Волинська губернія: етнічні процеси у контактній зоні

У статті на основі аналізу архівних документів, статистичних матеріалів характеризується поліетнічна структура населення Волинської губернії та її динаміка упродовж кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. При цьому Волинь розглядається як порубіжжя – ареал основних масивів української культури й одночасно те...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інститут історії України НАН України
Дата:2020
Автор: Надольська, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2020
Назва видання:Краєзнавство
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174486
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:Волинська губернія: етнічні процеси у контактній зоні / В. Надольська // Краєзнавство. — 2020. — № 1-4. — С. 128-143. — Бібліогр.: 62 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті на основі аналізу архівних документів, статистичних матеріалів характеризується поліетнічна структура населення Волинської губернії та її динаміка упродовж кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. При цьому Волинь розглядається як порубіжжя – ареал основних масивів української культури й одночасно територія природної і примусової взаємодії різних культур. Звернуто увагу на: поширення у регіоні політики русифікації, яка одночасно носила яскраво виражений антипольський характер; іноземну колонізацію, що зумовила формування у губернії чисельних чеських та німецьких поселень; культурну відособленість єврейських громад волинських міст і містечок. Прослідковуються процеси міжетнічної взаємодії найбільш чисельних етнічних груп краю – українців, поляків, євреїв, чехів, німців; вплив на етнічні процеси національної політики російського самодержавства. Доведено, що у результаті міграційних процесів і ряду факторів політичного, культурного і релігійного характеру на цій території склалася особлива соціальна, етнічна та конфесійна структура населення, а також його мовна диференціація. Вплив між етнічними групами був взаємним, а не одностороннім. Національна політики російського самодержавства упродовж досліджуваного періоду зумовила зміни політичної і соціально-культурної орієнтації місцевої української еліти та частини її пересічних представників. Корінне населення не залишалося пасивним об’єктом асиміляції польської та великоросійської культур, місцеве живе середовище не меншою мірою впливало на політично домінуючі етнічні групи. Складні взаємодії, що відбувалися в контактній зоні між сусідніми народами і окремими етнічними групами, справляли значний вплив на головні визначники етнічності – самосвідомість, мову, традиційно-побутову культуру. Поліетнічність стала важливим чинником, що сприяв формуванню серед українців, котрі характеризувалися в основній своїй масі переважанням релігійної самоідентефікаціі, національної самосвідомості. Проаналізований у статті матеріал сприятиме більш цілісному вивченню історії Великої Волині – регіону тривалого проживання компактних етнічних груп, котрі привнесли в іноетнічне середовище свої традиції, що привели до змін в життєдіяльності місцевого населення.