Біорізноманітність, наука і суспільство

Анализируется проблема биоразнообразия, которая по важности, сложности и срочности своего решения стоит сегодня на первом месте. Однако, несмотря на то, что от ее решения зависит ближайшее будущее человечества, при современной политике, идеологии, экономике, уровне морали она не может быть решена во...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2011
1. Verfasser:	Шеляг-Сосонко, Ю.Р.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2011
Schriftenreihe:	Український ботанічний журнал
Schlagworte:	Сторінка академіка
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175042
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Біорізноманітність, наука і суспільство / Ю.Р. Шеляг-Сосонко // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 1. — С. 21-34. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-175042
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1750422021-01-31T01:27:24Z Біорізноманітність, наука і суспільство Шеляг-Сосонко, Ю.Р. Сторінка академіка Анализируется проблема биоразнообразия, которая по важности, сложности и срочности своего решения стоит сегодня на первом месте. Однако, несмотря на то, что от ее решения зависит ближайшее будущее человечества, при современной политике, идеологии, экономике, уровне морали она не может быть решена вообще. Особенную угрозу составляют мультинациональные корпорации, которые, игнорируя требования экологически сбалансированного хозяйствования, а тем самым и биосферы, практически осуществляют производство в собственных интересах ради прибылей в мировом масштабе. З. Фрейд это объясняет тем, что культура общества основывается на двух началах: овладении силами природы, в том числе ее ресурсами, и собственных желаниях, которые не имеют ограничений. В статье утверждается, что насущной проблемой является смена современной идеологии, политики, экономики, прежде всего отказ от деления стран на три группы. Материя не может существовать отдельно от формы, поскольку любой объект природы самореализуется только через форму. Если самореализация будет обусловлена не законами природы, а интересами определенных социальных групп, это приведет к гибели 2—3 млрд людей. Ведущая роль в решении этой проблемы принадлежит ученым. Безусловно, этот схематически рассмотренный тупиковый путь развития мирового сообщества отрицательно повлиял на развитие культуры и науки. К сожалению, этот процесс ускоряется и охватывает все более широкий круг стран. The biodiversity problem is analyzed which is currently regarded as number one in importance, complexity and urgency. However, despite its decisive role for the future of humanity, under current conditions in politics, ideology, economics and morality it cannot be solved. Major risks are multinational corporations ignoring demands of sustainable development important for the biosphere in pursuit of economic prosperity on a global scale. S. Freud explained that society culture is based on two key points: possession of natural resources and individual desires without restriction. It is emphasized that the basic problem is to change current ideology, politics, economics and to refuse divison of the countries into three groups. Materia does not exist without a form as any subject is self-realizing through its form. If self-realization is based not on natural laws but on interests of certain social groups, it will cause death of 2—3 billion people. The crucial role in solving the problem belong to scientists. The suggested scheme for the dead end development of the world community had a negative impact upon the culture and science progress. Unfortunately, this process speeds up and involves growing number of countries. 2011 Article Біорізноманітність, наука і суспільство / Ю.Р. Шеляг-Сосонко // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 1. — С. 21-34. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175042 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Сторінка академіка Сторінка академіка
spellingShingle	Сторінка академіка Сторінка академіка Шеляг-Сосонко, Ю.Р. Біорізноманітність, наука і суспільство Український ботанічний журнал
description	Анализируется проблема биоразнообразия, которая по важности, сложности и срочности своего решения стоит сегодня на первом месте. Однако, несмотря на то, что от ее решения зависит ближайшее будущее человечества, при современной политике, идеологии, экономике, уровне морали она не может быть решена вообще. Особенную угрозу составляют мультинациональные корпорации, которые, игнорируя требования экологически сбалансированного хозяйствования, а тем самым и биосферы, практически осуществляют производство в собственных интересах ради прибылей в мировом масштабе. З. Фрейд это объясняет тем, что культура общества основывается на двух началах: овладении силами природы, в том числе ее ресурсами, и собственных желаниях, которые не имеют ограничений. В статье утверждается, что насущной проблемой является смена современной идеологии, политики, экономики, прежде всего отказ от деления стран на три группы. Материя не может существовать отдельно от формы, поскольку любой объект природы самореализуется только через форму. Если самореализация будет обусловлена не законами природы, а интересами определенных социальных групп, это приведет к гибели 2—3 млрд людей. Ведущая роль в решении этой проблемы принадлежит ученым. Безусловно, этот схематически рассмотренный тупиковый путь развития мирового сообщества отрицательно повлиял на развитие культуры и науки. К сожалению, этот процесс ускоряется и охватывает все более широкий круг стран.
format	Article
author	Шеляг-Сосонко, Ю.Р.
author_facet	Шеляг-Сосонко, Ю.Р.
author_sort	Шеляг-Сосонко, Ю.Р.
title	Біорізноманітність, наука і суспільство
title_short	Біорізноманітність, наука і суспільство
title_full	Біорізноманітність, наука і суспільство
title_fullStr	Біорізноманітність, наука і суспільство
title_full_unstemmed	Біорізноманітність, наука і суспільство
title_sort	біорізноманітність, наука і суспільство
publisher	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Сторінка академіка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175042
citation_txt	Біорізноманітність, наука і суспільство / Ю.Р. Шеляг-Сосонко // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 1. — С. 21-34. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv	AT šelâgsosonkoûr bíoríznomanítnístʹnaukaísuspílʹstvo
first_indexed	2025-07-15T12:15:10Z
last_indexed	2025-07-15T12:15:10Z
_version_	1837715122296979456
fulltext	21ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 1 Ю.Р. ШЕЛЯГ-СОСОНКО Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, МСП-1, м. Київ, 01001, Україна Науковий центр екомоніторингу та біорізноманіття мегаполіса НАН України вул. Лебедєва, 37, м. Киев, 03143, Україна БІОРІЗНОМАНІТНІСТЬ, НАУКА І СУСПІЛЬСТВО К л ю ч о в і с л о в а: наука, закони, істина, фітосистема, фітостро- ма, екосистема, генезис, критерії, визначення, структура, біосфе- ра, популяція Хто не виконує законів природи, той прирікає себе на загибель. © Ю.Р. ШЕЛЯГ-СОСОНКО, 2011 У попередніх статтях ми неодноразово зверталися до аналізу цієї проблеми і розглядатимемо її і далі, оскільки біорізноманітність — це саме життя, і люди- на є лише її складовою, яка тривалий історичний період розвивалася за її за- конами. Але на шляху до цивілізації людина дедалі більшою мірою почала ви- ходити за межі їх дії, і на сучасному етапі глобалізації, згідно із законами зво- ротного зв’язку, постала перед проблемою свого подальшого існування. Тому важливішої, складнішої та найтерміновішої для розв’язання проблеми у світо- вої спільноти сьогодні немає. Але за сучасного стану політики, економіки, іде- ології, науки, свідомості і моралі вона не може бути розв’язаною взагалі. На світових самітах, міжнародних конференціях та інших подібних зібраннях ця нагальна проблема світової спільноти лише декларувалася і тому досі не запро- поновано навіть стратегії її розв’язання, а тим паче — пріоритетів і їх черговос- ті. І це зрозуміло, оскільки все відбувається задля виграшу часу і масової мані- пуляції людською свідомістю в інтересах правлячих кіл США та Ізраїлю. На це спрямовуються політика, економіка, психологія, ідеологія, наука, мистецтво, релігія, засоби масової інформації і величезні кошти, що, в свою чергу, має на- слідком погіршення матеріальних і соціальних умов населення слаборозвине- них держав світу, кількість якого перевищує 2 млрд осіб. Усе це свідчить, що злободенною проблемою є зміна всіх цих складових буття, а головне — існуючого поділу держав на три групи. Тобто перехід на нове системне розуміння «життя», і на цій основі — зміна пануючої парадигми редукціонізму, або парадигми споживання та збагачення розвинених держав за рахунок зростаючого знищення ними ресурсів природи на противагу подаль- шому відносному й абсолютному зубожінню двох інших груп країн. Нова пара- дигма є ідеологією холізму, тобто погляду на світ, особливо на біосферу, як єди- не взаємозумовлене та пов’язане ціле всіх її складових і Всесвіту загалом. Це системна парадигма, або парадигма інтеграціонізму. Адже матерія не може іс- нувати окремо від форми, оскільки сутність будь-якого об’єкта матеріального 22 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 1 світу самореалізується і стає дійсністю лише через його форму, що довів В.І. Вер- надський [1] і на що вказували філософи Стародавньої Греції. Інше питання — ця самореалізація зумовлена законами природи чи інтересами людини або пев- ної їх групи? Якщо переважить останнє, то це спричинить загибель значної частини людства. І початок цих згубних процесів уже проявляється у погіршен- ні життєвого рівня населення слаборозвинених держав та в кліматичних змі- нах, насамперед підвищенні температури, таненні вічних льодовиків та снігів і, відповідно, підвищенні рівня Світового океану, в повенях, цунамі тощо. Про- відну роль в аналізі і виборі шляхів розв’язання означених світових проблем мають відіграти наука, політика й економіка. Як відомо, наука є особливою сферою діяльності людини, однією з форм її суспільної свідомості як галузі світової культури. Головна мета науки — отри- мання, розробка і теоретична систематизація об’єктивних знань щодо реаль- ного світу, передусім його законів, структури, функцій, взаємозв’язків та роз- витку, які ґрунтуються на теорії відображення, законах тотожності, існування та мислення і на доведених пратикою твердженнях тотожності життя і мислен- ня. Іншими словами, закони мислення є фактично відображенням законів природи, узгоджуються з ними і в такий спосіб забезпечують отримання істин- ного знання щодо них. Наприклад, закон тотожності, в основі якого лежить відносна стійкість природних об'єктів, їх індивідуальність, самостійність існу- вання тощо. Саме вони визначають сталість поняття і зберігається в отрима- них висновках, відтворюючи в цьому законі дискретну визначеність світу, а отже, його об’єктивність. Прикладами можуть бути також закони: єдності ор- ганізму та середовища, ноосфери В.І. Вернадського, Б. Коммонера та ін. Тому, розробляючи будь-яке теоретичне положення, пропонуючи нову концепцію бачення природних систем і характеризуючи стан їх відносин, особ- ливості, заходи збереження, шляхи реалізації тощо, принципово важливою ви- могою є суворе дотримання законів природи у взаємовідносинах суспільства з біорізноманітністю. Це, безперечно, складна проблема, оскільки природа — це безліч цілісних об’єктів, тобто систем різних ступенів складності, структури, зв’язків з іншими об’єктами, власних, колективних і біосферних функцій. Вони перебувають між собою, умовами існування та іншими об’єктами і біо- сферою загалом у певних стосунках, ґрунтуючись на різних за складністю і сту- пенем прояву зв’язках, на основі яких формуються дедалі складніші системи як земної кулі, так і Всесвіту. Розуміння їх структури, складності та взаємозв’яз- ків залежить від здібностей вченого і реалізується на базі спостережень, екс- перименту та системного мислення. Проте сучасні соціальні та екологічні умо- ви, згідно із законом зворотного зв’язку, не могли не вплинути і на дослідників та їхнє мислення. Тому в науці, як і в житті, дедалі більшою мірою науковці обирають інший шлях — опису фактів, переписування вже відомого, повторен- ня і навіть фарисейства. У найзагальнішому тлумаченні це лінійне, а не сис- темне мислення. Прикладом можуть бути сучасна систематика, геоботаніка, охорона природи тощо. Не оминув цей шлях і наш Інститут. 23ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 1 Таким чином, наука, як особлива форма відображення Людиною законів Природи, не може бути незалежною від неї, як і сама Людина — від Природи Це пояснюється законом взаємовідношення, який на сучасному етапі глобалі- зації став визначальним для подальшого розвитку суспільства, що довів ще в минулому столітті В.І. Вернадський. [1] Тому, на нашу думку, сьогодні принципово важливою з методологічного і методичного поглядів є вимога поділу території не за географічними, зокрема ландшафтними, ознаками, а на основі біологічних показників, оскільки живе створило фітосферу, її ґрунти, значною мірою — її ландшафти і біосферу зага- лом. Провідна роль у цьому процесі належить, як ми вже неодноразово зазна- чали, рослинності, що створила біосферу, стабілізує її і не допускає розвитку процесів ерозії. Рослинність є багатофакторною і найскладнішою системою біосфери, пізнання якої можливе лише на основі системного аналізу. А такий аналіз, по-перше, завжди багатофакторний; по-друге, фактори різні і відігра- ють стосовно один одного і системи загалом різну функціональну роль; по- третє, на різних етапах розвитку системи їх значення, як і ступінь прояву та роль, істотно змінюються. Тому дефініція рослинності та її структурних оди- ниць потребує постійності, однозначності, максимальної повноти визначен- ня, загальновизнаності і розуміння. Ця вимога стосується і формування нових понять будь-якої наукової дисципліни, що є відповідальним і водночас склад- ним і тривалим процесом пізнання об’єктів дійсності, а їх введення в науковий обіг — надзвичайно важливою справою, яка потребує глибокого та всебічного аналізу фактів дійсності на основі законів мислення. Як відомо, в усіх конкретних науках розвиток теоретичного мислення за- початкований працями засновника наукової філософії Арістотеля. Дав ньо- грецький мислитель суттєво вплинув на формування такого мислення завдяки розробленій ним класифікації наук і вчення про головні закони логіки, вклю- чаючи визначення понять, методи доказів, спростування тощо. У спрощеному розумінні класифікація наук є фактично класифікацією руху матерії природ- них об’єктів. При цьому спостерігаємо сходження мислення від окремого — до загального, від абстрактного — до конкретного і навпаки. У мисленні поняття замінюють предмети, явища і зв’язки дійсності. Це їхні образи, які вбудову- ються в цілісну систему знань відповідно до законів логіки. Отже, основу кож- ної конкретної науки становлять поняття, найважливіші з яких є базовими, що визначають сутність конкретної наукової дисципліни. У флористиці або фло- рології цим поняттям є «флора» і всі похідні від нього. В інших конкретних науках — «асоціація», «вид» тощо. Будь-яка наукова дисципліна — це струнка, логічна система понять, пов’язаних у єдину нерозривну систему, що відобра- жає найсуттєвіші властивості, зв’язки та відносини об’єктів і явищ дійсності. Створюють і розвивають науку, конкретні наукові дисципліни і відповідні поняття вчені, покликанням й обов’язком яких є служіння істині, тобто отри- мання об’єктивного знання про реальний світ. Істина одна, а шляхів пізнання її багато, і вчений долає цей шлях як творчий служитель істини. Вищою істи- 24 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 1 ною є Всесвіт і його Творець. Пізнання, як відомо, йде від вивчення простіших форм руху матерії до складніших. Більш проста форма руху є водночас і більш поширеною, що стосується і форм організації живої природи, зокрема флори. При цьому простіша форма є обов’язковою і входить у складніші. Але най- складніша біологічна форма руху неможлива без простіших форм механічного, хімічного, термічного та інших рухів. Стосовно мислення простіші форми руху відображаються ширшим поняттям, але з меншим змістом і більшим обсягом, і навпаки. Так діє закон зворотного зв’язку. Знищення на даному етапі глобалізації біорізноманітності в масштабах, що спричинили дисбаланс біосфери, фактично передбачав ще В.І. Вернадський [2], коли писав про необхідність перебудови стосунків людини з природою на розумних засадах, оскільки зумовлені суспільством зміни природи призводять до масштабних змін біосфери, і ці негативні явища невпинно зростають. Суспільство вступає в конкурентну боротьбу з фітостромою за ресурси на всіх ієрархічних рівнях організації біосфери. На найвищому рівні фітострома кон- курує із самою біосферою за енергетичні потоки (сонячне світло), кисень та вуглець, автотрофні блоки біосфери тощо, наслідком чого є біфуркаційні змі- ни, деякі з яких уже, на жаль, незворотні. Спільним для рослин і людини є ґрунт, частка якого, використовувана людиною, дедалі зростає. Отже, суспільство, нехтуючи законами природи, виступає вже як нова геологічна сила, яка може призвести до екологічних катастроф світового масштабу вже в найближчі роки. Тобто на даному етапі суспільство ступило на найскладніший і найсуперечли- віший шлях свого розвитку, який на основі зворотного зв’язку загрожує йому втратою кількох мільярдів осіб. Таким чином, В.І. Вернадський започаткував найповніше на той час вчен- ня про біосферу і життя як процеси накопичення енергії, а також впливу люди- ни на живу та неживу природу. Це геній, який випередив свій час, бо ж працю- вав для майбутніх поколінь. Навіть сьогодні його велич усвідомлює, і то не вповні, вельми незначна кількість учених. Отже, ще раз підкреслимо, що проблема збереження та відновлення біо- різноманітності — найскладніша і найбільш багатофакторна світова проблема, оскільки йдеться про саму сутність антагоністичних відносин законів розвитку суспільства із законами розвитку природи, яка стосовно суспільства є первин- ною. Концепцію її розв’язання можна розробити лише на основі системного мислення, адже будь-який об’єкт природи характеризується притаманними йому формою, будовою, властивостями і, відповідно, відносинами з іншими об’єк тами. При цьому їх кількість і ступінь виявленості не є постійними в різ- них умовах, що значно ускладнює розв’язання означеної проблеми, яке навіть у спрощеному варіанті потребує від ученого системного мислення. Оскільки сьо годні вплив людини на природу дедалі зростає, то ускладнюються аналіз і шляхи зменшення цього впливу. Таким чином, сподівання світового суспільства досягти достатку та безпе- ки життя шляхом оволодіння законами природи на основі фізичної, інтелекту- 25ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 1 альної та психологічної діяльності, виявилися марними і завершилися глобалі- зацією як природних, так і соціальних форм життя, що реально призвело люд- ство до екологічних, економічних та соціальних криз. Очевидне і те, що жодні технічні досягнення не в змозі розв’язати цієї проблеми, а навпаки, — лише її загострюють і поглиблюють. Особливо яскраво це виявилося на сучасному етапі глобалізації, коли лібе- ральна ринкова економіка та відповідна ідеологія, розроблені на базі досягнень у галузі електроніки США, були впроваджені у світовому масштабі. Наслідком цьо- го стало те, що Сполучені Штати, де мешкає менше 5 % населення земної кулі, використовують понад 30 % усіх ресурсів планети і викидають у навколишнє се- редовище більше 25 % забруднювальних речовин, передусім СО 2 , що і зумовило парниковий ефект, а отже, і глобальне потепління. Особливо стрімко зростає кількість двоокису вуглецю за умов всеохопної автомобілізації та знищення рослинності, передусім лісів, яке вже сягає 25 млн га на рік. На думку Д. Рифкіна [9], А.І. Шевцова, Г.І. Мерникова [11] та інших учених, суттєву загрозу біосфе- рі нині становлять мультинаціональні корпорації, які, ігноруючи вимоги еко- логічно збалансованого господарювання, а отже, і біосфери, фактично коорди- нують виробництво у власних інтересах й отримують надприбутки у світовому вимірі, що перевищують річні національні доходи багатьох держав світу. Суспільство і рослинність — це дві провідні ланки біосфери, а результати їх взаємодії визначають як стан і функціонування біосфери, так і ці її ланки. Висловлене і є проявом закону цілісності біосфери В.І. Вернадського — це без- посередній взаємозв’язок її структур, або, в ширшому сенсі, — цілісності Все- світу на основі різного ступеня зв’язку його складових, про що писали Аріс- тотель, Платон та інші мислителі. З. Фрейд [10] це пояснює тим, що культура суспільства ґрунтується на двох засадах — оволодінні силами природи, зокре- ма її ресурсами, і власних бажаннях, які не мають обмежень. І якщо з розвит- ком науки природу опановують зростаючими темпами, хоч і не завжди в бажа- ному напрямку, то другий чинник з плином часу діє лише негативно, дедалі прискорюючись і посилюючись. Це повністю підтверджується сучасним ета- пом цивілізації. Досить лише підкреслити, що в епоху глобалізації всіх голов- них сфер людської діяльності 65 % екосистем земної кулі перебувають на різ- них ступенях деградації або вже знищені. Однак сьогодні цей процес не лише не сповільнюється, а навпаки — сягає вже астрономічних масштабів. Отже, ви- живання, трансформація і розвиток світової спільноти, або іншими словами — її політичні, економічні та екологічні проблеми вже не мають, як раніше, ло- кального характеру, а стали світовою проблемою, тому кожну з цих трьох скла- дових неможливо розв’язати окремо. І це принципово важливо з погляду най- ближчого майбутнього людства, оскільки на сучасному етапі домінує проблема площі і стану біорізноманітності, від якої залежать: функціонування біосфери, насамперед її клімат, екологічні умови життя людини та забезпечення її всіма необхідними ресурсами. В останніх сьогодні, по-перше, не враховується соці- альна й особливо екологічна вартість, які насправді на два порядки вищі за 26 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 1 прийняту; по-друге, на відновлення ресурсів природи не надходить і частини капіталу, отриманого за виготовлену з її сировини продукцію; по-третє, з роз- витком інтелекту людини, а отже, цивілізації, суспільство дедалі більше забу- ває про природу і закони її формування й еволюції. Але відповідно до третього закону Ньютона будь-яка дія зумовлює рівнозначну протидію. Для підтвердження висловленого ми не цитуємо відповідних праць, оскіль- ки ці дані широко відомі. Лише підкреслимо, що саме з появою людини, цієї якісно нової форми організації біорізноманітності, тобто живої речовини, на сучасному етапі людська спільнота вийшла за межі законів природи і набула самодостатнього характеру, внаслідок чого вплив на біорізноманітність лише посилювався і сьогодні став глобальним, охопивши практично всю біосферу. Мудрість і сила законів природи — у їхній простоті, і той, хто не виконує цих законів, прирікає себе на загибель, оскільки суспільство, тварини, рослини та мікроорганізми тощо розвиваються за єдиним законом природи, відкритим ще В.І. Вернадським, — нерозривного взаємозв'язку живої та косної речовин як неперервного біогенного струменю атомів із живої речовини в косну і навпаки [1]. Цей рух ніколи не припиняється і виявляється в неперервному процесі вза- ємодії живої і косної речовин. Як ми вже підкреслювали, першоджерелом матеріальних, соціальних і ду- ховних сфер людини є природа, насамперед її біорізноманітність. Саме її особ- ливості на різних територіях і зумовили формування різних етносів. Отже, ба- гатство біорізноманітності будь-якої держави визначає не лише добробут її на- селення, а й характер його соціальних відносин, включаючи культуру і науку. Тобто культура рас, націй, етноспільнот і їх становлення є результатом сприй- няття й усвідомлення ними навколишньої природи, насамперед біостроми те- риторії їх поширення. До цього слід додати, що біорізноманітність, передусім рослинність, — автотрофний блок біосфери — є ініціальною ланкою й осно- вою її організації та функціонування, тобто кругообігу речовини в безлічі її екосистем різних рангів [2]. Саме це визначає провідну роль біорізноманітнос- ті як компонента біосфери в первинному синтезі органічної речовини, за раху- нок акумуляції сонячної енергії, і в кругообігу речовини в екосистемах. Тому її знищення в масштабах, що спричинюють дисбаланс біосфери, на основі за- кону зворотного зв’язку, зумовлює і спрощення мислення науковців та відпо- відний рівень науки. У людства немає інших ресурсів, окрім природних, та й саме воно є істо- ричним продуктом еволюції біорізноманітності та нормально відтворюється лише у разі задовільних фізіологічних, екологічних і соціальних умов життя, які й забезпечує біорізноманітність. На тлі зростаючого спустелювання земель, площа яких уже перевищила площу всієї Європи, зубожіння більшості насе- лення планети і надмірного споживання розвиненими державами на основі глобальної ринкової економіки матеріальних ресурсів сучасний розвиток сус- пільства стає дедалі нестабільнішим. Це пояснюється тим, що політика й еко- номіка держав «золотого мільярда» спрямовані на захоплення природних ре- 27ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 1 сурсів країн, що розвиваються. Адже розвиненим країнам, які використовують понад 80 % ресурсів світу, власних ресурсів не вистачить уже найближчого де- сятиліття. Тому природа, як єдине й унікальне джерело всіх матеріальних і ду- ховних благ людини, не може бути невичерпним кладезем і потребує терміно- вого відновлення. Цей об’єктивний висновок ґрунтується на фактах сучасного розвитку циві- лізації, коли соціальні потреби суспільства стають дедалі масштабнішими і з прискоренням випереджають можливості їх задоволення навіть у суто технічно- му плані. Це відбувається внаслідок зростання населення планети і його запитів; забруднення біосфери; збільшення витрат (на одиницю продукції, в нематері- альній сфері, на комфортність умов життя, рекламу); втрати моралі, міжнаціо- нальних та етнічних конфліктів, а головне, як ми вже неодноразово зазначали, — через запровадження в світовому масштабі ліберальної ринкової економіки і відсутності законів, обов’язкових для виконання всіма державами світу, які би регулювали їх відносини з біосферою і насамперед — з рослинністю. Тому сьогодні, коли спільнота розвинених країн на основі технічного про- гресу справила глобальний вплив і на природу, порушуючи закони її єдності, еволюції, функціонування, організованості, структури, гомеостазу та здатності до відновлення, стан біорізноманітності, а отже, і біосфери, найближчим ча- сом загрожує суспільству глобальними катастрофами. Як вихід із цього стано- вища вчені розглядають лише два шляхи: перехід населення світу до сталого розвитку або захоплення ресурсів інших держав і виживання за їх рахунок. Про ілюзорність першого шляху свідчить історія, яка винесла вирок усім подібним ідеям видатних умів людства, зокрема, А. Платона, Т. Мора, Т. Кампанелли, К. Сен Сімона, К. Маркса, Е. Фромма та багатьох інших, сформулювавши його лише одним словом — утопія. Другий шлях, який реалізується на даному етапі, призводить до глобальних екологічних катастроф і втрати на першому етапі 2—3 мільйонів мешканців планети. Це посилюється і природними факторами, зокрема вулканічними викидами на о. Ісландії. Як припускають російські вулка- нологи, до нього згодом приєднаються викиди ще двох острівних вулканів у південно-східній частині земної кулі, що спричинить глобальну катастрофу клі- мату, а отже, і біорізноманітності. Тому, за прогнозами науковців, найближчими роками розтане значна частина льодовиків, і більша частина прибережних зон материків буде затоплена. Їм також загрожують небувалої сили шторми та цуна- мі, а центральним частинам континентів — нечувані засухи та урагани. Фактично прояви цих змін, а також зміни океанських течій, уже спостерігаються. Розглянута проблема справді неосяжна, оскільки стосується Всесвіту, який є взаємопов’язаним, нерозривним цілим матерії, енергії та їх розвитку. І на осно- ві ліберального ринкового механізму та існуючих форм розподілу виробленої продукції і природних ресурсів, що лише посилюють збагачення США, Японії і країн Євросоюзу, ця проблема розв’язаною бути не може. Одним із варіантів її вирішення, на нашу думку, є науково обґрунтований розрахунок можливих норм відчуження біоресурсів на континентах і продаж їхніх квот під егідою ООН за 28 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 1 повну вартість розвиненим країнам, враховуючи екологічні, соціальні та інші збитки. Але це можна здійснити лише на основі планового господарювання, оскільки сучасна ліберально-фінансова система і ринкова економіка вже вичер- пали себе. Інакше і далі триватиме диктат США над населенням більшості країн світу, що призведе до екологічного, економічного, політичного та соціального колапсу, перші ознаки якого вже очевидні. Тому вважаємо, що нині обов’язком ученого-біолога є аналіз стану природи і суспільства та подальша розробка теорії і практичних заходів (рекомендацій) щодо переходу світової спільноти на кон- цепцію збалансованих відносин з біосферою. Створення такої концепції — най- важливіша і найзлободенніша проблема сучасного етапу розвитку людства. Ми розробили класифікацію біологічних наук, що є якісним проявом пе- реходу з емпіричного рівня знання на рівень теоретичного синтезу [12]. У цій праці на методологічній основі класифікацій — теорії відображення та законі тотожності побуту і мислення — ми розглянули низку біологічних універсаль- них наук, їх взаємодію передусім з науками екологічної групи, та біологічних об’єктних наук як відображення рівнів їх організації — від молекулярної фіто- логії до фітосферології. Це представлено, за нашим аналізом, дев’ятьма наука- ми. Тобто на даному етапі класичний рівень ботанічних досліджень — організ- мовий (ідіоботанічний) розвинувся в цикл суб- та надорганізмових дисциплін. Але, оскільки баланс біосфери визначає біорізноманітність, насамперед пот- рібно відновити її генетичну, ценотичну і флористичну структури в необхідних для цього масштабах. Отже, систематика рослин, ценологія та флорологія є єдиним взаємопов’язаним циклом ботанічних наук надорганізмового рівня. Усі природні об’єкти, що належать до нього, безпосередньо взаємодіють з екологічними умовами, створюючи науки перехідного циклу: ценоекологію, демоекологію, аутекологію, які разом з екологією мають відігравати сьогодні провідну роль. Принципово важливо те, що види, рослинний покрив і фло ри, включаючи системи їх територіального районування, є реально існуючими об’єк тами природи, які повністю не вичерпують системну організацію фітостро- ми. Усі вони є природними і цілісними взаємопов’язаними структурами, і пов- нота знань щодо них полягає в максимальному зближенні об’єктів науки з об’єк- тами дійсності. При цьому слід враховувати, що той самий генотип рослин у різних екологічних і ценотичних умовах може реалізовувати різні програми сво- го розвитку, чого в стабільних умовах середовища свого оптимуму не відбуваєть- ся, а спостерігається лише за його межами, враховуючи і конкуренцію. Отже, існуюча єдність екоморф рослин й умов існування виявляється в універсальнос- ті їх відносин у межах від повної автономії — до жорсткого детермінізму. На даному етапі у балансі біосфери, суспільства, тваринного світу тощо дедалі більшого значення набувають інтегративні процеси. Тому у поглядах на біосферу та її біорізноманітність і структуру, як єдність видів рослин, угрупо- вань і флор, та кожної з їх складових, як єдності з біосферою, насамперед з ат- мосферою, гідросферою та педосферою, провідну роль відіграють: види, угру- повання та флори. У найзагальнішому значенні для них найхарактернішими є 29ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 1 такі інтегративні процеси: природний добір, ускладнення структури, спадко- вість, змінність, посилення фенотипу. Усі п’ять процесів реалізуються в трьох складових біорізноманітності, але з певними відмінностями. Зокрема, ступінь їх прояву найбільший у видів, а найменший — у флор. Отже, принципово важливим є твердження, що біорізноманітність, у даному разі провідна її скла- дова — фітострома, в свою чергу, складається з трьох структурних типів органі- зації: видів, угруповань і флор, кожній з яких притаманні специфічність струк- тури, функцій та ареалу. Адже всі три складові біорізноманітності хоча й ста- новлять єдине ціле, визначаються на основі різних ознак і різняться за еколо- гією, видовим складом, структурою, ареалом та ступенем виявленості біосфер- них функцій, доповнюючи одна одну. Як відомо, біорізноманітність визначається через варіабельність. Ми вва- жаємо, що цей термін не є для неї родовим і трактується як процес змін, здат- ність до змін і результат процесу змін. До перших належить уся об’єктивно іс- нуюча біорізноманітність організмів, що успадковуються, до других — об’єк- тив но неіснуючі системи, засновані на різного характеру функціональних зв’яз- ках між першими, які не успадковуються. Вихідною формою для перших є ор- ганізм (особина), поза яким життя не існує, а для других — системи різного типу і рівнів організації — від консорцій до флор. Різні дослідники виокремлю- ють різні рівні біорізноманітності: організмовий, популяційний, видовий, так- сономічний, ценотичний, екосистемний, біоценотичний, біостромний тощо. Оскільки родовим поняттям має бути найменша природна одиниця її са- мостійного існування, ми в одній із попередніх статей запропонували таке ви- значення біорізноманітності: сукупність організмів і їхніх еконіш земної кулі або будь-якої з її території. Воно є близьким, але не тотожним визначенню Б.О. Юр- цева [20] і відрізняється, по-перше, більшою гомогенністю і лаконічністю, по- друге, охоплює об’єктивно і суб’єктивно існуючі в природі об’єкти, по-третє, не враховує рівень ландшафтів. Стосовно біосистем, які успадковуються, тут усе більш-менш зрозуміло. За винятком необхідності, згідно з концепцією збе- реження та сталого використання, зберігати, крім видів, і представників інших рівнів організації життя, починаючи з молекулярного, генетичного, клітинного, органельного тощо, а також внутрішньопопуляційного і надвидового. Склад- ніше з різноманітністю біосистем, які не спадкуються. З них до визначення ввійшло лише різноманіття екосистем, функціональної основи біосфери, що забезпечує кругообіг речовини, енергії та інформації, накопичення енергії і зменшення ентропії. Але початковою ланкою, яка запускає і забезпечує ре чо- винно-енергетично-інформаційний кругообіг, є рослинний покрив — авто- трофний блок і його складові — види, угруповання та флори. Якщо ж врахува- ти, що термін «екосистема» був сформульований як безрозмірний і залишаєть- ся таким досі, то тим паче необхідно включити його складові до поняття «біо- різноманітність». Однак є ще одне нез’ясоване питання, а саме: одиниць виміру складових біорізноманітності надорганізмового рівня, оскільки вони різні та не мають помітних ізоляційних бар’єрів. Але, як у першому, так і в другому ви- 30 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 1 падках цей термін застосовують тільки до певного виду або групи видів, і різ- ниця полягає лише в обсязі особин, тобто є кількісною, а не якісною. Пояснюється це тим, що, по-перше, вид — це генетично зумовлена скла- дова біорізноманітності, і саме в такому сенсі його структурною одиницею є популяція, і не місцева, а генетична. Їх обсяги не збігаються. Перша, як прави- ло, охоплює кілька генетичних популяцій, не окреслена будь-якими природ- ними межами і жодної функціональної ролі не відіграє, а має лише певну зруч- ність у застосуванні, але не сутність. По-друге, при дослідженні рослинності виконується не популяційний аналіз популяцій, що її утворюють, а аналіз ви- дів, представлених певними популяціями, і, по-третє, як зазначає Б.О. Юрцев [13], популяції визначаються і визначатимуться за їх видовою належністю. Нарешті, популяція не є таксономічною категорією і, як давно відомо, неодно- рідна, а складається з певних груп особин, що відрізняються за показниками життєвості, стадій розвитку, умов існування тощо. В одній популяції немає то- тожних навіть двох особин. Як підтвердили наші дослідження, під рослинами однієї, звичайної у широколистяних лісах генетичної популяції Stellaria holostea, на площі 0,2 га показник рН ґрунту коливався від 4,1 до 5,6. Ще більша різниця спостерігається між особинами у поглинанні ними енергії та речовини, що від- бувається на фотонному та іонному рівнях і зумовлено безліччю факторів, зо- крема забезпеченням особин елементами мінерального живлення, водою, енергією, наявністю стресів, адаптивною здатністю і т.д. Як відомо, не існує єдиного розуміння навіть більш визначених і близьких між собою генетичної, ценотичної та екологічної популяцій. І взагалі, фунда- ментальною властивістю будь-якої популяції є її еволюційно зумовлений поділ на групи особин, які відрізняються за тими чи іншими показниками. І це є го- ловним чинником підвищення їх виживання. Отже, особини однієї генетичної популяції займають свою еконішу в ме- жах певної амплітуди умов, величина якої обумовлюється спадковістю, тобто належністю до певного виду і його популяції у конкретній точці, а також кон- куренцією з популяціями інших видів. Еволюція є процесом взаємозумовле- ним. Рослини протягом свого життя змінюють умови середовища і збільшують його ресурси задля розвитку, а змінене середовище змінює і реальну екологічну амплітуду особини, яка практично майже ніколи не досягає потенційної еко- логічної амплітуди, адже діє механізм конкуренції між собі подібними. До сяг- нення такої амплітуди вже за незначних змін екологічних умов завжди ставить особину перед альтернативою загибелі або мутації. У цьому полягає еволюцій- ний сенс конкуренції. Одним із виходів з цієї ситуації є подальша, тонша дифе- ренціація еконіш особинами популяції. Але цей процес нескінченний, оскіль- ки зумовлює зміни умов існування внаслідок життєдіяльності особин самої популяції, що практично звужує її еволюційне поле і знову ж таки ставить пе- ред уже розглянутою альтернативою. Підкреслимо, що величина реалізованої особиною екологічної амплітуди в кожному конкретному випадку залежить не лише від особин-сусідів, а й чис- 31ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 1 ленних факторів середовища. Наприклад, показник рН ґрунту за різних режи- мів температури, освітлення, механічного складу ґрунту тощо зумовить різну величину реалізованої екологічної амплітуди. Адже еконіша особини популя- ції, її екологічна амплітуда є надзвичайно складною, динамічною системою, що реалізується внаслідок взаємодії численних чинників, які постійно зміню- ються як у просторі, так і в часі. Тому в кожному конкретному випадку дослід- ник має справу не з фактичними екологічними умовами, а з певною усередне- ною величиною, далекою від реалізованої здатності особини чи особин у трансформуванні абіотичного середовища на певній стадії свого індивідуаль- ного й еволюційного розвитку. На кожній конкретній ділянці екологічні умови формуються як мозаїка реалізованих еконіш із суттєвими коливаннями певних екологічних показників щодо конкретної особини, оскільки взаємодія росли- ни з умовами середовища відбувається на рівні обміну іонів, а за цим показни- ком не існує навіть двох тотожних особин. В історичному плані диференціація еконіш у межах певного геологічного періоду прискорює еволюційний процес, зменшує розміри об’єктів еволюції, скорочує їх життєвий і біологічний цикли, а в остаточному підсумку приско- рює і диференціацію кругообігів речовини біосфери. Таким чином, структура виду є багатоплановою і не зводиться лише до по- пуляційної. Залежно від обраної ознаки поділу його особин це можуть бути їхні групи, подібні за життєвістю, стадіями розвитку, умовами існування, трансфор- маційною роллю тощо. Але головне в тому, що всі ці групи особин і сама особина не мають таксономічного рангу, і для людини є видом, незалежно від його струк- тури. До цього додамо, що сучасне розуміння виду вже включає в його дефініції сукупність генетичних популяцій, здатних до схрещення, спільний ареал, мор- фологічну подібність і певний тип відносин із середовищем і між собою. У найзагальнішому значенні всі особини видів, угруповань, флор є певною формою руху матерії, причому складніша його форма охоплює меншу кількість предметів, зв’язків, явищ тощо. В даному разі діє закон зворотного відношення між змістом й обсягом поняття. Але ширше, більш охопне поняття, включаючи більшу кількість предметів, зв’язків тощо, є і більш абстрактним. Наприклад, матерія, час, якість тощо — це абстракція вищого порядку порівняно з поняття- ми біорізноманітності, флори, рослинності тощо. Конкретне в мисленні є зміс- том поняття, а абстрактне — його обсягом. Отже, на етапі логічного аналізу мис- лення конструює абстрактні поняття, зміст яких розкривається у результаті по- ділу цього поняття, тобто конкретизації отриманого знання. Побіжно розгляну- та залежність закону зворотного зв’язку зумовлюється особливістю людського пізнання, яке ніколи не охоплює природний об’єкт цілковито, з усіма його озна- ками, властивостями, відносинами, зв’язками тощо, навіть коли це лише одна особина. Пізнання її обов’язково відбувається через абстракцію [12]. Закінчуючи цей схематичний логіко-методичний екскурс загальних вимог до аналізу будь-якого природного об’єкта, підкреслимо, що такий аналіз ви- магає з’ясування: його характерних рис — ознак, які відповідають меті аналізу, 32 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 1 обсягу, належності до певного класу категорій та рівня системності, таксономіч- ній належності, структурі, зв’язкам з біооб’єктами й умовам існування, функ- ції, поширенню, історії тощо. Ми наводимо цей перелік вимог, оскільки в ба- гатьох працях біологів їх не дотримують, як і законів логіки Арістотеля, навіть у разі визначення базових понять, зокрема біорізноманітності. Зазвичай предмет пізнання має більші обсяг і кількість зв’язків, відіграє суттєвішу роль, аніж об’єкт. У даній статті рослинність, вид і флору розглядає- мо як об’єкти природи, які є однією із сутнісних складових біорізноманітності. Пізнання кожного з об’єктів передбачає з’ясування його організації, рівнів, структури, функцій, зовнішніх та внутрішніх зв’язків і, безперечно, історії. Це один із рівнів організації біорізноманітності поряд з популяційним, ценотич- ним та екосистемним тощо, які не існують об’єктивно. Ми акцентуємо саме на них, оскільки молекулярний, клітинний та інші рівні організації не здатні роз- крити інтегративні процеси і роль біорізноманітності. Ця об’єктивна вимога диктується не лише домінуючим у світовій біології молекулярним рівнем й експансією трансгенних рослин і продуктів, небезпечних для тварин і людини, а й економічним, політичним, екологічним станом сучасного етапу глобаліза- ції. Для збереження біорізноманітності можна побудувати таку шкалу показ- ників: критично загрожувані (вид, угруповання тощо), загрожувані та вразливі. Рекомендуються такі числові показники: для першої категорії — зменшення на 80 % за 10 років за індексами чисельності, площі або частоти трапляння флорокомплексу чи угруповання; для другої — 50 % за 10 років, для третьої — 20 % за 10 років. Попри важливість для цивілізації проблеми біорізноманітності, передусім рослинності та ботаніки загалом, в Україні, за винятком М.А. Голубця та С.М. Стойка, її розв’язання залишається поза колом інтересів науковців. Значно більше уваги у теоретичному та практичному аспектах їй приділяють філософи, зокрема В.С. Крисаченко. На основі аналізу численних літературних джерел він детально обґрунтовує роль людини в екосистемах, яка, споживаючи продукцію та енергію, конкурує в боротьбі за існування з видами рослин і тварин. Отже, людина загострює конкуренцію між різними видами та посилює внутрішньовидову боротьбу. Її діяльність є новим функціональним і структур- ним компонентом екосистем біосфери, адже людина перебирає на себе значну кількість засобів до існування, необхідних іншим видам. Це і породжує масш- табні екологічні кризи. Із фахівців природничих наук розробкою цієї проблеми в Україні давно і плід но займається вчений-зоолог, подвижник науки В.О. Межжерін, підтвер- джен ням чого є шість його праць, наведених у переліку літератури [3—8]. Він видав кілька енциклопедичних монографій. У них міститься аналіз надзвичайно широкого і взаємозумовленого спектра проблем. Зокрема проблеми світової ци- вілізації, яка, на думку автора, здається, втратила розум і йде до своєї бе зумовної загибелі через різке протистояння людини і природи, в якому остання є «стра- дательным залогом». Пояснюються причини і механізми цієї катастрофи, об- 33ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 1 ґрунтовуються шляхи виходу з неї, які автор вбачає у формуванні громадян- ського суспільства, підпорядкованого не політиці, а моралі і культурі, завдяки чому воно відмовиться від хибних теорій, фантазій, утопій, а передусім — від багатства, створеного за рахунок ресурсів природи. Отже, глобалізація і технізація, їх вдосконалення і поширення в різних галузях господарювання спричинюють як прискорене знищення біорізноманітності, так і забруднення біосфери. Тобто маємо варіант, коли два потяги мчать назустріч один одному однією колією та ще й із прискоренням. І все це відбувається заради єдиної мети — дедалі більшого і нічим не обмеженого збагачення незначного прошарку мільйонерів і мільярдерів, кількість і багатство яких теж невпинно зростають. А все це зумовлює загострення міждержавних відносин, занепад на світовому рівні моралі, культури і науки, особливо гуманітарних та природничих дисциплін, що, в свою чергу, суттєво знижує рівень наукових досліджень. Як уже зазначалося, в цьому сенсі не є винятком і наш Інститут, теоретич- ний рівень і обсяг наукових досліджень фахівців якого також методично по- гіршуються. І це зрозуміло, оскільки в усьому світі кошти виділяються на роз- виток технічних і технологічних наук, реалізація досягнень яких дає значні прибутки. Суттєвим недоліком сучасного етапу є панування лінійного, тобто причинно-наслідкового, однофакторного, а не системного, багатофакторного мислення, що спостерігається і в нашому Інституті. Однак ця проблема потре- бує спеціального розгляду. 1. Вернадский В.И. Биосфера. — М.: Мысль, 1967. — 376 с. 2. Вернадский В.И. и современность .— М.: Наука, 1986. — 232 с. 3. Межжерин В.А. Цивилизация и ноосфера. Кн. 1. Причины взаимного отторжения. — К., 1996.— 144 с. 4. Межжерин В.А. Цивилизация и ноосфера. Норма и патология. Кн. 2. — К., 1997.— 140 с. 5. Межжерин В.А. Цивилизация и ноосфера. Пульсирующая биосфера. Кн. 3. — К., 1998. — 120 с. 6. Межжерин В.А. Книга для разумения: Вселенная. Экология. Культура. Ноосфера. — Киев: Логос, 2004. — 284 с. 7. Межжерин В.А. Мертвые, которые держат живых. — Киев: Логос, 2006. — 216 с. 8. Межжерин В.А. Системное мышление. Паутина познания. — Киев: Логос, 2010. — 82 с. 9. Рифкин Д. Приближение биосферного века. — Киев: Эхо, 1995. — 60 с. 10. Фрейд З. Психоаналитические этюды. — Минск: Попурри, 1997. — 581 с. 11. Шевцов А.І., Мерніков Г.І. Проблеми та загрози сталому розвитку в глобалізованому сві- ті // Стратегічна панорама. — 2008. — № 3—4. — С. 81—85. 12. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Мовчан Я.И. О системе конкретных наук. — Препр. АН УССР, Ин-т ботаники им. Н.Г. Холодного. — Киев, 1990. — 4 с. 13. Юрцев Б.А. Флора как базовое понятие флористики: содержание понятия, подходы к изучению / Теор. и метод. проблемы сравнит. флористики. — Л.: Наука, 1987. — С. 13—27. Рекомендує до друку Надійшла 10.08.2010 р. С.Л. Мосякін 34 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 1 Ю.Р. Шеляг-Сосонко Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины, Киев Научный центр экомониторинга и биоразнообразия мегаполиса НАН Украины БИОРАЗНООБРАЗИЕ, НАУКА И ОБЩЕСТВО Анализируется проблема биоразнообразия, которая по важности, сложности и срочности своего решения стоит сегодня на первом месте. Однако, несмотря на то, что от ее решения зависит ближайшее будущее человечества, при современной политике, идеологии, эконо- мике, уровне морали она не может быть решена вообще. Особенную угрозу составляют мультинациональные корпорации, которые, игнорируя требования экологически сбалан- сированного хозяйствования, а тем самым и биосферы, практически осуществляют произ- водство в собственных интересах ради прибылей в мировом масштабе. З. Фрейд это объяс- няет тем, что культура общества основывается на двух началах: овладении силами природы, в том числе ее ресурсами, и собственных желаниях, которые не имеют ограничений. В статье утверждается, что насущной проблемой является смена современной идеоло- гии, политики, экономики, прежде всего отказ от деления стран на три группы. Материя не может существовать отдельно от формы, поскольку любой объект природы самореализуется только через форму. Если самореализация будет обусловлена не законами природы, а инте- ресами определенных социальных групп, это приведет к гибели 2—3 млрд людей. Ведущая роль в решении этой проблемы принадлежит ученым. Безусловно, этот схематически рас- смотренный тупиковый путь развития мирового сообщества отрицательно повлиял на раз- витие культуры и науки. К сожалению, этот процесс ускоряется и охватывает все более ши- рокий круг стран. К л ю ч е в ы е с л о в а: наука, законы, истина, фитосистема, фитострома, экосистема, генезис, критерии, определение, структура, биосфера, популяция Yu.R. Shelyag-Sosonko M.G. Kholodny Institute of Botany of the National Academy of Sciences of Ukraine Megapolis Ecomonitoring and Biodiversity Research Centre of the National Academy of Sciences of Ukraine BIODIVERSITY, SCIENCE AND SOCIETY The biodiversity problem is analyzed which is currently regarded as number one in importance, complexity and urgency. However, despite its decisive role for the future of humanity, under current conditions in politics, ideology, economics and morality it cannot be solved. Major risks are multi- national corporations ignoring demands of sustainable development important for the biosphere in pursuit of economic prosperity on a global scale. S. Freud explained that society culture is based on two key points: possession of natural resources and individual desires without restriction. It is emphasized that the basic problem is to change current ideology, politics, economics and to refuse divison of the countries into three groups. Materia does not exist without a form as any subject is self-realizing through its form. If self-realization is based not on natural laws but on inter- ests of certain social groups, it will cause death of 2—3 billion people. The crucial role in solving the problem belong to scientists. The suggested scheme for the dead end development of the world com- munity had a negative impact upon the culture and science progress. Unfortunately, this process speeds up and involves growing number of countries. K e y w o r d s: science, laws, truth, phytosystem, phytostroma, ecosystem, genesis, criteria, de fi ni- ti on structure, biosphere, population << /ASCII85EncodePages false /AllowTransparency false /AutoPositionEPSFiles true /AutoRotatePages /None /Binding /Left /CalGrayProfile (Dot Gain 20%) /CalRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CalCMYKProfile (U.S. Web Coated \050SWOP\051 v2) /sRGBProfile (sRGB IEC61966-2.1) /CannotEmbedFontPolicy /Error /CompatibilityLevel 1.4 /CompressObjects /Tags /CompressPages true /ConvertImagesToIndexed true /PassThroughJPEGImages true /CreateJobTicket false /DefaultRenderingIntent /Default /DetectBlends true /DetectCurves 0.0000 /ColorConversionStrategy /CMYK /DoThumbnails false /EmbedAllFonts true /EmbedOpenType false /ParseICCProfilesInComments true /EmbedJobOptions true /DSCReportingLevel 0 /EmitDSCWarnings false /EndPage -1 /ImageMemory 1048576 /LockDistillerParams false /MaxSubsetPct 100 /Optimize true /OPM 1 /ParseDSCComments true /ParseDSCCommentsForDocInfo true /PreserveCopyPage true /PreserveDICMYKValues true /PreserveEPSInfo true /PreserveFlatness true /PreserveHalftoneInfo false /PreserveOPIComments true /PreserveOverprintSettings true /StartPage 1 /SubsetFonts true /TransferFunctionInfo /Apply /UCRandBGInfo /Preserve /UsePrologue false /ColorSettingsFile () /AlwaysEmbed [ true ] /NeverEmbed [ true ] /AntiAliasColorImages false /CropColorImages true /ColorImageMinResolution 300 /ColorImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleColorImages true /ColorImageDownsampleType /Bicubic /ColorImageResolution 300 /ColorImageDepth -1 /ColorImageMinDownsampleDepth 1 /ColorImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeColorImages true /ColorImageFilter /DCTEncode /AutoFilterColorImages true /ColorImageAutoFilterStrategy /JPEG /ColorACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /ColorImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000ColorACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000ColorImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasGrayImages false /CropGrayImages true /GrayImageMinResolution 300 /GrayImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleGrayImages true /GrayImageDownsampleType /Bicubic /GrayImageResolution 300 /GrayImageDepth -1 /GrayImageMinDownsampleDepth 2 /GrayImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeGrayImages true /GrayImageFilter /DCTEncode /AutoFilterGrayImages true /GrayImageAutoFilterStrategy /JPEG /GrayACSImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /GrayImageDict << /QFactor 0.15 /HSamples [1 1 1 1] /VSamples [1 1 1 1] >> /JPEG2000GrayACSImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /JPEG2000GrayImageDict << /TileWidth 256 /TileHeight 256 /Quality 30 >> /AntiAliasMonoImages false /CropMonoImages true /MonoImageMinResolution 1200 /MonoImageMinResolutionPolicy /OK /DownsampleMonoImages true /MonoImageDownsampleType /Bicubic /MonoImageResolution 1200 /MonoImageDepth -1 /MonoImageDownsampleThreshold 1.50000 /EncodeMonoImages true /MonoImageFilter /CCITTFaxEncode /MonoImageDict << /K -1 >> /AllowPSXObjects false /CheckCompliance [ /None ] /PDFX1aCheck false /PDFX3Check false /PDFXCompliantPDFOnly false /PDFXNoTrimBoxError true /PDFXTrimBoxToMediaBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXSetBleedBoxToMediaBox true /PDFXBleedBoxToTrimBoxOffset [ 0.00000 0.00000 0.00000 0.00000 ] /PDFXOutputIntentProfile () /PDFXOutputConditionIdentifier () /PDFXOutputCondition () /PDFXRegistryName () /PDFXTrapped /False /CreateJDFFile false /Description << /CHS <FEFF4f7f75288fd94e9b8bbe5b9a521b5efa7684002000410064006f006200650020005000440046002065876863900275284e8e9ad88d2891cf76845370524d53705237300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c676562535f00521b5efa768400200050004400460020658768633002> /CHT <FEFF4f7f752890194e9b8a2d7f6e5efa7acb7684002000410064006f006200650020005000440046002065874ef69069752865bc9ad854c18cea76845370524d5370523786557406300260a853ef4ee54f7f75280020004100630072006f0062006100740020548c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee553ca66f49ad87248672c4f86958b555f5df25efa7acb76840020005000440046002065874ef63002> /DAN <FEFF004200720075006700200069006e0064007300740069006c006c0069006e006700650072006e0065002000740069006c0020006100740020006f007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400650072002c0020006400650072002000620065006400730074002000650067006e006500720020007300690067002000740069006c002000700072006500700072006500730073002d007500640073006b007200690076006e0069006e00670020006100660020006800f8006a0020006b00760061006c0069007400650074002e0020004400650020006f007000720065007400740065006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e0074006500720020006b0061006e002000e50062006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c006500720020004100630072006f006200610074002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00670020006e0079006500720065002e> /DEU <FEFF00560065007200770065006e00640065006e0020005300690065002000640069006500730065002000450069006e007300740065006c006c0075006e00670065006e0020007a0075006d002000450072007300740065006c006c0065006e00200076006f006e002000410064006f006200650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e00740065006e002c00200076006f006e002000640065006e0065006e002000530069006500200068006f006300680077006500720074006900670065002000500072006500700072006500730073002d0044007200750063006b0065002000650072007a0065007500670065006e0020006d00f60063006800740065006e002e002000450072007300740065006c006c007400650020005000440046002d0044006f006b0075006d0065006e007400650020006b00f6006e006e0065006e0020006d006900740020004100630072006f00620061007400200075006e0064002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f0064006500720020006800f600680065007200200067006500f600660066006e00650074002000770065007200640065006e002e> /ESP <FEFF005500740069006c0069006300650020006500730074006100200063006f006e0066006900670075007200610063006900f3006e0020007000610072006100200063007200650061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000640065002000410064006f0062006500200061006400650063007500610064006f00730020007000610072006100200069006d0070007200650073006900f3006e0020007000720065002d0065006400690074006f007200690061006c00200064006500200061006c00740061002000630061006c0069006400610064002e002000530065002000700075006500640065006e00200061006200720069007200200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006500610064006f007300200063006f006e0020004100630072006f006200610074002c002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200079002000760065007200730069006f006e0065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e> /FRA <FEFF005500740069006c006900730065007a00200063006500730020006f007000740069006f006e00730020006100660069006e00200064006500200063007200e900650072002000640065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000410064006f00620065002000500044004600200070006f0075007200200075006e00650020007100750061006c0069007400e90020006400270069006d007000720065007300730069006f006e00200070007200e9007000720065007300730065002e0020004c0065007300200064006f00630075006d0065006e00740073002000500044004600200063007200e900e90073002000700065007500760065006e0074002000ea0074007200650020006f007500760065007200740073002000640061006e00730020004100630072006f006200610074002c002000610069006e00730069002000710075002700410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650074002000760065007200730069006f006e007300200075006c007400e90072006900650075007200650073002e> /ITA <FEFF005500740069006c0069007a007a006100720065002000710075006500730074006500200069006d0070006f007300740061007a0069006f006e00690020007000650072002000630072006500610072006500200064006f00630075006d0065006e00740069002000410064006f00620065002000500044004600200070006900f900200061006400610074007400690020006100200075006e00610020007000720065007300740061006d0070006100200064006900200061006c007400610020007100750061006c0069007400e0002e0020004900200064006f00630075006d0065006e007400690020005000440046002000630072006500610074006900200070006f00730073006f006e006f0020006500730073006500720065002000610070006500720074006900200063006f006e0020004100630072006f00620061007400200065002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065002000760065007200730069006f006e006900200073007500630063006500730073006900760065002e> /JPN <FEFF9ad854c18cea306a30d730ea30d730ec30b951fa529b7528002000410064006f0062006500200050004400460020658766f8306e4f5c6210306b4f7f75283057307e305930023053306e8a2d5b9a30674f5c62103055308c305f0020005000440046002030d530a130a430eb306f3001004100630072006f0062006100740020304a30883073002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000204ee5964d3067958b304f30533068304c3067304d307e305930023053306e8a2d5b9a306b306f30d530a930f330c8306e57cb30818fbc307f304c5fc59808306730593002> /KOR <FEFFc7740020c124c815c7440020c0acc6a9d558c5ec0020ace0d488c9c80020c2dcd5d80020c778c1c4c5d00020ac00c7a50020c801d569d55c002000410064006f0062006500200050004400460020bb38c11cb97c0020c791c131d569b2c8b2e4002e0020c774b807ac8c0020c791c131b41c00200050004400460020bb38c11cb2940020004100630072006f0062006100740020bc0f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020c774c0c1c5d0c11c0020c5f40020c2180020c788c2b5b2c8b2e4002e> /NLD (Gebruik deze instellingen om Adobe PDF-documenten te maken die zijn geoptimaliseerd voor prepress-afdrukken van hoge kwaliteit. De gemaakte PDF-documenten kunnen worden geopend met Acrobat en Adobe Reader 5.0 en hoger.) /NOR <FEFF004200720075006b00200064006900730073006500200069006e006e007300740069006c006c0069006e00670065006e0065002000740069006c002000e50020006f0070007000720065007400740065002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065007200200073006f006d00200065007200200062006500730074002000650067006e0065007400200066006f00720020006600f80072007400720079006b006b0073007500740073006b00720069006600740020006100760020006800f800790020006b00760061006c0069007400650074002e0020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740065006e00650020006b0061006e002000e50070006e00650073002000690020004100630072006f00620061007400200065006c006c00650072002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e003000200065006c006c00650072002000730065006e006500720065002e> /PTB <FEFF005500740069006c0069007a006500200065007300730061007300200063006f006e00660069006700750072006100e700f50065007300200064006500200066006f0072006d00610020006100200063007200690061007200200064006f00630075006d0065006e0074006f0073002000410064006f0062006500200050004400460020006d00610069007300200061006400650071007500610064006f00730020007000610072006100200070007200e9002d0069006d0070007200650073007300f50065007300200064006500200061006c007400610020007100750061006c00690064006100640065002e0020004f007300200064006f00630075006d0065006e0074006f00730020005000440046002000630072006900610064006f007300200070006f00640065006d0020007300650072002000610062006500720074006f007300200063006f006d0020006f0020004100630072006f006200610074002000650020006f002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030002000650020007600650072007300f50065007300200070006f00730074006500720069006f007200650073002e> /SUO <FEFF004b00e40079007400e40020006e00e40069007400e4002000610073006500740075006b007300690061002c0020006b0075006e0020006c0075006f00740020006c00e400680069006e006e00e4002000760061006100740069007600610061006e0020007000610069006e006100740075006b00730065006e002000760061006c006d0069007300740065006c00750074007900f6006800f6006e00200073006f00700069007600690061002000410064006f0062006500200050004400460020002d0064006f006b0075006d0065006e007400740065006a0061002e0020004c0075006f0064007500740020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740069007400200076006f0069006400610061006e0020006100760061007400610020004100630072006f0062006100740069006c006c00610020006a0061002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e0030003a006c006c00610020006a006100200075007500640065006d006d0069006c006c0061002e> /SVE <FEFF0041006e007600e4006e00640020006400650020006800e4007200200069006e0073007400e4006c006c006e0069006e006700610072006e00610020006f006d002000640075002000760069006c006c00200073006b006100700061002000410064006f006200650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e007400200073006f006d002000e400720020006c00e4006d0070006c0069006700610020006600f60072002000700072006500700072006500730073002d007500740073006b00720069006600740020006d006500640020006800f600670020006b00760061006c0069007400650074002e002000200053006b006100700061006400650020005000440046002d0064006f006b0075006d0065006e00740020006b0061006e002000f600700070006e00610073002000690020004100630072006f0062006100740020006f00630068002000410064006f00620065002000520065006100640065007200200035002e00300020006f00630068002000730065006e006100720065002e> /ENU (Use these settings to create Adobe PDF documents best suited for high-quality prepress printing. Created PDF documents can be opened with Acrobat and Adobe Reader 5.0 and later.) /UKR () >> /Namespace [ (Adobe) (Common) (1.0) ] /OtherNamespaces [ << /AsReaderSpreads false /CropImagesToFrames true /ErrorControl /WarnAndContinue /FlattenerIgnoreSpreadOverrides false /IncludeGuidesGrids false /IncludeNonPrinting false /IncludeSlug false /Namespace [ (Adobe) (InDesign) (4.0) ] /OmitPlacedBitmaps false /OmitPlacedEPS false /OmitPlacedPDF false /SimulateOverprint /Legacy >> << /AddBleedMarks false /AddColorBars false /AddCropMarks false /AddPageInfo false /AddRegMarks false /ConvertColors /ConvertToCMYK /DestinationProfileName () /DestinationProfileSelector /DocumentCMYK /Downsample16BitImages true /FlattenerPreset << /PresetSelector /MediumResolution >> /FormElements false /GenerateStructure false /IncludeBookmarks false /IncludeHyperlinks false /IncludeInteractive false /IncludeLayers false /IncludeProfiles false /MultimediaHandling /UseObjectSettings /Namespace [ (Adobe) (CreativeSuite) (2.0) ] /PDFXOutputIntentProfileSelector /DocumentCMYK /PreserveEditing true /UntaggedCMYKHandling /LeaveUntagged /UntaggedRGBHandling /UseDocumentProfile /UseDocumentBleed false >> ] >> setdistillerparams << /HWResolution [2400 2400] /PageSize [368.504 566.929] >> setpagedevice

Біорізноманітність, наука і суспільство

Institution

Ähnliche Einträge