Концепція флори та її елементарної одиниці

Одной из научных проблем биоразнообразия является обоснование элементарной единицы флоры, так как аналогичные единицы в геоботанике и систематике растений установлены уже давно. Автор статьи предлагает флору выделять на основе группы видов, где частота встречаемости на конкретном участке не ниж...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Шеляг-Сосонко, Ю.Р.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2014
Schriftenreihe:	Український ботанічний журнал
Schlagworte:	Загальні проблеми, огляди та дискусії
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175261
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Концепція флори та її елементарної одиниці / Ю.Р. Шеляг-Сосонко // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 3. — С. 381-391. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-175261
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1752612021-02-01T01:28:52Z Концепція флори та її елементарної одиниці Шеляг-Сосонко, Ю.Р. Загальні проблеми, огляди та дискусії Одной из научных проблем биоразнообразия является обоснование элементарной единицы флоры, так как аналогичные единицы в геоботанике и систематике растений установлены уже давно. Автор статьи предлагает флору выделять на основе группы видов, где частота встречаемости на конкретном участке не ниже третьего класса. Инициальной единицей территориальной организации флоры является флористический комплекс, имеющий достаточно четкие природные границы и экологическую выраженность. В своей сущности флора, как и любая другая составляющая биоразнообразия, представляет собой не географическое, а экологическое явление, территориальная размерность которого определяется степенью общности видового состава. Это материальная иерархическая система, однотипные по видовому составу флористические комплексы которой образуют элементарную флору. Последующие уровни иерархической организации определяются на основе общности родового спектра, экоморф, биоморф и других показателей. В статье изложено принципиально новое понимание основных элементарных базовых единиц флористики —, флористического комплекса и элементарной флоры, подчеркивающее флористическое направление классификации флоры, в отличие от принятого сегодня понимания «элементарной» флоры как наименьшей единицы ландшафтного районирования. Defining the elementary unit of the flora concept is one of the scientific issues of biodiversity research, since analogous units in geobotany and plant taxonomy have been already defined long ago. The author proposes to distinguish that elementary unit on the basis of species groups with occurrence in a specific being not lower than the third class. A floristic complex, having quite distinct natural borders and ecological peculiarities, is an initial unit of the territorial organization of a flora. In its essence the flora, as well as any other component of biodiversity, is not a geographical but ecological phenomenon, territorial dimension of which is determined by common features of its species composition. This is a material hierarchic system formed by by floristic complexes of similar species composition as components of an elementary flora. Next levels of its hierarchic organization are defined on the basis of similarity of the generic spectrum, ecomorphs, biomorphs, and other indices. The article presents a considerably new understanding of the main elementary units in floristics: the floristic complex and elementary flora, which underline the floristic classification of floras, as opposed to the present-day understanding of an “elementary” flora as the lowest, elementary unit of landscape regionalization. 2014 Article Концепція флори та її елементарної одиниці / Ю.Р. Шеляг-Сосонко // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 3. — С. 381-391. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175261 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Загальні проблеми, огляди та дискусії Загальні проблеми, огляди та дискусії
spellingShingle	Загальні проблеми, огляди та дискусії Загальні проблеми, огляди та дискусії Шеляг-Сосонко, Ю.Р. Концепція флори та її елементарної одиниці Український ботанічний журнал
description	Одной из научных проблем биоразнообразия является обоснование элементарной единицы флоры, так как аналогичные единицы в геоботанике и систематике растений установлены уже давно. Автор статьи предлагает флору выделять на основе группы видов, где частота встречаемости на конкретном участке не ниже третьего класса. Инициальной единицей территориальной организации флоры является флористический комплекс, имеющий достаточно четкие природные границы и экологическую выраженность. В своей сущности флора, как и любая другая составляющая биоразнообразия, представляет собой не географическое, а экологическое явление, территориальная размерность которого определяется степенью общности видового состава. Это материальная иерархическая система, однотипные по видовому составу флористические комплексы которой образуют элементарную флору. Последующие уровни иерархической организации определяются на основе общности родового спектра, экоморф, биоморф и других показателей. В статье изложено принципиально новое понимание основных элементарных базовых единиц флористики —, флористического комплекса и элементарной флоры, подчеркивающее флористическое направление классификации флоры, в отличие от принятого сегодня понимания «элементарной» флоры как наименьшей единицы ландшафтного районирования.
format	Article
author	Шеляг-Сосонко, Ю.Р.
author_facet	Шеляг-Сосонко, Ю.Р.
author_sort	Шеляг-Сосонко, Ю.Р.
title	Концепція флори та її елементарної одиниці
title_short	Концепція флори та її елементарної одиниці
title_full	Концепція флори та її елементарної одиниці
title_fullStr	Концепція флори та її елементарної одиниці
title_full_unstemmed	Концепція флори та її елементарної одиниці
title_sort	концепція флори та її елементарної одиниці
publisher	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Загальні проблеми, огляди та дискусії
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175261
citation_txt	Концепція флори та її елементарної одиниці / Ю.Р. Шеляг-Сосонко // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 3. — С. 381-391. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv	AT šelâgsosonkoûr koncepcíâfloritaííelementarnoíodinicí
first_indexed	2025-07-15T12:31:08Z
last_indexed	2025-07-15T12:31:08Z
_version_	1837716124336128000
fulltext	381ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 3 УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ ЖУРНАЛ Загальні проблеми, огляди та дискусії Ю.Р. ШЕЛЯГ-СОСОНКО Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01601, Україна geobot @ukr.net КОНЦЕПЦІЯ ФЛОРИ ТА ЇЇ ЕЛЕМЕНТАРНОЇ ОДИНИЦІ* К л ю ч о в і с л о в а : флора, флористичний комплекс, критерії, визначення, фації, біотоп, структура, популяція, класифікація, районування © Ю.Р. ШЕЛЯГ-СОСОНКО, 2014 Як відо мо, при рода — це ці ліс на, над зви чай но склад на, бага то функ ціо наль на сис тема з без ліч чю взає мо пов’язаних фі зич них та біо ло гіч них сис тем різ ної склад ності й, від по від но, з різ ними функ- ція ми, рол лю, роз мі ром тощо, і все це пос тій но роз вива єть ся, уск лад ню ється та вдо ско налю єть- ся. Отож, обов’язком уче ного є пі знан ня про це сів поши рен ня біо ло гіч них сис тем, їх ніх ста ну, струк- тури, роз ви тку, взає моза леж ності, зна чен ня тощо, і на цій осно ві вжит тя захо дів щодо їх вико ристан ня або збе ре жен ня, на сам пе ред для ста білі за ції еко- ло гіч ної рів нова ги біо сфе ри, ос кіль ки ство рила її, в ни ніш ньо му ви гля ді, саме рос лин ність. Біо сфе- ра (або, шир ше, біо гео сис тема) посі дає на пла неті особ ливе міс це, віді грає особ ливу роль і від різ ня- ється від ін ших її обо ло нок як своє рід на у фі зич- ному, хі міч ному, гео ло гіч ному й біо ло гіч ному ас- пек тах. Ок рім того, біо сфе ра про ни кає в усі інші по верх неві обо лон ки Зем лі, наси чую чи їх жи вою речо ви ною та доко рін но змі нюю чи їхні пара мет- ри. Це, без пе реч но, особ ливо важ лива та своє рід- на обо лон ка пла нети, хоча її жива речо вина є не- знач ною за об'ємом і ма сою по рів няно з інши ми ком по нен тами біо гео сис теми. Саме до біо сфе ри над хо дять кос міч на енер гія та речо вина (за су час- ними оцін ками, на Зем лю що ден но випа дає де- кіль ка де сят ків тонн кос міч ної речо вини, а рані ше було наба гато біль ше). Нау кова дум ка люди ни по- тен цій но пере тво рює біо сфе ру в ноо сфе ру, тоб то сфе ру розу му. Вона є прин ципо во но вим гео ло гіч- ним яви щем на на шій пла неті, на якій люди на стає най біль шою гео ло гіч ною си лою, що в змо зі сво їм розу мом і пра цею доко рін но пере буду вати на кра- ще (або й на гір ше) різ ні гра ні сво го жит тя, ос кіль- ки людський ро зум є не від’ємним від біо сфе ри. Та ким чи ном, пе ред сус пільст вом від кри ваю ться деда лі біль ші твор чі мож ливості на шля ху до ноо- сфе ри — ос тан ньо го пе ред бачу вано го з бага тьох ста нів ево лю ції біо сфе ри. За слу гою В.І. Вер надсько го стосовно розв’язання про бле ми біо різ нома ніт ності є те, що він пока зав ста нов лен ня нау ко вої дум ки як особ- ливо го гло баль ного яви ща в ду хов но-куль тур ній ді яль ності сус пільства, що впли ває на дов кіл ля, про ана лізу вав про бле му орга ніза ції ці ліс ності жи- вої речо вини і біо сфе ри зага лом і роз крив особ- ливості пере тво рен ня жи вої речо вини й біо сфе ри ді яль ністю люди ни на осно ві до сяг нень нау ко вої дум ки. Це вче ний, який випе ре джав свій час і пра- цю вав задля май бут ніх поко лінь. Зок рема, його кон цеп ція ноо сфе ри є, влас не, кон цеп цією пам'яті пла нети, в якій за фік сова но все, що було, від бува- єть ся і від бува тиме ться на Зем ній кулі не лише з фі зич ними нежи вими об’єктами, а й із живи ми, вклю чаю чи люди ну. Це літо пис і вод но час про гра- ма май бут ньо го роз ви тку всьо го, що має бути на на шій пла неті, коли спря мова на розу мом люди ни пра ця стає но вою гео ло гіч ною си лою. * Примітка редактора. Стаття академіка НАН України Ю.Р. Шеляга-Сосонка містить деякі оригінальні дискусій- ні питання і тому її рукопис викликав певну дискусію вже на етапі рецензування. Проте члени редколегії висловили думку, що сучасні концептуальні погляди відомого вче- ного, академіка НАН України, заслуговують на те, щоб з ними ознайомилася вітчизняна ботанічна спільнота. Стаття публікується в авторській редакції (лише з мінімальними редакторськими змінами, які не впливають на суть вислов- лених думок), у порядку дискусії; зацікавлені фахівці запро- шуються до обговорення розглянутих теоретичних проблем. 382 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(3) Сьо го дні, коли полі тич не та еко но міч не ста- нови ще в сві ті спри чи няє деда лі біль ші мас шта би зни щен ня при роди і пере ду сім рос лин ності, пра ці В.І. Вер надсько го [1, 2] набу ли сві тово го зна чен ня, яке з по даль шим роз ви тком циві ліза ції лише поси- люва тиме ться. Тому саме сьо го дні най на галь ні шою і най важ- ливі шою сві то вою про бле мою пос тала про бле ма ці ліс ності й непо діль ності біо сфе ри та її пере ходу в ноо сфе ру, се ред іншо го й тому, що зни щен ня рос- лин ності, а особ ливо лі сів, які за без печу ють 60 % її ба лан су, пере вищи ло всі мож ливі нор ми. Під твер джен ням зна чущості цієї про бле ми може бути хоча б те, що окре мі осе ред ки доко рін но транс фор мова ної при роди вже поча ли роз по вза- тися по пла неті як страш на чума і зли вати ся в єди- не спо тво рене поле, пору шую чи її ці ліс ність, змі- нюю чи зако ни єдності, ево лю ції, функ ціо ну ван ня, орга нізо ваності, струк тури, го меоста зу та здат ності до від нов лен ня і біо сфе ри, і літо сфе ри, а особ ливо гід ро сфе ри. Чис тої пит ної води, а не кри ги, на пла- неті зали шило ся вже мен ше 30 %, а її насе лен ня, на впа ки, зрос ло до 7 млрд. Та ким чи ном, рос лин- ний по крив Зем ної кулі став ви зна чаль ним для біо- сфе ри, а отже, і для сві то вої спіль ноти. Рос лин ний по крив, як відо мо, скла да ється з ви- дів, які орга нізо вані в рос лин ності та фло рі. З них неза до віль но ви зна че ною є саме ос тан ня. У свою чер гу, рос лин ний по крив вхо дить до знач но склад- ні шої фор ми орга нізо ваності сус пільства і при- роди — ноо сфе ри, яка, по рів няно з біо сфе рою, є суттєво склад ні шою й ін фор ма цій но най більш зна чу щою. Для її ста біль ного функ ціо ну ван ня потрібно за без печи ти: 1) ста білі за цію біо сфе ри на осно ві необ хід ної для цьо го пло щі рос лин ного по- кри ву мате ри ків та ост ро вів, океа ніч них, морських і пріс но вод них еко систем; 2) від по від не хар чу ван- ня сві то вої спіль ноти та її мате рі аль ний рі вень; 3) під ви щен ня рів ня знань насе лен ня Зем ної кулі щодо ста ну біо сфе ри й ефективних засо бів її від- нов лен ня. Для розв’язання цієї гло баль ної про- бле ми сві то вій спіль ності слід від мови тися від суто ути лі тар ної полі тики сто сов но при род них ре сур- сів, замі нив ши її на еко лого-соці аль ну. У нау ково му пла ні для її розв’язання од ним із най важ ливі ших пи тань є збе ре жен ня фло ри й рос- лин ності. Для цьо го необ хід но ви зна чити її базо ве по нят тя, а та кож її еле мен тар ну оди ницю, ос кіль- ки інші типи її орга ніза ції (сис тема тич на та цено- тич на) роз роб лені вже дав но. На зва на, не роз рив но пов’язана між со бою, тріа да струк тур ної орга ніза- ції біо сфе ри й за без пе чує її ба ланс, без пе реч но, за умо ви дос тат ньої для цьо го про дук тив ності біо- маси. Це різ ні ас пек ти одно го й того ж при род- ного яви ща, що за свід чу ють його не роз рив ність, склад ність і важ ли вість. З них най біль шу склад- ність ста нов лять саме фло ристич ні сис теми, які й досі в Укра їні та сві ті роз гля да ють пере важ но як пере лік або на бір ви дів до віль но обра ної тери то рії або пев них гео гра фіч них оди ниць (більш чи менш при род но ок рес ле них виді лів). Ін шим варі ан том її розу мін ня є від не сен ня до фло ри су куп ності ви дів тери торі аль них оди ниць, вста нов ле них за не при- та ман ними фло рі озна ками, на прик лад, оди ниць ланд шафт ного райо ну ван ня (при мі ром, фло ра уро чища) або рос лин ності (фло ра асо ціа ції тощо). Хоча, без пе реч но, фло ра та рос лин ність — це різ ні гра ні єди ного бут тя фіто біо ти, об'єкти якої нале- жать до царства рос лин і ста нов лять, від по від но, його якіс ну і функ ціо наль ну осно ви. Тому необ хід- но за родо ве по нят тя взя ти саме біо різ нома ніт ність і до пов нити його озна ками, при та ман ними лише фло рі; тоб то вико нати опе ра цію збіль шен ня змісту по нят тя і змен шен ня його обся гу. Тоді в під сум ку ми й отри має мо ви сно вок: обов’язковою функ- ціо наль ною оди ни цею біо різ нома ніт ності, яка не спад ку ється, є фло ристич ний ком плекс. У тако му разі знач ну склад ність ста но вить ви бір кри тері їв, за яки ми фло ристич ні ком плек си нале жать до одно го типу кон крет них діля нок, що, без пе реч но, не мо- жуть бути то тож ними за видо вим скла дом, як, до речі, і в кла сифі ка ції рос лин ності на осно ві ролі ви дів або їх ньо го діаг ностич ного ядра. Ми про по- нує мо еле мен тар ну струк тур ну оди ницю фло ри ви- зна чати за наяв ністю одно тип ного фло ристич ного ядра ви дів III—V кла сів тра п лян ня, від сут ністю ви- дів ін шої еко ло гії та фі зіо но міч ної по діб ності діля- нок. На нашу дум ку, іс ную чі кон цеп ції фло ристич- ного райо ну ван ня, в тому чис лі на осно ві ланд- шафт них оди ниць, коли за еле мен тар ну фло ру при йма ють фло ру міс цевості, а фло ра уро чищ і фа- цій нале жить до пар ці аль них флор, які, як і си нан- троп на фло ра, не є кла сифі каці єю фло ри, вклю- чаю чи фло ристич не райо ну ван ня, ос кіль ки, як уже за зна чало ся, не від пові да ють зако ну при роди про не роз рив ну єд ність орга ніз му з умо вами існу ван ня, і, отже, су пер ечать го лов ній вимо зі побу дови будь- якої кла сифі ка ції за озна ками, при та ман ними само му об’єкту кла сифі ка ції. Саме на їх осно ві і на зако нах логі ки, яка є ві доб ра жен ням об’єктивних зако нів при роди, мож на ство рити чима ло кла- 383ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 3 сифі ка цій, і всі вони бу дуть при род ними, тоб- то об’єктивними. Тому, вра хо вую чи уні вер саль ну роль біо різ нома ніт ності, пере ду сім її фітостро ми, необ хід но по ряд із гене тич ними та цено тич ними сис тема ми за без печи ти збе ре жен ня і фло ристич- них оди ниць її орга ніза ції. Зва жаю чи на цей за кон і, від по від но, на наш під хід до розу мін ня фло ри, най мен шою її оди ни- цею буде фло ристич ний ком плекс, що від пові дає кон крет ному біо топу. Це ці ліс на, далі непо діль на, тери торі аль но вияв лена су куп ність ви дів у сво- їх при род них ме жах. Усі тери торі аль ні оди ниці з одно тип ним фло ристич ним ядром ви дів III—V кла сів тра п лян ня і пос тій ністю не мен ше 60 % нале жать до одні єї еле мен тар ної фло ри. Еле мен- тар ні фло ри за по діб ністю ін ших оз нак, на прик- лад, наяв ністю тих чи ін ших ро дів, об'єднуються в іє рар хіч ні оди ниці ви щих ран гів. Це і є, влас не, фло ристич ний на пря мок кла сифі ка ції фло ри, за яким вона висту пає еко ло гіч ним, а не гео гра фіч- ним яви щем, ос кіль ки її гео гра фіч ність вияв ля- ється лише на ви щих рів нях іє рар хії її оди ниць. Фло ра, без пе реч но, — один із варі ан тів про яву сис тем ної орга ніза ції біо різ нома ніт ності, в осно- ві яко го — видо вий склад, а не взає мо дія осо бин. Видо вий склад є більш кон сер ва тив ною озна кою, ніж будь-які кіль кіс ні по каз ники різ них спів від но- шень ви дів. Інша спра ва — її попу ля цій не чи так- соно міч не розу мін ня і пи тан ня похо джен ня. Фло ра, як і види, угру по ван ня та еко систе- ми, — зако но мір но сфор мова на в про цесі три- вало го істо рич ного роз ви тку іє рар хіч на сис тема Зем ної кулі або пев ної її тери то рії (вклю чаю чи й вод ні об’єкти), оди ниці якої не спад кую ться. Її іні ці аль ною оди ни цею є су куп ність осо бин пев- них ви дів, об’єднаних спіль ними умо вами існу- ван ня у по даль шому непо діль ний, за пос тій ністю видо вого скла ду й еко ло гіч ними умо вами, фло- ристич ний ком плекс, осо бини яко го рів но знач ні і вико ну ють функ цію від нов лен ня та роз пі зна ван- ня ана ло гіч них флор. На прак тиці — це най мен ше тери торі аль не при род не об’єднання осо бин різ них ви дів ви зна чено го і пос тій ного скла ду з від нос- но одно рід ними умо вами існу ван ня. Прин ципо- вою від мін ністю сис тем біо різ нома ніт ності, що не спад кую ться, є різ не функ ціо наль не при зна чен ня, різ ні по каз ники вста нов лен ня іні ці аль ної оди ниці та різ ні її обся ги, які за пев них умов мо жуть і збі- гати ся. Зви чай но, це фло ра біо топу, одно рід ність і межі яко го ви зна чаю ться за спіль ністю видо вого скла ду та еко ло гіч ними умо вами, що, зро зумі ло, не є абсо лют ними, а коли ваю ться в пев них ме жах і від ін ших флор від різ няю ться наяв ністю фло ристич- ного ядра ви дів III—V кла сів пос тій ності. Всі фло- ристич ні ком плек си з одно тип ним ядром ви дів, неза леж но від їх ньо го тери торі аль ного роз ташу- ван ня, утво рю ють одну еле мен тар ну фло ру, яка є пер шим рів нем типі за ції. На нашу дум ку, най більш за галь не і лако ніч не ви зна чен ня фло ри таке: су куп ність ви дів рос лин Зем ної кулі (гло баль на фло ра) або її при род них ре- гіо нів різ ного мас шта бу (ре гіо наль на фло ра). Для при род ної фло ри це бу дуть ре гіо ни, тоб то тери то- рії, виді лені за власти вою їм при род ною озна кою, або просто при род ні тери то рії, а для си нан троп- ної — ан тро по ген но змі нені тери то рії. Тому до ціль- но роз різ няти при род ну фло ру різ них рів нів дифе- рен ціа ції Зем ної кулі і си нан троп ну фло ру тери то- рій, роз міри яких зу мов лені ді яль ністю люди ни. Си нан троп на фло ра не є ви пад ко вим набо ром ви дів. Їй теж при та ман ні пев ні зако но мір ності і до сить вира жена за леж ність від умов сере дови- ща, на сам пе ред ґрун тів і ха рак теру їх ньої об роб ки. Інша спра ва, що ці зако но мір ності ви зна чаю ться люди ною. Про те істо рич но скла лося так, що за нею тер мін «фло ра» дав но за крі пив ся і недо ціль- но від цьо го від мов ляти ся. У най за галь нішо му зна чен ні фло ра Укра їни може бути ві доб раже на та ким істо рико-ево лю цій ним ря дом флор: лісо- ва сте пова бо лот на луч на руде раль на бур’янова. Зро зумі ло, що цей ряд від би ває лише за галь ну тен ден цію фор му ван ня їх у часі, мо жуть бути й інші варі анти гене зису. В од ній із попе ред ніх ста тей [8] ми за зна чали, що прин ципо во іншу пози цію щодо ви зна чен ня і розу мін ня фло ри об ґрун тува ли О.І. Тол ма чов [7] та Б.О. Юр цев [12]. За О.І. Тол мачо вим, кон крет ною, або еле мен- тар ною фло рою є ціл ком одно рід на, дифе рен ційо- вана лише еко ло гіч но (а не гео гра фіч но), фло ра дово лі обме же ної тери то рії, топо гра фіч ні ряди якої не є фло рою. Його учні та пос лі дов ники та кож не ви зна ли фло рою си нан троп ний ряд, од нак поши- рили по нят тя „фло ра” на топо гра фіч ний та цено- тич ний ряди. Що ж до попу ля цій ного чи так соно- міч ного розу мін ня фло ри, то істо рич но пер шим ви ник ло ос тан нє, яке зали ша ється й дони ні. Згід но з ви зна чен ням Б.О. Юрце ва [11], фло ра — це су куп ність міс це вих попу ля цій усіх ви дів рос лин пев ної тери то рії. І отже, су куп ності ви дів чи їх ніх попу ля цій тери то рій, мен ших, аніж міс це вість, не 384 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(3) є фло рами, як і фло ри цено тич них оди ниць. За О.І. Тол мачо вим та Б.О. Юрце вим, це лише пар ці- аль ні фло ри. Зро зумі ло, що з наве дени ми авто рами ви зна чен нями по нят тя «фло ра», як мно жини ви дів у топо гра фіч ному кон турі, не мож на пого дити ся. По-пер ше, вид — це гене тич но (спад ково) зу- мов лена скла дова біо різ нома ніт ності, струк тур ною оди ни цею яко ї є попу ля ція, і не міс цева, а гене тич- на. Їхні обся ги, як уже за зна чало ся, не збі гаю ться. Пер ша за зви чай охо п лює кіль ка гене тич них попу- ля цій, не ви зна чена у фло ристи ці (але не в гео- гра фів) будь-яки ми при род ними межа ми і жод ної функ ціо наль ної ролі не віді грає, а має лише пев ну зруч ність у засто су ван ні, од нак не сут ність. По- дру ге, під час до слі джен ня фло ри вико ну ється не попу ля цій ний ана ліз попу ля цій, що її утво рю ють, а ана ліз ви дів, представ ле них пев ними попу ля ція ми, і, по-тре тє, як за зна чає і сам Б.О. Юр цев [11], попу- ля ції ви зна чаю ться і ви зна чати муть ся, вихо дячи з їх ньої видо вої при на леж ності. На реш ті, попу ля ція не є так соно міч ною кате горі єю, вона неод но рід на, а скла да ється з пев них груп осо бин, що від різ няю- ться між со бою по каз ника ми жит тєвості, ста дій роз ви тку, умов існу ван ня, гене тич ними пара мет- рами тощо. В од ній попу ля ції не має на віть двох то тож них осо бин (хіба що за ви нят ком кло наль них попу ля цій, де, про те, теж іс нує пев на інди віду аль- на мін ли вість). Як пока зали наші до слі джен ня, під рос лина ми одні єї, зви чай ної в широ ко лис тя них лі сах гене тич ної попу ля ції Stellaria holostea L. на пло щі 0,2 га, по каз ник рН ґрун ту коли вав ся від 4,1 до 5,6. Ще біль ша різ ниця між осо бина ми за- фік сова на у по гли нан ні ними енер гії та речо вини, що від бува єть ся на фо тон ному й іон ному рів нях і зале жить прак тич но від без лічі фак то рів, зок рема від за без пе чен ня осо бин еле мен тами міне раль ного жив лен ня, во дою, енер гією, від стре сів, адап тив- ної здат ності і т.д. Не є одно знач ним розу мін ня на віть бли зьких між со бою гене тич ної, цено тич ної та еко ло гіч ної попу ля цій, а тим паче фло ристич- ної. І вза галі, фун да мен таль ною власти вістю будь- якої попу ля ції є її ево лю цій но зу мов ле ний по діл на гру пи осо бин, які від різ няю ться тими чи інши ми особ ливостя ми, що стає го лов ним фак то ром під- ви щен ня їх ньо го вижи ван ня. І осо бини, і попу ля ції є насе лен ням, а не фло- рою, як су куп ністю ви дів, представ ле них на пев- них тери торі ях час ти ною їх ніх попу ля цій, а на Зем ній кулі — вида ми з без ліч чю попу ля цій. До цьо го тре ба дода ти, що су час не розу мін ня виду вже міс тить у своє му ви зна чен ні су куп ність його гене- тич них попу ля цій, які ма ють здат ність до схре щу- ван ня, спіль ний аре ал, мор фоло гіч ну по діб ність і пев ний тип від но син із сере дови щем та між со бою. На реш ті, ви зна чен ня фло ри че рез пев ну тери то рію без вка зів ки на її при род ність і при род ність її меж за свід чує залу чен ня до по нят тя фло ри і си нан троп- ної фло ри, що, як ми за зна чали вище, запе речу вав і сам О.І. Тол ма чов [7]. Ок рім того, це не від пові дає ви зна чен ню її як істо рич но сфор мова ної су куп- ності ви дів, на що вка зу вав не лише О.І. Тол ма чов, а й Б.О. Юр цев. Про те ми може мо за зна чити, що си нан троп на фло ра та кож є істо рич но сфор мова- ною, але час її фор му ван ня за зви чай менш три ва- лий, аніж при род ної фло ри, а ді яль ність люди ни — один із ос нов них фак то рів її ево лю ції. Та ким чи ном, су час на фло ристи ка поча ла роз- вива тися, по-пер ше, шля хом гео гра фіч ного розу- мін ня фло ри; по-дру ге, на осно ві ланд шафт них оди ниць; по-тре тє, за най ниж чу (най мен шу за обся гом) оди ницю в іє рар хії було при йня то дово- лі вели ку тери то рію, ос кіль ки її гео гра фіч на зу- мов ле ність на ді лян ках, мен ших за роз мі ром, не вияв ля ється; по-чет вер те, міс це вість є оди ни цею ланд шафт ного райо ну ван ня, тоб то моно тип ною (най ниж чою) оди ни цею. Але го лов не поля гає не лише в цьо му: і фло ристич не райо ну ван ня, і фло- ристич на кла сифі ка ція ма ють рів ні пра ва на роз- ви ток, ос кіль ки є різ ними гра нями ві доб ра жен ня зако но мір ностей одно го й того само го об’єкта. Важ ливі ше те, що в тако му розу мін ні фло ри пору шую ться за кон то тож ності і за кон не рів но- знач ності та не рів но цін ності оз нак. Тоб то, якщо ми піз нає мо зако но мір ності орга ніза ції при род- ного об’єкта не за його озна ками, а за озна ками іншо го об’єкта, ми піз нає мо лише міру вияв- леності його зако но мір ностей в іншо му об’єкті, на віть у разі наяв ності тіс них зв’язків з ним. Обся- ги при род них об’єктів, вста нов ле них на осно- ві влас них оз нак, і обся ги, ви зна чені за озна ками ін ших об’єктів, ніко ли не збі гаю ться, ос кіль ки в про ти леж ному разі об’єкт не має сво єї спе цифі ки і не іс нує як само дос тат ній. Та ким чи ном, і мето- доло гіч но, і мето дич но в озна чено му варі анті ми може мо гово рити не про пі знан ня само го об’єкта, а про опис фло ри ланд шафт ної оди ниці. З та ким же успі хом мож на взя ти фло ру еле мен тар ної оди- ниці гео бота ніч ного райо ну ван ня тощо, чи вза галі будь-якої тери то рії. В Укра їні най ак тив ні шим пос лі дов ни ком ланд- шафт ного під ходу до розу мін ня фло ри є В.В. Ново- сад [5], який до того ж ак цен тує ува гу на фло роге- 385ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 3 не тич них іде ях М.Г. Попо ва [6], Р.В. Каме ліна [3] і особ ливо М.В. Кло кова [4]. Він чіт ко про во дить лі нію на виді лен ня оди ниць фло ри за еко лого-гео- гра фіч ним прин ци пом і най мен шу фло ристич ну оди ницю про по нує нази вати екоф лоро топо ло гіч- ним ком плек сом, який за по діб ністю еко ло гіч них умов, одно рід ністю рель єфу, субстра ту і за галь- ною спря мова ністю фізи ко-гео гра фіч них про це сів об’єднується в еко фіто ни, а ос тан ні — в еко цено- фіто ни. Ґрун ту ється це на твер джен ні, що фло ра зав жди має лише гео гра фіч ний, а не ву зько топо- гра фіч ний чи фор ма цій ний зміст [5, 7, 10, 12 та ін.], з чим, без пе реч но, не мож на пого дити ся, як і зага- лом з ланд шафт ним під хо дом. Ціл ком оче вид но, що таке розу мін ня цьо го по- нят тя на ни ніш ньо му ета пі роз ви тку сус пільства і фло ристи ки як нау ки не може бути при йнят не. І це зро зумі ло, ос кіль ки в су час ній фло ристи ці не- має одно знач ності в розу мін ні не лише базо вого по нят тя «фло ра» та її еле мен тар ної оди ниці, а й поня тій ного апа рату нау ки зага лом. Якщо зали- шити поза ува гою розу мін ня фло ри як спи ско вого скла ду, у фло ристич них до слі джен нях існу ють два на прям ки. Го лов ним із них, який дово лі ус піш но роз вива єть ся, є ото тож нен ня фло ристич них оди- ниць з оди ниця ми ланд шафт ного райо ну ван ня, що й пока зано вище. За на шим пере ко нан ням, при род на фло ра має від пові дати що най мен ше чоти рьом обов’язковим вимо гам: 1) сфор мова ності в про цесі ево лю ції; 2) мати при род ні межі; 3) ха рак тери зува тися пев ними зако но мір ностя ми орга ніза ції, що, фак тич но, є ре- зуль та том ево лю ції; 4) мати своє “міс це”, тоб то озна ки, від мін ні від ін ших. Роз мір пло щі про яву біо різ нома ніт ності не є обов’язковим по каз ни ком і ви зна ча ється сту пе нем дифе рен ційо ваності тери- то рії, її енер ге тич ним рів нем та кон ку рен цією. На шій меті від пові дає з’ясування іні ці аль ної (по чат ко вої, най ниж чої) оди ниці орга ніза ції само- го об’єкта. Для цьо го необ хід но вия вити го лов ний, жит тєво важ ли вий для ньо го фак тор дифе рен ціа ції і на осно ві оз нак само го об’єкта — об сяг його іні- ці аль ної оди ниці. Дав но відо мо, що для будь-яко го об’єкта біо ти — це, на сам пе ред, умо ви існу ван ня, пев ний гра ді єнт яких і зу мов лює всі його риси, чим він і від різ ня ється від собі по діб них і тим біль ше — від об’єктів іншо го типу. Для фло ри та кою оди ни цею, як уже за зна чало- ся, є фло ристич ний ком плекс, одно тип ні тери торі- аль ні оди ниці яко го утво рю ють най мен шу оди- ницю фло ри типо ло гіч ного рів ня — еле мен тар ну фло ру, яка й під ля гає охо роні в разі пот реби. Вона формується зако но мір но по вто рюва ним спо лу чен- ням бли зьких між со бою (по діб них, але не то тож- них) і тери торі аль но поєд на них, а час тіше представ- ле них окре мими, різ ного сту пеня від да лен ня і роз- міру, ді лян ками еле мен тар них фло ристич них ком- плек сів. На цьо му рів ні пос тає пи тан ня сту пеня від мін ності між різ ними еле мен тар ними фло рами. Зро зумі ло, що ними мо жуть бути лише по каз ники, при та ман ні влас не фло рі. Зок рема, до одні єї еле- мен тар ної фло ри до ціль но від носи ти еле мен тар ні фло ристич ні ком плек си, по діб ні за видо вим скла- дом на висо кому рів ні — зде біль шого від 60 % і вище, одно тип ні за ха рак те ром роз ташу ван ня осо- бин (ди фуз не, моза їчне, пля мисте тощо), жит тєви- ми фор мами, за спіль ністю похо джен ня ви дів, по- діб ністю представ леності гео гра фіч них еле мен тів, еко ло гіч них умов і т.д. На прик лад, чор но морський літо раль ний фло- ристич ний ком плекс різ ко пере хо дить у фло- ристич ний ком плекс при морсько го валу, утво- рено го Leymus sabulosus (M. Bieb.) Tzvel., Crambe pontica Steven ex Rupr., Ephedra distachya L., Koeleria sabuletorum (Domin) Klokov, Eryngium maritimum L., Elytrigia bessarabica (Savul. et Rayss) Prokud., Artemisia arenaria DC., Seseli tortuosum L. та ба гать ма інши ми. За при морським ва лом у зни жен нях та на пла ских піща них міс цях фло ристич ний ком плекс утво рю- ють Medicago kotovii Wissjul., Euphorbia seguieriana Neck., Artemisia arenaria, Centaurеa majorovii Dumb., Asperula graveolens M. Bieb. ex Schult. et Schult. fil., Dianthus platyodon Klokov та ін. Ближ че до ко рін- ного бере га мате рика фор му ється одно тип ний фло ристич ний ком плекс, який, за не знач ним ви- нят ком, не має з попе ред німи спіль них ви дів. По-пер ше, тер мін «еле мен тар ний» озна чає «по- чат ко вий», «най прості ший», інак ше кажу чи, в цій якості далі непо діль ний. Звід си всі оди ниці все- реди ні ланд шафт ного рів ня не є фло рою, а лише її час тина ми. Але час тина по нят тя ніко ли не є са мим по нят тям і не може мати іє рар хіч ної під по ряд кова- ності, властивої фло рі. По-дру ге, ло каль ні попу ля- ції, що утво рю ють ці час тини фло ри, так само фор- му ють і самі фло ри, на прик лад, еко цено фіто ни, тоб то по діб ні еко цено фіто ни в ме жах міс цевості. До цьо го слід дода ти, що ло каль на попу ля ція може роз гля дати ся як сино нім міс це вої попу ля ції, але фло ристи міс це вість розу мі ють не як ланд шафт ну оди ницю («міс це вість»), знач но біль шу за пло щею, а ви ключ но як гео гра фіч не по нят тя, що нале жить 386 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(3) до пев ної, за зви чай не знач них роз мі рів, гео гра- фіч ної тери то рії. До речі, еле мен тар ною оди ни цею ланд шаф ту є фа ція. При род но, вини кає пи тан ня, чому в цьо му разі фло ристи віді йшли від при йня- того ланд шафт ного прин ципу. Не мож на зали шити поза ува гою і від мову в пра ві вва жати фло рою і су- куп ності ви дів цено тич них оди ниць різ ного ран гу і вод но час виді ляти фло ристич ні оди ниці на кшталт «сте пофі тона», «гало фіто на», «гід ро фіт она» тощо. У при роді всі ці оди ниці мо жуть мати не лише зако но мір не фор му ван ня в зв’язку з одно тип ними уро чища ми або міс цевостя ми, а й тра пля тися і як окре мий «ост рів» (екск лав) на по рів няно не знач- ній ді лян ці, на прик лад, як ре лік това фа ція за сот ні або й тися чі кіло мет рів від ос нов ного ареа лу виду. У тако му разі цей варі ант (непо оди но кий для при- роди) не від пові дати ме ви зна чен ню еко цено фіто на як об’єднання по діб них еко фіто нів у ме жах пев ної міс цевості. Тако му розу мін ню фло ри су пер ечить і наве дене вище її ви зна чен ня Б.О. Юрце вим [15,16], а саме як су куп ності ви дів (чи ло каль них попу ля цій ви- дів). Воно за свід чує те, що фло ра, як об’єктивна ре аль ність при роди, не є та кою в тому разі, коли ця су куп ність не обме жена при род ним бар’єром най ниж чого рів ня. Коли ж це дося га ється, то має- мо най мен шу тери торі аль ну вияв ле ність фло ри, почи наю чи з якої і необ хід но буду вати всю по даль- шу сис тему її іє рар хіч них оди ниць. Тоді це буде іє рар хіч на сис тема топо ло гіч ного рів ня. О.І. Тол- ма чов [7], запе ре чую чи топо ло гіч не та цено тич не розу мін ня фло ри, мав на ува зі фло ристич не райо- ну ван ня, тоб то іє рар хіч ну сис тему тери торі аль но непо втор них (фло ристич но уні каль них) оди ниць. Де таль ні ший ана ліз роз ви тку су час ної фло ристи ки мож на про дов жува ти й далі, але для цьо го пот рі- бен знач но біль ший про мі жок часу. Усві дом люю чи неод но знач ність цьо го пи тан ня, ми не ви клю чає- мо мож ливості і на ших поми лок, без чого не бу ває пошу ку в нау ці. У за галь них ри сах роз гля ну тий шлях вико- ристан ня знань су між них нау ко вих дис цип лін є при та ман ним для пев ного рів ня чи ета пу роз ви тку тієї чи ін шої нау ки. На прик лад, за осно ву мож на взя ти топо ло гіч ний, еко систем ний, еко троф ний, ксе ро терм ний та інші по каз ники й отри мати від- по від ні ряди фло ристич ної іє рар хії. Спра ва лише, як ми вже за зна чали, в обся зі оди ниць і в розділь- ній здат ності обра ного мето ду. В дано му разі він обра ний ланд шаф то знав цями, для яких рос лин- ність, а тим паче фло ра, на яку вони інко ли на- віть не звер та ють ува ги, не є го лов ною озна кою чи осно вою кла сифі ка ції або райо ну ван ня. Мож ливо, про дук тив ніши ми були б еко систем ний або цено- тич ний ряди, ос кіль ки фло ра є скла до вою як пер- шого, так і дру гого. Склад ність пер шого варі анта — у без роз мір ності еко систем, але без роз мір ними є й еко топи. Ос тан нім ча сом цей недо лік усу ва ється зав дяки ін тен сив ному роз ви тку кла сифі ка ції еко- систем [5]. Як відо мо, фло ра та рос лин ність сто сую ться царства рос лин і ста нов лять, від по від но, якіс ну і функ ціо наль ну його скла дові, так само, як і в еко- систе мах і біо сфе рі зага лом. А як уже за зна чало ся, у світ лі ни ніш ніх гло баль них еко ло гіч них криз саме функ ціо ну ван ня біо сфе ри набу ло для май бут ньо го люди ни вирі шаль ного зна чен ня, та розв’язати цю про бле му без су час ного розу мін ня фло ри як при- род ної іє рар хіч ної сис теми не мож ливо. Ось чому сьо го дні прин ципо во важ ливо за про- пону вати за галь но при йня тне ви зна чен ня фло ри та її іні ці аль ної роз мір ності еко лого-типо ло гіч ного ряду, що дасть змо гу пере йти до ре аль ного збе ре- жен ня фло ристич них сис тем згід но з Кон вен цією з біо різ нома ніт ності. У цьо му й поля гає го лов на мета на шої стат ті. Знач но прості ше було б за про пону вати ще один чер го вий варі ант ланд шафт ного, еко лого-ланд- шафт ного чи еко ло гіч ного розу мін ня обся гу еле- мен тар ної фло ри. Про те та кий під хід, по-пер ше, су пер ечить вимо зі виді лен ня оди ниць за їхні ми озна ками, а, по-дру ге, спри чи нює виок рем лен ня вели ких за обся гом оди ниць, які зде біль шого не мо жуть бути базо вими для збе ре жен ня. Крім того, цей під хід по збав ле ний необ хід ного рів ня розділь- ної здат ності щодо дифе рен ціа ції фло ри сто сов но созо ло гіч ної цін ності. Тому, вра хо вую чи вище наве- дені дока зи, слід пере ходи ти до розу мін ня фло ри на осно ві її влас них оз нак. Зро зумі ло, що ними не мо жуть бути кіль кість ви дів, від со ток поя ви но вих із них або зник нен ня ви дів (дина міка фло- ри), сис тема тич на струк тура, пов нота вияв лен ня та інші, особ ливо кіль кіс ні по каз ники, які на не- знач них за пло щею тери торі ях над то зале жать від бага тьох фак то рів, до сить час то ло каль ної дії. Для на шої мети мож на не хту вати і тим, що на пев ній, не знач ній за роз мі ром тери то рії, поши рені не види (в розу мін ні су куп ності всіх їх ніх попу ля цій, осо- бини яких здат ні схре щува тися між со бою, за йма- ють пев ний аре ал, ма ють низ ку спіль них мор фофі- зіо ло гіч них і гене тич них оз нак і ха рак тери зую ться пев ним ти пом від но син між со бою і з сере дови- 387ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 3 щем), а лише час тини попу ля цій, кот рі нале жать до пев ного виду. Ви нят ком є енде міч ні види, роз- по всю дже ні тіль ки в ме жах пев ного фіто хо ріо ну. Отже, це га лузь не фло ристи ки, і будь-яке розу- мін ня і тери торі аль не вияв лен ня оди ниць фло ри не зале жать від представ леності на тери торі ях роз міру част ки попу ля цій виду. Дос тат ньо наяв ності одні- єї осо бини виду, зростан ня якої зу мов лено пев ною зако но мір ністю. Вста нов лен ня оди ниць фло ри не може зале жати від представ леності виду міс цеви- ми попу ля ція ми, їх ньої струк тури, ак тив ності, час тоти тра п лян ня тощо. Інша спра ва — пі знан ня зако но мір ностей фор му ван ня фло ри, гео гра фіч- них особ ливостей її оди ниць, ево лю ції, про гно зу їх ньо го по даль шого роз ви тку тощо. Тоб то пред- мет фло ристи ки за кін чу ється рів нем най мен шої її оди ниці, а попу ля цій ний рі вень уже не є її пред ме- том, як вва жає Б.О. Юр цев [11], а ін ших нау ко вих дис цип лін, зок рема, сис тема тики, демо гра фії рос- лин, попу ля цій ної еко ло гії, попу ля цій ної гене тики тощо. За тери торі аль ною роз мір ністю фло ристич ні сис теми за зви чай поді ля ють на пла не тар ний, кон- ти нен таль ний, ре гіо наль ний рів ні, а далі — рів- ні міс цевості, уро чища, фа ції. Ос тан ні три рів ні належать до внут ріш ньо ланд шафт них еко топо- ло гіч них ря дів, які є пар ці аль ними фло рами [11]. За галь на зако но мір ність цих рів нів — збіль шен ня видо вого ба гатства і кон трастності від фаці аль ного рів ня до пла не тар ного. Знач ну склад ність ста нов лять кри те рії, за яки ми фло ристич ні ком плек си від но сять до одно го типу кон крет них діля нок, що, без пе реч но, не мо жуть бути то тож ними за видо вим скла дом. Отже, ос кіль- ки для фло ри най кон сер ва тив ніши ми є якіс ні, а не кіль кіс ні кри те рії, для цієї опе ра ції ми про по нує мо такі з них: наяв ність одно тип ного фло ристич ного ядра ви дів III—V кла сів тра п лян ня; від сут ність, за ви нят ком ви пад ковості, ви дів ін шої еко ло гії; наяв- ність спіль ної гру пи діаг ностич них ви дів, фі зіо но- міч на по діб ність тощо. Прак тич но за про поно ва- ний під хід мож на реа лізу вати на осно ві вже іс ную- чих, дово лі простих комп’ютерних про грам. За та кою гру пою кри тері їв, най поши рені ші на За хід ному По діл лі асо ціа ції гра бо вих лі сів бу дуть від несе ні лише до кіль кох, а мож ливо, до одно го або двох еле мен тар них фло ристич них ком плек сів, ос кіль ки вони ха рак тери зую ться над то ви рів ня ним видо вим скла дом і від різ няю ться лише за домі- нант ною рол лю одно го з ви дів у тра востої. Пі сля цьо го ко рот кого, але важ ливо го для розу- мін ня ролі фло ри в жит ті і в май бут ньо му людства, відсту пу, по вер немо ся до роз гля ду тер міно ло гії су час ного на прям ку у фло ристи ці, в якій широ ко побу тує тер мін «ло каль на фло ра». Зви чай но, цей тер мін тлу ма чать як фло ру міс цевості, око лиць пев ного гео гра фіч ного пунк ту тощо. В окремих, дуже рід кіс них ви пад ках, вона збі га ється з фло рою пло щі вия ву. Зага лом, як уже за зна чало ся, су час- на фло ристи ка ха рак тери зу ється неод но знач ним розу мін ням її тер міно ло гії, на віть у пра цях одно го авто ра. Спос тері гає мо і неуз го дже ність кон цеп ції фло ри як іє рар хіч но дифе рен ційо ва ної сис теми міс це вих попу ля цій з іє рар хіч ною під по ряд кова- ністю обся гів іс ную чих тер мі нів як між со бою, так і щодо три- та п’ятирівневої роз мір ності іє рар хії, запо зиче ної у ланд шаф то знав ців. Зок рема, рос- лин ні угру по ван ня, фло ри, фло ристич ний склад яких роз гля да ють як типо во пар ці аль ні і при рів- ню ють до фло ри гео гра фіч них фа цій, дале ко не зав жди збі гаю ться, ос кіль ки угру по ван ня ма ють більш бага то фак тор ну і знач нішу дифе рен ційо ва- ність щодо умов існу ван ня, ніж фа ція, і тому, як пра вило, за обся гом є мен шими. До того ж, до сить чи сленну гру пу ста нов лять види, попу ля ції яких ма ють два або й три еко ло гіч ні опти муми. Зок рема, Convallaria majalis L. домі нує в трав’яному яру сі дубо во-со сно вих лісів на супі ща них дер ново-під- золистих кис лих ґрун тах; дубо вих і за плав них — на дер но вих опі дзо ле них алю ві аль них ґрун тах; дубо- вих — на дер ново-кар бо нат них або чор но зем них опі дзо ле них ґрун тах. Якщо до цьо го дода ти чут- ливі ше реа гу ван ня рос лин них угру по вань на змі ни фі зич ного сере дови ща на мік ро рів ні, ніж це вияв- ляє воно саме, то не рід ко кіль кість асо ціа цій, на- прик лад, на схи лах бай ра ків у Лісосте пу чи Сте пу, пере ви щує кіль кість їх ніх фа цій. І це ціл ком зако- но мір не яви ще, ос кіль ки ко жен об'єкт при роди, а особ ливо її «жи вої речо вини», за В.І. Вер надським [1, 2], має свої спе ци фіч ні, при та ман ні лише йому риси й особ ливості про яву сво го «я». Якби цьо- го не було, то не існу вало б і біо різ нома ніт ності, і при роди, тоб то всьо го сві ту в зна чен ні уні вер суму в не скін чен ному роз маїт ті його об'єктів, форм та функ цій. За галь ною зако но мір ністю його орга- ніза ції є змен шен ня про яву особ ливості з кож ним щаб лем збіль шен ня рів ня орга ніза ції, ос кіль ки на кож ному з них вона є лише су мою інди віду аль- них від мін ностей, при та ман них кож ній з осо бин (орга ніз мів) — власти востей і рис. Тому для на шої пла нети всі варі анти їх ньо го про яву на цьо му рів ні 388 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(3) ви чер пую ться і ста ють одно знач ними на пла не тар- ному рів ні орга ніза ції. По при все ска зане, го лов не не в тому, що з сере- дини 1970-х ро ків фло ристи ка роз вива лася шля- хом вста нов лен ня флор на осно ві ланд шафт них оди ниць, і не в тому, що це час тина чи не час тина фло ри, і не в іден тич ності чи не іден тич ності ланд- шафт них та фло ристич них кате го рій різ ного ран гу, і на віть не в неод но знач ності розу мін ня пар ці аль них, кон крет них і ло каль них флор (на прик лад, пер ші мо жуть від пові дати фло рам угру по вань, фа цій, еко- то пів), і на реш ті не в тому, що, за Б.О. Юрце вим [9], їм при та ман ні всі зако но мір ності та по каз ники ре- гіо наль них флор. Го лов не в тому, що, згід но з прин- ци пом не рів но знач ності оз нак, при род ні об’єкти, виді лені за власти вими само му об’єкту озна ками, з одно го боку, й озна ками, йому не власти вими, з дру- гого, ніко ли не збі гати муть ся за обся гом і не бу дуть по діб ними в обра ній мірі. Вони ніко ли не бу дуть по діб ними на віть якщо здій сни ти по діл на одно му ран гово му рів ні за різ ними озна ками в різ них ви- пад ках, ос кіль ки в при роді все взає мо пов’язано і зу мов лено, але, якби не було інди віду аль ного вияв- лен ня і спе цифі ки цієї взає мо пов’язаності і зу мов- леності різ нома ніт тя, струк туро ва ної при роди не існу вало б уза галі. Ко жен об’єкт при роди має за галь ну і спе ци фіч- ну, при та ман ну лише йому сут ність. Зав дан ням до слід ника є з’ясування не міри про яву впли ву за галь ного на об’єкт, а на впа ки, що прин ципо во важ ливо, міри про яву реак ції його сут ності на за- галь не. З’ясування цьо го слід почи нати з іні ці аль- ної ста дії орга ніза ції фло ри, яка най тон ше реа гує на нав ко лиш нє сере дови ще. Будь-яка осо бина не є слі пою копі єю сере дови ща. Та кою, як вона є, її тво рить не лише сере дови ще, а й вона сама та їй по діб ні. За раху нок еко ло гіч ної амп літу ди і кон ку- рен ції реак ція буде різ ною на віть в одно тип них за рель є фом, ґрун тами, зво ло жен ням та інши ми умо- вами. Для цьо го до сить уже не знач ної змі ни мік ро- клі мату, спри чине ної сами ми осо бина ми. Ево лю цій не зна чен ня кон ку рен ції поля гає, з одно го боку, в збе ре жен ні гено фон ду за раху нок бар’єра на шля ху кож ної осо бини в до сяг нен ні сво- єї еко ло гіч ної амп літу ди, а з дру гого — у зву жен ні ево лю цій ного поля, біль шій його дифе рен ційо- ваності і, та ким чи ном, змен шен ні інди віду аль ної еко ніші, тон шій присто сова ності до неї і в оста- точ ному під сум ку — при ско рен ні ево лю цій ного про цесу, а отже, змен шен ні роз міру та ско ро чен ні віку об’єкта ево лю ції. Тому пі знан ня об’єктивного шля ху ево лю ції при род них об’єктів пот ре бує їх роз різ нен ня на осно ві при та ман них влас не їм оз- нак. Вихо дячи з цьо го, ми про по нує мо на зва ти най мен шу оди ницю при род ної фло ри еле мен тар- ним фло ристич ним ком плек сом і дати йому таке ви зна чен ня: одно рід ний, у по даль шому непо діль- ний, кау заль ний ком плекс попу ля цій ви дів. Для най мен шої за пло щею тери то рії вияв лен- ня орга ніза ції фло ри кра ще засто сову вати тер мін «фло ристич ний ком плекс». Інша спра ва, якщо це вели кі тери то рії, де від бува ють ся при род ні про- цеси різ ного ха рак теру, що фор му ють склад ніші та різ но рід ніші оди ниці се ред ньо го і вищо го ран- гів. Ком плекс від пові дає пев ному біо топу, а пло щі біо то пів мо жуть бути над зви чай но різ ними і зале- жати від сту пеня дифе рен ційо ваності тери то рії за мік ро рель є фом, зво ло жен ням, мік ро клі ма том тощо. За зви чай пло ща є най біль шою на широ ких пле ска тих, мало роз чле нова них тери торі ях При- чор но морської низо вини та Пол тавської рів нини, а най мен шою — у Кри му, Кар па тах, на Тов тро вому кря жі, в за пла вах рі чок тощо. Фло ристич ний ком- плекс є іні ці аль ною без ран го вою оди ни цею іє рар- хіч ної кла сифі ка ції фло ри типо ло гіч ного ряду. Всі одно тип ні фло ристич ні ком плек си, неза леж но від тери торі аль ного роз мі щен ня, нале жать до одні єї еле мен тар ної фло ри. Наступ ний типо ло гіч ний рі- вень ми про по нує мо на зва ти гру пою еле мен тар- них флор, кож на з яких об'єднуватиме еле мен тар ні фло ри, по діб ні за сво їм родо вим спек тром чи родо- вим ком плек сом. На дано му ета пі знань сту пінь її по діб ності ви зна чити склад но, ос кіль ки знач ною мі рою вона зале жить від різ нома ніт тя і зако но мір- ностей фор му ван ня родо вих фло ристич них спек- трів, які прак тич но в цьо му ас пек ті не вив чали ся. Ціл ком імо вір но, що при дат ні шим може вия вити- ся і видо вий спектр з мен шим сту пе нем по діб- ності, ніж в еле мен тар них фло рах, але не ниж чим за 51 %. У тако му разі на третьо му іє рар хіч ному рів ні мож на взя ти за по каз ник родо вий спектр, а на чет вер тому — по діб ність еко морф. На ко ристь цьо го свід чить те, що сут тєві риси кож ної фло ри ви зна чаю ться еко ло гіч ними умо вами її поши рен- ня і від дзер калю ють ся в її зо вніш ньо му ви гля ді, утво рюю чи в про цесі адап та ції до умов існу ван ня еко мор фоло гіч ний ряд від гід ро- до ксе роти пів. На п'ятому рів ні до ціль но при йня ти єд ність біо морф. У кож ному разі, за про поно ва ний нами варі ант слід де таль но пере віри ти на вели кому фак тич ному мате ріа лі. Сьо го дні мож на лише ствер джу вати, що об'єднувати різ ні у біо мор фоло гіч ному пла ні фло- 389ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 3 ри, на прик лад, трав'янисті і де рев ні, до ціль но на ви щих щаб лях іє рар хії, ос кіль ки вони сфор мува- лися в різ них цен трах похо джен ня. Це, до речі, сто су ється і хвой них, і широ ко лис тя них лі сів, що та кож похо дять з різ них цен трів, як і спіль ні за біо мор фами, але різ ні за похо джен ням еко мор фи, луки та луч ні справж ні сте пи. Свої цен три похо- джен ня ма ють суб аль пійська й аль пійська рос- лин ність, а та кож рос лин ність Гірсько го Кри му. Сто сов но назв кате го рій за про поно ва ної іє рар хії, то вона може бути до віль ною або від пові дати будь- якій іс ную чій сис темі. На прик лад, фіто цено тич- ній, фло ристич ній, сис тема тич ній тощо. Прин- ципо во важ ли вою є лише вимо га, щоб на осно ві обра ної озна ки на кож ному з наступ них щаб лів іє рар хії обся ги отри ма них су куп ностей об'єктів не пере тина лися. Спи нимо ся ще на одно му прин ципо во важ ливо- му мето доло гіч ному пи тан ні в розу мін ні фло ри як гео гра фіч ного яви ща, що до сить чіт ко й одно знач- но сфор му льо ване О.І. Тол мачо вим [7]. Саме на цій осно ві широ ко засто сову ють ся мето ди по рів- няль ного ана лізу флор і фло ристич ного райо ну- ван ня тери то рій. Так, О.І. Тол ма чов [8] ствер джує, що просто рова дифе рен ціа ція сис тема тич ного скла ду рос лин ного сві ту Зем ної кулі на по діб ні за видо вим спек тром іє рар хіч но під по ряд кова ні тери торі аль ні оди ниці є вод но час кла сифі каці єю флор і фло ристич ним райо ну ван ням; тоб то тери то рія кон крет ної фло- ри є фло ристич ним райо ном — най ниж чою оди- ни цею райо ну ван ня. Тому дві ді лян ки зем ної по- верх ні з по діб ними фло рами, але від дале ні одна від од ної просто ром з ін шою фло рою (або фло рами), нале жать до двох самостій них фло ристич них райо- нів. Саме цим під крес лю ється про від на роль гео- гра фіч ного прин ципу. Та ким чи ном, су час ний етап роз ви тку фло ристи- ки є не пі знан ням флор на осно ві вста нов ле них за тери торі аль ними особ ливостя ми фло ристич них оди ниць її кла сифі ка ції і на віть не фло ристич них оди ниць райо ну ван ня, а, як за зна чало ся вище, є ха рак теристи кою фло ри оди ниць ланд шафт ного райо ну ван ня. Прин ципо ва від мін ність цих на- прям ків у тому, що в пер шому ви пад ку ми має мо спра ву з поді лом об'єкта на по вто рюва ні, тери торі- аль но розі рва ні оди ниці одно го ран гу, які нале жать до ньо го за від по від ністю типу, вста нов лено му за пев ним набо ром оз нак, а в дру гому — з роз чле ну- ван ням тери то рії на ці ліс ні та непо втор ні оди ниці, кож на з яких є уні каль ною. На жаль, про бле ма кла- сифі ка ції фло ри на віть не ста вила ся, а райо ну ван- ня фло ри Укра їни було запо чат кова не, але не дове- дене до рів ня най мен шої оди ниці — райо ну. Тому по рів няти кіль кість оди ниць райо ну ван ня одно го ран гу у сфе рі ланд шаф то знавства і біо різ нома ніт- ності ми може мо лише на при кла ді цено тич ного райо ну ван ня. Так, ланд шаф то знав ці виді ля ють на тери то рії Укра їни 154 ланд шаф ти і по над 344 міс- цевості. Скіль ки в нас фа цій та уро чищ — неві- домо. Гео бота ніки поді ля ють тери то рію Укра їни на 274 райо ни, які налі чу ють по над 3800 асо ціа- цій. Без пе реч но, ці циф ри уточ нюва ти муться, але й вони вже за свід чу ють не від по від ність обся гів тери торі аль них оди ниць, вста нов ле них за різ- ними озна ками. Щодо гео гра фіч ного змісту фло ри, то в най за- галь нішо му зна чен ні всі біо ло гіч ні об'єкти Зем ної кулі тією чи ін шою мі рою не суть від би ток «гео гра- фіч ності», вже хоча б щодо сво го ши рот но-дов- гот ного роз ташу ван ня. Але спра ва в тому, якою мі рою ця «гео гра фіч ність» впли ває на дифе рен- ціа цію об'єкта і чи є вона з цьо го по гля ду про від- ною сто сов но біо різ нома ніт ності, тоб то в дано му разі фло ри. Це, як відо мо, спос тері га ється лише на дово лі знач них за роз мі ром тери торі ях, на прик- лад, одно рід них за всі ма го лов ними по каз ника ми фі зич ного сере дови ща, біо різ нома ніт ності, ґрун- тів й одно тип них за набо ром гео ком плек сів, при- найм ні не мен ше фізи ко-гео гра фіч ного райо ну, і сто су ється ви щих оди ниць фло ристич ної іє рар хії. На ниж чому рів ні про від ними є ґрун ти, умо ви зво- ло жен ня, рель єф, його ек спо зи ція тощо. Тери торі- аль но най мен ша оди ниця при род ної дифе рен ціа- ції за цими умо вами на осно ві обра ного по каз ника об'єкта і буде по чат ком від ра хун ку його при род ної іє рар хії. Та ким чи ном, ще раз під крес лимо, що фло ра, як і будь-який об'єкт і біо різ нома ніт ність зага лом, є не гео гра фіч ним, а еко ло гіч ним яви щем. Пере д- у сім це сто су ється фіто різ нома ніт ності, що скла- да ється з трьох сут тєво важ ли вих сис тем, а саме фло ристич ної, цено тич ної та еко систем ної. Їхнє функ ціо наль не зна чен ня поля гає: фло ристич ної (в сво їй осно ві гене тич ної) — у само від нов лен ні фіто- різ нома ніт ності; цено тич ної (в сво їй осно ві енер ге- тич ної) — у за сво єнні со няч ної енер гії і транс фор- ма ції її в біо масу, еко систем ної (в сво їй осно ві уні- вер саль ної) — у за без пе чен ні кру го обі гу речо вини. Це до сить умов ний по діл, ос кіль ки кож на осо бина, що вхо дить у ці три сис теми, вико нує всі пере ліче- ні функ ції, але різ ною мі рою, за леж но від її ста ну 390 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(3) й умов існу ван ня. Про те та кий по діл необ хід ний, ос кіль ки кож на з сис тем на різ них ета пах роз ви тку має різ ні функ ції, цін ність, а отже, й зна чен ня. Умов но всі види фло ри рів но знач ні. Тому фло- рою є на віть су куп ності, представ лені не знач ною кіль кістю осо бин кіль кох ви дів. Го лов не, щоб вони були гене тич но (істо рич но) адап това ні до умов сво- го зростан ня, ство рюва ли пев ну єд ність і ці ліс ність на підста ві при та ман них їм власти востей і функ- цій, мали пев ну якіс ну та кіль кіс ну своє рід ність, го меостаз, висо ку ре пре зен та тив ність і здат ність до само від нов лен ня. Ці ліс ність фло ристич ної сис- теми, як і будь-якої ін шої при род ної сис теми, за- без печу єть ся при та ман ною лише їй особ ливістю обмі ну енер гією, речо ви ною й ін фор маці єю [10]. У за галь них ри сах мож на ствер джу вати, що еле- мен тар ними або будь-яки ми інши ми фло ристич- ними ком плек сами є су куп ності осо бин одно- тип ної моза їки пев них ви дів ці ліс ної тери то рії, най більш по діб ної в ме жах кон туру і від мін ної від су сід ніх. Одно тип ні ді лян ки фло ристич них ком- плек сів різ них роз мі рів і від да лен ня одна від од ної нале жать до одні єї еле мен тар ної фло ри пер шого рів ня їх ньої типі за ції. Пояс ню ється це тим, що осо бини одні єї гене- тич ної попу ля ції за йма ють свою еко нішу в ме жах пев ної амп літу ди умов, вели чина якої зу мов лю- ється спад ковістю, тоб то при на леж ністю до пев- ного виду і його попу ля цій у кон крет ному гео гра- фіч ному пунк ті. Ево лю ція є про це сом взає мозу- мов ле ним, а тому рос лини впро довж жит тєді яль- ності змі ню ють умо ви сере дови ща і зде біль шого при мно жу ють його ре сур си для сво го роз ви тку, а змі нене сере дови ще спри чи нює змі ни ре аль ної еко ло гіч ної амп літу ди осо бини, яка прак тич но май же ніко ли не дося гає її по тен цій ної еко ло гіч ної амп літу ди, що за без печу єть ся наяв ністю меха ніз му кон ку рен ції собі по діб них. Її ево лю цій не зна чен- ня поля гає в тому, що з до сяг нен ням по тен цій ної амп літу ди вже не знач ні коли ван ня еко ло гіч них умов став лять осо бину пе ред аль тер нати вою заги- белі або ево лю цій них змін. У цьо му й поля гає ево- лю цій ний сенс кон ку рен ції. Од ним із вихо дів з цієї си туа ції є по даль ша, тон ша дифе рен ціа ція еко ніш осо бина ми попу ля ції. Але цей про цес не скін чен- ний, ос кіль ки спри чи нює змі ни умов існу ван ня внас лі док жит тєді яль ності осо бин са мої попу ля ції, що прак тич но зву жує її ево лю цій не поле і зно ву- таки ста вить пе ред аль тер нати вою — заги нути або змі нити ся. Слід дода ти, що вели чина реа лізо ва ної осо би ною еко ло гіч ної амп літу ди зале жить не лише від осо бин-сусі дів, а й від чис лен них чин ни ків умов сере дови ща. На прик лад, один і той же по каз ник рН ґрун ту за різ них режи мів тем пера тури, ос віт- лен ня, меха ніч ного скла ду ґрун ту тощо зумо вить реа ліза цію еко ло гіч ної амп літу ди різ ної вели чини. А отже, фло ра є над зви чай но склад ною, дина міч- ною сис те мою, що реа лізу єть ся внас лі док взає мо дії чис лен них чин ни ків, які пос тій но змі нюю ться як у просто рі, так і в часі. Тому до слід ник має спра ву не з фак тич ними еко ло гіч ними умо вами, а з пев ною усе ред не ною вели чи ною, дале кою від уже реа лізо- ва ної здат ності осо бин у транс фор му ван ні абіо- тич ного сере дови ща на пев ній ста дії інди віду аль- ного роз ви тку й ево лю цій ного зага лом. На кож ній кон крет ній ді лян ці еко ло гіч ні умо ви фор мую ться як моза їка реа лізо ва них еко ніш з іс тот ними коли- ван нями сто сов но пев них еко ло гіч них по каз ни ків у кож ному міс ці пере бу ван ня кон крет ної осо бини, ос кіль ки взає мо дія рос лини з умо вами сере дови ща від бува єть ся на рів ні обмі ну речо ви ною та енер- гією, а за цим по каз ни ком не іс нує на віть двох то- тож них осо бин рос лин. В істо рич ному пла ні дифе рен ціа ція еко ніш у ме- жах пев ного гео ло гіч ного пе ріо ду зде біль шого при- зво дить до при ско рен ня ево лю цій ного про цесу, і вреш ті до при ско рен ня та дифе рен ціа ції біо гео- сис тем них кру го обі гів, що ві доб раж ється в ево лю- ції рос лин ності (в шир шому розу мін ні рос лин ного сві ту) — її ви дів, угру по вань, флор. Ви снов ки Та ким чи ном, на дано му ета пі у фло ристич них до- слі джен нях ок рес лили ся два на прям ки. Об ґрун- ту ван ню одно го з них і при свя чена ця стат тя. За сво єю сут ністю, це кла сифі ка ція фло ри за при та- ман ними їй озна ками. Дру гим на прям ком, який ус піш но роз вива єть ся, є вив чен ня фло ри оди ниць ланд шафт ного райо ну ван ня і влас не фло ристич не райо ну ван ня. Фло ра, як і рос лин ність, — це струк тура біо- різ нома ніт тя. Функ ціо наль ним при зна чен ням її є само від нов лен ня. У су час ній флористиці не має одно знач ності в розу мін ні не лише базо вого по- нят тя «фло ра», а й поня тій ного апа рату нау ки зага- лом. Го лов ним на прям ком її су час ного роз ви тку є ото тож нен ня оди ниць ланд шафт ного райо ну ван- ня з фло ристич ними оди ниця ми. За еле мен тар ну фло ру при йма ють фло ру міс цевості. А фло ра уро- чищ та фа цій нале жить до пар ці аль них флор, які не 391ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 3 є фло рою, як і си нан троп на фло ра (та кож пев ною мі рою пар ці аль на). Інши ми сло вами, фло ра виді- ля ється за обся гом ланд шафт них оди ниць, а не за при та ман ними влас не їй озна ками. Це су пер е- чить вимо гам прин ципу поді лу об'єктів на підста- ві власти вих їм оз нак. На осно ві тако го розу мін ня фло ри її елементарною оди ни цею буде флора кон- крет ного біо топу. Це ці ліс на, у по даль шому непо- діль на, тери торі аль но вияв лена су куп ність ви дів у сво їх при род них ме жах. Усі тери торі аль ні оди ниці з одно тип ним фло ристич ним ядром ви дів III—V кла сів тра п лян ня нале жать до одні єї еле мен тар ної фло ри. Еле мен тар ні фло ри за по діб ністю ін ших оз нак об'єднуються в іє рар хіч ні оди ниці ви щих ран гів. Це і є влас не фло ристич ний на пря мок кла- сифі ка ції фло ри за при та ман ними їй озна ками. В його осно ві — твер джен ня про те, що фло ра є еко- ло гіч ним, а не гео гра фіч ним яви щем, ос кіль ки її гео гра фіч ність вияв ля ється лише на ви щих рів нях іє рар хії її оди ниць. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Вернадский В.И. Биосфера. — М.: Мысль, 1967. — 376 с. 2. Вернадский В.И. Живое вещество. — М.: Мысль, 1967. — 358 с. 3. Камелин Р.В. Флорогенетический анализ естественной флоры горной Средней Азии. — Л.: Наука, 1973. — 353 с. 4. Клоков М.В. Псаммофильные флористические комплексы на территории УССР// Новости систематики высших и низших растений. — Киев: Наук. думка, 1980. — С. 90—151. 5. Новосад В.В. Флора Керченско-Таманского региона. — Киев: Наук. думка, 1992. — 278 с. 6. Попов М.Г. Основы флорогенетики. — М.: Изд-во АН СССР, 1963. — 135 с. 7. Толмачов А.И. Введение в географию растений. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1974. — 274 с. 8. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Біорізноманітність: значення, методологія, теорія та структура // Укр. ботан. журн. — 2005. — 62, № 6. — С. 759—776. 9. Юрцев Б.О. Некоторые тенденции развития метода конкретных флор // Ботан. журн. — 1975. — 60, № 1. — С. 69—83. 10. Юрцев Б.О. Флора как природная система //Бюл. МОИП. Отд. биол. — 1982 а. — 87, вып. 4. — С. 3—22. 11. Юрцев Б.О. Элементарные естественные флоры и опорные единицы сравнительной флористики // Теор. и метод. пробл. сравнительной флористики. — Л.: Наука, 1987. — С. 47—66. 12. Юрцев Б.О. Флора как базовое понятие флористики: содержание понятия, подходы к изучению // Теор. и метод. пробл. сравнительной флористики. — Л.: Наука, 1987. — С. 13—27. Рекомендує до друку Надійшла 08.04.2013 р. С.Л. Молсякін Ю.Р. Шеляг-Сосонко Институт ботаники имени Н.Г. Холодного НАН Украины, г. Киев КОНЦЕПЦИЯ ФЛОРЫ И ЕЕ ЭЛЕМЕНТАРНОЙ ЕДИНИЦЫ Одной из научных проблем биоразнообразия является обоснование элементарной единицы флоры, так как аналогичные единицы в геоботанике и систематике растений установлены уже давно. Автор статьи предлагает флору выделять на основе группы видов, где частота встречаемости на конкретном участке не ниже третьего класса. Инициальной единицей территориальной организации флоры является флористический комплекс, имеющий достаточно четкие природные границы и экологическую выраженность. В своей сущности флора, как и любая другая составляющая биоразнообразия, представляет собой не географическое, а экологическое явление, территориальная размерность которого определяется степенью общности видового состава. Это материальная иерархическая система, однотипные по видовому составу флористические комплексы которой образуют элементарную флору. Последующие уровни иерархической организации определяются на основе общности родового спектра, экоморф, биоморф и других показателей. В статье изложено принципиально новое понимание основных элементарных базовых единиц флористики —, флористического комплекса и элементарной флоры, подчеркивающее флористическое направление классификации флоры, в отличие от принятого сегодня понимания «элементарной» флоры как наименьшей единицы ландшафтного районирования. К л ю ч е в ы е с л о в а : флора, флористический комплекс, критерии, определение, фации, биотоп, структура, популяция, классификация, районирование. Yu. R. Shelyag-Sosonko M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Kуіv A CONCEPT OF THE FLORA AND ITS ELEMENTARY UNIT Defining the elementary unit of the flora concept is one of the scientific issues of biodiversity research, since analogous units in geobotany and plant taxonomy have been already defined long ago. The author proposes to distinguish that elementary unit on the basis of species groups with occurrence in a specific being not lower than the third class. A floristic complex, having quite distinct natural borders and ecological peculiarities, is an initial unit of the territorial organization of a flora. In its essence the flora, as well as any other component of biodiversity, is not a geographical but ecological phenomenon, territorial dimension of which is determined by common features of its species composition. This is a material hierarchic system formed by by floristic complexes of similar species composition as components of an elementary flora. Next levels of its hierarchic organization are defined on the basis of similarity of the generic spectrum, ecomorphs, biomorphs, and other indices. The article presents a considerably new understanding of the main elementary units in floristics: the floristic complex and elementary flora, which underline the floristic classification of floras, as opposed to the present-day understanding of an “elementary” flora as the lowest, elementary unit of landscape regionalization. K e y w o r d s: flora, floristic complex, criteria, definition, facies, biotope, structure, population, classification, regionalization.

Концепція флори та її елементарної одиниці

Institution

Ähnliche Einträge