Мусульманська громада у Києві: до історії першої мечеті (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
У статті розглядається історія мусульманської громади м. Києва з залученням низки архівних джерел та матеріалів, що вперше вводяться до наукового обігу. Особливу увагу приділено статистиці мусульманського населення міста, виразниками якого стали носії «тюркско-татарского наречия». Доповнено інфор...
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2020
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174478 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Мусульманська громада у Києві: до історії першої мечеті (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / (Руденко) Н. Зуб // Краєзнавство. — 2020. — № 1-4. — С. 34-50. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-174478 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс |
| spellingShingle |
Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс Зуб (Руденко), Н. Мусульманська громада у Києві: до історії першої мечеті (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) Краєзнавство |
| description |
У статті розглядається історія мусульманської громади м. Києва з залученням низки архівних
джерел та матеріалів, що вперше вводяться до наукового обігу. Особливу увагу приділено статистиці
мусульманського населення міста, виразниками якого стали носії «тюркско-татарского наречия».
Доповнено інформаційний наратив про появу та функціонування «мусульманської молельні», що відкрилася у 1897 р. та діяльність її перших імамів-хатибів Юніса Алімова та Жеганши (Жіанши, Зеганши)
Жаббарова (Абдулзебарова). До сьогодні ще один аспект з цього кола питань не знайшов свого повноцінного відображення в
дослідженнях. Одним з активних проявів суспільно-громадської діяльності мусульман міста стала їхня
діяльність по спорудженню мечеті. Першим виразником цього прагнення спочатку був мулла Юніс Алімов, а пізніше – «Комитет по сбору пожертвований и по сооружению в Киеве магометанской мечети»
в особі його представників-уповноважених: Ібрагім-Халіля Мурзи-Мурзича, Абдулли та Ізатулли Максутових. Опосередковано долучився до цієї справи й Саід Габієв – редактор та видавець «Мусульманской газеты», що виходила в Петербурзі. Сукупно вжиті ними заходи подовжили втілення в життя мрії про мечеть, хоча б на папері та в серцях вірян. Таким чином, ідея та реалізація задуму побудови
мечеті стала тим консолідуючим фактором, що збирав до гурту представників тюркського етносу
Києва, та долучив до цього тривалого процесу одновірців фактично з усіх куточків Російської імперії.
Представлено ілюстрації поштової листівки з зображенням мечеті, а також план міста Києва,
де вже позначена мечеть на вулиці Гоголівській, якій попри всі намагання і сподівання громади, так і
не судилося залишитися на картах подальших років і випусків.
Слід зауважити, що ця тема ще потребує додаткових досліджень, перш за все в пошуку архівних
документів, оскільки в окремих аспектах існує низка розбіжностей, а почасти й нез’ясованих обставин. |
| format |
Article |
| author |
Зуб (Руденко), Н. |
| author_facet |
Зуб (Руденко), Н. |
| author_sort |
Зуб (Руденко), Н. |
| title |
Мусульманська громада у Києві: до історії першої мечеті (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) |
| title_short |
Мусульманська громада у Києві: до історії першої мечеті (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) |
| title_full |
Мусульманська громада у Києві: до історії першої мечеті (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) |
| title_fullStr |
Мусульманська громада у Києві: до історії першої мечеті (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) |
| title_full_unstemmed |
Мусульманська громада у Києві: до історії першої мечеті (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) |
| title_sort |
мусульманська громада у києві: до історії першої мечеті (кінець хіх – початок хх ст.) |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2020 |
| topic_facet |
Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174478 |
| citation_txt |
Мусульманська громада у Києві: до історії першої мечеті (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / (Руденко) Н. Зуб // Краєзнавство. — 2020. — № 1-4. — С. 34-50. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT zubrudenkon musulʹmansʹkagromadaukiêvídoístorííperšoímečetíkínecʹhíhpočatokhhst |
| first_indexed |
2023-10-18T22:36:26Z |
| last_indexed |
2023-10-18T22:36:26Z |
| _version_ |
1796155960610258944 |
| spelling |
irk-123456789-1744782021-01-21T01:25:37Z Мусульманська громада у Києві: до історії першої мечеті (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) Зуб (Руденко), Н. Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс У статті розглядається історія мусульманської громади м. Києва з залученням низки архівних джерел та матеріалів, що вперше вводяться до наукового обігу. Особливу увагу приділено статистиці мусульманського населення міста, виразниками якого стали носії «тюркско-татарского наречия». Доповнено інформаційний наратив про появу та функціонування «мусульманської молельні», що відкрилася у 1897 р. та діяльність її перших імамів-хатибів Юніса Алімова та Жеганши (Жіанши, Зеганши) Жаббарова (Абдулзебарова). До сьогодні ще один аспект з цього кола питань не знайшов свого повноцінного відображення в дослідженнях. Одним з активних проявів суспільно-громадської діяльності мусульман міста стала їхня діяльність по спорудженню мечеті. Першим виразником цього прагнення спочатку був мулла Юніс Алімов, а пізніше – «Комитет по сбору пожертвований и по сооружению в Киеве магометанской мечети» в особі його представників-уповноважених: Ібрагім-Халіля Мурзи-Мурзича, Абдулли та Ізатулли Максутових. Опосередковано долучився до цієї справи й Саід Габієв – редактор та видавець «Мусульманской газеты», що виходила в Петербурзі. Сукупно вжиті ними заходи подовжили втілення в життя мрії про мечеть, хоча б на папері та в серцях вірян. Таким чином, ідея та реалізація задуму побудови мечеті стала тим консолідуючим фактором, що збирав до гурту представників тюркського етносу Києва, та долучив до цього тривалого процесу одновірців фактично з усіх куточків Російської імперії. Представлено ілюстрації поштової листівки з зображенням мечеті, а також план міста Києва, де вже позначена мечеть на вулиці Гоголівській, якій попри всі намагання і сподівання громади, так і не судилося залишитися на картах подальших років і випусків. Слід зауважити, що ця тема ще потребує додаткових досліджень, перш за все в пошуку архівних документів, оскільки в окремих аспектах існує низка розбіжностей, а почасти й нез’ясованих обставин. The article explores the history of the Muslim community in Kyiv with the help of a number of archival sources and materials that are introduced into the scientific circulation for the first time. Particular attention is paid to the statistics of the Muslim population of the city, whose representatives spoke «Turkic-Tatar dialect». The information about the emergence and functioning of the «Muslim Prayer House», which opened in 1897, and the activities of its first imams-khatib Yunis Alimov and Zhehansha (Zhiansha, Zehansha) Zhabbarov (Abdulzebarov), have been extended. Another aspect of this range of issues has not been fully reflected in research so far. One of the active manifestations of the social and public activity of the Muslims of the city was their participation in the construction of the mosque. The first person who initiated this activity was first Mullah Yunis Alimov and later – «Committee for the collection of donations and construction of the Mohammedan mosque», represented by: Ibrahim-Khalil Murza- Murzich, Abdulla and Izatulla Maksutov. Said Gabiyev, the editor and publisher of the «Muslim Newspaper», which was published in St. Petersburg, also indirectly joined the activity. The measures they took together were aimed at bringing the dream of a mosque to life, at least on paper and in the hearts of believers. Thus, the idea and realization of the mosque construction became the consolidating factor that brought together representatives of the Turkic ethnic group in Kyiv and involved practically all corners of the Russian Empire in this long process. The illustrations of a postcard with the image of a mosque, as well as a map of the city of Kyiv, indicating a mosque, which, despite all the hopes of the community, was never destined to later on the maps and other issues, are also presented in the article. It should be noted that this topic still requires additional research, primarily in the search for archival documents, since in some aspects there are a number of discrepancies and sometimes unexplained circumstances. 2020 Article Мусульманська громада у Києві: до історії першої мечеті (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / (Руденко) Н. Зуб // Краєзнавство. — 2020. — № 1-4. — С. 34-50. — Бібліогр.: 46 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174478 94(477-25):297-05 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |