Методологічні підходи до нормування праці у сфері наукових досліджень та розробок

• Main Authors: Гасанов, С.С., Котляревський, Я.В., Мельников, О.В., Князєв, С.І., Штангрет, А.М., Семенюк, Е.П.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2019
• Series: Наука та інновації
• Subjects: Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики
• Online Access: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/173870

Вступ. Наукова діяльність є складним та багатогранним різновидом людської праці, який має творчу складову, тому проблема її нормування є досить непростою, але водночас винятково важливою парадигмою якнайширшого впровадження інновацій у сучасні соціально-економічні процеси. Проблематика. Робота вченого внутрішньо неоднорідна, різнопланова, з обов'язковою креативною складовою безпосереднього творчого пошуку. Проте, виходячи із якісно й кількісно споріднених феноменів координації наукової та науково-організаційної діяльності в межах планування, організації та проведення наукових досліджень і розробок, зокрема спираючись на методологічні та емпіричні аспекти структурних та системоутворюючих чинників, ґрунтуючись на вітчизняному досвіді й прикладних підходах, що вже апробовувалися у галузевих нормативних документах, наведено авторське концептуальне бачення перспектив подальших досліджень проблеми нормування наукової праці. Мета. Сприяти напрацюванню методичних підходів до нормування праці у галузі наукових досліджень та розробок. Матеріали й методи. Аналітична обробка діючих нормативних документів і наукових праць з метою розроблення підходів до нормування наукової праці. Результати. Автори вважають, що хоча самі по собі окремі наукові дослідження й розробки в цілому унікальні, елементи, що складають наукову діяльність, в різних кількісних і якісних поєднаннях присутні у всіх видах наукових робіт. Отже, всі повторювані елементи, тобто найпростіші роботи, можуть бути унормовані за єдиною узгодженою системою, яка б враховувала широкий діапазон особливостей, структури та змісту наукової праці з урахуванням диференційованої потреби створення нових знань в результаті виконання наукових досліджень і розробок. Наведені теоретичні узагальнення та практичні узагальнення сприяють формуванню системно-структурної моделі нормування наукової праці. Висновки. Отримані результати можуть слугувати базою для подальшого удосконалення регулювання сфери наукових досліджень і розробок у контексті реформування діяльності вітчизняних закладів вищої освіти та наукових установ.