Мусульманська громада у Києві: до історії першої мечеті (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
У статті розглядається історія мусульманської громади м. Києва з залученням низки архівних джерел та матеріалів, що вперше вводяться до наукового обігу. Особливу увагу приділено статистиці мусульманського населення міста, виразниками якого стали носії «тюркско-татарского наречия». Доповнено інфор...
Збережено в:
Видавець: | Інститут історії України НАН України |
---|---|
Дата: | 2020 |
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2020
|
Назва видання: | Краєзнавство |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174478 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Цитувати: | Мусульманська громада у Києві: до історії першої мечеті (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / (Руденко) Н. Зуб // Краєзнавство. — 2020. — № 1-4. — С. 34-50. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | У статті розглядається історія мусульманської громади м. Києва з залученням низки архівних
джерел та матеріалів, що вперше вводяться до наукового обігу. Особливу увагу приділено статистиці
мусульманського населення міста, виразниками якого стали носії «тюркско-татарского наречия».
Доповнено інформаційний наратив про появу та функціонування «мусульманської молельні», що відкрилася у 1897 р. та діяльність її перших імамів-хатибів Юніса Алімова та Жеганши (Жіанши, Зеганши)
Жаббарова (Абдулзебарова). До сьогодні ще один аспект з цього кола питань не знайшов свого повноцінного відображення в
дослідженнях. Одним з активних проявів суспільно-громадської діяльності мусульман міста стала їхня
діяльність по спорудженню мечеті. Першим виразником цього прагнення спочатку був мулла Юніс Алімов, а пізніше – «Комитет по сбору пожертвований и по сооружению в Киеве магометанской мечети»
в особі його представників-уповноважених: Ібрагім-Халіля Мурзи-Мурзича, Абдулли та Ізатулли Максутових. Опосередковано долучився до цієї справи й Саід Габієв – редактор та видавець «Мусульманской газеты», що виходила в Петербурзі. Сукупно вжиті ними заходи подовжили втілення в життя мрії про мечеть, хоча б на папері та в серцях вірян. Таким чином, ідея та реалізація задуму побудови
мечеті стала тим консолідуючим фактором, що збирав до гурту представників тюркського етносу
Києва, та долучив до цього тривалого процесу одновірців фактично з усіх куточків Російської імперії.
Представлено ілюстрації поштової листівки з зображенням мечеті, а також план міста Києва,
де вже позначена мечеть на вулиці Гоголівській, якій попри всі намагання і сподівання громади, так і
не судилося залишитися на картах подальших років і випусків.
Слід зауважити, що ця тема ще потребує додаткових досліджень, перш за все в пошуку архівних
документів, оскільки в окремих аспектах існує низка розбіжностей, а почасти й нез’ясованих обставин. |
---|