Картографічна модель галофітної рослинності приморського сектора Кілійського гирла Дунаю

Картографічна модель галофітної рослинності приморського сектора Кілійського гирла Дунаю

Проведены геоботанические исследования галофитной растительности территории первичной дельты Килийского устья Дуная (окрестности с. Приморское Килийского р-на Одесской обл.). Проанализировано семь вариантов дешифрования космического снимка высокой разрешительной способности территории полигона «Прим...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2014
Main Authors: Дубина, Д.В., Вакаренко, Л.П., Дзюба, Т.П., Єрмаков, М.Б., Пєстунов, І.А.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2014
Series:Український ботанічний журнал
Subjects:
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175454
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Картографічна модель галофітної рослинності приморського сектора Кілійського гирла Дунаю / Д.В. Дубина, Л.П. Вакаренко, Т.П. Дзюба, М.Б. Єрмаков, І.А. Пєстунов // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 5. — С. 531-536. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-175454
record_format dspace
spelling irk-123456789-1754542021-02-02T01:28:31Z Картографічна модель галофітної рослинності приморського сектора Кілійського гирла Дунаю Дубина, Д.В. Вакаренко, Л.П. Дзюба, Т.П. Єрмаков, М.Б. Пєстунов, І.А. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Проведены геоботанические исследования галофитной растительности территории первичной дельты Килийского устья Дуная (окрестности с. Приморское Килийского р-на Одесской обл.). Проанализировано семь вариантов дешифрования космического снимка высокой разрешительной способности территории полигона «Приморский», разработанных с использованием методов непараметрических алгоритмов кластеризации. На основе эколого-флористической классификации создана легенда и построена картографическая модель растительности. Предложенная методика значительно ускоряет процесс создания геоботанических карт, позволяет не только определить границы сообществ ассоциаций растительности, но и выявить их разнообразие на уровне субассоциаций. Geobotanical investigations of halophytic vegetation of the Danube Kilia Arm primary delta area (suburb of Primorskoye village, Kilia District, Odessa Region) have been accomplished. Interpretation of seven versions of high discrete ability space photo using non-parametric clustering algorithm methods has been realized. Based on ecological-floristic classification, a legend was developed and a cartographic model of vegetation was plotted. The suggested method considerably accelerates process of geobotanical mapping and allows not only to identify borders of plant association communities but also to define their diversity at the subassociation level. 2014 Article Картографічна модель галофітної рослинності приморського сектора Кілійського гирла Дунаю / Д.В. Дубина, Л.П. Вакаренко, Т.П. Дзюба, М.Б. Єрмаков, І.А. Пєстунов // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 5. — С. 531-536. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175454 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
spellingShingle Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Дубина, Д.В.
Вакаренко, Л.П.
Дзюба, Т.П.
Єрмаков, М.Б.
Пєстунов, І.А.
Картографічна модель галофітної рослинності приморського сектора Кілійського гирла Дунаю
Український ботанічний журнал
description Проведены геоботанические исследования галофитной растительности территории первичной дельты Килийского устья Дуная (окрестности с. Приморское Килийского р-на Одесской обл.). Проанализировано семь вариантов дешифрования космического снимка высокой разрешительной способности территории полигона «Приморский», разработанных с использованием методов непараметрических алгоритмов кластеризации. На основе эколого-флористической классификации создана легенда и построена картографическая модель растительности. Предложенная методика значительно ускоряет процесс создания геоботанических карт, позволяет не только определить границы сообществ ассоциаций растительности, но и выявить их разнообразие на уровне субассоциаций.
format Article
author Дубина, Д.В.
Вакаренко, Л.П.
Дзюба, Т.П.
Єрмаков, М.Б.
Пєстунов, І.А.
author_facet Дубина, Д.В.
Вакаренко, Л.П.
Дзюба, Т.П.
Єрмаков, М.Б.
Пєстунов, І.А.
author_sort Дубина, Д.В.
title Картографічна модель галофітної рослинності приморського сектора Кілійського гирла Дунаю
title_short Картографічна модель галофітної рослинності приморського сектора Кілійського гирла Дунаю
title_full Картографічна модель галофітної рослинності приморського сектора Кілійського гирла Дунаю
title_fullStr Картографічна модель галофітної рослинності приморського сектора Кілійського гирла Дунаю
title_full_unstemmed Картографічна модель галофітної рослинності приморського сектора Кілійського гирла Дунаю
title_sort картографічна модель галофітної рослинності приморського сектора кілійського гирла дунаю
publisher Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate 2014
topic_facet Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/175454
citation_txt Картографічна модель галофітної рослинності приморського сектора Кілійського гирла Дунаю / Д.В. Дубина, Л.П. Вакаренко, Т.П. Дзюба, М.Б. Єрмаков, І.А. Пєстунов // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 5. — С. 531-536. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv AT dubinadv kartografíčnamodelʹgalofítnoíroslinnostíprimorsʹkogosektorakílíjsʹkogogirladunaû
AT vakarenkolp kartografíčnamodelʹgalofítnoíroslinnostíprimorsʹkogosektorakílíjsʹkogogirladunaû
AT dzûbatp kartografíčnamodelʹgalofítnoíroslinnostíprimorsʹkogosektorakílíjsʹkogogirladunaû
AT êrmakovmb kartografíčnamodelʹgalofítnoíroslinnostíprimorsʹkogosektorakílíjsʹkogogirladunaû
AT pêstunovía kartografíčnamodelʹgalofítnoíroslinnostíprimorsʹkogosektorakílíjsʹkogogirladunaû
first_indexed 2025-07-15T12:46:21Z
last_indexed 2025-07-15T12:46:21Z
_version_ 1837717082526973952
fulltext 531ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 5 УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ ЖУРНАЛ Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Д.В. ДУБИНА1, Л.П. ВАКАРЕНКО1, Т.П. ДЗЮБА1, М.Б. ЄРМАКОВ2, І.А. ПЄСТУНОВ2 1 Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01601, Україна geobot@ukr.net 2 Інститут обчислювальних технологій Сибірського відділення РАН просп. акад. Лаврентьєва, 6, м. Новосибірськ, 630090, Росія КАРТОГРАФІЧНА МОДЕЛЬ ГАЛОФІТНОЇ РОСЛИННОСТІ ПРИМОРСЬКОГО СЕКТОРА КІЛІЙСЬКОГО ГИРЛА ДУНАЮ К л ю ч о в і с л о в а : рослинність, космічний моніторинг, дистанційне зондування, картографічна модель рослинності, приморський сектор Кілійського гирла Дунаю, Україна © Д.В. ДУБИНА, Л.П. ВАКАРЕНКО, Т.П. ДЗЮБА, М.Б. ЄРМАКОВ, І.А. ПЄСТУНОВ, 2014 Вступ Кос міч ний мо ні то ринг біо ло гіч них ре сур сів — один із най су час ні ших і най пер спек тив ні ших нау­ ко вих на пря мів, який дає змо гу об’єктивно реєст­ ру ва ти та уза галь ню ва ти дані сто сов но змін рос­ лин но го по кри ву, що від бу ва ю ть ся на різ них за пло щею ді лян ках, ви зна ча ти та оці ню ва ти вплив лю ди ни або при род них чин ни ків на при род не се­ ре до ви ще. До слі джен ня се рії по втор них кос міч них знім ків те ри то рій до по ма гає про гно зу ва ти по даль­ ший роз ви ток ан тро по ген но го впли ву на еко систе­ ми та роз роб ля ти ре ко мен да ції щодо запобігання його не га тив ним на слід кам. До поя ви ме то дів дис тан цій но го зон ду ван ня з ви ко ристан ням су пут ни ко вих знім ків гео бо та ніч­ не кар то гра фу ван ня тех ніч но було до сить склад­ ним і три ва лим про це сом, що потребував знач них за трат ча со вих і людських ре сур сів. Че рез тех ніч ні труд но щі точ но го гео гра фіч но го прив'язування ре­ зуль тат та ко го кар ту ван ня час то мав ха рак тер кар­ то схе ми, а межі ви ді лів були не дос тат ньо чіт ки ми, що при зво ди ло до сис тем них по хи бок при оцін ці площ ок ре мих ви ді лів чи фі то це но зів. Ви ко ристан ня тех но ло гій гео ін фор ма цій них сис тем і GPS­на ві га ції із за лу чен ням просто ро вих да них, от ри ма них на су пут ни ко вих зоб ра жен нях, дає змо гу здій сню ва ти ве ли ко мас штаб не гео бо­ та ніч не кар то гра фу ван ня з мен ши ми за тра та ми та ви зна ча ти межі ви ді лів і пло щі кар то гра фіч них об’єктів із ви со кою точ ністю. 532 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(5) Ме то ди ки дис тан цій но го кар ту ван ня рос лин но­ го по кри ву та де шиф ру ван ня су пут ни ко вих знім­ ків пос тій но вдо ско на лю ю ть ся. На сам пе ред це сто су є ть ся час ти ни де шиф ру ван ня су пут ни ко вих зоб ра жень ви со кої й над ви со кої роз діль ної здат­ ності (5—1 м/пік сель), зок ре ма та ких сен со рів, як WorldView­2, Quick Bird, IKONOS, Pleiades та ін­ ших. Ос нов ною про бле мою де шиф ру ван ня є мо за­ їч ність рос лин но го по кри ву та роз ми тість меж між уг ру по ван ня ми. Тому ці особ ли вості від би ва ю ть ся й на спек траль ній ха рак те ристи ці пік се лів кос мо­ з нім ка ви со кої роз діль ної здат ності: фраг мент, що від по ві дає тому чи ін шо му уг ру по ван ню, час то є мо за ї кою пік се лів різ ної яс к ра вості. Така си туа ція знач но уск лад нює про цес де шиф ру ван ня і пот ре­ бує особ ли вих під хо дів, які від різ няю ть ся, зок ре­ ма, від ме то дів де шиф ру ван ня аг ро ланд шаф тів та ін ших об'єктів ан тро по ген но го по хо джен ня, які за зви чай ма ють більш од но знач ні спек траль ні оз­ на ки та чіт кі ші межі (Кузь ма нен ко та ін., 2012). Ме тою на шо го до слі джен ня було ство рен ня кар то гра фіч ної мо де лі га ло фіт ної рос лин ності пер­ вин ної дель ти Кі лійсь ко го гир ла Ду наю на ос но ві ком плекс но го під хо ду з ви ко ристан ням кла сич­ них ме то дик по льо вих гео бо та ніч них до слі джень і ме то ди ки де шиф ру ван ня кос моз нім ків ви со кої та над ви со кої роз діль ної здат ності, роз роб ле ної в Інсти ту ті об чис лю валь них тех но ло гій Си бірсь ко го від ді лен ня (СВ) РАН (м. Но во си бірськ) (Пес ту нов, Си няв ский, 2006, 2012). Ме то ди ка до слі джень Фак ти та уза галь нен ня, представ ле ні в пуб лі ка ції, є ре зуль та том до слі джень рос лин ності, здій сне них у 2013 р. на по лі го ні, роз та шо ва но му в при мор­ ському сек то рі пер вин ної дель ти Кі лійсь ко го гир ла Ду наю (с. При морське Кі лійсь ко го р­ну Одеської обл.). По льо ві до слі джен ня, ви ко на ні із засто су­ ван ням кла сич них гео бо та ніч них ме то дів, вклю­ ча ли гео бо та ніч ні опи си рос лин ності різ них ти пів ор га ні за ції, кар то гра фіч ні ро бо ти з ви ко ристан ням кос моз нім ків і з ви зна чен ням гео гра фіч них ко ор­ ди нат опор них то чок за до по мо гою на ві га цій них сис тем GPS, а та кож роз роб лен ня ро бо чо го ва рі­ ан та ле ген ди. Ка ме раль ні до слі джен ня вклю ча ли ство рен ня від по від ної бази да них, згід но з ви мо­ га ми ТURBOVEG, по бу до ву фі то це но тич них таб­ лиць і кла си фі ка цій ної схе ми, що є ос но вою для оп ра цю ван ня за вер шаль но го ва рі ан та ле ген ди до гео бо та ніч ної кар ти по лі го ну та ана ліз ва рі ан тів де шиф ру ван ня рос лин но го по кри ву на су пут ни­ ко вих знім ках ви со кої й над ви со кої роз діль ної здат ності (5—1 м/пік сель). Де шиф ру ван ня кос мо­ з нім ків здій сню ва ла ла бо ра то рія Інсти ту ту об чис­ лю валь них тех но ло гій СВ РАН із ви ко ристан ням ал го рит мів оп ра цю ван ня да них, які є влас ною роз­ роб кою ла бо ра то рії, зок ре ма не па ра мет рич ні ал го­ рит ми класте ри за ції на ос но ві GRID­під хо ду (Пес­ ту нов, Си няв ский, 2006, 2012), ме то ди ан самб ле вої класте ри за ції ECCA (Пес ту нов, Доб ро твор ский, Си няв ский, 2008; Пес ту нов, Бе ри ков, Си няв ский, 2010) та ме то ди спек траль но­текстур ної сег мен та­ ції (Пес ту нов, Рылов, 2012). Гео гра фіч не при уро чен ня, фі зи ко­гео гра фіч­ ні особ ли вості ре гіо ну, де роз та шо ва ний по лі гон, та гео бо та ніч на ха рак те ристи ка його рос лин но го по кри ву ви кла де ні в по пе ред ній ро бо ті (Ду би на, Дзю ба, Ва ка рен ко, 2014). Рос лин ний по крив по лі го ну до сить своє рід ний, що пов’язано з особ ли востя ми рель є фу те ри то рії та з тим, що вона ні ко ли не ро зо рю ва ла ся, а здав на ви ко ристо ву ва ла ся як па со ви ще для ху до би. Ос­ тан ні ми ро ка ми спос те рі га є ть ся знач не зни жен ня па со вищ но го на ван та жен ня. Су час ний рос лин ний по крив по лі го ну є по єд нан ням на від нос но не ве­ ли кій пло щі на пів пус тель них, пус тель но­сте по вих, сте по вих, за со ле но­луч них, со лон це вих, со лон ча­ ко вих і за со ле но­бо лот них уг ру по вань. Із ви со ти пта ши но го по льо ту в пів ден ній і пів ніч но­схід ній час ти нах він має ви гляд ву зьких і ви дов же них смуг рос лин ності різ но го про ек тив но го по крит тя, що роз мі щу ю ть ся за гра ді єн том під ви щен ня рель є фу, по ме ре жа них різ ни ми за фор ма ми та ве ли чи на ми те ри то рій вклю чен ня ми ін ших уг ру по вань рос лин­ ності. По при за галь ну знач ну стро ка тість, більш од но рід ни ми ма си ва ми рос лин ності від зна ча ю ть­ ся цен траль ні та пів ніч но­схід ні те ри то рії по лі го­ ну. Син так со но мія рос лин ності по лі го ну, здій сне­ на на за са дах еко ло го­фло ристич ної кла си фі ка ції, представ ле на в по пе ред ній стат ті (Ду би на, Дзю ба, Ва ка рен ко, 2014). У цій пуб лі ка ції ви ді ле ні син так­ со но міч ні оди ни ці рос лин ності ви ко риста ні для по бу до ви ле ген ди, їх гео бо та ніч на ха рак те ристи­ ка дана в ас пек ті розв’язання зав дан ня ство рен ня кар то гра фіч ної мо де лі га ло фіт ної рос лин ності на ос но ві дис тан цій но го зон ду ван ня. Про цес ство рен ня кар то гра фіч ної мо де лі рос­ лин ності по лі го ну скла дав ся з де кіль кох ета пів. 533ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 5 Пер ший етап вклю чав, зви чай но, по льо ві гео бо­ та ніч ні до слі джен ня те ри то рії та ви яв лен ня опор­ них то чок із гео гра фіч ною прив’язкою. На по лі го ні до б ре ви ді ляю ть ся ві зу аль но й за йма ють най біль­ ші пло щі уг ру по ван ня по ли но вих сте пів із до мі­ ну ван ням Artemisia santonica L. і A. austriaca Jacq. зі знач ною участю ефе ме рів (Poa bulbosa L., Trifolium retusum L., Cerastium semidecandrum L., Thlaspi perfoliatum L. тощо), які на ле жать до асо ціа ції Poo bulbosae-Artemisietum santonicae Dubyna, Dziuba, Vakarenko 2014 кла су Festuco-Puccinellietea Sob ex Vicherek 1973. Вони за йма ють під ви ще ні ді лян ки з де гра до ва ни ми луч но­сте по ви ми со лон цю ва ти­ ми ґрун та ми. У цен траль ній час ти ні го лов ним до­ мі нан том є Artemisia santonica (40—50 %) (суб асо­ ціа ція typicum), а в пів ніч ній і на дещо ба гат ших ґрун тах до ньо го в знач ній кіль кості до мі шу є ть ся A. austriaca (15—50 %) (суб асо ціа ція artemisietosum austriacae). Спів до мі нан том обох уг ру по вань є Poa bulbosa. Струк ту ра та фло ристич ний склад уг ру по­ вань до сить по діб ні. За галь не про ек тив не по крит­ тя ко ли ва є ть ся від 70 до 100 %. Уг ру по ван ня ма ють два під’яруси: пер ший — зав ви шки 60 см, дру­ гий — 5—8 см. Фло ристич ний склад на лі чує 45—50 ви дів. Се ред них до сить знач на част ка од но річ ни­ ків, та ких як Bromus japonicus Thunb. (10—15 %), B. hordeaceus L., Hordeum murinum L., Myosurus minimus L., Matricaria recutita L. (10—15 %), Trifolium retusum (10—15%) тощо. З ви со ким сту пе нем пос­ тій ності тра п ляю ть ся Camphorosma monspeliaca L. (5—10 %), Puccinellia distans (Jacq.) Parl., Kochia prostrata (L.) Schrad. (до 5 %). Уг ру по ван ня з до­ мі ну ван ням обох ви дів по ли ну від різ няю ть ся від по пе ред ніх на яв ністю у фло ристич но му скла ді гру пи луч но­сте по вих ви дів, Plantago lanceolata L. (1—15 %), Achillea setacea Waldst. & Kit., Erodium cicutarium (L.) L’Her., Poa stepposa (Kryl.) Roshev., Vicia cracca L., а та кож участю (на дея ких ді лян­ ках) ру де раль них ви дів Atriplex prostrata Boucher, Cynodon dactylon (L.) Pers., Consolida regalis S.F.Gray, Thlaspi perfoliatum L., Lepidium ruderale L. Ос тан нє по яс ню є ть ся тим, що ці уг ру по ван ня сфор му ва ли­ ся як на па со вищ них ді лян ках по лі го ну, так і на ста­ рих пе ре ло гах. По ли но ві уг ру по ван ня вліт ку ма ють сріб лясто­сі рий ас пект, про те до б ре роз різ няю ть ся ві зу аль но за його від тін ка ми та за ар хі тек то ні кою са мих рос лин, що є важ ли вим мо мен том для роз пі­ зна ван ня цих уг ру по вань на кос моз нім ках. Уг ру по ван ня з до мі ну ван ням Puccinella distans і Camphorosma monspeliaca (суб асо ціа ція Poo bulbosae- Artemisietum santonicae camphorosmetosum monspeliacae Dubyna, Dziuba, Vakarenko 2014) фор му ю ть ся на більш за со ле них ґрун тах, ніж по пе ред ні, й за йма ють зни же ні ді лян ки по лі го ну. Вони та кож ві зу аль но чіт­ ко ви ді ляю ть ся зав дя ки своє му ро же во­зе ле ну ва то­ му ас пек ту і ха рак тер ні для ді ля нок, роз та шо ва них по пе ри фе рії со лон ча ків і со лон ців. Ці уг ру по ван­ ня, що за йма ють не ве ли кі за пло щею те ри то рії, до­ сить рів но мір но роз мі щу ю ть ся по всьо му по лі го ну, крім його пів ніч ної час ти ни. Про ек тив не по крит тя уг ру по вань ко ли ва є ть ся від 30 до 80 %. Структура травостою рівномірна, висота не перевищує 25 см. Його фор му ють Camphorosma monspeliaca (50—65 %), Puccinellia distans (5—40 %), Cerastium semidecandrum L. (30 %), Chamomilla recutita (1—5 %) та Puccinellia fominii Bilyk (25—50 %). На дея ких ді­ лян ках спос те рі га є ть ся змен шен ня це но тич но го зна чен ня на зва них ви дів, на то мість по си лю є ть ся роль од но річ ни ків — Bromus hordeaceus, B. japonicus, Aegilops cylindrica Host, Hordeum murinum L., а від по­ від но, й змі на ас пек ту на сі ру ва то­жов тий у лип ні, а зго дом (пі сля пов но го ви си хан ня рос лин) — на тем но­ сі рий за ра ху нок збіль шен ня площ від кри то го ґрун ту. По де ку ди тра п ляю ть ся ді лян ки за со ле них ґрун­ тів, зай ня тих за рос тя ми Camphorosma monspeliaca та Frankenia hirsuta L., з до міш кою Salicornia perennans Willd., а та кож ді лян ки со лон ців із дуже роз рі дже­ ни ми аг ло ме ра ція ми Camphorosma monspeliaca. У сму зі со лон ча ків (пе ри фе рії пів ден ної та пів­ ден но­схід ної час тин), що є при род ною ме жею між під ви ще ною час ти ною по лі го ну й об вод не­ ни ми плав не ви ми те ри то рія ми, роз мі щу ю ть ся ко­ рот ко за лив ні ді лян ки з гле йо ви ми ґрун та ми, які в ми ну ло му за зна ва ли впли ву алю ві аль ної ді яль ності во до то ків Ду наю та моря. На во ло гі ших ді лян ках ви яв ле ні піо нер ні уг ру по ван ня, ут во ре ні Salicornia perennans і Suaeda salsa L., до скла ду яких вхо дять пе ре важ но од но річ ні су ку лент ні га ло фіт ні види (асо ціа ція Salicornio perennantis-Suaedetum salsae Freitag, Golub et Yuritsyna 2001). Про тя гом май же всьо го ве ге та цій но го се зо ну їм власти вий тем но­ чер во ний ас пект, який ви різ няє їх від ін ших це но­ зів. За галь не про ек тив не по крит тя цих уг ру по вань 60—80 %, у їх ньо му скла ді за фік со ва но 10 ви дів. З ви со кою пос тій ністю та знач ним про ек тив ним по­ крит тям тра п ляю ть ся Salicornia perennans (50 %), Suaeda salsa (25—45 %), Halimione pedunculata (L.) Aellen (до 5 %) і Camphorosma monspeliaca (5—40 %). Уг ру по ван ня асо ціа ції з до мі ну ван ням Halimione verrrucifera (ас. Halimionetum verruciferae (Keller 534 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(5) 1923) Ţopa 1939) тра п ляю ть ся час ті ше, ніж по пе­ ред ні, й за йма ють біль ші пло щі в еко тон ній сму зі між во ло ги ми со лон ча ка ми та пус тель но­сте по вою час ти ною по лі го ну. Вони від зна ча ю ть ся по міт ним сріб лястим від тін ком. За галь не про ек тив не по­ крит тя це но зів ко ли ва є ть ся в ши ро ких ме жах — від 30 до 90 %. Тра востій має ви со ту до 50 см і мо за­ їч ну бу до ву — на тлі буз ко во­зе ле ну ва то го по­ кри ву, ут во ре но го Halimione verrucifera (M. Bieb.) Aellen (15—60 %), Agrostis maeotica Klokov (до 40 %), Limonium caspium (Willd.) Gams (15—60 %), Tripolium pannonicum (Jacq.) Dobrocz. (до 5 %), Aeluropus littoralis (Gouan) Parl. (15—50 %), ви ді ляю ть ся тем­ но­зе ле ні кур ти ни Juncus gerardii Loisel. (до 5 %) та рід ше — Juncus maritimus Lam. (до 15 %). Дру гим ета пом про це су ство рен ня кар то гра фіч­ ної мо де лі рос лин ності по лі го ну було де шиф ру ван­ ня рос лин но го по кри ву на кос моз нім ку, яке здій­ сню ва ло ся спів ро біт ни ка ми ла бо ра то рії об роб ки да них Інсти ту ту об чис лю валь них тех но ло гій СВ РАН (м. Но во си бірськ). Ме то ди для об роб ки да них оби ра ли ся ав то ра ми ме то ди ки си туа тив но, за леж­ но від на яв ності та ха рак те ру ви хід ної ін фор ма ції про об’єкт, зок ре ма від кіль кості та якості от ри ма­ них по льо вих да них. Цей не па ра мет рич ний ме тод класте ри за ції на ос но ві GRID­під хо ду дає змо гу кла си фі ку ва ти спек траль ну ін фор ма цію за умов, коли на пе ред не ві до ма точ на кіль кість кла сів або щіль ність їх роз по ді лу. Пе ре ва га ми цьо го ме то ду є від сут ність об ме жен ня на роз мір і фор му кла сів, що ви ді ляю ть ся. Ан самб ле вий ал го ритм класте ри­ за ції ECCA дає мож ли вість роз би ти зоб ра жен ня на ви зна че ну кіль кість од но рід них за спек траль ни ми оз на ка ми об лас тей. Ви хід ни ми да ни ми для їх об роб ки з ме тою ство­ рен ня мо де лі рос лин ності по лі го ну були муль ти­ спек траль ні су пут ни ко ві зоб ра жен ня цієї те ри то рії (рис 1.), от ри ма ні з різ них сен со рів і при дба ні на умо вах ака де міч ної лі цен зії. До ви бо ру ар хів них знім ків ви су ва ли ся такі кри те рії: від сут ність знач­ ної кіль кості хмар та оп ти маль ний час зйом ки. Ха­ рак те ристи ку от ри ма них спек траль них зоб ра жень на ве де но в таб ли ці. Усьо го було от ри ма но сім ва рі ан тів по пе ред ньо­ го де шиф ру ван ня рос лин ності по лі го ну за до по мо­ гою не па ра мет рич них ал го рит мів класте ри за ції на ос но ві GRID­під хо ду. Вони ма ють ви гляд ко льо ро­ вих карт із на не се ни ми на них по льо ви ми опор ни­ ми точ ка ми з ме тою здій снен ня прив’язки. В кож­ но му ва рі ан ті міс тить ся ле ген да з тією кіль кістю класте рів (ко льо рів), за яки ми про во ди ла ся кла си­ фі ка ція. Кіль кість та ких кла сів на різ них знім ках ко ли ва ла ся від 16 до 90. Ана ліз от ри ма них ва рі ан тів де шиф ру ван ня по ка зав, що най біль шу від по від ність ви ді ле них класте рів пев ним скла до вим рос лин но го по кри ву та вста нов ле ним ме жам рос лин них уг ру по вань, за да ни ми по льо вих до слі джень, має кар то гра фіч на мо дель з 15­ма кла са ми в ле ген ді. На ос но ві цьо­ го ва рі ан та була роз роб ле на кар то гра фіч на мо дель рос лин ності по лі го ну «При морський», представ­ ле на на рис. 2 (див. кольорову вклейку). Характеристики мультиспектральних супутникових зображень проектних ділянок Назва проектної ділянки Назва сенсора Наявні спектральні канали Просторова роздільна здатність Дата зйомки Загальна площа території, км2 Приморське IKONOS­2 (DigitalGlobe, США) Red, Blue, Green, Near­IR 3,2 м (0,8 м PS) 17 серпня 2010 р. 26 У межах території, виокремленої на знімку, були виділені контури зони інтересу (межі проектних ділянок) (рис.1), на основі яких створили векторні файли у форматі *.shp. Рис 1. Контури меж території полігону «Приморський» на космічному знімку Fig. 1. Borderline of the territory of the «Prymors’ky» plot on a satellite image Рис.  2.  Картографічна  модель  рослинності  полігону  «Приморський».  У  м  о  в  н  і      п  о  з  н  а  ч  е  н  н  я:  1  —  угруповання  субасоціації  Poo bulbosae-Artemisietum santonicae artemisietosum austriacae; 2 — угруповання субасоціації Poo bulbosae-Artemisietum santonicae typicum; 3 — угруповання субасоціації Poo bulbosae-Artemisietum santonicae camphorosmetosum monspeliacae; 4 — екотонні угруповання Poo bulbosae-Artemisietum santonicae між subass. typicum і subass. camphorosmetosum monspeliacae  з переважанням однорічників Bromus hordeaceus, B. japonicus, Aegilops cylindrica; 5 — трансформовані ділянки (стійбища худоби) із заростями Artemisia santonica, Thlaspi rotundifolia, Atriplex prostrata тощо; 6 — угруповання асоціації Halimionetum verruciferae; 7 — угруповання асоціації Salicornio perennantis-Suaedetum salsae;  8 — угруповання субасоціації Poo bulbosae-Artemisietum santonicae camphorosmetosum monspeliacae з домішкою Frankenia hirsuta та Salicorniа perennans; 9 — розріджені  моновидові агломерації Camphorosma monspeliaca (проективне покриття менше 30 %); 10—14 — водно-болотні угруповання з домінуванням Phragmites australis, Bolboschoenus maritimus, Scirpus lacustris тощо; 15 — автомобільне шосе, стежки та ділянки без рослинності Fig. 2. Cartographic model of the vegetation of the «Prymors’ky» plot. S y m b о l s   i n d i c a t e: 1 — communities of subassociation Poo bulbosae-Artemisietum santonicae artemisietosum austriacae; 2 — communities of subassociation Poo bulbosae-Artemisietum santonicae typicum; 3 — communities of subassociation Poo bulbosae-Artemisietum santonicae camphorosmetosum monspeliacae; 4 — ecotone communities typicum and subass. camphorosmetosum monspeliacae with domination of annuals Bromus hordeaceus, B. japonicus, Aegilops cylindrica; 5 —  transformed areas  (cattle camps) with  stands of Artemisia santonica, Thlaspi rotundifolia, Atriplex prostrata etc.; 6 — communities of  association  Halimionetum verruciferae;  7 —  communities  of  association Salicornio perennantis-Suaedetum salsae;  8  —  communities  of  the  subassociation Poo bulbosae- Artemisietum santonicae camphorosmetosum monspeliacae with Frankenia hirsuta  and Salicorniа perennans; 9 — sparse monodominant  stands of Camphorosma monspeliaca (plant cover  less  then 30 %); 10—14 — marsh communities with dominating Phragmites australis, Bolboschoenus maritimus, Scirpus lacustris etc.; 15 — roads, paths, areas  without vegetation cover 535ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 5 За результатами аналізу семи варіантів дешифрування рослинності полігону на космознімку методом непараметричних алгоритмів кластеризації на основі GRID­підходу встановлено: 1. На всіх ва рі ан тах ви яв ле ні та дос тат ньо ко­ рект но де шиф ро ва ні всі ос нов ні рос лин ні уг ру­ по ван ня. Най ко рект ні ше ві доб ра же ні ті з них, які ма ють ха рак тер ну тексту ру та фі зіо но міч но до б­ ре від різ няю ть ся. До сить чіт ко на всіх ва рі ан тах класте ри за ції ви зна чи ли ся уг ру по ван ня суб асо ціа­ цій, від мін ні за до мі ную чи ми ви да ми по ли нів — Artemisia santonica або A. austriaca. 2. Уг ру по ван ня з до мі ну ван ням Camphorosma monspeliaca представ ле ні на всіх ва рі ан тах не од­ ним, а кіль ко ма класте ра ми (ко льо ра ми). Це пов’язано з тим, що на знім ках ви со кої роз діль ної здат ності ці уг ру по ван ня че рез різ не за галь не про­ ек тив не по крит тя або по крит тя ок ре мих ви дів ма­ ють дуже від мін ні спек траль ні ха рак те ристи ки. 3. На ді лян ках, які від зна ча ю ть ся ви со кою мо за­ їч ністю рос лин но го по кри ву, от ри ма не спек траль­ не зоб ра жен ня цих об’єктів має до сить стро ка тий ви гляд, що уск лад нює іден ти фі ка цію даних уг ру­ по вань. 4. На різ них ва рі ан тах де шиф ру ван ня рос лин­ ності кос моз нім ків чіт кі ше іден ти фі ку ю ть ся ті або інші уг ру по ван ня, що по де ку ди потребує їх «на кла­ дан ня». 5. Для ство рен ня кар то гра фіч ної мо де лі га ло фіт­ ної рос лин ності по лі го ну «При морський» на ос но­ ві де шиф ру ван ня кос моз нім ків ви со кої та над ви­ со кої роз діль ної здат ності за ме то ди кою, роз роб ле­ ною ла бо ра то рі єю Інсти ту ту об чис лю валь них тех­ но ло гій СВ РАН, най більш при дат ни ми вия ви ли ся ті ва рі ан ти де шиф ру ван ня, кот рі міс тять таку кіль­ кість класте рів (ко льо рів), яка більш­менш від по­ ві дає по тен цій ній кіль кості рос лин них уг ру по вань те ри то рії. За над то ве ли ка чи сель ність класте рів (у на шо му ви пад ку понад 20) є зай вою. Ви снов ки Методика створення картографічних моделей рос­ линності на основі дешифрування космознімків, розроблена в Інституті обчислювальних технологій СВ РАН, є цілком придатною для створення гео­ ботанічних карт територій. Вона полегшує і знач­ ною мірою прискорює цей процес. Використання в роботі декількох варіантів обробки космознімків із різною кількістю кластерів дає змогу визначити не лише межі окремих асоціацій степової рослин­ ності, а й виявити інші особливості рослинного покриву, зокрема, виділити екотонні угруповання, а в межах однієї асоціації — просторову диферен­ ціацію угруповань на рівні субасоціацій, відмінних за екологічними та флористичними параметрами. За про по но ва ні ал го рит ми тех ніч но мо жуть бути засто со ва ні для ви яв лен ня та ко рект но го де шиф­ ру ван ня різ них ти пів фі то це но зів, зок ре ма й та ких, що ма ють ви со кий сту пінь мо за їч ності та ком­ плекс ності. Ро бо та ви ко на на за фі нан со вої під трим ки про ек- ту за галь но ака де міч но го кон кур су нау ко вих про ек- тів «Спіль ний кон курс НАН Ук ра ї ни та Си бір сь ко го від ді лен ня РАН 2012 р.» (но мер дер жав ної реєст ра ції 0113U000925). СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Дубина Д.В., Дзюба Т.П., Вакаренко Л.П. Синтаксономія галофітної рослинності приморського сектора Кілійського гирла Дунаю // Укр. ботан. журн. — 2014. — 71, № 4. — С.412—428. Кузьманенко О.Л., Орлов О.О., Аксьом О.С., Микитюк О.Ю. Методика картування екотопів на основі дешифрування мультиспектральних космічних знімків // Біотопи (оселища) України: наукові засади їх дослідження та практичні результати інвентаризації: Мат­ли роб. семінару (21—22 березня 2012 р., м. Київ). — Київ; Львів, 2012. — С. 109—118. Пестунов И.А., Бериков В.Б., Синявский Ю.Н. Сегментация многоспектральных изображений на основе ансамбля непараметрических алгоритмов кластеризации // Вестн. СибГАУ. — 2010. — 5, № 31. — С. 56—64. Пестунов И.А., Добротворский Д.И., Синявский Ю.Н. Непараметрический иерархический классификатор для обработки данных дистанционного зондирования // Вычислит. технол. — 2008. — Т. 13. — Ч. 3. — Вестн. КазНУ им. аль­Фараби. Сер.: Математ., механ., информат. — № 4(59). — Совместный вып. по материалам междунар. конф. «Вычислительные и информационные технологии в науке, технике и образовании». — Ч. III. — С. 66—71. Пестунов И.А., Синявский Ю.Н. Непараметрический алгоритм кластеризации данных дистанционного зондирования на основе GRID­подхода // Автометрия. — 2006. — 42, №2. — С. 90—99. Пестунов И.А., Синявский Ю.Н. Алгоритмы кластеризации в задачах сегментации спутниковых изображений // Вестн. КемГУ. — 2012. — 52, № 4/2. — С. 110—125. Пестунов И.А., Рылов С.А. Алгоритмы спектрально­ текстурной сегментации спутниковых изображений высокого пространственного разрешения // Вестн. КемГУ. — 2012. — 52, № 4/2. — С. 104—110. Рекомендує до друку Надійшла 24.07.2014 р. Я.П. Дідух 536 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(5) Д.В. Дубына1, Л.П. Вакаренко1, Т.П. Дзюба1,Н.Б. Ермаков2, И.А. Пестунов2 1 Институт ботаники имени Н.Г. Холодного НАН Украины, г. Киев 2 Институт вычислительных технологий Сибирского отделения РАН, г. Новосибирск, Россия КАРТОГРАФИЧЕСКАЯ МОДЕЛЬ ГАЛОФИТНОЙ РАСТИТЕЛЬНОСТИ ПРИМОРСКОГО СЕКТОРА КИЛИЙСКОГО УСТЬЯ ДУНАЯ Проведены геоботанические исследования галофитной растительности территории первичной дельты Килийско­ го устья Дуная (окрестности с. Приморское Килийского р­на Одесской обл.). Проанализировано семь вариан­ тов дешифрования космического снимка высокой раз­ решительной способности территории полигона «При­ морский», разработанных с использованием методов не­ параметрических алгоритмов кластеризации. На основе эколого­флористической классификации создана легенда и построена картографическая модель растительности. Предложенная методика значительно ускоряет процесс со­ здания геоботанических карт, позволяет не только опреде­ лить границы сообществ ассоциаций растительности, но и выявить их разнообразие на уровне субассоциаций. К л ю ч е в ы е с л о в а: растительность, космический мониторинг, дистанционное зондирование, картографическая модель растительности, приморский сектор Килийского устья Дуная, Украина. D.V. Dubyna1, L.P. Vakarenko1, T.P. Dziuba1, N.B.Yermakov2, I.A. Pestunov2 1 M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv 2 Computer Technology Institute of Siberian Branch of Russian Academy of Sciences, Novosibirsk A CARTOGRAPHIC MODEL OF HALOPHYTIC VEGETATION OF THE MARITIME SECTOR OF THE DANUBE KILIA ARM Geobotanical investigations of halophytic vegetation of the Dan­ ube Kilia Arm primary delta area (suburb of Primorskoye village, Kilia District, Odessa Region) have been accomplished. Inter­ pretation of seven versions of high discrete ability space photo using non­parametric clustering algorithm methods has been re­ alized. Based on ecological­floristic classification, a legend was developed and a cartographic model of vegetation was plotted. The suggested method considerably accelerates process of geobo­ tanical mapping and allows not only to identify borders of plant association communities but also to define their diversity at the subassociation level. K e y w o r d s: vegetation, space monitoring, remote sensing, cartographic model of vegetation, Danube Kilia Arm, maritime sector, Ukraine. Дендрохронологічний каталог природно-заповідного фонду Степу України: монографія / С.Ю. Попович, А.С. Василенко, Є.І. Берегута, П.М. Устименко та ін. / За ред. С.Ю. Поповича. – К.: ЦП “Компринт”, 2014. – 888 с. Уперше у формі каталогу подано систематизовані відомості щодо представленості у природно­ заповідному фонді Степу України раритетних природних (in situ) та культивованих (ex situ, in vivo) видів деревних рослин і дендроценозів, які мають офіційний статус усіх рангів охорони (міжнародний, загальнодержавний та регіональний). Для означеного природно­географічного регіону подано конспект заповідних вікових дерев і чагарників. Визначено репрезентативність адміністративних регіонів, об’єктів і категорій природно­заповідного фонду. Наведено рейтинговий список об’єктів природно­заповідного фонду за кількістю раритетного дендрорізноманіття, а також покажчик ступеня раритетності видів деревних рослин. Видання розраховане на фітосозологів, дендрологів, фітоценологів, лісівників, паркознавців, аспірантів і студентів відповідного фаху, працівників природоохоронних установ, а також широкого кола читачів, які цікавляться проблемами охорони природи. НОВІ ВИДАННЯ

Similar Items