Західноєвропейські гравюри як зразок для настінних розписів ХІХ ст. чернігівського Троїцького собору

• Main Author: Бугера, І.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2020
• Series: Сiверянський літопис
• Subjects: Церковна старовина
• Online Access: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174206

Мета публікації – здійснення мистецтвознавчого аналізу деяких монументальних композицій ХІХ ст. та визначення ступеня впливу на церковний стінопис цього періоду західноєвропейского мистецтва, зокрема, друкованої гравюри. Методика дослідження продиктована характером матеріалу та визначена з огляду на завдання, що ставились на кожному з етапів роботи. Для визначення ступеня розробленості питання обрано принципи історизму та історіографічного аналізу, для виявлення художніх особливостей стінопису використано методи порівняльного та мистецтвознавчого аналізів. Наукова новизна полягає в запровадженні до наукового обігу монументальних розписів Троїцького собору, що були виконані у ХІХ ст., оскільки спроба висвітлення процесів та особливостей створення настінних розписів Троїцького собору м. Чернігова у ХІХ ст. здійснена по суті, вперше. На основі проведеного аналізу зроблено висновки про те, що питання взаємовпливів мистецтва різних країн потребує більш детального дослідження, оскільки храмові розписи ХІХ ст. до сьогодні лишаються малодослідженими. На превеликий жаль, досі не встановлені особи художників, які виконували розписи у чернігівському Троїцькому соборі. Однією з причин такого стану речей є те, що до другої половини ХХ ст. дослідники ставилися до стінопису собору досить неуважно, оскільки не визнавали його цінності. Проте під час ретельнішого їхнього вивчення стає зрозуміло, що стінопис чернігівських храмів є свідченням того, що Чернігів не лишався осторонь загальномистецьких тенденцій, характерних для міст Європи та Російської імперії. Стильові риси та кольорова гама розписів Троїцького собору свідчить про те, що у ХІХ ст. для оздоблення живописними композиціями стін храмів залучались досвідчені майстри, знайомі з художніми прийомами та зразками європейських майстрів.