Світле надбання ліхенолога професора ХАНСА ТРАССА (02.05.1928–14.02.2017)
У лютому 2017 р. не стало відомого естонського ліхенолога, еколога, геоботаніка, академіка Естонської Академії наук, великого цінителя і знавця театрального життя Естонії, справжнього громадянина і дуже доброї та щедрої людини професора Ханса Трасса...
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2017
|
| Назва видання: | Український ботанічний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174834 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Світле надбання ліхенолога професора ХАНСА ТРАССА (02.05.1928–14.02.2017) / С.Я. Кондратюк // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 3. — С. 298-299. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-174834 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1748342021-01-29T01:27:23Z Світле надбання ліхенолога професора ХАНСА ТРАССА (02.05.1928–14.02.2017) Кондратюк, С.Я. Втрати науки У лютому 2017 р. не стало відомого естонського ліхенолога, еколога, геоботаніка, академіка Естонської Академії наук, великого цінителя і знавця театрального життя Естонії, справжнього громадянина і дуже доброї та щедрої людини професора Ханса Трасса 2017 Article Світле надбання ліхенолога професора ХАНСА ТРАССА (02.05.1928–14.02.2017) / С.Я. Кондратюк // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 3. — С. 298-299. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174834 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Втрати науки Втрати науки |
| spellingShingle |
Втрати науки Втрати науки Кондратюк, С.Я. Світле надбання ліхенолога професора ХАНСА ТРАССА (02.05.1928–14.02.2017) Український ботанічний журнал |
| description |
У лютому 2017 р. не стало відомого естонського
ліхенолога, еколога, геоботаніка, академіка
Естонської Академії наук, великого цінителя і
знавця театрального життя Естонії, справжнього
громадянина і дуже доброї та щедрої людини
професора Ханса Трасса |
| format |
Article |
| author |
Кондратюк, С.Я. |
| author_facet |
Кондратюк, С.Я. |
| author_sort |
Кондратюк, С.Я. |
| title |
Світле надбання ліхенолога професора ХАНСА ТРАССА (02.05.1928–14.02.2017) |
| title_short |
Світле надбання ліхенолога професора ХАНСА ТРАССА (02.05.1928–14.02.2017) |
| title_full |
Світле надбання ліхенолога професора ХАНСА ТРАССА (02.05.1928–14.02.2017) |
| title_fullStr |
Світле надбання ліхенолога професора ХАНСА ТРАССА (02.05.1928–14.02.2017) |
| title_full_unstemmed |
Світле надбання ліхенолога професора ХАНСА ТРАССА (02.05.1928–14.02.2017) |
| title_sort |
світле надбання ліхенолога професора ханса трасса (02.05.1928–14.02.2017) |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Втрати науки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174834 |
| citation_txt |
Світле надбання ліхенолога професора ХАНСА ТРАССА (02.05.1928–14.02.2017) / С.Я. Кондратюк // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 3. — С. 298-299. — укр. |
| series |
Український ботанічний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT kondratûksâ svítlenadbannâlíhenologaprofesorahansatrassa0205192814022017 |
| first_indexed |
2025-07-15T11:59:22Z |
| last_indexed |
2025-07-15T11:59:22Z |
| _version_ |
1837714125786972160 |
| fulltext |
298 Ukr. Bot. J., 2017, 74(3)
Втрати науки
In Memoriam
© С.Я. КОНДРАТЮК, 2017
У лютому 2017 р. не стало відомого естонського
ліхенолога, еколога, геоботаніка, академіка
Естонської Академії наук, великого цінителя і
знавця театрального життя Естонії, справжнього
громадянина і дуже доброї та щедрої людини
професора Ханса Трасса.
Ханс Трасс, без сумніву, належить до най-
відоміших постатей в ліхенології ХХ століття. За
внеском у розвиток естонської ліхенологічної школи
його можна порівняти з українським ліхенологом
А.М. Окснером, російськими О.О. Єлєнкіним,
В.П. Савичем та Н.С. Голубковою. Для українських
ліхенологів особливо важливо зазначити, що
Х. Трасс назавжди залишиться представником того
покоління, представники якого були у дружніх
стосунках з нашими неперевершеними українськими
ліхенологами А.М. Окснером та М.Ф. Макаревич та з
іншими дослідниками багатьох держав світу.
Величезний авторитет Х. Трасса у ліхенології
базувався на його значному внеску у вивчення
ліхенофлори Естонії. Власне завдяки роботам та
зусиллям Х. Трасса естонська ліхенологічна школа
була найсильнішою в колишньому СРСР наприкінці
80-х рр. ХХ ст. Тому, естонські ліхенологи широко
залучались до вивчення лишайників різних країн. Вони
вперше запропонували використання лишайників
для цілей індикації стану навколишнього середовища.
Так, особисто Х. Трасс та його учні провели
ліхеноіндикаційне картування у промисловому
регіоні Східного Сибіру. На основі найвищого
рівня вивченості ліхенофлори Естонії серед країн
східної Європи Х. Трасс запропонував оригінальний
"індекс полеотолерантності" – індекс оцінки стану
навколишнього середовища за станом лишайникових
угруповань, який використовується у світі й понині.
Індекс полеотолерантності (І.П.), запропонований
Х. Трассом у 1967 р., є другим після індексу чистоти
повітря (І.Ч.П.) канадських дослідників Де-Слувера
та Ле Блана (запропонованого того самого року) серед
понад сотні запропонованих подібних індексів. Ці
два індекси найчастіше використовуються у практиці
ліхеноіндикаційного картування для оцінки стану
атмосферного повітря в містах та індустріальних
регіонах різних країн світу. І сьогодні роботи вченого
з ліхеноіндикації цитуються найбільше.
Ханс Трасс також знаний серед ліхенологів світу
як автор ревізій багатьох таксономічних груп (родини
кладонієвих, окремих таксонів родини фісцієвих
тощо). При цьому звичайно ревізія вказаних таксонів
базувалась на матеріалах багатьох закордонних
гербаріїв, які були здебільшого недоступні
вітчизняним ліхенологам.
Свою наукову діяльність Х. Трасс розпочав як
геоботанік. У 1955 р. він захистив кандидатську
дисертацію, присвячену вивченню структури
рослинності й динаміки в евтрофних болотах
Світле надбання ліхенолога професора ХАНСА ТРАССА
(02.05.1928–14.02.2017)
Ханс Трасс у 2009 р. (м. Тарту, Естонія), фото Т. Рандлане
299Укр. бот. журн., 2017, 74(3)
& S.Y. Kondr., Chanothecopsis trassii Titov, Cladonia trassii
Ahti та Opegrapha trassii S.Y. Kondr. & Coppins. Вказані
назви залишаться в історії ліхенології як дань пам'яті
вченого.
Професор Х. Трасс був доброзичливю і дружньою
людиною. Вражала його відкритість до обговорення
всіляких питань. Під час коротких візитів до Тарту
ми неодноразово у вечірні години вели розмови про
минуле країни, стан справ в Естонії впродовж останніх
30–50 років. У ті часи інтеліґенція Естонії жваво
обговорювала питання відновлення національної
культури, науки, господарства. До них належав і
Х. Трасс, який щиро вболівав за стан справ у рідній
країні.
Ханс Трасс був великим цінителем і знавцем
театрального життя Естонії, він особисто опублікував
велику кількість критичних статей та відгуків на різні
театральні вистави та прем'єри. Його дружина Райне
Лоо (Raine Loo) була відомою актрисою. Гордістю
Х. Трасса був його син, яким вчений дуже пишався,
Томас Трасс (Toomas Trass), нині відомий естонський
композитор, органіст.
Можна без сумніву стверджувати, що Х. Трасс
прожив щасливе життя. Він побачив, що його
досягнення та найкращі традиції естонської
ліхенологічної школи надійно продовжуються
учнями. Так, заснований Х. Трассом журнал "Folia
Cryptogamica Estonica", перші випуски якого виходили
самодруком, сьогодні є одним з найпрестижніших
ліхенологічних журналів світового рівня, а за якістю
друку не поступається виданню "Lichenologist"
Британського ліхенологічного товариства, провід-
ного ліхенологічного періодичного видання.
Естонські ліхенологи вибороли право організації
та проведення на базі Тартуського університету в
2004 р. найвизначнішого у світовій ліхенологічній
спільноті 8-го симпозіуму Міжнародної ліхено-
логічної асоціації, що проводиться кожні 4 роки в
різних країнах світу. Естонські ліхенологи готують
гідну зміну високопрофесійних фахівців, які мають
досвід отримання й виконання великих проектів,
що підтримуються Європейською спільнотою, і це
буде найкращою пам'ятю про засновника цієї школи
професора Х. Трасса.
У цілому, життя вченого було дуже насиченим та
багатогранним. Ханс Трасс назавжди залишиться в
наших серцях справжнім науковцем, Професором,
відданим громадянином і дуже доброю й щедрою
людиною.
С.Я. КОНДРАТЮК
екосистем Західної Естонії. У 1969 р., працюючи
завідувачем кафедри систематики рослин та
геоботаніки Тартуського університету, він завершив
докторську дисертацію "Аналіз ліхенофлори Естонії",
а в 1971 р. став професором. З 1991 до 1993 р. був на
посаді екстраординарного професора. Вийшовши
на пенсію, впродовж багатьох років працював
дослідником і викладачем кафедри.
Професор Х. Трасс – автор численних робіт
з ліхенології, рослинності, екології, географії
рослин та історії науки. Повний перелік його
доробку був опублікований у 1988 р. (Бібліографія
опублікованих робіт професора Ханса Трасса.
Тарту: Тартуський університет, 1988, 82 с.) до 60-ліття
дослідника. З понад сотні публікацій Х. Трасса
найбільш цитованою є стаття з класифікації
рослинності в "Довіднику науки про рослинність"
(Handbook of Vegetation Science) за редакцією
Р. Уіттекера (R.H. Whittaker), надрукованому в 1973 р.,
та монографія "Науки про рослинність: історія і
сучасні тенденції розвитку", видана в 1976 р. Остання
книга вченого була путівником з екології рослин для
цілого покоління науковців. На превеликий жаль,
англійський переклад книги, підготовлений для
видавництва Academic Press з передмовою відомого
еколога Р. Уіттекера, не був опублікований.
Результати довгострокових досліджень ліхено-
логічної групи були надруковані в 1994 р. окремою
книгою "Естонські макролишайники" (за редакцією
Х. Трасса та Т. Рандлане). Крім вивчення ліхенофлори
Естонії, Ханс Трасс провів експедиції у віддалені
райони Росії: на півострів Камчатку, у гори Сіхоте-
Аліню та інші області Далекого Сходу, на озеро
Байкал, Таймирський півостров, до Мурманської
області тощо.
Неодноразово Х. Трасс відвідував й Україну.
Працюючи в галузі геоботаніки, Х. Трасс намагався
знайти пояснення принципових відмін у поглядах
різних геоботанічних шкіл світу і запропонувати
компроміс між поглядами західноєвропейських та
радянських вчених.
У 1975 р. він був обраний дійсним членом
Естонської Академії наук, а в 1992 р. нагороджений
найвизначною нагородою ліхенологів Медаллю
Ахаріуса. Упродовж декількох десятиліть він був
президентом товариства естонських натуралістів.
На честь дослідника описано низку таксонів,
зокрема рід лишайників Hanstrassia S.Y. Kondr.
(родина Teloschistaceae), а також види Amandinea trassii
S.Y. Kondr., Lőkös & J.-S. Hur, Caloplaca trassii Galanina
|