Нові для України види наземних водоростей з території Карадазького природного заповідника

Рассматриваются 12 новых для флоры Украины видов наземных водорослей (аэрофиты и фотобионты лишайников), обнаруженных на территории Карадагского природного заповедника (Крым) — Gloeocapsopsis chroococcoides (Novácek) Komárek, Asterochloris excentrica (P.A. Archibald) Ska loud et Peksa, Coccomyxa...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Войцехович, А.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2013
Schriftenreihe:	Український ботанічний журнал
Schlagworte:	Спорові рослини та гриби
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175417
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Нові для України види наземних водоростей з території Карадазького природного заповідника / А.О. Войцехович // Український ботанічний журнал. — 2013. — Т. 70, № 2. — C. 256-263. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-175417
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1754172021-02-02T01:28:54Z Нові для України види наземних водоростей з території Карадазького природного заповідника Войцехович, А.О. Спорові рослини та гриби Рассматриваются 12 новых для флоры Украины видов наземных водорослей (аэрофиты и фотобионты лишайников), обнаруженных на территории Карадагского природного заповедника (Крым) — Gloeocapsopsis chroococcoides (Novácek) Komárek, Asterochloris excentrica (P.A. Archibald) Ska loud et Peksa, Coccomyxa mucigena Jaag, C. rayssiae Chodat et Jaag, Leptosira thrombii Tscherm.-Woess, Prasiococcus calcarius (J.B. Petersen) Vischer, Trebouxia asymmetrica Friedl et G. Gärtner, T. decolorans Ahmadjian, T. gelatinosa Ahmadjian ex P.A. Ar chibald, T. impressa Ahmadjian, T. jamesii (Hildreth et Ah ma djian) G. Gärtner, Fottea cylindrica Hindák. Приводятся их краткие описания, информация о местонахождении и распространении в мире, а также иллюстрации некоторых видов. The paper contains data on 12 new for the Ukrainian flora species of terrestrial algae (aerophytes and lichen photobionts) from the territory of Karadag Nature Reserve (Crimea, Ukraine): Gloeocap sopsis chroococcoides (Novácek) Komárek, Asterochloris excen trica (P.A. Archibald) Skaloud et Peksa, Coccomyxa mucigena Jaag, C. rayssiae Chodat et Jaag, Leptosira thrombii Tscherm.-Woess, Prasiococcus calcarius (J.B. Petersen) Vischer, Trebouxia asymmet rica Friedl et G. Gärtner, T. decolorans Ahmadjian, T. ge latinosa Ahmadjian ex P.A. Archibald, T. impressa Ahmadjian, T. ja mesii (Hildreth et Ahmadjian) G. Gärtner, Fottea cylindrica Hindák. Short descriptions, illustrations, locations and general distribution are given. 2013 Article Нові для України види наземних водоростей з території Карадазького природного заповідника / А.О. Войцехович // Український ботанічний журнал. — 2013. — Т. 70, № 2. — C. 256-263. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175417 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби
spellingShingle	Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби Войцехович, А.О. Нові для України види наземних водоростей з території Карадазького природного заповідника Український ботанічний журнал
description	Рассматриваются 12 новых для флоры Украины видов наземных водорослей (аэрофиты и фотобионты лишайников), обнаруженных на территории Карадагского природного заповедника (Крым) — Gloeocapsopsis chroococcoides (Novácek) Komárek, Asterochloris excentrica (P.A. Archibald) Ska loud et Peksa, Coccomyxa mucigena Jaag, C. rayssiae Chodat et Jaag, Leptosira thrombii Tscherm.-Woess, Prasiococcus calcarius (J.B. Petersen) Vischer, Trebouxia asymmetrica Friedl et G. Gärtner, T. decolorans Ahmadjian, T. gelatinosa Ahmadjian ex P.A. Ar chibald, T. impressa Ahmadjian, T. jamesii (Hildreth et Ah ma djian) G. Gärtner, Fottea cylindrica Hindák. Приводятся их краткие описания, информация о местонахождении и распространении в мире, а также иллюстрации некоторых видов.
format	Article
author	Войцехович, А.О.
author_facet	Войцехович, А.О.
author_sort	Войцехович, А.О.
title	Нові для України види наземних водоростей з території Карадазького природного заповідника
title_short	Нові для України види наземних водоростей з території Карадазького природного заповідника
title_full	Нові для України види наземних водоростей з території Карадазького природного заповідника
title_fullStr	Нові для України види наземних водоростей з території Карадазького природного заповідника
title_full_unstemmed	Нові для України види наземних водоростей з території Карадазького природного заповідника
title_sort	нові для україни види наземних водоростей з території карадазького природного заповідника
publisher	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Спорові рослини та гриби
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175417
citation_txt	Нові для України види наземних водоростей з території Карадазького природного заповідника / А.О. Войцехович // Український ботанічний журнал. — 2013. — Т. 70, № 2. — C. 256-263. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.
series	Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv	AT vojcehovičao novídlâukraínividinazemnihvodorostejzteritorííkaradazʹkogoprirodnogozapovídnika
first_indexed	2025-07-15T12:42:31Z
last_indexed	2025-07-15T12:42:31Z
_version_	1837716847151022080
fulltext	256 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2013, vol. 70, № 2 УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ ЖУРНАЛ Спорові рослини та гриби А.О. ВОЙЦЕХОВИЧ Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01601 trebouxia@gmail.com НОВІ ДЛЯ УКРАЇНИ ВИДИ НАЗЕМНИХ ВОДОРОСТЕЙ З ТЕРИТОРІЇ КАРАДАЗЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА Ключові слова: нові види, Asterochloris, Coccomyxa, Fottea, Gloeocapsopsis, Leptosira, Trebouxia, наземні водорості, Карадазький природний заповідник, Україна © А.О. ВОЙЦЕХОВИЧ, 2013 Вступ Наземні водорості є невід’ємним компонентом еко- систем. Вони розвиваються аерофітно на поверхні різноманітних об’єктів — скелях, камінні, антро- погенних субстратах, корі дерев, сланях лишайни- ків та плодових тілах трутовиків, а також входять до складу лишайників і живуть у ґрунті. Як відомо, фотобіонти лишайників та аерофітні водорості ма- ють досить своєрідний видовий склад, за яким вони значно різняться від ґрунтової складової на- земної альгофлори [2, 4]. Під час дослідження фотобіонтів лишайників та аерофітних водоростей Карадазького природного заповідника ми виявили низку нових для флори України видів наземних водоростей. Наводимо їхні описи, місцезнаходження на території заповідника та поширення у світі за узагальненими літератур- ними даними. Матеріали та методика дослідження Відбір проб i аналіз матеріалу проводили протя- гом 2004—2012 рр. у рамках дисертаційної роботи «Водоростевий компонент лишайників Карадазь- кого природного заповідника», проекту INTAS YSF (Ref. Nr. 05-109-4888) за темою «Molecular and mor- pho logical characters of lichens and algae active bio de- st ructors of volcanic rocks» (2006—2008 рр.), а також за держбюджетною тематикою відділу ліхенології та бріо- логії Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України — № 369 «Критико-таксономічне, еколого- ценотичне та флористичне вивчення на зем них крип- тогамних рослин України» (№ 0107U012419). Фотобіонти ізолювали методом мікрокапіляра [7]. Для дослідження макроскопічних розростань аерофітних водоростей та фотобіонтів лишайників застосовували спочатку пряме мікроскопіювання, відтак досліджували водорості за умов культури. Ку льтури водоростей вирощували на агаризовано- му середовищі Болда з потрійним вмістом азоту 3NBBM [17] за інтенсивності освітлення 10 µmol m–2 · s–1 PPFD (щільність фотосинтетичного фото- нного по току), з дванадцятигодинним чергуванням фаз світ ла і темряви, за температури 16 ± 2 C. У зв’язку зі складністю визначення фотобіонтів у куль- турі ми порівнювали ізольовані нами штами Aste- rochloris Tscherm.-Woess і Trebouxia Puymaly з автен- тичними штамами цих родів із світових альгологіч- них колекцій (SAG, CCAP та UTEX). Ідентифікацію водоростей проводили за вітчиз- няними [3, 5] та зарубіжними визначниками [1, 18, 26, 27], а також за монографіями і статтями, при- свяченими окремим таксонам [8, 22]. 257ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2013, т. 70, № 2 Результати досліджень та їх обговорення Загалом у культурах ми виявили 12 нових для Укра- їни видів водоростей, з яких один вид належить до ціанопрокаріот, а решта — це зелені водорості. Ниж че наводимо опис морфологічних ознак, відомості про екологію та поширення, а також оригінальні ілю- страції деяких відзначених таксонів. Cyanoprokaryota Chroococcales Gloeocapsopsis chroococcoides (Nová ek) Komárek (= Gloeocapsa chroococcoides Nová ek) Клітини кулясті, 8,5—9,0 мкм у діаметрі, оточені індивідуальною слизовою обгорткою, а також зага- льним колоніальним досить щільним слизом, від тем- но-синього до майже чорного кольору. У зага льній слизовій капсулі — по 2—4 клітини. Місцезнаходження: урочище Монастирчик — об- ростання оголених кам’янистих субстратів осадо- вого походження. Екологія та поширення: вид відомий лише з Чесь- кої Республіки [5, 26] та Румунії [14] як аерофітна водорість, що зростає на сухих скелях. Chlorophyta Trebouxiophyceae Asterochloris excentrica (P.A. Archibald) Skaloud et Pek- sa (= Trebouxia excentrica P.A. Archibald) (рис. 1, а, б) Клітини сферичні, поодинокі, 12—16(20) мкм у діаметрі. Клітинна стінка тонка, зрідка з локаль- ним потовщенням. Хлоропласт найчастіше при- стінний, нерівномірно і глибоко розсічений, із ши- рокими або тоненькими лопатями, що загортають- ся. Піреноїд голий, добре помітний на світлооп- тичному рівні. Цитоплазма гранульована, часто з маленькими рудими гранулами каротинів та крап- линами олії. Зооспори голі, дводжгутикові, із зад- нім розміщенням ядра. Місцезнаходження: урочище Монастирчик — на слані лишайника Candelariella vitellina (Hoffm.) Müll. Arg.; г. Свята — на слані лишайника Ramalina sp.; хребет Сюрю-Кая — фотобіонт лишайників Squa- marina cartilaginea (With.) P. James, Cladonia convoluta (Lam.) Anders. Екологія та поширення: вид відомий із різних ло- калітетів Північної півкулі як фотобіонт лишайни- ків родів Diploschistes Norman [36], Cladonia P. Brow- ne, Lecidea Ach., Lepraria Ach., Porpidia Körb., Ste reo- caulon (Schreb.) Schrad., Usnea Dill. ex Adans. [7], Ever- nia Ach. [19]. Coccomyxa mucigena Jaag (= Pseudococcomyxa mu- cigena (Jaag) Kostikov et al. ad int.) (рис. 2, а). Клітини поодинокі або у скупченнях, з’єднаних слизом. Форма вегетативних клітин варіює від еліп- соїдної або яйцеподібної у молодих до заокругле- ної — у дорослих клітин. Розміри вегетативних клі- тин становлять 6—7(8) × 3—5(6) мкм. На передньо- му кінці клітини є апікальне потовщення та слиз, що легко розчиняється. Автоспорангії 2—4-клі тин- ні. Поділ протопласту в двоклітинних спорангіях поперечний. Місцезнаходження: хребет Карагач — на слані лишайника Lecanora rupicola (L.) Zahlbr., Umbilicaria hirsuta (Sw. ex Westr.) Ach.; урочище Монастирчик — на слані лишайника Candelariella vitellina; околиці заповідника, г. Чукур-Кая — в обростанні ка м’я- нистих відслонень. Рис. 1. Asterochloris excentrica — фотобіонт лишайника Cla- donia convoluta (Lam.) Anders.: а — схематичне зображення вегетативних та генеративних клітин у культурі, б — мікро- фотографія загального вигляду клітин у культурі Fig. 1. Asterochloris excentrica — photobiont of lichen Cladonia convoluta (Lam.) Anders.: а — schematic drawing of vegetative and generative cells in culture, б — micrograph of general view on cells in culture а б 258 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2013, vol. 70, № 2 Екологія та поширення: вид був описаний як фо- тобіонт лишайника Peltigera aphtosa (L.) Willd. [25] з території Швейцарії. Coccomyxa rayssiae Chodat et Jaag (= Pseu do co c co- myxa rays siae (Chodat et Jaag) Kostikov et al. ad int.) (рис. 2, б) Клітини поодинокі. Форма вегетативних клітин варіює від еліпсоїдної або яйцеподібної у молодих та від широкоовальної до заокругленої — у дорослих клітин. Розміри вегетативних клітин — 6—8(10) × × 3—6(8) мкм. На передньому боці клітини є слиз, що після обробки метиленовим синім і тушшю ут- ворює тяжі. Автоспорангії 2—4-клітинні. Від най- ближчого за морфологічними ознаками C. mucigena відрізняється більшими розмірами вегетативних клі- тин, здатністю слизу до утворення тяжів, а також тангентальним поділом протопласту в двоклітин- них спорангіях. Місцезнаходження: хребет Карагач — на сланях лишайників Ochrolechia sp., Ramalina farinacea (L.) Ach.; скала Малий Карадаг — на слані лишайника Lecanora agropholis (Ach.) Ach. Екологія та поширення: вид відомий із літератури як епіфіт лишайників з території Румунії [18]. Рис. 2. Загальний вигляд деяких нових для України видів наземних водоростей у культурі: а — Coccomyxa mucigena Jaag (= Pseudococcomyxa mucigena (Jaag) Kostikov et al. ad int.) після обробки препарату метиленовим синім і тушшю, б — C. rayssiae Chodat et Jaag (= Pseudococcomyxa rayssiae (Chodat et Jaag) Kostikov et al. ad int.) із характерними слизовими тяжами після обробки метиле- новим синім і тушшю, в — Prasiococcus calcarius (J.B. Petersen) Vischer, г — Trebouxia decolorans Ahmadjian. Масштаб— 10 мкм Fig. 2. Some new for the Ukrainian flora records of terrestrial algae in culture: a — Coccomyxa mucigena (= Pseudococcomyxa mucigena (Jaag) Kostikov et al. ad int.) after staining with methylene blue and Indian ink, б— C. rayssiae Chodat et Jaag (= Pseudococcomyxa rayssiae (Chodat et Jaag) Kostikov et al. ad int.) with characteristic mucilaginous stands after staining with methylene blue and Indian ink, в — Prasiococcus calcarius (J.B. Petersen) Vischer, г — Trebouxia decolorans Ahmadjian. Scale bars — 10 µm а в б г 10 м к м 10 м к м 10 м к м 10 м к м 259ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2013, т. 70, № 2 Leptosira thrombii Tscherm.-Woess На агаризованому живильному середовищі во до- рість утворює нитчасті колонії. Нитки короткі, скла- даються з циліндричних, еліпсоїдних або майже сфе- ричних клітин, до 18 мкм завдовжки та 8—10 мкм завширшки. Хлоропласт пристінний, часто гли бо- ко розсічений, містить значну кількість гранул крох- малю й один піреноїд. Місцезнаходження: урочище Монастирчик — об- ростання кам’янистих відслонень. Екологія та поширення: представники роду Lep to- sira Borzi є розповсюдженими наземними водорос- тями та фотобіонтами лишайників [18]. Вид відо- мий як фотобіонт лишайника Thrombium epigaeum (Pers.) Wallr. з території Австрії [38]. Примітка: Leptosira cf. thrombii знайдена нами раніше як епіфіт і додатковий фотобіонт лишайників Placynthiella uliginosa (Schrad.) Coppins & P. James з Луганської обл., Свердловського та Лутугинського районів [39]. Проте через відсутність упевненості у правильності визначення цього таксона в попередній публікації ми не наводили його як новий для України вид. Prasiococcus calcarius (J.B. Petersen) Vischer (рис. 2, в) У культурі водорість утворює колонії, які скла- даються з пакетів клітин. Хлоропласт центральний, глибоко розсічений, з невеликим чітким піреної- дом. Розміри клітин 6(8) мкм завдовжки і 5(6) мкм завширшки. Місцезнаходження: Кузмичов камінь — на слані ли шайника Aspicilia sp.; хребет Магнітний — на сла- ні лишайника Caloplaca flavescens (Huds.) J. R. Laun- don. Загалом трапляється в межах Берегового хреб- та на кам’янистих відслоненнях вулканічного по- ходження, вкритих екскрементами птахів. Екологія та поширення: аерофітна водорість, що приурочена до кальцієвмісних кам’янистих суб- стратів, але трапляється і у вологих ґрунтах, а також на поверхні скель та стін [18]. Вид відомий з Ан- тарктики [13], Іспанії [29] і Швейцарії [33]. Trebouxia asymmetrica Friedl et G. Gärtner На агаризованому живильному середовищі вид утворює кластероподібні колонії. Клітини зібрані у тетради й октади, найчастіше яйцеподібної форми. Вегетативні клітини виду мають одні з найбільших розмірів серед представників роду Trebouxia — ся- гають 28—30 мкм завдовжки і 20—25 мкм завширш- ки. Хлоропласт центральний, глибоко та нерівно- мірно розсічений, із великим піреноїдом. Розмно- ження в культурі відбувається шляхом авто- та зоо- спороутворення. Порівнявши з автентичним штамом SAG 48.88, ми виявили незначні відмінності, зокрема в роз- мірних характеристиках зрілих вегетативних клі- тин, які в автентичному штамі сягали 35 мкм зав- довжки, тоді як довжина клітин виділеного нами штаму не перевищувала 30 мкм. Місцезнаходження: хребет Карагач — фотобіонт Aspicilia cinerea (L.) Körb., Circinaria contorta (Hoffm.) A. Nordin, Savi & Tibell, Caloplaca teicholyta (Ach.) J. Steiner. Хребет Балали-Кая — обростання кам’я- нистих відслонень. Урочище Монастирчик — на слані лишайника Peccania coralloides (A. Massal.) A. Massal. Хребет Хоба-Тепе — фотобіонт Aspicilia cinerea. Хребет Сюрю-Кая — фотобіонт Circinaria con torta. Екологія та поширення: вид відомий із різних ло- калітетів Північної півкулі як фотобіонт лишайни- ків родів Diploschistes [20], Pertusaria DC. [35], Ful- gen sia A. Massal. et De Not., Toninia A. Massal. [12]. Trebouxia decolorans Ahmadjian (рис. 2, г) У культурі характеризується поодинокими або зрідка зібраними у тетради сферичними клітина- ми. Хлоропласт центральний, масивний, неглибо- ко розсічений. Піреноїд один великий, оточений численними сателітами. Розміри вегетативних клі- тин сягають 20(22) мкм у діаметрі. З віком у кліти- нах накопичуються вторинні каротиноїди, завдяки чому старі культури набувають жовто-рудого за- барвлення. Розмноження в культурі відбувається здебільшого завдяки автоспоруляції. За результатами порівняння з автентичним шта- мом ССАР 219-5а відмінностей не виявлено. Місцезнаходження: хребет Хоба-Тепе — фотобі- онт Anaptychia setifera (Mereschk.) Räsänen, Can de la- riella medians (Nyl.) A.L. Sm. Скала Малий Карадаг — фотобіонт C. medians. Хребет Магнітний — фотобі- онт C. cf. medians. Екологія та поширення: космополітний вид, відо- мий як фотобіонт лишайників родів Buellia De Not. [6], Xanthomendoza S.Y. Kondr. et Kärnefelt, Xanthoria (Fr.) Th. Fr. [30]. Trebouxia gelatinosa Ahmadjian ex P.A. Archibald (рис. 3) У культурі на агаризованому живильному сере- довищі водорість формує розпластані колонії. Клі- тини поодинокі, яйцеподібної, зрідка — сферичної 260 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2013, vol. 70, № 2 форми. Розміри вегетативних клітин становлять 16— 18(23) мкм завдовжки та 14—16 мкм завширшки, сферичні клітини — до 23 мкм у діаметрі. Вид ха- рактеризується наявністю слизових «ковпачків» у старих клітин або в культурі віком понад два місяці. «Ковпачки» особливо виразні після обробки пре- парату метиленовим синім. Розмноження в ку ль- турі відбувається шляхом авто-, зоо- та зрідка — апланоспороутворення. Порівнявши з автентичним штамом UTEX 905, ми виявили незначні відмінності, зокрема в роз- мірних характеристиках зрілих вегетативних клі- тин. Так, вегетативні клітини автентичного штаму сягають 25 мкм у діаметрі, тоді як у виділеного нами штаму їхні розміри не перевищували 23 мкм. Окрім того, слизові «ковпачки» трапляються частіше та є значно виразнішими в автентичного штаму. Місцезнаходження: хребет Кок-Кая — фотобіонт лишайника Rhizocarpon geographicum (L.) DC. Околи- ці заповідника, г. Чукур-Кая — на слані епіф леоїд- ного лишайника Lecania fuscella (Schaer.) A. Mas sal. Екологія та поширення: космополітний вид, відо- мий як фотобіонт лишайників родів Flavoparmelia Hale [21], Hypogymnia (Nyl.) Nyl., Punctelia Krog [7], Parmelia Ach. [8], Josefpoeltia S.Y. Kondr. et Kärnefelt, Teloschistes Norman, Xanthoria та Xanthomendoza [31]. Trebouxia impressa Ahmadjian (рис. 4, а) Вид характеризується поодинокими сферични- ми клітинами в культурі, розміри яких становлять 10—13(18) мкм у діаметрі. Хлоропласт централь- ний, масивний, слаборозсічений. Піреноїд один, центральний, оточений численними крохмальни- ми зернами. Клітинна оболонка дещо потовщена. Як і для попереднього виду (T. gelatinosa), слизові «ковпачки» у старих клітин або в культурі віком більше двох місяців є характерною ознакою. «Ков- пачки» стають особливо виразними після обробки Рис. 3. Морфологічні особливості Trebouxia gelatinosa у культурі: а — загальний вигляд дорослих вегетативних клітин, б — ви- хід зооспор із спорангію, в — дводжгутикова зооспора зі стигмою, г — подальший розвиток зооспори, що зупинилася та скинула джгутики, д — молода вегетативна клітина, е — автоспорангій, є — автоспори із залишками материнської оболонки, ж — доросла вегетативна клітина зі слизовим ковпачком Fig. 3. Morphological peculiarities of Trebouxia gelatinosa in culture: а — mature vegetative cells, б — release of zoospores from sporangium, в — biflagellate zoospore with a tiny stigma, г — further transformation of zoospore into vegetative cell, д — young vegetative cell, е — autosporangium, є — autospores with the remains of parent`s cell wall, ж — mature vegetative cell with a gelatinous «cap» а е є в г ж б 10 мкм д 261ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2013, т. 70, № 2 препарату метиленовим синім. Розмноження в ку ль- турі відбувається шляхом авто-, зоо- та зрідка — апланоспороутворення. При порівнянні з автентичним штамом UTEX 892 відмінностей не виявлено. Місцезнаходження: хребет Хоба-Тепе — фотобі- онт лишайника Parmelia koflerae Clauzade et Poelt. Екологія та поширення: космополітний вид, відо- мий із літератури як фотобіонт лишайників родів Cetraraia Ach., Thamnolia Ach. ex Schaer. [24], Anap- ty chia Körb., Melanelia Essl., Usnea Dill. ex Adans. [7], Pha eophyscia Moberg, Physconia Poelt, Physcia (Schreb.) Michx. [16], Xanthomendoza [30], Gypsoplaca Timdal [32], Parmelia, Umbilicaria Hoffm. [34]. Trebouxia jamesii (Hildreth et Ahmadjian) G. Gärtner У культурі різні популяції виду характеризуються поодинокими сферичними клітинами, 11—16(22) мкм у діаметрі. Хлоропласт центральний, глибоко роз- січений, інколи до піреноїда в центрі клітини. З по- верхні клітини хлоропласт найчастіше має ребрис- тий рисунок. Піреноїд один, центральний, невели- кого розміру. Розмноження відбувається шляхом авто- та зооспороутворення. Порівнявши з автентичним штамом UTEX 2233, ми не виявили значних відмінностей. Місцезнаходження: урочище Монастирчик — на корі Populus. Хребет Хоба-Тепе — фотобіонт епіліт- них лишайників Candelariella vitellina, Umbilicaria gri- sea (Lam.) Poelt; фотобіонт Ramalina calicaris (L.) Fr., що зростав на Pyrus. Підніжжя г. Святої — фотобі- онт лишайників Calicium salicinum Pers., Ramalina fraxinea Lönnr. Хребет Карагач — фотобіонт епіліт- ного лишайника Lecanora agropholis, Lecidea sp., Par- melia saxatilis (L.) Ach., Ramalina pollinaria (Westr.) Ach., Rhizoplaca sp., Umbilicaria hirsuta. Скала Малий Ка- радаг — фотобіонт L. agropholis, Protoparmelia psa ro- phana (Ny.) Sancho & Crespo, Ramalina capitata (Ach.) Nyl., R. pontica Vezda, Rhizocarpon geographicum, Um- bi licaria grisea. Хребет Кок-Кая — фотобіонт Ra ma- lina capitata, Ramalina sp., Rhizocarpon geo gra phi cum, Umbilicaria grisea. Екологія та поширення: космополітний вид, відо- мий як фотобіонт лишайників родів Acarospora A. Ma- ssal. [10], Pertusaria [35], Tremolecia M. Choisy [11], An- zia Stizenb., Cetraria, Hypotrachyna (Vain.) Hale, Me- la nelia Essl., Parmelia, Parmeliopsis (Nyl.) Nyl., Pun c- te lia, Schaereria Körb. [7], Bellemerea Hafellner et Cl. Ro- ux, Lecanora Ach., Rhizocarpon Ramond ex DC. [9], Hypogymnia, Lecidea Ach., Letharia (Th. Fr.) Zahlbr., Umbilicaria [34], Chaenotheca (Th. Fr.) Th. Fr. [37], Pseu- devernia Zopf [28], Platismatia W.L. Culb. et C.F. Culb. [18], Ramalina Ach. [15]. Ulvophyceae Fottea cylindrica Hindák (рис 4, б) Клітини поодинокі або зібрані в скупчення, що поєднані колоніальним слизом. Клітини паличкопо- дібні, на кінцях заокруглені, оточені товстим ша ром слизу. Розміри клітин у культурі сягають 20—28 мкм завдовжки та 8—8,5 мкм завширшки. Хлоропласт пристінний, вистилає більшу частину клітини. Пі- реноїд відсутній. Місцезнаходження: хребет Карагач — на слані ли шайників Dermatocarpon miniatum (L.) Mann. та Och rolechia sp. Рис. 4. Схематичне зображення загального вигляду в культурі клітин Trebouxia impressa (а) та Fottea cylindrica Hindák (б). Стрілками позначені слизові «ковпачки», що спостерігаються у старих вегетативних клітин Fig. 4. Schematic drawings of Trebouxia impressan (а) and Fottea cylindrica Hindák (б) in culture. The gelatinous «caps» are indicated with arrows а б 10 мкм 10 м к м 262 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2013, vol. 70, № 2 Екологія та поширення: аерофітна водорість відо- ма з території Словаччини (Високі Татри) [23] та Північної Кореї як така, що утворює плівку на сті- нах, скелях та корі дерев [18]. Автор висловлює щиру подяку доктору, професо- рові Томасу Фрідлу (Університет м. Геттінгена, Ні- меч чина) за люб’язно надані автентичні штами As te- rochloris і Trebouxia. Робота частково підтримана гран- том INTAS YSF (Ref. Nr. 05-109-4888). СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Андреева В.М. Почвенные и аэрофильные зелёные водо- росли (Chlorophyta: Tetrasporales, Chlorococcales, Chloro sar- cinales). — СПб.: Наука, 1998. — 351 с. 2. Войцехович А.О., Михайлюк Т.І., Дарієнко Т.М. Водорості наземних місцезростань хребта Карагач (Карадазький природний заповідник (Україна)) / Збірн. наук. пр., присв. 95-річчю Карадазької наук. станції та 30-річчю Карадазького прир. заповідника НАНУ / За ред. А.В. Га- євської, А.Л. Морозової. — Севастополь: Экоси-Гид ро- физика, 2009. — С. 50—60. 3. Кондратьєва Н.В., Коваленко О.В., Приходькова Л.П. Си- ньозелені водорості — Cyanophyta. Ч. 1. Загальна харак- теристика синьозелених водоростей — Cyanophyta. Клас Хроококові — Chroococcophyceae. Клас Хамесифонові — Chamaesiphonophyceae / Визнач. прісновод. водоростей УРСР. Вип. 1. — К.: Наук. думка, 1984. — 388 с. 4. Лишайники, мохоподібні та наземні водорості гранітних каньйонів України / Т.І. Михайлюк, С.Я. Кондратюк, С.О. Нипорко, Т.М. Дарієнко, Е.М. Демченко, А.О. Вой- цехович. — К.: Альтерпрес, 2011. — 398 с. 5. Флора водоростей України. Т. І. Синьозелені водорості. Вип. 1. Порядок хроококальні / О.В. Коваленко. — К., 2009. — 397 с. 6. Ahmadjian V. Some new and interesting species of Trebouxia, a genus of lichenized algae // Amer. J. Bot. — 1960. — 47. — P. 677 — 683. 7. Ahmadjian V. The Lichen Symbiosis. — New York: John Wi- ley and Sons, Inc., 1993. — 250 p. 8. Archibald P.A. Trebouxia de Puymaly (Chlorophyceae, Chlo- ro coccales) and Pseudotrebouxia gen. nov. (Chlorophyceae, Chlo- rococcales) // Phycologia. — 1975. — 14. — P. 125—137. 9. Beck A. Photobiont inventory of a lichen community growing on heavy-metal-rich rock // Lichenologist. — 1999. — 31(5). — P. 501—510. 10. Beck A. Selektivität der Symbionten schwermetalltoleranter Flechten. Ludwig-Maximilians-Universität, München. PhD thesis. — Fischer GmbH, 2002. — 196 S. 11. Beck A., Koop H.U. Analysis of the Photobiont population in li chens using a single-cell manipulator // Symbiosis. — 2001. — 31. — P. 57—67. 12. Beck A., Kasalicky T., Rambold G. Myco-photobiontal se- lection in a Mediterranean cryptogam community with Fu l- ge nsia fulgida // New Phytol. — 2002. — 153. — P. 317—326. 13. Broady P.A. The Antarctic distribution and ecology of the ter restrial, chlorophytan alga Prasiococcus calcarius (Boye Pe tersen) Vischer // Polar Biol. — 1983. — 1. — P. 211— 216. 14. Caraus I. The algae of Romania // Stud. Cercetari, Univ. Ba- cau, 2002. — 7. — 694 p. 15. Cordeiro L.M.C., Reis R.A., Cruz L.M., Stocker-Worgotter E., Grube M., Iacomini M. Molecular studies of photobionts of selected lichens from coastal vegetation of Brasil // FEMS Mic robiol. Ecol. — 2005. — 54. — P. 381—390. 16. Dahlkild A., Källersjö M., Lohtander K., Tehler A. Photobiont diversity in the Physciaceae (Lecanorales) // Bryologist. — 2001. — 104(4). — P. 527—536. 17. Deason T.R., Bold H.C. Phycological studies I. Exploratory stu- dies of Texas soil algae. — Austin, Texas: Univ. Texas, 1960. — 70 p. 18. Ettl H., Gärtner G. Syllabus der Boden-, Luft-, und Fle ch te- nalgen. — Stuttgart, Jena, New York: Gustav Fischer, 1995. — 710 S. 19. Friedl T. Systematik und Biologie von Trebouxia (Micro tham- niales, Chlorophyta) als Phycobiont der Parmeliaceae (Liche- nisierte Ascomyceten). — Ph.D. thesis. — Bayreuth: Univ. Bay- reuth, 1989. — 218 S. 20. Friedl T., Gärtner G. Trebouxia (Pleurastrales, Chlorophyta) as a phycobiont in the lichen genus Diploschistes // Arch. Pro- tistenk. — 1988. — 135. — P. 147—158. 21. Friedl T., Besendahl A., Pfeiffer P., Bhattacharya D. The dist- ribution of group I introns in lichen algae suggests that li che- nization facilitates intron lateral transfer // Mol. Phyl. Evol. — 2000. —14. — P. 342—352. 22. Gärtner G. Die Gattung Trebouxia Puymaly (Chlorellales, Chlo- rophyceae) // Arch. Hydrobiol / Suppl. Algol. Studies. — 1985. — 71(4). — S. 495—548. 23. Hindák F. Key to the unbranched filamentous green algae (Ulo- trichales, Chlorophyceae). — Bratislava: Slovenská botanická spolo nost pri SAV, 1996. — 77 p. 24. Ihda T., Nakano T. Temperature characteristics of pho to bi onts isolated from alpine // Proc. NIPR Symp. Polar Biol. — 1995. — 8. — P. 205—206. 25. Jaag O. Coccomyxa Schmidle. Monographie einer Algen ga t- tung // Beitr. Kryptogamenfl. Schweiz. Bot. Ges. — 1933. — 42. — 132. 26. Komárek J., Anagnostidis K. Cyanoprokaryota — 1. Teil: Chroococcales // Süsswasserfl. Mitteleuropa. Bd. 19/1.— Hei- delberg, Berlin: Spectrum, Akad. Verl., 1998. — 548 S. 27. Komárek J., Fott B. Chlorococcales // Das Phytoplankton des Süßwassers, Bd. 7 / G. Huber—Pestalozzi [ed.]: — Stuttgart: Schweizerbart. Verlagsbuchhandl., 1983. — 1044 S. 28. Kroken S., Taylor J.W. Phylogenetic species, reproductive mo- de, and specificity of the green alga Trebouxia forming lichens with genus Letharia // Bryologist. — 2000. — 103(4). — P. 645—660. 29. Noguerol-Seoane A., Rifón-Lastra A. Estudio de la ficoflora epilítica de las paredes graníticas exteriores de la Iglesia ro- mánica de Sta María de Fisterra (A Coruna, N.O. Espana) // Portugal. Acta Biol. — 2000. — 19. — P. 91—96. 30. Nyati Sh. Photobiont Diversity in Teloschistaceae (Leca no ro- mycetes): Erlangung der naturwissenscheftlichen Doktor wür- de. — Zürich: Univ. Zürich, 2006. — 130 р. 31. Nyati Sh., Scherrer S., Honegger R. Green algal photobiont di- versity (Trebouxia spp.) in representatives of Teloschistaceae // Photobiont Diversity in Teloschistaceae (Lecanoromycetes).— Zürich: Univ. Zürich, 2006. — P. 14—45. 32. Piercey-Normore M., De Priest P.T. Algal switching among lichen symbioses // Amer. J. Bot. — 2001. — 88(8). — P. 1490—1498. 263ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2013, т. 70, № 2 33. Rindi F., McIvor L., Sherwood A.R., Friedl T., Guiry M.D., Sheath R.G. Molecular phylogeny of the green algal order Pra siolales (Trebouxiophyceae, Chlorophyta) // J. of Phyco lo- gy. — 2007. — 43. — P. 811—822. 34. Romeike J., Friedl T., Helms G., Ott S. Genetic diversity of algal and fungal partners in four species of Umbilicaria along a transect of the Antarctic Peninsula // Mol. Biol. Evol. — 2002. — 19. — P. 1209—1217. 35. Schmitt I., Lumbsch H.T. Identification of the photobionts in Trepeliopsis and Pertusaria using SSU ribosomal DNA se qu- en ces obtained from PCR amplification with a non-green- algal primer // Mycotaxon. — 2001. — 78. — P. 407—411. 36. Takeshita S., Okamoto T., Nakano T., Iwatsuki Z. Phycobionts of Diploschistes diacapsis // J. Jap. Bot. — 1992. — 67(6). — P. 338—341. 37. Tibell L., Beck A. Morphological variation, photobiont asso- cia tion and ITS phylogeny of Chaenotheca phaeocephala and C. subroscida // Nord. J. Bot. — 2001. — 21(6). — P. 651—660. 38. Tschermak-Woess E. Über wenig bekannte und neue Flech- ten gonidien III. Die Entwicklungsgeschichte von Leptosira thrombii nov. spec. der Gonidie von Thrombium epigaeum // Öst. Bot. Z. — 1953. — 100. — S. 203—216. 39. Voytsekhovich А., Dymytrova L., Nadyeina O. Photobiont com- position of some taxa of the genera Micarea and Placynthiella (Lecanoromycetes, lichenized Ascomycota) from Ukraine // Folia Cryptog. Estonica. — 2011. — 48. — P. 135—148. 40. Voytsekhovich А., Kondratyuk S. Ya., Beck A. Lichen pho to bi- onts of the rocky outcrops of Karadag Nature Reserve (South- East Crimea, Ukraine) // J. Phycology. — 2013 (in press). Рекомендує до друку Надійшла 28.11.2012 р. П.М. Царенко А.А. Войцехович Институт ботаники имени Н.Г. Холодного НАН Украины, г. Киев НОВЫЕ ДЛЯ УКРАИНЫ ВИДЫ НАЗЕМНЫХ ВОДОРОСЛЕЙ С ТЕРРИТОРИИ КАРАДАГСКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВЕДНИКА Рассматриваются 12 новых для флоры Украины видов на- земных водорослей (аэрофиты и фотобионты лишайников), обнаруженных на территории Карадагского природного за- поведника (Крым) — Gloeocapsopsis chroococcoides (Novácek) Komárek, Asterochloris excentrica (P.A. Archibald) Ska loud et Peksa, Coccomyxa mucigena Jaag, C. rayssiae Chodat et Jaag, Lep- tosira thrombii Tscherm.-Woess, Prasiococcus calcarius (J.B. Pe- ter sen) Vischer, Trebouxia asymmetrica Friedl et G. Gär t ner, T. de- colorans Ahmadjian, T. gelatinosa Ahmadjian ex P.A. Ar chibald, T. impressa Ahmadjian, T. jamesii (Hildreth et Ah ma djian) G. Gär- tner, Fottea cylindrica Hindák. Приводятся их кра т кие описа- ния, информация о местонахождении и распрос т ра нении в мире, а также иллюстрации некоторых видов. К л ю ч е в ы е с л о в а: новые виды, Asterochloris, Coccomyxa, Fottea, Gloeocapsopsis, Leptosira, Trebouxia, наземные водо- рос ли, Карадагский природный заповедник, Украина. A.O. Voytsekhovich M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv NEW FOR UKRAINE RECORDS OF TERRESTRIAL ALGAE FROM KARADAG NATURE RESERVE The paper contains data on 12 new for the Ukrainian flora species of terrestrial algae (aerophytes and lichen photobionts) from the territory of Karadag Nature Reserve (Crimea, Ukraine): Gloeo- cap sopsis chroococcoides (Novácek) Komárek, Asterochloris ex- cen trica (P.A. Archibald) Skaloud et Peksa, Coccomyxa mucigena Jaag, C. rayssiae Chodat et Jaag, Leptosira thrombii Tscherm.-Woess, Prasiococcus calcarius (J.B. Petersen) Vischer, Trebouxia asym- met rica Friedl et G. Gärtner, T. decolorans Ahmadjian, T. ge la- tinosa Ahmadjian ex P.A. Archibald, T. impressa Ahmadjian, T. ja mesii (Hildreth et Ahmadjian) G. Gärtner, Fottea cylindrica Hindák. Short descriptions, illustrations, locations and general distribution are given. K e y w o r d s: new records, Asterochloris, Coccomyxa, Fottea, Gloeocapsopsis, Leptosira, Trebouxia, terrestrial algae, Karadag Nature Reserve, Ukraine.

Нові для України види наземних водоростей з території Карадазького природного заповідника

Institution

Ähnliche Einträge