Причини переслідування та ліквідації волинських "просвіт" польською владою наприкінці 20-х – на початку 30-х років ХХ століття

• Дата: 2019
• Автор: Тичина, І.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2019
• Назва видання: Краєзнавство
• Теми: Велика Волинь: історико-географічний та соціально-економічний виміри
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174421
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Причини переслідування та ліквідації волинських "просвіт" польською владою наприкінці 20-х – на початку 30-х років ХХ століття / І. Тичина // Краєзнавство. — 2019. — № 4. — С. 43-49. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

У статті проаналізовано утиски з боку польської влади волинських «Просвіт» - національних об'єднань українців, котрі у Другій Речі Посполитій взяли на себе роль захисника українського шкільництва, культури та православної церкви від польських утисків. Важко переоцінити роль товариства «Просвіта» у міжвоєнний період в житті українців, адже саме ця громадська організація відігравала провідну роль в репрезентації та розвитку культури і освіти, пропагуванні української національної ідеї, гуртуючи навколо себе інтелігенцію, молодь, селян. Будучи заснованою у Галичині в 1868 році, «Просвіта» досить швидко завойовує прихильність і на Волині, ставши після Першої світової війни найпопулярнішою і наймасовішою організацією цього краю. Тому не дивно, що саме товариство «Просвіта» взяло на себе найбільш запитані у тогочасному суспільстві функції: книговидання, налагодження шкільної освіти, організацію українського театру, тощо. Прослідковано еволюцію польської візії щодо діяльності просвітянських осередків на Волині, охарактеризовано утиски, що чинилися щодо волинських «Просвіт» та розкрито наслідки їх ліквідації. Станом на середину 30-х років ХХ століття на Волині було ліквідовано практично усі «Просвіти». Взамін ліквідованих осередків товариства «Просвіта», воєводська адміністрація мала намір створити українські громадсько-культурні організації, які б діяли під опікою влади й стояли на платформі польсько-українського співробітництва. Однією з них стала так звана «Просвітянська Хата».