Рідкісні ксерофітно-степові угруповання та біотопи долини р. Красна (Луганська обл.)

В долине р. Красная выявлены редкие растительные сообщества, относящиеся к т.н. «иссоповой флоре» (Hyssopus cretaceus, Artemisia hololeuca), «флоре сниженных альпийцев» (Carex pediformis, Carex humilis, Helianthemum canum), а также сообщества понтических степей (Stipa capillata, S. lessingiana,...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
Hauptverfasser:	Дідух, Я.П., Чусова, О.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2014
Schriftenreihe:	Український ботанічний журнал
Schlagworte:	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175209
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Рідкісні ксерофітно-степові угруповання та біотопи долини р. Красна (Луганська обл.) / Я.П. Дідух, О.О.Чусова // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 3. — С. 275-285. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-175209
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1752092021-02-01T01:27:33Z Рідкісні ксерофітно-степові угруповання та біотопи долини р. Красна (Луганська обл.) Дідух, Я.П. Чусова, О.О. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу В долине р. Красная выявлены редкие растительные сообщества, относящиеся к т.н. «иссоповой флоре» (Hyssopus cretaceus, Artemisia hololeuca), «флоре сниженных альпийцев» (Carex pediformis, Carex humilis, Helianthemum canum), а также сообщества понтических степей (Stipa capillata, S. lessingiana, S. pennata). Сообщества сниженных альпийцев для данной территории ранее не были отмечены. Определены эколого-ценотические амплитуды экониш редких видов по отношению к различным экологическим факторам. Представленные биотопы нуждаются в различных мерах охраны, а томиляры должны быть внесены в качестве отдельной категории в общеевропейскую классификацию EUNIS. Rare plant communities related to the so-called Hyssopus assemblage (Hyssopus cretaceus, Artemisia hololeuca), «lowered alpine plants» (Carex pediformis, Carex humilis, Helianthemum canum), and community of the Pontic steppes (Stipa capillata, S. lessingiana, S. pennata) were revealed in the valley of the Krasna River. Communities of the «lowered alpine plants» have not been previously observed in this area. The ecocenotic amplitude of the habitats of rare species towards different ecological factors has been defined. These biotopes require different protection measures; tomilars should be recognized as a distinct category in the EUNIS, a pan-European classification. 2014 Article Рідкісні ксерофітно-степові угруповання та біотопи долини р. Красна (Луганська обл.) / Я.П. Дідух, О.О.Чусова // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 3. — С. 275-285. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175209 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
spellingShingle	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Дідух, Я.П. Чусова, О.О. Рідкісні ксерофітно-степові угруповання та біотопи долини р. Красна (Луганська обл.) Український ботанічний журнал
description	В долине р. Красная выявлены редкие растительные сообщества, относящиеся к т.н. «иссоповой флоре» (Hyssopus cretaceus, Artemisia hololeuca), «флоре сниженных альпийцев» (Carex pediformis, Carex humilis, Helianthemum canum), а также сообщества понтических степей (Stipa capillata, S. lessingiana, S. pennata). Сообщества сниженных альпийцев для данной территории ранее не были отмечены. Определены эколого-ценотические амплитуды экониш редких видов по отношению к различным экологическим факторам. Представленные биотопы нуждаются в различных мерах охраны, а томиляры должны быть внесены в качестве отдельной категории в общеевропейскую классификацию EUNIS.
format	Article
author	Дідух, Я.П. Чусова, О.О.
author_facet	Дідух, Я.П. Чусова, О.О.
author_sort	Дідух, Я.П.
title	Рідкісні ксерофітно-степові угруповання та біотопи долини р. Красна (Луганська обл.)
title_short	Рідкісні ксерофітно-степові угруповання та біотопи долини р. Красна (Луганська обл.)
title_full	Рідкісні ксерофітно-степові угруповання та біотопи долини р. Красна (Луганська обл.)
title_fullStr	Рідкісні ксерофітно-степові угруповання та біотопи долини р. Красна (Луганська обл.)
title_full_unstemmed	Рідкісні ксерофітно-степові угруповання та біотопи долини р. Красна (Луганська обл.)
title_sort	рідкісні ксерофітно-степові угруповання та біотопи долини р. красна (луганська обл.)
publisher	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175209
citation_txt	Рідкісні ксерофітно-степові угруповання та біотопи долини р. Красна (Луганська обл.) / Я.П. Дідух, О.О.Чусова // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 3. — С. 275-285. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
series	Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv	AT díduhâp rídkísníkserofítnostepovíugrupovannâtabíotopidolinirkrasnalugansʹkaobl AT čusovaoo rídkísníkserofítnostepovíugrupovannâtabíotopidolinirkrasnalugansʹkaobl
first_indexed	2025-07-15T12:28:03Z
last_indexed	2025-07-15T12:28:03Z
_version_	1837715930538311680
fulltext	275ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 3 Я.П. ДІДУХ, О.О. ЧУСОВА Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01601, Україна didukh@ mail.ru chusovaolia@mail.ru РІДКІСНІ КСЕРОФІТНО-СТЕПОВІ УГРУПОВАННЯ ТА БІОТОПИ ДОЛИНИ р. КРАСНА (ЛУГАНСЬКА ОБЛ.) К л ю ч о в і с л о в а : рідкісні угруповання, біотопи, синфітоіндикація, томіляри, «гісопова флора», «знижені альпійці», р. Красна © Я.П. ДІДУХ, О.О. ЧУСОВА, 2014 Вступ Охо рона біо різ нома ніт тя на цено тич ному рів- ні пе ред ба чає виді лен ня рід кіс них ти пів угру по- вань, зане се них до «Зеле ної кни ги Укра їни» (1997, 2009). Їхня кла сифі ка ція ґрун ту ється на домі нант- них прин ци пах. Од нак нині ви ник ла гос тра пот- реба вне сен ня їх до Чер во них спи сків угру по вань (Rodwell et all., 2013), а та кож спи ску рід кіс них біо то пів, що роз роб ляю ться для Євро пи на ін ших кла сифі ка цій них заса дах, — як осно ви фор му ван- ня NATURA 2000 та Сма ра гдо вої мере жі. Осно вою віт чиз ня ної та за галь ноєв ро пейської кла сифі ка ції є зов сім різ ні прин ципи, але об’єктами висту па ють кон крет ні рід кіс ні цено зи, тому зав дан ня поля гає в пошу ку та ких під хо дів, які ві доб ража ли би пози ції як одні єї, так і ін шої кла- сифі ка ції. Нами зроб лено спро бу за про вади ти та- кий під хід на при кла ді рід кіс них ксе ро фіт но-сте- по вих угру по вань доли ни р. Крас на. Доли на річ ки, на від міну від пла кор них діля нок, з огля ду на спе цифі ку та різ кіші гра дієн ти дифе- рен ціа ції рель єфу, наба гато кра ще збе рі гає при- род ні риси. Аси мет рич ність доли ни, зви вистий ха рак тер рус ла ви зна ча ють різ ну висо ту, ек спо зи- цію, кру тиз ну, гео ло гіч ну осно ву, гео мор фоло гію схи лів, ха рак тер дену да цій них про це сів, що зу мов- лює вели ку різ нома ніт ність і стро ка тість рос лин- них угру по вань. Ос тан ні хоча і ві доб ража ють риси зо наль ності, про те пев ною мі рою від різ няю ться від них. Особ ливе зна чен ня ма ють рід кіс ні рос лин- ні угру по ван ня, які сфор мува лися внас лі док уні- каль ного поєд нан ня спе ци фіч них еко лого-гео гра- фіч них ком по нен тів, що ви зна ча ють ланд шафт ні, ре гіо наль ні й істо рич ні зако но мір ності змін. Тому доли на річ ки є важ ли вою мо дел лю для еко лого- гео бота ніч них до слі джень. Ок рім того, в сте по вій зоні, де тери то рія пла- ко рів ос воє на, а при род на рос лин ність зни щена, доли ни рі чок роз гля даю ться як ре аль ні еко ло гіч ні кори дори. Все це ви зна чає акту аль ність і прак тич- не зна чен ня да ної робо ти. Об’єкт до слі джень Річ ка Крас на, зав дов жки 124 км, є лі вою при то кою р. Сі верський До нець, про ті кає в ме жах пів ден ної час тини Се ред ньо руської висо чини, що ха рак- тери зу ється наяв ністю крей дя них від сло нень. За гео бота ніч ним райо ну ван ням ця тери то рія зна хо- дить ся в ме жах Пон тич ної сте по вої про він ції, Сі- версько доне цько го окру гу різ но трав но-зла ко вих сте пів, бай рач них дубо вих лі сів та рос лин ності крей дя них від сло нень (томі ля рів) (Ді дух, Ше ляг- Со сон ко, 2003). У гео мор фоло гіч ному пла ні ця тери то рія — висо чина (150—200 м), де пере важа ють дену да цій- ні фор ми рель єфу. Пра вий бе рег ріки, зав ви шки до 50 м, сильно роз чле нова ний бал ками та яра ми, зде- біль шого в за хід но-схід ному на пря мі. Міс цями ці бал ки дово лі дов гі, але по бере гах р. Крас на ма ють фор му «цир ків». Тут спос тері гаю ться вихо ди крей- дя них по рід, лесо вих та піща них від кла дів. Лі вий бе рег поло гий, на ньо му просте жую ться три широ- кі тера си: за пла ва, боро ва та влас не над боро ва, що пер ехо дить у пла кор. У ґрун тово му по кри ві верх ньої те чії річ ки пере- важа ють чор нозе ми зви чай ні се ред ньо гу мус ні, в се ред ній, під вище ній, та ниж ній час тині доли ни тра п ляю ться мало по туж ні мало гу мус ні чор нозе ми. Схи ли правого берега зай няті рен дзи нами (дер- ново-кар бо нат ними ґрун тами) або на по верх ню вихо дять від сло нен ня крей ди. Міс цями, на по- верх ні схи лів, ло каль но тра п ляю ться піща ні нано- си, ха рак тер ні і для дру гої боро вої тера си. 276 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(3) У бота ніко-гео гра фіч ному пла ні ця тери то рія до сить ціка ва і дав но при вер тала ува гу до слід ни- ків. Пер ші відо мості про стан її рос лин ного по- кри ву мож на знай ти в пра цях І. А. Гюль ден штед- та, про рос лин ний по крив крей дя них схи лів писа- ли Д.І. Літ ві нов, В.О. Ду бянський, В.І. Талі єв, М.І. Ко тов, Б.М. Козо-По лянський, М.Ф. Кома- ров, Т.І. По пов, Ф.О. Гринь, Ф.С. Яков лєв, С.В. Голі цин, С.С. Смол ко та ін. Ці авто ри вве ли в обіг по нят тя «гісо пова фло ра», «зни жені аль пій- ці» (Лит ви нов, 1891; Козо-Полянский, 1931), щодо фор му ван ня яких вела ся гос тра дис ку сія. Крей дяні від сло нен ня поді ля ють на дві гру пи: ста ро дав ні, що ви ник ли під впли вом про це сів дену да ції й еро зії, і моло ді, які з’явилися внас лі док гос по дарської ді- яль ності люди ни (Гринь, 1973). Саме від сло нен ня крей ди, де фор му ється «гісо пова фло ра» з участю ву зько ло каль них енде мів, що в цено тич ному ас- пек ті нале жить до «чеб реч ни ків» або «томі ля рів», пере хід ні «зни жені аль пій ці» та сте пові угру по ван- ня утво рю ють склад ний ори гі наль ний ком плекс цено зів, се ред яких вияв лені рід кіс ні, не від зна чені тут рані ше. Мето дика до слі джень До слі джен ня про води лись на тери то рії Кре- мінсько го, Сва тівсько го і Тро ї цько го райо нів Лу- ганської обл. по пра вому бере гу р. Крас на, про тя- гом черв ня—лип ня 2013 р. Опи си вико нува лись за допо мо гою стан дарт них гео бота ніч них мето дів (Лав рен ко, Кор ча гин, 1964). Де таль ні по льо ві гео- бота ніч ні до слі джен ня охо плю вали попе ред ній візу аль ний ви бір ло каль них цено зів (їхні роз міри, межі, домі ную чі види) та фік са цію за допо мо гою GPS-наві гато ра. Для гео бота ніч них опи сів оби- ра лись мо дель ні полі гони 10×10 м. З ме тою іден- тифі ка ції син так со нів ко жен тип цено зу опи сано не мен ше трьох ра зів. До слі джен ня міс тять 137 гео- бота ніч них опи сів. Для біль шої ре пре зен та тив ності да них та іден тифі ка ції син так со нів вико риста но попе ред ні опи си кре то філь ної рос лин ності (1987 р. та 1988 р.) К.Ю. Рома щен ка та Я.П. Діду ха. Фло- ристич ні дані об роб ляли за допо мо гою про гра- ми TURBOVEG (Hennekens et Schaminеe, 2001). Для оцін ки еко ло гіч них фак то рів були побу дова ні орди на цій ні гра фіки, діа гра ми еко ло гіч них амп лі- туд рід кіс них ви дів (Ді дух, Плю та, 1994), ден дро- гра ма роз поді лу угру по вань за еко ло гіч ними по- каз ника ми та видо вим скла дом із вико ристан ням еко ло гіч них шкал ви дів (Didukh, 2011). Ре зуль тати до слі джен ня У доли ні р. Крас на най більш ціка вими і рід кіс ними є угру по ван ня томі ля рів кре то філь ного типу — «гісо пова фло ра» (Hyssopus cretaceus Dubjan., Thymus calcareus Klokov et Des.-Shost., Artemisia hololeuca M. Bieb. ex Besser), сте пові угру по ван ня «зни же- них аль пій ців» (Carex pediformis C.A. Mey., Carex humilis Leyss., Helianthemum canum (L.) Hornem. s. l.) та влас не угру по ван ня пон тич них сте пів (Stipa capillata L., S. lessingiana Trin. et Rupr., S. pennata L.). Якщо угру по ван ня пер шої та ос тан ньої груп були відо мі з цих місць, то «зни жені аль пій ці» вияв лені впер ше. Так, C. pediformis має дово лі широ кий аре ал від Арк тики на пів ночі до Мон го лії на пів ден ному схо ді та Ки таю на пів дні, а з захо ду на схід — від Поль щі до При морсько го краю. В ме жах опти муму (Пів ден ний Си бір) C. pediformis є ха рак тер ним еле- мен том пет ро філь них сте пів гля ці аль ного типу, що існу ють в умо вах різ ко кон ти нен таль ного клі мату. Про те її аре ал ха рак тери зу ється диз’юнктивністю, і в Укра їні ця осо ка відо ма лише з двох екск ла вів: Роз точ чя—Опіл ля та Доне цький кряж (охо роня- єть ся в НПП «Свя ті гори»). Тоб то мож на вва жати, що це пів ніч ний арк тич но-боре аль ний вид, який про ни кає на пів день у від по від них еко то пах. Хоча для доли ни р. Крас на в укра їнській літе рату рі цей вид не наво див ся, але його міс це зна хо джен ня від- зна чене С.В. Голі ци ним (1958) біля се лищ Пре- обра женне та Гон ча рів ка як най пів ден ніше. Саме цей екск лав ми за фік сува ли на пра вому кру тому бере зі р. Крас на (N49º32.613 E38º08.887; N49º28.170 E38º08.430), що тяг неть ся бли зько 2,5 км від с. Пре- обра жен не до с. Фо мів ка. У «Про дро мусі...» (1991) та «Зеле ній кни зі Укра- їни» (2009) угру по ван ня з C. pediformis не наво дять- ся, хоча вона є домі нан том у ви гля ді щіль них дер- нин діа мет ром 50—60 см. Ці угру по ван ня в кіль ка сот квад рат них мет рів у ви гля ді окре мих плям за- йма ють схи ли в ос нов ному схід ної ек спо зи ції на крей дя них «ло бах» в умо вах по мір ної дену да ції, де про цеси лі ній ної еро зії не просте жую ться, але й ґрунт ще не сфор мова ний. За за галь ного по крит- тя тра востою 50 % її по крит тя ста но вить бли зько 25 %. Цено тич на амп літу да угру по вань дово лі вузь- ка. У син так соно міч ному пла ні ці угру по ван ня нале жать до сою зу Centaurea carbonati-Koelerion talievii (ас. Gypsophilo oligospermae-Campanuletum sibiricae, хоча захо дять у межі ас. Androsacio kozo- 277ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 3 poljanskii-Caricetum humilis. Най вищу сту пінь коре- ля ції (час тоту тра п лян ня) сто сов но C. pediformis ма ють Gypsophila oligosperma A.Krasnova, Asperula tephrocarpa Czern. ex M.Pop. et Chrshan., Linum czernjaevii Klokov, L. hirsutum L., Teucrium polium L., Brassica cretacea (Kotov) Stank., Campanula sibirica L., Vincetoxicum hirundinaria Medik., Reseda lutea L., Viola ambigua Waldst. et Kit., Helichrysum arenarium (L.) Moench, Koeleria cristata (L.) Pers., тоб то кре то філь- ні та сте пові види. Ще один рід кіс ний тип угру по вань фор мує C. humilis, яка теж за ймає широ кий аре ал від пів- дня Анг лії до Мань чжу рії та Япо нії, що ха рак тери- зу ється знач ними диз’юнкціями. В ме жах окре мих диз’юнкцій виду при та ман ні пев ні від мін ності, що трак тую ться як окре мі види. В Укра їні C. humilis зростає на пів ніч ній межі поши рен ня, представ ле- ний трьо ма знач ними екск лава ми (Воли но-По діл- ля, Се ред ньо руська висо чина та Гірський Крим), між яки ми за фік сова ні окре мі лока літе ти. Угру- по ван ня фор ма ції C. humilis зане сені до «Зеле ної кни ги Укра їни» (2009). У ме жах Се ред ньо руської сте по вої під про він ції вони вияв лені в доли ні р. Сі- верський До нець і р. Ос кол, не від зна чені для доли ни р. Крас на. Як і попе ред ні угру по ван ня, тра п ляю ться у ви гля ді окре мих лока літе тів у ме жах се ред ньої те чії на пра вому бере зі ріки від с. Пре- обра жен не до с. Фо мів ка (N49º34.224 E38º09.136; N49º28.455 E38º08.196), на від далі 6 км. Про те, на від міну від попе ред ньо го виду, лока літе ти C. humilis при уро чені до схи лів пів ніч ної, пів ніч но-схід ної та пів ніч но-за хід ної ек спо зи цій кру тиз ною від кіль- кох гра ду сів до 40º, захо дять на віть у за рос ті ку щів із Cerasus fruticosa Pall. На крей дя них від сло нен- нях C. humilis тра пля лася ра зом із Helianthemum сretophilum і Thymus calcareus. Міс цями ці ді лян ки ін тен сив но випа са ють і вико шу ють, про те осо ки в та ких умо вах почу ваю ться доб ре. Їхня еко лого- цено тич на амп літу да дещо шир ша, ніж попе ред- ніх, вони ха рак тер ні для сою зу Centaurea carbonati- Koelerion talievii. Вид є діаг ностич ним для ас. Gypsophilo oligospermae-Campanuletum sibiricae, але тра пля єть ся в скла ді ас. Androsacio kozo-poljanskii- Caricetum humilis. Най ви щий сту пінь тра п лян ня (80—100 %) із цим ви дом вияв ля ють Teucrium polium, Asperula tephrocarpa, Polygala sibirica L., тро хи ниж- чий (60—80 %) — Viola ambigua, Campanula sibirica, Bromopsis riparia (Rehmann) Holub, Helichrysum arenarium, Salvia nutans L., S. capillata, Galatella villosa (L.) Rchb. f. Із спи ску вид но, що пере лік ви- дів дещо ін ший, аніж для попе ред ньо го типу, бо з-по між них біль ше сте по вих, а не кре то філь них. На пів ден них від ро гах Се ред ньо руської висо- чини зростає Helianthemum canum (L.) Hornem. s. l., зане се ний до «Чер во ної кни ги Укра їни» (2009). Його так соно міч ний ста тус до сить склад ний: вид представ ле ний окре мими раса ми, які інко ли роз- гля да ють як окре мі види. Для бере гів Сі версько го Дін ця М.В. Кло ков і Д.М. Доб ро чає ва (1974) наво- дять H. cretophilum Klokov et Dobrocz., яку ці авто ри від різ ня ють від раси H. сretaceum (Rupr.) Juz., хоча їхні ареа ли пере кри ваю ться, ос тан ня для Укра- їни наво дить ся з ба сей ну р. Ай дар та р. Ос кол. У ба сей ні р. Крас на ці види не були відо мі, а зі бра- ний нами біля с. Пре обра жен не Сва тівсько го р-ну (N49º30.156 E38º08.127; N49º28.567 E38º08.200) мате ріал свід чить, що зростаю чі там осо бини, хоч і ма ють про між ні озна ки, по діб ніші до H. сretophilum, аніж H. сretaceum. Угру по ван ня Helianthemum canum (incl. H. сretaceum, H. cretophilum) зане сені до «Зеле ної кни ги Укра їни» (2009). Упер ше за фік сова ні нами, вони за йма ють дово лі кру ті (15—30º), най час тіше пів ден ні, схи ли, де, хоч і від бува єть ся змив ґрун- ту, про те кур тини рос лин спри яють його аку муля- ції. Зага лом про ек тив не по крит тя тра востою ста- но вить 60 %, і це про ти діє по верх не вій еро зії, яка має ло каль ний ха рак тер, про що свід чить наяв ність між кур тина ми моху Abietinella abietina (Hedw.) Fleisch. Угру по ван ня нале жать до ас. Gypsophilo oligospermae-Campanuletum sibiricae (кл. Festuco- Brometea), хоча в ін ших міс цях (с. Бого ро дич не, Свя ті гори), H. cretophilum є типо вим еле мен- том томі ля рів і його від но сять до сою зу Artemisio hololeucae-Hyssopion cretacei (кл. Helianthemo- Thymetea). У кож ному разі, мож на твер дити, що вид має дуже ву зьку еко лого-цено тич ну амп літу ду і ха рак тер ний для угру по вань, які фор мую ться на межі між на зва ними кла сами. Най ви щий сту пінь пос тій ності щодо H. cretophilum (80—100 %) вияв- ля ють Thymus calcareus, Teucrim polium, Brassica cretacea, Asperula tephrocarpa, Linum czernjaevii, L. hirsutum, Silene supina M. Bieb., Campanula sibirica, Reseda lutea, Euphorbia seguieriana Neck., тоб то кар- бо нат ні еро зіо філи. Типо ві томі ляри представ лені угру по ван нями з домі ну ван ням Thymus calcareus, Hyssopus cretaceus та Artemisia hololeuca; два ос тан ні види зане сені до «Чер во ної кни ги Укра їни» (2009), Євро пейсько го Чер воно го спи ску та відо мі лише з ба сей ну рік Дон і Сі верський До нець, а від по від ні фор ма ції міс тять- 278 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(3) ся в «Зеле ній кни зі Укра їни» (2009). На від міну від угру по вань фор ма ції Thymeta cretacei, утво ре них на схи лах кру тиз ною 10—30º із щіль ним крей дя ним субстра том, угру по ван ня з H. cretaceus та A. hololeuca за йма ють кру тіші схи ли (15—45º) пів ден ної ек спо- зи ції із сипу чим субстра том і поши рені у верх ній та се ред ній те чії р. Крас на. Це типо ві угру по ван- ня кла су Helianthemo-Thymetea, але їхня еко лого- цено тич на амп літу да в да них умо вах ви різ ня ється пев ною особ ливістю. Амп літу да A. hololeuca не вихо дить за межі ас. Artemisio hololeucae-Polygaletum cretacei, а амп літу да H. cretaceus — за межі сою зу Artemisio hololeucae-Hyssopion cretacei. Най біль ший сту пінь пос тій ності (80—100 %) з цими вида ми вияв ля ють Asperula tephrocarpa, Linum czernjaevii, Thymus calcareus, Pimpinella titanophila. При пла кор ні ді лян ки пра вого бере га р. Крас ної, на яких заля гає лес, зай няті тип чако во-сте пови ми цено зами. Знач ну роль тут віді гра ють угру по ван- ня кови лів (Stipa capillata L., S. lessingiana Trin. et Rupr.), зане сені до «Зеле ної кни ги Укра їни» (2009). Угру по ван ня ви дів роду Stipa нале жать до двох по ряд ків: Stipo pulcherrimae-Festucetalia pallentis, що при та ман ні вихо дам кар бона тів, на яких фор- мую ться різ ного сту пеня по туж ності рен дзи ни, та Festucetalia valesiacae. Най шир шу еко лого-цено тич ну амп літу ду ма- ють угру по ван ня фор ма ції Stipeta capillatae. Угру- по ван ня зі S. capillata при уро чені до схи лів пів- ніч но-схід ної, пів ден ної, схід ної, за хід ної ек спо- зи цій із кру тиз ною до 30º за наяв ності чор нозе- му на ле сах. Вони межу ють із угру по ван нями Caragana frutex (L.) K. Koch, Elytrigia intermedia (Host) Nevski, а на сухі ших, як пра вило, пів ден них схи лах — зі S. lessingiana. На тери то рії до слі джен- ня спів домі нан том в угру по ван нях час то висту- пали S. lessingiana та Carex humilis. Най ви щий сту- пінь пос тій ності із S. capillata ма ють Viola ambigua, Euphorbia stepposa Zoz, Salvia nutans, Bromopsis riparia, Medicago falcata L., Agrimonia eupatoria L., Teucrium polium. До сить поши рени ми є угру по ван ня з домі ну- ван ням S. lessingiana — одно го з най ха рак тер ні ших ком по нен тів (еди фіка то рів) тип чако во-кови ло вих і поли ново-тип чако вих сте пів Укра їни. Такі угру- по ван ня за йма ють най сухі ші, тер мо філь ні біо топи за наяв ності роз вине ного ґрун ту як у верх ній, так і в ниж ній час ти нах пів ден них (20º) схи лів. У воло- гі ших міс цях або на менш кру тих схи лах зроста ють S. capillata чи C. frutex, а в се ред ній час тині, на сухі- ших і кру ті ших схи лах, вони замі нюю ться томі- ляра ми. Угру по ван ня з участю S. lessingiana вхо дять до скла ду сою зів Stipion lessingianae та Festucion valesiacae. Най ви щим сту пе нем пос тій ності (70— 100 %) у них від зна чаю ться Viola ambigua, Agrimonia eupatoria, Teucrium polium, Medicago falcata, Eryngium campestre L., Falсaria vulgaris Bernh., Convolvulus arvensis L., Marrubium praecox Janka, Euphorbia stepposa. Угру по ван ня зі S. pennata нале жать до луч них сте пів лісосте по вої зони, що захо дять на пів ніч під зони справж ніх сте пів. Stipa pennata — один із най більш мезо фіт них ви дів кови ли Укра їни. Еди- фіка тор ного зна чен ня набу ває на при пла кор них ді лян ках із по туж ними мало гу мус ними чор нозе- мами, рід ше — на схи лах із вихо дами на по верх ню кар бо нат них по рід, зде біль шого на схи лах пів ніч- ної ек спо зи ції. Зростає пере важ но в угру по ван нях сою зу Festucion valesiacae. Де кіль ка міс це зна хо- джень угру по вань із S. pennata в доли ні р. Крас- ної вияв лено біля с. Пре обра жен не (N49º30.190 E38º08.157; N49º29.343 E38º08.142), де вона тра- пля єть ся ра зом із Carex humilis на схи лах пів ніч ної, пів ніч но-схід ної та пів ніч но-за хід ної ек спо зи цій кру тиз ною до 25º. Такі угру по ван ня ми від носи мо до ас. Gypsophilo oligospermae-Campanuletum sibiricae. Най ви щий сту пінь пос тій ності (80—100 %) у них ха рак тер ний для C. humilis, Teucrium polium, Salvia nutans, Galatella villosa, Cephalaria uralensis (Murr.) Roem. et Shult., Bromopsis riparia. Фор му ван ня рід кіс них угру по вань «гісо по вої фло ри» та «зни же них аль пій ців» ви зна ча ється тим, що за раху нок вихо дів крей ди на схи лах їх ній «еко- простір» є дово лі своє рід ним та не впи су ється в та- кий зо наль них угру по вань на пла кор них ді лян ках, а еко ло гіч ні амп літу ди за ба гать ма фак тора ми до- сить ву зькі та спе ци фіч ні. Так, за по каз ни ком тер- мо філь ності всі сте пові угру по ван ня зна хо дять ся в ме жах 9,0—9,6 бала, що від пові дає суб мезо терм- ному клі мату ре гіо ну (1884—2000 МДж м2/рік), й амп літу ди всіх ви дів знач ною мі рою пере кри ваю- ться (рис. 1, а). З тем пера тур ним режи мом пов’язані по каз ники крі оклі мату (Cr), що коли ваю ться в діа пазо ні 7,9— 8,6 бала, вони та кож пере кри ваю ться і ха рак тер ні для цієї тери то рії (–8 –5ºС) (рис. 1, б). Нато мість по каз ники, пов’язані зі змі ною і роз поді лом кіль- кості опа дів та гід ро тер міч ним режи мом, ва рію- ють у шир ших ме жах і пере кри ваю ться мен шою 279ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 3 мі рою, тоб то їхня дифе рен цій на роль вища. Так, по каз ники кон ти нен таль ності (9,8—11,2 бала) від пові да ють гемі кон ти нен таль но-суб кон ти нен- таль ному клі мату (143—162 %), ха рак тер ному для ре гіо ну. Виді ляю ться три гру пи угру по вань: гі- соп ники (Artemisia hololeuca, Hyssopus cretaceus) — 10,5—11,2 бала, пере хід на гру па (Carex pediformis і Helianthemum cretophilum) — 10,4—10,8 бала та сте- пова (Stipa capillata, S. lessingiana, S. pennata та Carex humilis) — 9,8—10,4 бала (рис. 1, в). По каз ники ом бро режи му коли ваю ться в ме- жах двох ба лів (9,0—11,0), що ха рак тери зує змі ни від се міа ридо фіт ного до суб ари до фіт ного клі мату (300—900 мм), тоб то тако го, де спос тері га ється дефі цит опа дів. У зо наль ному пла ні такі ізо тер ми при та ман ні сте по вій зоні і на віть зсу нуті на схід, у зону на впів пус телі. Най ви щий ґра ді єнт цих по- каз ни ків власти вий для «гі соп ни ків» і пере хід них угру по вань (Artemisia hololeuca, Hyssopus cretaceus, Carex pediformis, Helianthemum cretophilum), реш- та сте по вих угру по вань ма ють ву зьку амп літу ду (10,2—11,0 ба лів), по каз ники якої пре кри ваю ться (рис. 1, г). Еда фіч ні ха рак теристи ки угру по вань хоч і ва- рію ють у ву зьких ме жах, про те їхня дифе рен цій на роль знач но вища. По каз ники зо наль ного режи- му зво ло жен ня ле жать у ме жах 7,4—8,9 бала, тоб то суб ксе ро фіт но-суб мезо фіт них умов із не знач ним або по мір ним про мив ним режи мом коре не міс ного шару ґрун ту. Най ниж чі вони для пере хід них угру- по вань C. pediformis та Helianthemum cretophilum, що фор мую ться на «ло бах» і від різ няю ться за амп літу- дою як між со бою, так і сто сов но ін ших. Для ос тан- ніх ти пів цено зів по каз ники дещо вищі (7,9—8,9 бала) і вони пере кри ваю ться, тоб то не віді гра ють дифе рен цій ної ролі (рис. 1, д). Нато мість за змін ністю зво ло жен ня (fH) й аера- цією (Ае) ґра ді єнт змін різ кі ший, угру по ван ня чіт- ко роз діля єть ся на три гру пи. За змін ністю зво ло- жен ня (4,0—6,5 бала — гемі гід ро кон трасто фоб ні умо ви) до пер шої гру пи нале жать сте пові цено зи із Stipa capillata, S. lessingiana та S. pennata, про- між не ста нови ще — в осоч ни ків (Carex humilis та C. pediformis), а най ниж чі — най сухі ші — «гі- соп ники» (Artemisia hololeuca, Hyssopus cretaceus, Helianthemum cretophilum) (рис. 1, е). З цими по- каз ника ми коре лю ють по каз ники аера ції ґрун ту, просте жу ється їхня змі на в ме жах 4,8—5,6 бала — суб аеро фіт ні умо ви ві доб ра жає та кий са мий ряд від S. capillata до Helianthemum cretophilum (рис. 1, є). Хоча вміст міне раль них форм азо ту (Nt) за зви- чай коре лює з воло гістю в ме жах ланд шафт ного роз поді лу угру по вань (Ді дух, Плю та, 1994), про те в су хих умо вах крей дя них від кла дів ця зако но мір- ність про явля єть ся не так чіт ко. Най мен ший вміст азо ту ха рак тер ний для угру по вань «ло бів» (Carex pediformis, Helianthemum cretophilum), а його кон- цен тра ція під вищу єть ся в угру по ван нях томі ля рів, зростаю чи до мак симу му в сте по вих угру по ван нях, що фор мую ться на бага тих гу мус них ґрун тах, які заля га ють на ле сах (рис. 1, ж). По каз ники троф ності, що ві доб ража ють хі міч- ні власти вості ґрун ту, теж коли ваю ться у ву зьких ме жах, спос тері га ється їхня зако но мір на змі- на. Якщо ки слот ність (Rc) і со льо вий ре жим (Sl) для сте по вих цено зів (Carex humilis, Stipa capillata, S. lessingiana та S. pennata) бли зькі та пере кри ваю- ться (від по від но 8,8—9,4 і 8,6—9,3 бала), то для C. pediformis, Helianthemum cretophilum, Artemisia hololeuca, Hyssopus cretaceus вони віді гра ють біль- шу дифе рен цій ну роль і пере крит тя їх ніх амп лі туд ниж че (рис. 1, з, и). Ціл ком ло гіч но, що та кою зако- но мір ністю ви зна ча ється змі на вмісту кар бона тів у ґрун ті (від 8,4 до 11,5 бала) — гемі кар бона то філь- ні умо ви для сте по вих угру по вань на ле сах і кар- бона то філь ні — для угру по вань на вихо дах крей ди (рис. 1, і). Знач но ви раз ні ше за леж ності між еко фак то ра ми та їх ньою змі ною про яв ляю ть ся на ос но ві ана лі зу кое фі ці єн тів ко ре ля ції (табл. 1). Таблиця 1. Коефіцієнт кореляції екологічних факторів у межах ксерофітно-степових угруповань долини р. Красна Hd fH Ae Rc Sl Ca Nt Tm Om Kn Cr Lc Hd 1,00 0,58 0,69 -0,44 -0,24 -0,57 0,60 -0,29 0,57 -0,48 -0,18 -0,38 fH 0,58 1,00 0,86 -0,89 -0,67 -0,92 0,32 -0,22 0,80 -0,80 -0,23 -0,74 Ae 0,69 0,86 1,00 -0,80 -0,55 -0,80 0,51 -0,16 0,80 -0,75 -0,27 -0,73 Rc -0,44 -0,89 -0,80 1,00 0,81 0,90 -0,23 0,13 -0,78 0,84 0,18 0,79 Sl -0,24 -0,67 -0,55 0,81 1,00 0,59 -0,10 0,17 -0,67 0,69 0,19 0,78 Ca -0,57 -0,92 -0,80 0,90 0,59 1,00 -0,31 0,21 -0,71 0,79 0,17 0,65 Nt 0,60 0,32 0,51 -0,23 -0,10 -0,31 1,00 -0,28 0,30 -0,23 -0,20 -0,14 Tm -0,29 -0,22 -0,16 0,13 0,17 0,21 -0,28 1,00 -0,21 0,09 0,46 0,09 Om 0,57 0,80 0,80 -0,78 -0,67 -0,71 0,30 -0,21 1,00 -0,76 -0,18 -0,77 Kn -0,48 -0,80 -0,75 0,84 0,69 0,79 -0,23 0,09 -0,76 1,00 -0,08 0,82 Cr -0,18 -0,23 -0,27 0,18 0,19 0,17 -0,20 0,46 -0,18 -0,08 1,00 0,13 Lc -0,38 -0,74 -0,73 0,79 0,78 0,65 -0,14 0,09 -0,77 0,82 0,13 1,00 280 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(3) Рис. 1. Розподіл ксерофітно-степових угруповань за екологічними факторами: а — терморежим; б — кріорежим; в — континентальність; г — омброрежим; д — вологість ґрунту; е — змінність зволоження; є — аерація ґрунту; ж — вміст азоту; з — кислотність ґрунту; и — засоленість ґрунту; і — вміст карбонатів у ґрунті; к — ступінь освітленості. Угруповання з: 1 —Artemisia hololeuca; 2 — Hyssopus cretaceus; 3 — Helianthemum cretophilum; 4 — Carex pediformis; 5 — Carex humilis; 6 — Stipa capillata; 7 — Stipa lessingiana; 8 — Stipa pennata Fig.1. Distribution of xerophytic steppe communities depending on ecological scales: а — thermal climate; б — cryo-climate; в — continental climate; г — humidity; д — soil humidity; е — variability of humidity; є — aeration of soil; ж — nitrogen content; з — acidity; и — total salt regime; і — carbonate content in soil; к — light in community. 1 —Artemisia hololeuca; 2 — Hyssopus cretaceus; 3 — Helianthemum cretophilum; 4 — Carex pediformis; 5 — Carex humilis; 6 — Stipa capillata; 7 — Stipa lessingiana; 8 — Stipa pennata а б в г д е є ж з и і к 281ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 3 Рис. 2. Кореляція екологічних факторів: а — омброрежим і континентальність клімату; б — континентальність і ступінь освітлення; в — кислотність і континентальність; г — кислотність і омброрежим; д — аерація ґрунту та континентальність; е — аерація та вміст карбонатів у ґрунті; є — кислотність і засоленість ґрунту; ж — змінність зволоження та континентальність. Угруповання з: 1 — Artemisia hololeuca; 2 — Hyssopus cretaceus; 3 — Helianthemum cretophilum; 4 — Carex pediformis; 5 — Carex humilis; 6 — Stipa capillata; 7 — Stipa lessingiana; 8 — Stipa pennata Fig. 2. Correlation between ecological scales: а — humidity and continental climate; б — continental climate and light in community; в — acidity and continental climate; г — acidity and humidity; д — aeration of soil and continental climate; е — aeration and carbonate content in soil; є — acidity and total salt regime; ж — variability of damping and continental climate. 1 — Artemisia hololeuca; 2 — Hyssopus cretaceus; 3 — Helianthemum cretophilum; 4 — Carex pediformis; 5 — Carex humilis; 6 — Stipa capillata; 7 — Stipa lessingiana; 8 — Stipa pennata а б в г д е є ж 282 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(3) Як ба чи мо, чим ви щий кое фі ці єнт ко ре ля ції між дво ма фак то ра ми, тим ви раз ні ше просте жу є ть ся за леж ність між ними. Де таль ні ший ана ліз мож- на зро би ти на ос но ві да них ор ди на ції, які ві доб- ра жа ють їх по пар не чер гу ван ня (рис. 2). Зок ре ма, спос те рі га є ть ся обер не но лі ній на за леж ність між ом бро ре жи мом (Om) та кон ти нен таль ністю (Kn), де уг ру по ван ня ди фе рен цію ю ть ся на дві гру пи: в пер шій Om 10 ба лів, а Kn 10,5 бала. По каз ни ки кон ти нен таль ності ма ють пря мо лі ній ну ко ре ля цію з ос віт ле ністю це но зів (Lc). Чим роз рі дже ні ші уг- ру по ван ня, тим біль ше вони на грі ва ю ть ся, охо ло- джу ю ть ся і від по від но зростає ви па ро ву ван ня (Om) (рис. 2, а, б). То мі ляр ні уг ру по ван ня на крей ді від- зна ча ю ть ся най ви щим по каз ни ком Kn і най ниж- чим — Om (рис. 2, a). Ос кіль ки вміст кар бо на тів ко- ре лює з со льо вим ре жи мом та ки слот ністю (Sl/Ca; Rc/Ca), то ко ре ля ція спос те рі га є ть ся та кож між Kn/ Sl, Om/Sl, Rc/Kn (рис. 2, в) і Rc/Om (рис. 2, г). При цьо му просте жу є ть ся від по від на змі на уг ру по вань від сте по вих до кре то філь них то мі ля рів. Кон ти нен таль ність ха рак те ри зу є ть ся зво рот ною ко ре ля ці єю з ае ра ці єю ґрун тів (Kn/Ae) (рис. 2, д), а ом бро ре жим — пря мо лі ній ною. Зво рот но лі ній на ко ре ля ція спос те рі га є ть ся між ае ра ці єю та вмістом кар бо на тів (Ае/Са) (рис. 2, е), со льо вим ре жи мом і ки слот ністю (Sl/Rc) (рис. 2, є). Із по каз ни ків во- ло гості змін ність зво ло жен ня за ле жить від кон ти- нен таль ності клі ма ту (fH/Kn) (рис. 2, ж). Та кож fH впли ває на со льо вий та ки слот ний ре жи ми ґрун тів і їхню ае ра цію. З ае ра ці єю і вмістом во ло гості ко ре- лює і влас не по каз ник во ло гості. Ос кіль ки для при ро ди ха рак тер на кон ти ну аль- ність, за леж но від впли ву того чи ін шо го чин ни ка, еко ло гіч ні ам п лі ту ди ви дів різ ною мі рою пе ре кри- ва ю ть ся. Од нак їх ній ку му ля тив ний вплив фор мує уні каль ні еко ло гіч ні ніші кож но го кон крет но го виду. Та ким чи ном, най біль ше впли ва ють на уг ру по- ван ня по каз ни ки ом бро ре жи му та кон ти нен таль- ності клі ма ту, від яких за ле жать еда фіч ні па ра мет ри. Особ ли вістю те ри то рії є знач ний вплив ос віт лен ня на це но зи. Ана ліз кое фі ці єн та ко ре ля ції фак то рів та кож по ка зує, що зі змі на ми клі ма ту (по те п лін ня) мог ли би змі ни ти ся хі міч ні власти вості ґрун ту, од- нак, вра хо вую чи, що ос но ву цих ґрун тів фор му ють влас не кар бо нат ні субстра ти, цьо го не ста не ть ся. На то мість на рос тан ня опа дів (під ви щен ня ом бро- ре жи му) та змі на ха рак те ру їх ньо го роз по ді лу може сут тє во впли ну ти на про це си гу му со ут во рен ня й роз кла ду гу му су, ви ник нен ня мі не раль них форм азо ту, що може спри чи ни ти злу го він ня та за лі сен- ня на віть на схи лах тих це но зів, які роз ви ва ю ть ся на чор но зем них ґрун тах. Сто сов но ку му ля тив но го впли ву всіх фак то- рів уг ру по ван ня ді лять ся на дві гру пи, кож на з яких роз по ді ля є ть ся на дві під гру пи: пер ша гру- па — влас не то мі ля ри, «гі со по ва фло ра» (Artemisia hololeuca, Hyssopus cretaceus) та пе ре хід ні кре то- філь ні уг ру по ван ня (Carex pediformis, Helianthemum cretophilum). Дру га гру па — сте по ві: тер мо філь ні (Stipa capillata, S. lessingiana) і луч но-сте по ві (Carex humilis і S. pennata) (рис. 3). Ос тан ні чут ли ві ші до впли ву зов ніш ніх чин ни ків, аніж пер ші. Рис. 3. Розподіл угруповань щодо кумулятивного впливу екологічних факторів (розрахунок евклідових відстаней за методом Варда) Fig. 3. Distribution of communities in relation to the cumulative influence of ecological factors (Euclidean distances, Ward’s method) 283ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 3 На ос но ві про ве де но го ана лі зу ви ді ле но рід кіс- ні біо то пи, де до мі ну ють на зва ні види, та скла де- но їхню іє рар хіч ну кла си фі ка цію за та кою ра ні ше за про по но ва ною нами схе мою (Ді дух та ін., 2011): Е 2.1. Біо то пи луч но-сте по вих і сте по вих уг ру по- вань на чор но зе мах та рен дзи нах (Festuco-Brometea Br.-Bl. et R.Tx. in Br.-Bl. 1949); Е 2.13. Сте по ві біо то пи Сте по вої зони (Festucetalia valesiacae Br.-Bl. et R. Tx. ex Br.-Bl. 1949); E 2.131. Біо то пи справж ніх сте пів на чор но зе- мах (Stipion lessingianae Soо 1947, Festucion valesiacae Klika 1931: S. capillata, S. lessingiana); Е 2.1311. Уг ру по ван ня тип ча ко во-ко ви ло вих сте пів із до мі ну ван ням S. capillata, F. valesiaca s. l. тощо; E 2.1312. Уг ру по ван ня тип ча ко во-ко ви ло вих сте пів із до мі ну ван ням S. lessingiana, F. valesiaca s. l. тощо; Е 2.2. Тер мо ксе ро фіт ні трав’янисті біо то пи (пет- ро фіт ні сте пи) на від кла дах кар бо на тів та криста- ліч них по рід (Stipo pulcherrimae-Festucetalia pallentis Pop 1968, Alysso-Sedetalia); Е 2.21. Ксе ро фіт ні трав’янисті біо то пи на рен- дзи нах; Е 2.213. Пет ро філь ні сте пи на крей дя них ви- хо дах Се ред ньо руської ви со чи ни (Сentaureo carbonati-Koelerion talievii Romaschenko, Didukh, V. Solomakha, 1996); Е 2.2131. Біо то пи асо ціа ції Gypsophilo oligospermae-Campanuletum sibiricae Romaschenko, Didukh, V. Solomakha 1996; Е 2.2131а — з до мі ну ван ням Carex humilis; Е 2.2131b — з до мі ну ван ням C. pediformis; Е 2.2131c — з до мі ну ван ням Helianthemum cre- tophilum; Е 2.2131d — з до мі ну ван ням Stipa pennata; Е 2.2132. Біо то пи асо ціа ції Androsaco koso- poljanskii-Caricetum humilis Korotchenko, Didukh, 1997; Е 2.2132а — з до мі ну ван ням C. humilis; F 4. Біо то пи, сфор мо ва ні ксе ро фіт ни ми ха ме фі- та ми (то мі ля ри) на від кла дах кар бо на тів, піс ко ви- ків, слан ців; F 4.2. Біо то пи сте по вої зони; F 4.21. То мі ля ри на ви хо дах кар бо на тів (Нelianthemo-Thymetea Romaschenko, Didukh, V. Solomakha 1996, Alysso-Sedetalia); F 4.211. То мі ля ри Се ред ньо руської ви со чи- ни на крей дя них від сло нен нях (Thymo cretacei- Hyssopetalia); F 4.2111. Асо ціа ція Artemisio hololeucae-Hyssopion cretacei Romaschenko, Didukh, V. Solomakha 1996 на рих лих си пу чих субстра тах; F 4.2111а — з до мі ну ван ням Artemisia hololeuca; F 4.2111b — з до мі ну ван ням Hyssopus cretaceus на рих лих си пу чих субстра тах; F 4.2111с — з до мі ну ван ням Helianthemum cretophilum на щіль них дріб но зер нистих субстра тах Сьо го дні в Ук ра їнській «Сма ра гдо вій ме ре жі» (2011) кре то філь ні біо то пи представ ле ні не до сить ко рект но, ос кіль ки у ви ко риста ній для неї Ре зо лю- ції Бернської кон вен ції (1996) вони роз гля да ю ть ся ра зом із справж ні ми сте па ми. Від зна чи мо та кож, що сте по ві це но зи зна йшли ві доб ра жен ня в сис те- мі Єв ро пейських біо то пів, які пот ре бу ють охо ро ни EUNIS (Е 1.2D Ponto-Sarmatic steppes), а то мі ля ри «гі со по вої фло ри» не ма ють та ко го ста ту су і пот ре- бу ють вклю чен ня до цьо го пе ре лі ку. На ос но ві про ве де них до слі джень по бу до ва но таб ли цю со зо ло гіч ної оцін ки рід кіс них біо то пів до- ли ни р. Крас на (табл. 2). За прин ци па ми, роз роб- ле ни ми нами (Ді дух, 2012), кож ний кри те рій роз- гля да є ть ся як рів но цін ний та оці ню є ть ся за 4-баль- ною шка лою: від 1 — вплив фак то ра мі ні маль ний, до 4 — мак си маль ний. Сума ба лів ві доб ра жає со- зо ло гіч ний клас. З таб ли ці ба чи мо, що 5 біо то пів на ле жать до І кла су (35—40 ба лів) — дуже рід кіс ні, ха рак те ри зу ю ть ся ву зьким по ши рен ням і по га ним від нов лен ням, тому пот ре бу ють особ ли вих за хо дів щодо охо ро ни. Один біо топ на ле жить до ІІ кла су (29—34 бали) — рід кіс ний, що ви різ ня є ть ся об- ме же ним по ши рен ням і слаб ким від нов лен ням, тому пот ре бує пев них за хо дів щодо охо ро ни, і два біо то пи — до ІІІ кла су (23—28 ба лів) — спо ра дич- но по ши ре ні, що ха рак те ри зу ю ть ся не дос тат нім, по віль ним від нов лен ням та пот ре бу ють част ко вої охо ро ни. Тоб то всі оха рак те ри зо ва ні нами біо то пи пот ре бу ють пев них за хо дів охо ро ни. Ви снов ки У ре зуль та ті до слі джен ня до ли ни р. Крас на ви яв- ле но уг ру по ван ня рід кіс них ви дів, які на ле жать до спе ци фіч них ти пів біо то пів: «то мі ля ри гі со по вої фло ри» — Artemisia hololeuca, Hyssopus cretaceous, то мі ляр но-сте по ві уг ру по ван ня «зни же них аль пій- ців» — Helianthemum cretophilum, Carex pediformis, C. humilis та пон тич но-сте по ві — Stipa capillata, S. lessingiana, S. pennata. Уг ру по ван ня «зни же них аль пій ців» тут зна йде ні впер ше. 284 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(3) На ос но ві ме то ди ки син фі то ін ди ка ції ви зна че- но ши ро ту еко ло го-це но тич ної ам п лі ту ди еко ніш рід кіс них ви дів сто сов но різ них еко ло гіч них фак- то рів, ха рак тер за леж ності між ос тан ні ми. Ана ліз взає мо за леж ності це но зів та еко ло гіч- них фак то рів свід чить про те, що для то мі ля рів не ха рак тер ні ен до ек зо ген ні сук це сії, вони стій кі до мож ли вих при род них змін еко фак то рів, а сте по ві це но зи мо жуть зник ну ти внас лі док клі ма тич них змін, які впли ва ють на про це си гу му со ут во рен ня та мі не ра лі за цію чор но зе мів. На зва ні біо то пи пот- ре бу ють різ них за хо дів охо ро ни, а то мі ля ри «гі со- по вої фло ри» слід внести як ок ре му ка те го рію за- галь но єв ро пейської кла си фі ка ції EUNIS. Ав то ри ви слов лю ють щиру по дя ку канд. біол. наук К.Ю. Ро ма щен ко за люб’язно на да ні опи си кре то- філь ної рос лин ності. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Болтачов О. Р., Дідух Я. П., Дудкін О. В. та ін. Смарагдова мережа в Україні / За ред. Л. Д. Проценка. — К.: Хімджест, 2011. — 192 с.; карти. Голицын С.В. Carex pediformis C.A. Mey на юге Среднерусской возвышенности // Ботан. журн. — 1958. — 43, № 12. — С. 1740—1748. Горелова Л.Н., Горелова Е.И. Растительный покров меловых обнажений планируемого национального парка «Двуречанский» // Науч. исслед. на территориях природ.-заповед. фонда Харьков. обл. Сб. науч. статей. — Харьков, 2003. — С. 23—28. Горєлова Л.М., Друльова І.В., Грамма В.М. До питання охорони рослинності крейдяних відслонень північного сходу України // Тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. «Еколог. основи оптимізації режиму охорони і використання природ.-заповід. фонду». — Рахів, 1993. — С.144—146. Гринь Ф.О. Рослинність крейдяних відслонень // Рослинність УРСР. Степи, кам’янисті відслонення, піски. — К.: Наук. думка, 1973. — С. 336—356. Дідух Я.П. Оцінка созологічної значимості біотопів // Біотопи (оселища) України: наук. засади їх дослідження та практичні результати інвентаризації // Мат-ли роб. семінару (21—22 березня 2012 р., м. Київ) / За ред. Я.П. Дідуха, О.О. Кагала, Б.Г. Проця. — К.; Львів, 2012. — С. 142—150. Дідух Я.П., Плюта П.Г. Фітоіндикація екологічних факторів. — АН України: Ін-т ботаніки ім. М.Г. Холодного. — К.: Наук. думка, 1994. — 280 с. Дідух Я.П., Фіцайло Т.В., Коротченко І.А., Якушенко Д.М., Пашкевич Н.А. Біотопи лісової та лісостепової зон України / За ред. чл.-кор. НАН України Я.П. Дідуха. — К.: ТОВ «МАКРОС», 2011. — 288 с. Дідух Я.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Геоботанічне районування України та суміжних територій // Укр. ботан. журн. — 2003. — 60, № 1. — С. 6—17. Зелена книга України / За ред. чл.-кор. НАН України Я.П. Дідуха — К.: Альтерпрес, 2009. — 448 с. Исаева Р.Я., Косогорова Т.М., Луценко А.И., Швечикова А.П. и др. Современное состояние флоры и растительности мело-мергельных обнажений Луганской области // Вісн. Запорізьк. ун-ту. — 2005. — № 1. — С. 92—94. Ісаєва Р.Я., Косогова Т.М., Швечикова А.П., Татолі І.О. Флора крейдяних відслонень Знам'янського яру — ботанічної пам'ятки природи // Наук. вісн. Луган. нац. аграр. ун-ту. — 2010. — Сер. «Сільськогосп. науки». — № 12. — С. 73—75. Клоков М. В., Доброчаева Д. Н. Заметка о Helianthemum canum (L.) Baumg. и близких к нему видах // Новости систематики высших и низших растений. — Киев: Наук. думка, 1974. — С. 67—77. Козо-Полянский Б.М. В стране живых ископаемых. Очерк из истории горных боров на степной равнине ЦЧО. — М.: Гос. учеб.-пед. изд-во, 1931. — 184 с. Таблиця 2. Созологічна оцінка рідкісних біотопів долини р. Красна Біотопи В п ли в ан тр оп ог ен н и х чи н н и к ів В ід н ов лю ва н іс ть П ол ож ен н я в су к ц ес ій н ом у ря ду щ од о ан тр оп ог ен н и х су к ц ес ій Р ег іо н ал ьн а ре п ре зе н та ти вн іс ть Х ар ак те р п ош и ре н н я Е к ол ог іч н а ам п лі ту да Е к ол ог іч н і у м ов и п ош и ре н н я Н ая вн іс ть ін ва зі й н и х ви ді в С оз ол ог іч н а зн ач ущ іс ть С и н ф іт ос оз ол ог іч н и й ст ат ус С ум а ба лі в К ла с F 4.2111а — з домінуванням Artemisia hololeuca 3 2 4 4 4 4 4 4 4 3 37 І F 4.2111b — з домінуванням Hyssopus cretaceus 3 2 4 4 4 4 4 4 4 3 36 І Е 2.2131b — з домінуванням Carex pediformis 4 4 4 3 3 4 4 4 4 4 38 І Е 2.2131а та Е 2.2132а — з домінуванням Carex humilis 4 4 4 3 4 4 3 4 4 4 38 І Е 2.2131c — з домінуванням Helianthemum сretophilum 4 4 4 4 4 4 4 4 4 3 39 І Е 2.1311 — з домінуванням Stipa capillata 3 3 3 1 1 3 1 3 3 3 24 ІІІ E 2.1312 — з домінуванням Stipa lessingiana 3 3 3 2 3 3 1 3 4 3 28 ІІІ Е 2.2131d — з домінуванням Stipa pennata 3 3 3 3 3 4 3 3 4 4 33 ІІ 285ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 3 Литвинов Д.И. Геоботанические заметки о флоре европейской России. — М., 1891. — 123 с. Полевая геоботаника / Отв. ред. Е.М. Лавренко, А.А. Корчагин. — М.; Л.: Наука, 1964. — Т. 3. — 530 с. Червона книга України. Рослинний світ / За ред. Я.П. Дідуха — К.: Глобалконсалтинг, 2009.— 900 с. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дидух Я.П., Дубына Д.В. и др. Продромус растительности Украины — Киев: Наук. думка, 1991. — 272 с. Didukh Ya. P. The ecological scalaes for the species of Ukranian flora and their use in synphytoindication. — Kyiv: Phytosociocentre, 2011. — 176 p. Hennekens S.M. TURBO(VEG). Software package for input processing and presentation of phytosociological data USER'S guide // IBN-DLO Wageningen et University of Lancaster, 1995. — 70 p. Hennekens S.M., Schaminеe J.H.J. TURBOVEG, a comprehensive data base management system for vegetation data // J. Veg. Sci. — 2001. — 12. — Р. 589—591. Rodwell J., Janssen J., Gubbay S., Schaminеe J. Red List Assessment of European Habitat Types. — European Commission DG Environment, 2013. — 78 p. Рекомендує до друку Надійшла 12.02.2014 р. Д.В. Дубина Я.П. Дидух, О.А.Чусова Институт ботаники имени Н.Г. Холодного НАН Украины, г. Киев РЕДКИЕ КСЕРОФИТНО-СТЕПНЫЕ СООБЩЕСТВА И БИОТОПЫ ДОЛИНЫ р. КРАСНАЯ (ЛУГАНСКАЯ ОБЛ.) В долине р. Красная выявлены редкие растительные сообщества, относящиеся к т.н. «иссоповой флоре» (Hyssopus cretaceus, Artemisia hololeuca), «флоре сниженных альпийцев» (Carex pediformis, Carex humilis, Helianthemum canum), а также сообщества понтических степей (Stipa capillata, S. lessingiana, S. pennata). Сообщества сниженных альпийцев для данной территории ранее не были отмечены. Определены эколого-ценотические амплитуды экониш редких видов по отношению к различным экологическим факторам. Представленные биотопы нуждаются в различных мерах охраны, а томиляры должны быть внесены в качестве отдельной категории в общеевропейскую классификацию EUNIS. К л ю ч е в ы е с л о в а: редкие сообщества, биотопы, синфитоиндикация, томиляры, «иссоповая флора», «сниженные альпийцы», р. Красная. Ya.P. Didukh, O.O. Chusova M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv RARE XEROPHYTIC STEPPE COMMUNITIES AND BIOTOPES IN THE KRASNA RIVER VALLEY (LUGANSK REGION) Rare plant communities related to the so-called Hyssopus assemblage (Hyssopus cretaceus, Artemisia hololeuca), «lowered alpine plants» (Carex pediformis, Carex humilis, Helianthemum canum), and community of the Pontic steppes (Stipa capillata, S. lessingiana, S. pennata) were revealed in the valley of the Krasna River. Communities of the «lowered alpine plants» have not been previously observed in this area. The ecocenotic amplitude of the habitats of rare species towards different ecological factors has been defined. These biotopes require different protection measures; tomilars should be recognized as a distinct category in the EUNIS, a pan-European classification. K e y w o r d s: rare communities, biotopes, sinphytoindication, tomilyar, Hyssopus assemblage, lowered alpine plants, the river Krasna.

Рідкісні ксерофітно-степові угруповання та біотопи долини р. Красна (Луганська обл.)

Institution

Ähnliche Einträge