Наповнення бюджету м. Чернігова (1871–1917 рр.)
Мета статті – простежити динаміку джерел наповнення міського бюджету Чернігова впродовж 1871–1917 рр. та охарактеризувати способи, якими послуговувалися думці, збалансовуючи прибутково-видаткову частини в умовах політичних й економічних потрясінь початку ХХ ст. Методи дослідження відповідають означ...
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2020
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174205 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Наповнення бюджету м. Чернігова (1871–1917 рр.) / Л. Шара // Сіверянський літопис. — 2020. — № 6. — С. 13-22. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-174205 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія міст і сіл Історія міст і сіл |
| spellingShingle |
Історія міст і сіл Історія міст і сіл Шара, Л. Наповнення бюджету м. Чернігова (1871–1917 рр.) Сiверянський літопис |
| description |
Мета статті – простежити динаміку джерел наповнення міського бюджету Чернігова впродовж 1871–1917 рр. та охарактеризувати способи, якими послуговувалися думці, збалансовуючи прибутково-видаткову частини в умовах
політичних й економічних потрясінь початку ХХ ст. Методи дослідження відповідають означеній меті, ґрунтуються на принципах історизму та об'єктивності,
представлені загальнонауковими методами аналізу, індукції та спеціально-історичними історико-порівняльним й історико-генетичним. Наукова новизна розвідки полягає в тому, що вперше систематизовано та проаналізовано прибутки до
бюджету Чернігова в означений час.
Спираючись на опрацьовані матеріали, можемо зробити наступні
висновки. У контексті загальнодержавного реформування 1860–70-х рр. у
м. Чернігові запрацювали органи виборного громадського управління, зусилля
яких спрямовувалися на вирішення господарсько-побутових і соціально значимих
проблем. Задля того вони мусили постійно збільшувати прибуткову частину
міського бюджету, наповнюючи її законодавчо визначеними податками і зборами,
надходженнями від комунальної власності та «іншими джерелами», поміж
яких важливе місце займали державні дотації, позики, благодійні пожертви,
непередбачувані кошти. Обсяги річних прибутків залежали, у першу чергу, від
уміння делегованих осіб ефективно господарювати. У перші роки функціонування
самоврядних інституцій не враховували всіх можливих надходжень, згодом,
завдячуючи оновленню керівного складу гласних, пріоритетним став розвиток
муніципального господарства, унаслідок чого не лише покращилися умови
проживання містян, але й зросли надходження до бюджету. Домінуючими
статтями стали кошти, отримувані від об'єктів муніципальної власності –
земель, громадського банку, скотобійні, торгових лавок, водогону, електростанції,
цегельного заводу, водовозного, м'ясного й асенізаційного обозів.
У роки Першої світової війни, що зумовила економічну кризу й нові, обов'язкові для громадського врядування, видатки, прибутковість бюджету Чернігова збільшували за рахунок дорожчання комунальних послуг і ренти за експлуатацію
міської нерухомості. |
| format |
Article |
| author |
Шара, Л. |
| author_facet |
Шара, Л. |
| author_sort |
Шара, Л. |
| title |
Наповнення бюджету м. Чернігова (1871–1917 рр.) |
| title_short |
Наповнення бюджету м. Чернігова (1871–1917 рр.) |
| title_full |
Наповнення бюджету м. Чернігова (1871–1917 рр.) |
| title_fullStr |
Наповнення бюджету м. Чернігова (1871–1917 рр.) |
| title_full_unstemmed |
Наповнення бюджету м. Чернігова (1871–1917 рр.) |
| title_sort |
наповнення бюджету м. чернігова (1871–1917 рр.) |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2020 |
| topic_facet |
Історія міст і сіл |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174205 |
| citation_txt |
Наповнення бюджету м. Чернігова (1871–1917 рр.) / Л. Шара // Сіверянський літопис. — 2020. — № 6. — С. 13-22. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT šaral napovnennâbûdžetumčernígova18711917rr |
| first_indexed |
2023-10-18T22:35:51Z |
| last_indexed |
2023-10-18T22:35:51Z |
| _version_ |
1796155934835212288 |
| spelling |
irk-123456789-1742052021-01-09T01:25:15Z Наповнення бюджету м. Чернігова (1871–1917 рр.) Шара, Л. Історія міст і сіл Мета статті – простежити динаміку джерел наповнення міського бюджету Чернігова впродовж 1871–1917 рр. та охарактеризувати способи, якими послуговувалися думці, збалансовуючи прибутково-видаткову частини в умовах політичних й економічних потрясінь початку ХХ ст. Методи дослідження відповідають означеній меті, ґрунтуються на принципах історизму та об'єктивності, представлені загальнонауковими методами аналізу, індукції та спеціально-історичними історико-порівняльним й історико-генетичним. Наукова новизна розвідки полягає в тому, що вперше систематизовано та проаналізовано прибутки до бюджету Чернігова в означений час. Спираючись на опрацьовані матеріали, можемо зробити наступні висновки. У контексті загальнодержавного реформування 1860–70-х рр. у м. Чернігові запрацювали органи виборного громадського управління, зусилля яких спрямовувалися на вирішення господарсько-побутових і соціально значимих проблем. Задля того вони мусили постійно збільшувати прибуткову частину міського бюджету, наповнюючи її законодавчо визначеними податками і зборами, надходженнями від комунальної власності та «іншими джерелами», поміж яких важливе місце займали державні дотації, позики, благодійні пожертви, непередбачувані кошти. Обсяги річних прибутків залежали, у першу чергу, від уміння делегованих осіб ефективно господарювати. У перші роки функціонування самоврядних інституцій не враховували всіх можливих надходжень, згодом, завдячуючи оновленню керівного складу гласних, пріоритетним став розвиток муніципального господарства, унаслідок чого не лише покращилися умови проживання містян, але й зросли надходження до бюджету. Домінуючими статтями стали кошти, отримувані від об'єктів муніципальної власності – земель, громадського банку, скотобійні, торгових лавок, водогону, електростанції, цегельного заводу, водовозного, м'ясного й асенізаційного обозів. У роки Першої світової війни, що зумовила економічну кризу й нові, обов'язкові для громадського врядування, видатки, прибутковість бюджету Чернігова збільшували за рахунок дорожчання комунальних послуг і ренти за експлуатацію міської нерухомості. The purpose of the scientific research is to observe the sources of filling the city budget of Chernihiv during 1871–1917 in a dynamic and describe the ways in which members of the City Duma used balancing the profit and expenditure sections in a condition of political and economic upheavals at the beginning of XX cent. Research methods conform to the mentioned purpose, are based on the principle of historicism and objectivity, represented by general scientific methods of analysis, induction and specialhistorical: historical-comparative and historical-genetic. The scientific novelty of the study is that it is the first time when revenues to the budget of Chernihiv were systematized and analyzed at the specified time. Basing on the used materials, we can draw the following conclusions. In the context of the overall State reform of 1860s and 1970s, elected public administration bodies were established in Chernihiv, whose efforts were aimed at solving economic and socially significant problems. To do this, they had to constantly increase the revenue side of the city budget, filling it with statutory taxes and fees, revenues from communal property and "other sources", including government grants, loans, charitable donations, and unforeseen funds. The amount of annual income depended, first of all, on the ability of delegated people to manage efficiently. In the first years of operation of self-governing institutions, all possible revenues were not taken into account, later, due to the renewal of the leadership the members of the City Duma, the development of municipal economy was in priority, which not only improved living conditions, but also increased budget revenues. The dominant incomes became funds received from municipal property – lands, a public bank, slaughterhouses, shops, a water supply, a power station, a brick factory, water, meat and sewage supply trains. During the First World War, which caused the economic crisis and new, mandatory for public administration, expenditures, the profitability of the budget of Chernihiv increased due to higher utility prices and rents for operation the city real estate. 2020 Article Наповнення бюджету м. Чернігова (1871–1917 рр.) / Л. Шара // Сіверянський літопис. — 2020. — № 6. — С. 13-22. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.4394328 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174205 94(477.51-25):[336.14:352]«1871/1917» uk Сiверянський літопис Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |