамілева, Л.Л., Хандій, О.О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2020
Назва видання:Економічний вісник Донбасу
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173856
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Оцінка впливу фінансово-економічної кризи та пандемії COVID-19 на національний ринок праці / Л.Л. Шамілева, О.О. Хандій // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 3 (61). — С. 177-182. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті досліджено вплив карантинних обмежень під час світової пандемії COVID-19 та фінансово-економічної кризи на національний ринок праці. На основі оцінок очікуваних обсягів виробництва у 2020 році та за умови збереження досягнутого рівня продуктивності праці у попередні роки визначено можливі зміни кількості зайнятих у різних галузях економіки України. Надана характеристика негативним тенденціям скорочення попиту на персонал за галузями промисловості, у будівництві, в сфері послуг. Розраховано очікуваний обсяг вивільнення робочої сили та зростання кількості безробітних протягом кризового періоду 2020-2021 років. Запропоновано часові три етапи виходу з економічної рецесії та подолання економічних наслідків карантину, які обумовлюють зміст, характер і глибину прояву соціальних ризиків у системі соціально-трудових відносин та в сфері зайнятості. Визначено послідовність прояву соціальних ризиків, пов’я¬заних зі зниженням ділової активності підприємств, карантинними обмеженнями та інтенсифікацією цифровізації економіки та суспільства.