До 80-річчя відділу фізіології рослин (фітогормонології) Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України

До 80-річчя відділу фізіології рослин (фітогормонології) Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України

В статье представлены краткие сведения об истории создания отдела физиологии растений, об ученых, возглавлявших его работу, основных направлениях научных исследований. Освещены главные достижения в изучении фитогормональной системы, участия фитогормонов в регуляции процессов роста и развития целого...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2014
Hauptverfasser: Косаківська, І.В., Веденичова, Н.П., Негрецький, В.А., Шейко, О.А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2014
Schriftenreihe:Український ботанічний журнал
Schlagworte:
Історія науки
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175447
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:До 80-річчя відділу фізіології рослин (фітогормонології) Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України / І.В. Косаківська, Н.П. Веденичова, В.А. Негрецький, О.А. Шейко // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 5. — С. 626-630. — Бібліогр.: 31 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-175447
record_format dspace
spelling irk-123456789-1754472021-02-02T01:29:00Z До 80-річчя відділу фізіології рослин (фітогормонології) Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України Косаківська, І.В. Веденичова, Н.П. Негрецький, В.А. Шейко, О.А. Історія науки В статье представлены краткие сведения об истории создания отдела физиологии растений, об ученых, возглавлявших его работу, основных направлениях научных исследований. Освещены главные достижения в изучении фитогормональной системы, участия фитогормонов в регуляции процессов роста и развития целого растения и отдельных его органов. Обобщены данные о научных разработках, посвященных изучению процессов адаптации растений, формированию реакций на действие стрессовых факторов. Приведены основные монографии ученых отдела, включая работы академиков Е.Ф. Вотчала, В.Н. Любименко, Н.Г. Холодного, К.М. Сытника, А.М. Гродзинского, а также ряд публикаций последних лет. The article presents an overview of the history of creation of the Department of Plant Physiology, information about the Department Heads and the main directions of scientific research. The major achievements in the study of the phytohormone system, participation of phytohormones in the regulation of growth and development of the whole plant and individual organs are presented. The data on scientific investigations, devoted to study of the processes of adaptation of plants and formation of the reactions to stressors, are summarized. The main scientific monographs of the scientists, including books of academicians E.Ph. Votchal, V.N. Lyubimenko, N.G. Kholodny, K.M. Sytnik, A.M. Grodzinsky, as well as a number of recent publications, are cited. 2014 Article До 80-річчя відділу фізіології рослин (фітогормонології) Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України / І.В. Косаківська, Н.П. Веденичова, В.А. Негрецький, О.А. Шейко // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 5. — С. 626-630. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175447 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історія науки
Історія науки
spellingShingle Історія науки
Історія науки
Косаківська, І.В.
Веденичова, Н.П.
Негрецький, В.А.
Шейко, О.А.
До 80-річчя відділу фізіології рослин (фітогормонології) Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України
Український ботанічний журнал
description В статье представлены краткие сведения об истории создания отдела физиологии растений, об ученых, возглавлявших его работу, основных направлениях научных исследований. Освещены главные достижения в изучении фитогормональной системы, участия фитогормонов в регуляции процессов роста и развития целого растения и отдельных его органов. Обобщены данные о научных разработках, посвященных изучению процессов адаптации растений, формированию реакций на действие стрессовых факторов. Приведены основные монографии ученых отдела, включая работы академиков Е.Ф. Вотчала, В.Н. Любименко, Н.Г. Холодного, К.М. Сытника, А.М. Гродзинского, а также ряд публикаций последних лет.
format Article
author Косаківська, І.В.
Веденичова, Н.П.
Негрецький, В.А.
Шейко, О.А.
author_facet Косаківська, І.В.
Веденичова, Н.П.
Негрецький, В.А.
Шейко, О.А.
author_sort Косаківська, І.В.
title До 80-річчя відділу фізіології рослин (фітогормонології) Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України
title_short До 80-річчя відділу фізіології рослин (фітогормонології) Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України
title_full До 80-річчя відділу фізіології рослин (фітогормонології) Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України
title_fullStr До 80-річчя відділу фізіології рослин (фітогормонології) Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України
title_full_unstemmed До 80-річчя відділу фізіології рослин (фітогормонології) Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України
title_sort до 80-річчя відділу фізіології рослин (фітогормонології) інституту ботаніки імені м.г. холодного нан україни
publisher Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate 2014
topic_facet Історія науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175447
citation_txt До 80-річчя відділу фізіології рослин (фітогормонології) Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України / І.В. Косаківська, Н.П. Веденичова, В.А. Негрецький, О.А. Шейко // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 5. — С. 626-630. — Бібліогр.: 31 назв. — укр.
series Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv AT kosakívsʹkaív do80ríččâvíddílufízíologííroslinfítogormonologííínstitutubotaníkiímenímgholodnogonanukraíni
AT vedeničovanp do80ríččâvíddílufízíologííroslinfítogormonologííínstitutubotaníkiímenímgholodnogonanukraíni
AT negrecʹkijva do80ríččâvíddílufízíologííroslinfítogormonologííínstitutubotaníkiímenímgholodnogonanukraíni
AT šejkooa do80ríččâvíddílufízíologííroslinfítogormonologííínstitutubotaníkiímenímgholodnogonanukraíni
first_indexed 2025-07-15T12:45:54Z
last_indexed 2025-07-15T12:45:54Z
_version_ 1837717053713154048
fulltext 626 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(5) УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ ЖУРНАЛ Історія науки І.В. КОСАКІВСЬКА, Н.П. ВЕДЕНИЧОВА, В.А. НЕГРЕЦЬКИЙ, О.А. ШЕЙКО Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01601, Україна inst@botany.kiev.ua ДО 80-РІЧЧЯ ВІДДІЛУ ФІЗІОЛОГІЇ РОСЛИН (ФІТОГОРМОНОЛОГІЇ) ІНСТИТУТУ БОТАНІКИ імені М.Г. ХОЛОДНОГО НАН УКРАЇНИ К л ю ч о в і с л о в а : рослини, фізіологія, фітогормони © І.В. КОСАКІВСЬКА, Н.П. ВЕДЕНИЧОВА,  В.А. НЕГРЕЦЬКИЙ, О.А. ШЕЙКО, 2014 У 1934 році пі сля ре ор га ні за ції Ака де мії наук Ук ра­ їнської РСР до її скла ду ввій шов Інсти тут бо та ні ки,  в яко му було ство ре но сек тор фі зіо ло гії рос лин  із  трьо ма  від ді ла ми:  біо ло гії  сільсь ко гос по дарських  рос лин, фі зич ної фі зіо ло гії рос лин і хі міч ної фі зіо­ ло гії рос лин. Ці від ді ли очо ли ли ви дат ні нау ков ці:  ака де мік  АН  УРСР  (із  1921  р.)  Єв ген  Пи ли по вич  Вот чал — один із фун да то рів ок ре мої час ти ни фі­ зіо ло гії  рос лин  (фі зіо ло гії  сільсь ко гос по дарських  куль тур),  по льо вої  фі зіо ло гії,  тео рії  вро жай ності  та по су хостій кості (Вот чал, 1928, 1932, 1939); ака­ де мік  АН  УРСР  (із  1929  р.)  Ми ко ла  Гри го ро вич  Хо лод ний  —  тво рець  учен ня  про  фі то гор мо ни,  на  яко му  ба зу ю ть ся  су час ні  уяв лен ня  про  хі міч ну  при ро ду  ак ти ва ції  та  галь му ван ня  рос то вих  про­ це сів  у  рос лин,  ос но во по лож ник  тео рії  тро піз мів  (Хо лод ний, 1924, 1939, 1949, 1953, 1982); ака де мік  АН  УРСР  Во ло ди мир  Ми ко ла йо вич  Лю би мен ко  (із  1929  р.),  кот рий  пер шим  ус та но вив  хі міч ний  зв’язок  між  біл ка ми  та  піг мен та ми  в  пласти дах,  сфор му лю вав гі по те зу ево лю ції спо со бів жив лен ня  рос лин від хе мо син те зу до фо то син те зу (Лю би мен­ ко, 1935, 1963). Ми ко ла Гри го ро вич Хо лод ний вив чав мор фо ло­ гію та фі зіо ло гію ор га ніз мів, за дія них у кру го обі гу  за лі за  в  при ро ді,  до слі джу вав  елек тро фі зіо ло гію,  фі зи ко­хі міч ні  яви ща  в  жи вій  клі ти ні,  роз ро бив  ори гі наль ні  під хо ди  до  вив чен ня  бак те рій,  до слі­ джу вав пи тан ня ви ник нен ня жит тя на Зем лі, ево­ лю цій ної  тео рії,  іс то рії  нау ки.  По чи наю чи  з  1924  року  вив чав  фі то гор мо ни  рос лин  (мо но гра фії:  «К  вопросу о распределении в корне геотропической  чувствительности»  (1906),  «О  влиянии  металли­ ческих  ионов  на  процессы  раздражимости  у  растений»  (1918),  «Железобактерии»  (1926),  «Фитогормоны.  Очерки  по  физиологии  гормональных явлений в растительном организме»  (1939), «Среди природы и в лаборатории» (1949)). У 1937 році з жит тя пі шли ака де мі ки Є.П. Вот­ чал і В.М. Лю би мен ко. Тому на по чат ку 1938­го в  сек то рі фі зіо ло гії рос лин були ство ре ні два від ді ли:  за галь ної  фі зіо ло гії  рос лин,  який  очо лив  ака де­ мік АН УРСР М.Г. Хо лод ний, і хі міч ної фі зіо ло гії  рос лин, ке рів ни ком яко го став док тор біо ло гіч них  627ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 5 наук,  про фе сор  Ан д рій  Ар хи по вич  Кузь мен ко  —  учень  ака де мі ка  АН  УРСР  В.М.  Лю би мен ка.  Зго­ дом у сек то рі фі зіо ло гії рос лин за сну ва ли ла бо ра то­ рію з до слі джен ня жив лен ня рос лин — як про дов­ жен ня нау ко во го спад ку ака де мі ка Є.П. Вот ча ла. В  по во єн ні роки  її ре ор га ні зу ва ли у від діл фі зіо ло гії  жив лен ня та аг ро хі мії, кот рим у 1944—1945 рр. за­ ві ду вав ака де мік АН УРСР Пет ро Ан ти по вич Вла­ сюк,  фі зіо лог  рос лин,  аг ро хі мік  і  ґрун то зна вець,  який за по чат ку вав в Ук ра ї ні вчен ня про мік ро еле­ мен ти.  Він  об ґрун ту вав  при йо ми,  спо со би  й  нор­ ми ви ко ристан ня мік ро до б рив із ме тою одер жан ня  мак си маль но го ефек ту (Вла сюк, 1966, 1969). У  по во єн ні  роки  ака де мік  М.Г.  Хо лод ний  очо­ лив  від діл  фі зіо ло гії  та  еко ло гії  рос лин.  На  про­ хан ня  Ми ко ли  Гри го ро ви ча  Пре зи дія  АН  УРСР  ухвалила рі шен ня (від 03.03.1945 р.) про ство рен ня  в  Сочі ла бо ра то рії,  під по ряд ко ва ної  від ді лу  фі зіо­ ло гії  та  еко ло гії  рос лин  Інсти ту ту  бо та ні ки.  Час­ ти на  її  спів ро біт ни ків  про дов жу ва ла  до слі джен ня  суб тро піч них  рос лин,  роз по ча ті  М.Г.  Хо лод ним  у  роки вій ни. Та на при кін ці 1948 року для Ми ко ли Гри го ро ви ча  наста ли важ кі часи. На серп не вій се сії  ВАСГ НІЛ без­ підстав но му осу джен ню й ути скам було під да но як  усе вчен ня про фі то гор мо ни, так і са мо го М.Г. Хо­ лод но го — од но го з його фун да то рів. Із пла нів нау­ ко вих  до слі джень  ви ки ну ли  всі  теми  «фі то гор мо­ наль но го  на прям ку»,  а  Ми ко лу  Гри го ро ви ча  усу­ ну ли від ке рів ництва від ді лом і за ли ши ли лише на  по са ді стар шо го нау ко во го спів ро біт ни ка. М.Г. Хо­ лод ний  при пи нив  ро бо ту  в  Інсти ту ті  бо та ні ки  і  з  1 січ ня 1950 року ви йшов на пен сію, але ні на мить  не втра чав віри в те, що «ан ти гор мо наль ний пси­ хоз  швид ко  мине»  і  всі  його  нау ко ві  здо бут ки  бу­ дуть оці не ні об'єктивно. Від діл  очо лив  про фе сор  Сер гій  Іва но вич  Ле бе­ дєв,  який  ке ру вав  ним  до  1953  року.  Нау ко ві  по­ шу ки  С.І.  Ле бе дє ва  були  пов’язані  з  роз роб кою  про блем  фо то син те зу,  фі зіо ло гіч ної  ролі  мік ро­ еле мен тів,  про дук тив ності  морських  во до рос тей,  фі зіо ло го­біо хі міч них за сад уро жай ності сільсь ко­ гос по дарських  куль тур,  ульт раструк ту ри  апа ра ту  фо то син те зу (Ле бе дев, 1953). У  1954  році  за ві ду ва чем  від ді лу  став  і  ке ру вав  ним  про тя гом  7  ро ків  про фе сор  Ми ко ла  Ар хи по­ вич  Лю бинський  —  учень  М.Г.  Хо лод но го,  бо та­ нік­фі зіо лог,  фа хі вець  із  ана то міч них  до слі джень,  вив чен ня  бу до ви  та  ве ге та тив но го  роз мно жен ня  пло до вих куль тур (Лю бин ский, 1957). Уп ро довж  1960—1979  рр.  від діл  очо лю вав  ака­ де мік АН УРСР К.М. Сит ник (1973 р. об ра но ака­ де мі ком),  а  з  1979  по  2014  рік  —  член­ко рес пон­ дент НАН Ук ра ї ни Л.І. Му са тен ко (2003 р. об ра но  членом­ко рес пон ден том). 1975  року  у  від ді лі  фі зіо ло гії  рос лин  було  ство­ ре но ла бо ра то рію го рі хо п лід них (за ві ду вач — канд.  біол.  наук  Т.Є.  Стрі ла)  й  ла бо ра то рію  ци то фі зіо­ ло гії  і  конст рую ван ня  рос лин ної  клі ти ни  (за ві ду­ вач — ака де мік АН УРСР Ю.Ю. Гле ба), яку в 1981  році ре ор га ні зо ва но у від діл ци то фі зіо ло гії та клі­ тин ної  ін же не рії,  а в 1990 р. на його базі було за­ сно ва но  Інсти тут  клі тин ної  біо ло гії  та  ге не тич ної  ін же не рії НАН Ук ра ї ни. У від ді лі про тя гом 1957 — 1965 рр. пра цю вав ака­ де мік  АН  УРСР  А.М.  Гро дзінський  —  за снов ник  су час ної але ло па тії — нау ки про хі міч ну взає мо дію  рос лин  у  штуч них  і  при род них  еко систе мах  (Гро­ дзинский, 1965). Особ ли ву  ува гу  нау ков ці  від ді лу,  по чи наю чи  з  1960  року  й  уп ро довж  три ва ло го  часу,  зо се ре ди­ ли  на  вив чен ні  фі зіо ло гії  й  біо хі мії  рос ту  та  роз­ ви тку  рос лин,  роз крит ті  ме ха ніз мів  ко ре ля тив них  зв'язків між ін ши ми ор га на ми. Ре зуль та ти здій сню­ ва них  пра ців ни ка ми  від ді лу  М.А.  Лю бинським,  К.М.  Сит ни ком,  А.І.  За кор дон цем,  О.Б.  Бой чук  і  Р.Ф. Проц ко до слі джень були підсумова ні в ко лек­ тив них  мо но гра фі ях  «Взає мо дія  над зем них  і  під­ зем них ор га нів рос лин» і «Фи зио ло го­био хи ми че­ ские основы рос та рас те ний». У  1970­ті  роки  роз по ча ли ся  до слі джен ня  з  фі­ зіо ло гії ок ре мих ор га нів рос лин, зок ре ма внут ріш­ ньої  ор га ні за ції  про це сів  жит тє ді яль ності  ко ре ня,  що  уза галь не но  в  фун да мен таль ній  мо но гра фії  «Фи зио ло гия  кор ня»,  ав то ри  якої  К.М.  Сит ник,  Н.М. Кни га і Л.І. Му са тен ко були від зна че ні Пре­ мі єю  іме ні  М.Г.  Хо лод но го  АН  УРСР.  У  по даль­ шо му К.М. Сит ник, Л.І. Му са тен ко та Т.Л. Бо гда­ но ва  про дов жи ли  вив чен ня  фі зіо ло гії  лист ка,  що  зна йшло  ві доб ра жен ня  в  ко лек тив ній  мо но гра фії  «Фи зио ло гия лис та» (1972). У  рам ках  Між на род ної  про гра ми  ЮНЕ СКО  «Лю ди на і біо сфе ра», по чи наю чи з 1973 р., у від ді­ лі спіль но з гео бо та ні ка ми, аль го ло га ми, мі ко ло­ га ми,  біо хі мі ка ми  й  ма те ма ти ка ми  вив чали  фор­ му ван ня  струк тур них  і  функ ціо наль них  зв'язків  між  біо тич ни ми  й  абіо тич ни ми  ком по нен та ми  в  про це сі  пе ре тво рен ня  ре чо вин  і  по то ків  енер­ гії  в  еко систе мі  сте пу  (К.М.  Сит ник,  А.В.  Гор де­ цький). 628 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(5) Знач ний вне сок зро би ли нау ков ці від ді лу в про­ ве ден ня ком плекс них до слі джень впли ву фак то рів  кос міч но го по льо ту на ріст, роз ви ток і жит тє ді яль­ ність  про ка ріо тич них  і  еука ріо тич них  ор га ніз мів.  Було  здій сне но  під го тов ку  й  оп ра цю ван ня  ма те­ ріа лів  фі то біо ло гіч них  ек спе ри мен тів,  які  про во­ ди ли ся на ра дянських штуч них су пут ни ках Зем лі,  кос міч них ко раб лях «Со юз», ор бі таль них стан ці ях  «Са лют», а та кож у процесі ви ко нан ня Ук ра їнської  на ціо наль ної  й  низ ки  Між на род них  кос міч них  про грам. Ос нов ні ре зуль та ти кос міч них до слі джень  уза галь не ні  в  мо но гра фі ях  «Микроорганизмы  в  космическом полете» (1983) і «Растительная клетка  при  изменении  геофизических  факторов»  (1984).  За цикл ро біт із до слі джен ня за ко но мір ностей рос­ ту та роз ви тку мік ро ор га ніз мів в умо вах кос міч но­ го по льо ту К.М. Сит ни ку й очо лю ва но му ним ко­ лек ти ву  фа хів ців  у  1979  р.  при су дже но  Дер жав ну  пре мію  Ук ра їнської  РСР  у  га лу зі  нау ки  і  тех ні ки.  В 1997 році вче ні від ді лу до слі джу ва ли фі то гор мо­ наль ний ста тус рос лин в умо вах не ва го мості під час  ук ра їнсько­аме ри кансь ко го ек спе ри мен ту на бор­ ту кос міч но го ко раб ля «Ко лум бія». Нау ко ві роз роб ки, спря мо ва ні на ство рен ня хі­ міч них за со бів бо роть би із втра та ми цук ру під час  збе рі ган ня си ро ви ни на цук ро вих за во дах, ви світ­ ле ні  в  мо но гра фії  «Про рас та ние  кор не пло дов  са­ хар ной свеклы и проблемы её хра не ния», а її ав то ри  Р.Ф. Проц ко та В.Б. Вар шавська були від зна че ні в  1982 році Пре мі єю іме ні М.Г. Хо лод но го АН УРСР. Із ме тою роз ши рен ня об ся гу ро біт у га лу зі тео­ ре тич ної та при клад ної бо та ні ки у від ді лі фі зіо ло гії  рос лин  1986  року  було  ство ре но  ла бо ра то рію  фі­ зіо ло гії на сін ня, пе ре йме но ва ну 1992­го в ла бо ра­ то рію  ре про дук тив но го  роз ви тку.  До  1989  року  її  очо лю вав  А.В.  Гор де цький,  а  по тім,  до  її  роз фор­ му ван ня (1996), — В.А. Не гре цький. У ла бо ра то рії  пра цю ва ли Р.Ф. Проц ко, В.Б. Вар шавська, Е.Л. Бу­ зу каш ві лі  й  Л.А.  Пат лань.  Ос нов ним  на прям ком  діяльності  ла бо ра то рії  була  роз роб ка  фі зіо ло го­ біо хі міч них за сад ре гу ля ції про це сів про рос тан ня,  до зрі ван ня та під ви щен ня схо жості на сін ня. Від 1994 р. у від ді лі роз по ча ли ся до слі джен ня фі­ то гор мо нів  представ ни ків  різ них  сис те ма тич них  груп  су дин них  рос лин,  во до рос тей,  па по ро тей,  а  та кож ба зи ді аль них, са про фіт них і па ра зит них гри­ бів. Вив чен ня гор мо наль но го ста ту су (ін до лі лоц то­ ва та абс ци зо ва ки сло ти, ци то кі ні ни, гі бе ре лі но по­ діб ні спо лу ки) до зво ли ло вста но ви ти, що три ге ром  для за пус ку фі зіо ло гіч них і мор фо ло гіч них про грам  є пев ні спів від но шен ня між ок ре ми ми ком по нен­ та ми  гор мо наль ної  сис те ми.  Ре зуль та ти  про ве де­ них до слі джень були уза галь не ні в ко лек тив ній мо­ но гра фії «Гор мо наль ний ком плекс рос лин і гри бів» Із  1999  р.  нау ко ві  роз роб ки  від ді лу  спря мо­ вуються  на  вив чен ня  адап тив ної  ролі  при род них  ре гу ля то рів  рос ту  рос лин.  Упер ше  ви ко риста но  пер вин ні лист ки ква со лі як мо дель ний об’єкт для  до слі джен ня  впли ву  вод но го  де фі ци ту  на  спів від­ но шен ня  ін ди ві ду аль них  ком по нен тів  фі то гор мо­ наль но го  ком плек су,  ре про дук цію  та  ріст  клі тин  і  пов но ту  реа лі за ції  їх ньо го  мор фо ге не тич но го  роз ви тку  на  різ них  ста ді ях  рос ту  (К.М.  Сит ник,  Л.І.  Му са тен ко,  В.М.  Ге не ра ло ва,  Г.Г.  Мар тин,  В.А.  Ва сюк,  Н.П.  Ве де ни чо ва,  А.Н.  Несте ро ва).  До слі дже но  за  умов  стре су  про тек тор ну  дію  кі не­ ти ну,  АБК  та  екст рак тів  гри бів  і  про дук тів  їх ньої  пе ре роб ки  як  пре па ра тів  при род них  біо ло гіч но  ак тив них  ре чо вин.  По рів няль ний  ана ліз  ци то­ ге не тич ної  ак тив ності  при род них  і  син те тич них  ре гу ля то рів  рос ту  за свід чив,  що  при род ні  ре гу­ ля то ри  не  спри чи ня ють  збіль шен ня  чи сель ності  клі тин із абе ра ція ми хро мо сом і не змі ню ють спів­ від но шен ня  клі тин  між  фа за ми  мі то тич но го  цик­ лу  (М.О.  Боль ша ко ва).  Будь­яку  об роб ку  рос лин  ре гу ля то ра ми  рос ту  мож на  роз гля да ти  як  м’який  стрес,  що  ін тен си фі кує  адап та цій ні  мож ли вості  рос лин но го  ор га ніз му.  Од ним  із  на слід ків  та ких  про це сів є під ви щен ня рів нів віль них ци то кі ні нів  і АБК, а та кож швид ке та іс тот ні ше зростан ня лек­ ти но вої (Н.В. Ко валь чук) і лі пок си ге наз ної ак тив­ ності  (Л.М.  Ба бен ко).  До слі дже но  клі тин ні  ме ха­ ніз ми адап та ції рос лин до впли ву абіо тич них стре­ со вих чин ни ків. Ре зуль та ти вив чен ня біл ків, їх ньої  фер мен та тив ної  ак тив ності,  фі то гор мо наль но го  ба лан су при адап та ції рос лин до дії стре со вих абіо­ тич них  чин ни ків  були  уза галь не ні  в  мо но гра фі ях  «Фі зіо ло го­біо хі міч ні  ос но ви  адап та ції  рос лин  до  стре сів» (2003) і «Стре со ві біл ки рос лин» (2008). Нау ков ці  від ді лу  про тя гом  ба га тьох  ро ків  під­ три му ють  сто сун ки  з  уче ни ми  ін ших  кра їн,  зок­ ре ма  Інсти ту ту  фі зіо ло гії  рос лин  і  ге не ти ки  іме ні  М. По по ва Бол гарської ака де мії наук, ра зом з яки­ ми вив ча ють клі тин ні ме ха ніз ми стій кості рос лин­ га ло фі тів,  здій сни ли  по шук  фі то ре ме ді ан тів  для  від нов лен ня  за со ле них  ґрун тів  (І.В.  Ко са ківська,  В.А.  Не гре цький,  Л.М.  Ба бен ко,  Л.В.  Вой тен ко).  До слі джен ня  фі то гор мо нів  і  піг мен тів  мік ро во до­ рос тей роз по ча то в рам ках уго ди з Ки ївським на­ ціо наль ним уні вер си те том іме ні Та ра са Шев чен ка  629ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 5 (К.О.  Ро ма не ско,  Л.М.  Ба бен ко).  Спіль но  з  нау­ ков ця ми  Інсти ту ту  фі зіо ло гії  рос лин  і  ге не ти ки  НАН Ук ра ї ни здій сню ю ть ся до слі джен ня, спря мо­ ва ні на по шук біо ло гіч них мар ке рів стій кості пше­ ни ці  та  сої  до  впли ву  абіо тич них  стре со вих  чин­ ни ків  (І.В.  Ко са ківська,  Л.В.  Вой тен ко,  Р.В.  Ліх­ ньовський, Л.М. Ба бен ко). Ос кіль ки  пріо ри те том  у  до слі джен нях  від ді лу,  за по чат ко ва них  в  Інсти ту ті  ака де мі ком  Ми ко лою  Гри го ро ви чем Хо лод ним, зав жди були фі то гор мо­ ни та  їхня роль у про це сах рос ту та роз ви тку рос­ лин,  1994  р.  з  іні ціа ти ви  ака де мі ка  К.М.  Сит ни ка  від діл фі зіо ло гії рос лин було пе ре йме но ва но у від­ діл фі то гор мо но ло гі її. Своє 80­річ чя  від діл  фізіології  рослин  зуст рі­ чає,  зо се ре див ши  зу сил ля  на  вив чен ні  фі то гор мо­ нів  представ ни ків  од но го  з  най дав ні ших  від ді лів  рос лин но го  царст ва  —  Polypodiophyta.  Спи раю чись  на  фун да мен таль ні  нау ко ві  роз роб ки  ака де мі ка  М.Г.  Хо лод но го  та  ви ко ристо вую чи  но віт ні  ви со­ ко ефек тив ні ме то дич ні під хо ди (ВЕРХ­МС), до слі­ джу є ть ся участь фі то гор мо нів у ре гу ля ції он то ге не зу,  ви зна чен ні ста ті, здій сню є ть ся по шук спо лук і ме­ ха ніз мів, які ре гу лю ють пе ре хід рос лин зі ста ну спо­ кою до ак тив но го рос ту та роз ви тку. Про дов жую чи  за по чат ко ва не ака де мі ком В.М. Лю би мен ком вив­ чен ня  фо то син те тич но го  апа ра ту  рос лин,  про во­ дять ся  ульт раструк тур ний  ана ліз  хло ро пластів,  ви­ зна чен ня скла ду та вмісту піг мен тів у лист ках вод ної  па по ро ті  Salvinia natans,  до слі джен ня  з  якою  були  роз по ча ті  у  20­ті  роки  ХХ  ст.  ака де мі ком  М.Г.  Хо­ лод ним (1924). Пи тан ня стій кості аг рар них куль тур,  вив чен ня  яко го  за по чат ку вав  ака де мік  Є.П.  Вот­ чал,  про дов жу є ть ся  у  до слі джен нях  клі тин них  ме­ ха ніз мів  адап та ції  різ них  сор тів  пше ни ці  та  сої  до  дії ви со кої та ни зької тем пе ра тур і по су хи, по шу ку  біо ло гіч них мар ке рів то ле рант ності для по даль шо го  ви ко ристан ня їх у се лек цій ній ро бо ті. Отже,  від зна чаю чи  80­річ чя  від ді лу  фі зіо ло­ гії  рос лин  (фі то гор мо но ло гії)  Інсти ту ту  бо та ні ки  НАН Ук ра ї ни, ми з гли бо кою ша ною зга дує мо його  фун да то рів — ака де мі ків АН УРСР Єв ге на Пи ли­ по ви ча  Вот ча ла,  Ми ко лу  Гри го ро ви ча  Хо лод но го  та Во ло ди ми ра Ми ко ла йо ви ча Лю би мен ка, нау ко­ ві ідеї й роз роб ки яких були про дов же ні наступ ни­ ми  по ко лін ня ми  вче них  від ді лу,  а  та кож  зна йшли  свій по даль ший роз ви ток у су час них до слі джен нях.  Ни ніш ні  нау ков ці  від ді лу  от ри ма ли  ви знач ний  нау ко вий спа док від по пе ред ни ків і док ла дуть усіх  зу силь, щоб із чес тю про дов жу ва ти роз по ча ту ними  спра ву на бла го Ук ра ї ни та нау ки. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Власюк П.А. Биологические элементы в жизнедеятельнос­ ти растений. — Киев: Наук. думка, 1969. — 516 с. Вотчал Е.Ф. Полевая физиология (нормальная и патоло­ гическая)  и  физиологическое  сорто­изучение  в  селек­ ции  //  Тр.  Науч.  ин­та  селекции.  —  М.,  1928.  —  Вып.  2. — С. 209—236. Вотчал Є.П. Теорія походження неврожаю в умовах посу­ хи та зміни тургору і рухи листків як покажчики стану  загального  комплексного  балансу  динаміки  фізіоло­ гічних  процесів  рослини  //  Журн.  біо­ботан.  циклу  ВУАН. — 1932. — № 7—8. — С. 207—209. Вотчал Е.Ф. Физиология производственных свойств све­ клы  (урожайность  в  условиях  засухи,  засухоустойчи­ вость и устойчивость высоты урожаев) // Науч. зап. по  сахарной промышлен. — 1939. — Вып. 3—4. — С. 12—60. Гродзинский А.М. Аллелопатия в жизни растений и их со­ обществ.  Основы  химического  взаимодействия  расте­ ний. — Киев: Наук. думка, 1965. — 200 с. Косаківська І.В. Фізіолого­біохімічні основи адаптації рос­ лин до стресів. — К.: Сталь, 2003. — 191 с. Косаковская И.В. Стрессовые белки растений. — К.: Укр.  фітосоціолог. центр, 2008. — 151 с. Лебедев С.И.  Физиологическая  роль  каротина  в  расте­ нии. — Киев: Изд­во АН УССР, 1953. — 160 с. Любименко В.Н. Фотосинтез и хемосинтез в растительном  мире. — М.—Л.: Сельхозгиз, 1935. — 320 с. Любименко В.Н. Избранные труды в 2­х томах. Роботы по  фотосинтезу  и  приспособлению  растений  к  свету.  —  Киев: Изд­во АН УССР, 1963. — Т. 1. — 614 с. Любименко В.Н. Избранные труды в 2­х томах. Работы по  фотосинтезу  и  пигментам  растений.  —  Киев:  Изд­во  АН УССР, 1963. — Т. 2. — 682 с. Любинский Н.А. Физиологические  основы  вегетативно­ го  размножения  растений.  —  Киев:  Изд­во  АН  УССР,  1957. — 223 с. Любінський М.А., Закордонець А.І., Ситник К.М. Взаємодія  надземних  і  підземних  органів  рослин.  —  К.:  Вид­во  АН УРСР, 1963. — 192 с. Процко Р.Ф., Варшавская В.Б.  Прорастание  корнеплодов  сахарной  свеклы  и  проблемы  её  хранения.  —  Киев:  Наук. думка, 1980. — 204 с. Сытник К.М., Бойчук О.Б., Процко Р.Ф. Физиолого­биохи­ мические основы роста растений. — Киев: Наук. думка,  1966. — 230 с. Сытник К.М., Кордюм В.А., Кок И.П. Регуляторные меха­ низмы клетки. — Киев: Наук. думка, 1969. — 152 с. Сытник К.М., Книга Н.М., Мусатенко Л.И.  Физиология  корня. — Киев: Наук. думка, 1972. — 356с. Сытник К.М., Мусатенко Л.И., Богданова Т.Л. Физиология  листа. — Киев: Наук. думка, 1978. — 391 с. Сытник К.М., Кордюм В.А., Кордюм Е.Л. Микроорганизмы  в  космическом  полете.  —  Киев:  Наук.  думка,  1983.  —  156 с. Сытник К.М., Кордюм Е.Л., Недуха Е.М.,  Сидоренко П.Г., Фомичева В.М.  Растительная  клетка  при  изменении  гео физических факторов. — Киев: Наук. думка, 1984. —  136 с. Ситник К.М., Процко Р.Ф., Негрецький В.А., Гордецький А.В.  Післязбиральне  дозрівання  озимих  хлібних  злаків.  —  К.: Укр. фітосоціолог. центр, 2000. — 132 с. 630 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(5) Ситник К.М., Мусатенко Л.І., Васюк В.А., Веденичова Н.П., Генералова В.М., Мартин Г.Г., Нестерова А.Н.  Гормо­ нальний комплекс рослин і грибів. — К.: Укр. фітосоці­ олог. центр, 2003. — 186 с. Физиолого­биохимические основы питания растений [За  ред. П.А. Власюка]. — Киев: Наук. думка, 1966. — 190 с. Холодный Н.Г.  К  вопросу  о  распределении  в  корне  гео­ тропической чувствительности. — Киев: Тип. Импера­ торского ун­та св. Владимира, 1906. — 43 с. Холодный Н.Г. О влиянии металлических ионов на процес­ сы раздражимости у растений. — Киев: Тип. Ун­та св.  Владимира, 1918. — 133 с. Холодный Н.Г. К вопросу о влиянии водной среды на ана­ томическое строение наземных растений // Русск. гид­ робиол. журн. — 1924. — 3, № 1—2. — С. 14—20. Холодный Н.Г. О метаморфозе пластид в волосках подвод­ ных листьев у Salvinia natans // Журн. Русск. Ботан. об­ ва. — 1924. — 7, № 3. — С. 132—135. Холодный Н.Г.  Фитогормоны.  Очерки  по  физиологии  гормональных  явлений  в  растительном  организме.  —  Киев: Изд­во АН УССР, 1939. — 263 с. Холодный Н.Г. Среди природы и в лаборатории. — М.: Изд­ во Москов. об­ва испытат. природы, 1949. — 173 с. Холодный Н.Г.  Железобактерии.  —  М.:  Изд­во  АН  СССР,  1953. — 222 с. Холодный Н.Г.  Избранные  труды.  —  Киев:  Наук.  думка,  1982. — 443 с. Рекомендує до друку  Надійшла 21.10.2014 р. С.Л. Мосякін И.В. Косаковская, Н.П. Веденичева, В.А. Негрецкий, Е.А. Шейко Институт ботаники имени Н.Г. Холодного НАН Украины,  г. Киев К 80­ЛЕТИЮ ОТДЕЛА ФИЗИОЛОГИИ РАСТЕНИЙ  (ФИТОГОРМОНОЛОГИИ) ИНСТИТУТА БОТАНИКИ  имени Н.Г. ХОЛОДНОГО НАН УКРАИНЫ В статье представлены краткие сведения об истории созда­ ния отдела физиологии растений, об ученых, возглавлявших  его работу, основных направлениях научных исследований.  Освещены главные достижения в изучении фитогормональ­ ной системы, участия фитогормонов в регуляции процессов  роста и развития целого растения и отдельных его органов.  Обобщены  данные  о  научных  разработках,  посвященных  изучению  процессов  адаптации  растений,  формированию  реакций на действие стрессовых факторов. Приведены ос­ новные  монографии  ученых  отдела,  включая  работы  ака­ демиков  Е.Ф.  Вотчала,  В.Н.  Любименко,  Н.Г.  Холодного,  К.М. Сытника, А.М. Гродзинского, а также ряд публикаций  последних лет.  К л ю ч е в ы е с л о в а: растения, физиология, фитогормоны. I.V. Kosakivska, N.P. Vedenicheva, V.A. Negretsky, E.A. Sheiko M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of  Sciences of Ukraine, Kyiv 80­th ANNIVERSARY OF THE PLANT PHYSIOLOGY  (PHYTOHORMONOLOGY) DEPARTMENT OF THE  M.G. KHOLODNY INSTITUTE OF BOTANY, NAS OF  UKRAINE The article presents an overview of the history of creation of the  Department of Plant Physiology, information about the Depart­ ment Heads and the main directions of scientific research. The  major  achievements  in  the  study  of  the  phytohormone  system,  participation of phytohormones in the regulation of growth and  development  of  the  whole  plant  and  individual  organs  are  pre­ sented. The data on scientific investigations, devoted to study of  the processes of adaptation of plants and formation of the reac­ tions  to  stressors,  are  summarized.  The  main  scientific  mono­ graphs of  the  scientists,  including books of academicians E.Ph.  Votchal, V.N. Lyubimenko, N.G. Kholodny, K.M. Sytnik, A.M.  Grodzinsky, as well as a number of recent publications, are cited. K e y w o r d s: plants, physiology, phytohormones.

Ähnliche Einträge